Національна наукова медична бібліотека України

Національна наукова медична бібліотека України

Базы данных

Зведеного каталогу періодичних видань- результаты поиска

Вид поиска

Періодичних видань

Книг та авторефератів дисертацій

Польських медичних книг

Колекцій

Наукових збірників

Зведеного каталогу періодичних видань

Зведеного каталогу іноземних видань

Предметні рубрики

Авторитетні файли

Інформаційні листи

Польські медичні книги

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Періодичних видань (56)

Предметні рубрики (2)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: <.>S=Лидокаин<.>

Общее количество найденных документов : 56
Показаны документы с 1 по 20

1-20 21-40 41-56

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Заглавие : Принципы применения анальгетических средств при острой и хронической боли. Клинические рекомендации
Место публикации : Острые и неотложные состояния в практике врача. - 2013. - N 6. - С. 25-36 (Шифр ОУ16/2013/6)
Примечания : Библиогр.: с. 36
Предметные рубрики: БОЛИ
БОЛИ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ
ПРОТИВОВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ СРЕДСТВА НЕСТЕРОИДНЫЕ
ТРАМАДОЛ
КОДЕИН
МОРФИН
ФЕНТАНИЛ
ГЛЮКОКОРТИКОИДЫ
ТРАНКВИЛИЗАТОРЫ
ДИУРЕТИКИ
АМИТРИПТИЛИН
ЛИДОКАИН
ПРОТИВОРВОТНЫЕ СРЕДСТВА
СЛАБИТЕЛЬНЫЕ СРЕДСТВА
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Бутвиловский А. В., Захарова И. А., Володкевич Д. Л.
Заглавие : Обезболивание в терапевтической стоматологической практике
Место публикации : Современная стоматология. - Минск, 2019. - N 2. - С. 13-16 (Шифр СБ25/2019/2)
MeSH-главная: АНЕСТЕЗИЯ В СТОМАТОЛОГИИ -- ANESTHESIA, DENTAL
ПУЛЬПИТ -- PULPITIS
АНЕСТЕЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА МЕСТНЫЕ -- ANESTHETICS, LOCAL
ЛИДОКАИН -- LIDOCAINE
МЕПИВАКАИН -- MEPIVACAINE
ЛЕЧЕНИЯ ПРОЦЕССА И РЕЗУЛЬТАТОВ ОЦЕНКА -- OUTCOME AND PROCESS ASSESSMENT (HEALTH CARE)
СТОМАТОЛОГИЧЕСКИЕ ИНСТРУМЕНТЫ -- DENTAL INSTRUMENTS
ИГЛЫ -- NEEDLES
Аннотация: В лекции представлена характеристика местных анестетиков, видов местных анестезий и варианты игл, используемых на амбулаторном терапевтическом и ортопедическом стоматологическом приеме. Рассмотрены преимущества артикаина как местного анестетика выбора и вопрос обезболивания при необратимом воспалении пульпы.
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Слободянюк А. Т., Левченко Т. М.
Заглавие : Переваги застосування розчину лідокаїну для спінальної анестезії при артроскопії колінного суглоба
Место публикации : Медицина невідкладних станів. - 2020. - Т. 16, № 3. - С. 133 (Шифр МУ104/2020/16/3)
MeSH-главная: АРТРОСКОПИЯ -- ARTHROSCOPY
КОЛЕННОГО СУСТАВА АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ -- ARTHROPLASTY, REPLACEMENT, KNEE
АНЕСТЕЗИЯ СПИННОМОЗГОВАЯ -- ANESTHESIA, SPINAL
ЛИДОКАИН -- LIDOCAINE
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Ardeleanu V., Toma A., Parfili K., Papanas N.
Заглавие : Сучасне медикаментозне лікування діабетичної невропатії, що супроводжується больовим синдромом. Описовий огляд
Место публикации : Діабет. Ожиріння. Метаболічний синдром. - 2020. - N 3. - С. 47-53 (Шифр ДУ25/2020/3)
Примечания : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-главная: ДИАБЕТИЧЕСКИЕ НЕВРОПАТИИ -- DIABETIC NEUROPATHIES
БОЛИ -- PAIN
АНТИДЕПРЕССАНТЫ -- ANTIDEPRESSIVE AGENTS
ПРОТИВОСУДОРОЖНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTICONVULSANTS
КАПСАИЦИН -- CAPSAICIN
ЛИДОКАИН -- LIDOCAINE
КЛОФЕЛИН -- CLONIDINE
ТИОКТОВАЯ КИСЛОТА -- THIOCTIC ACID
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Шептий О. В.
Заглавие : Применение анестезирующего крема лидокаин/прилокаин для лазерных процедур в дерматологии и косметологии
Место публикации : Клиническая дерматология и венерология. - М., 2020. - Том 19, № 1. - С. 113-121 (Шифр КР33/2020/19/1)
Примечания : Библиогр. в конце ст.
MeSH-главная: ЛАЗЕРНАЯ ТЕРАПИЯ -- LASER THERAPY
АНЕСТЕЗИЯ И АНАЛГЕЗИЯ
ЛИДОКАИН -- LIDOCAINE
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Дзюба Д. О.
Заглавие : Лідокаїн як компонент аналгоседації під час стентування коронарних артерій
Место публикации : Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. - Полтава, 2020. - Т. 20, № 4. - С. 25-29: табл. (Шифр АУ20/2020/20/4)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ МАЛОИНВАЗИВНЫЕ -- MINIMALLY INVASIVE SURGICAL PROCEDURES
АНАЛГЕЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА -- ANALGESICS
ЛИДОКАИН -- LIDOCAINE
КОРОНАРНЫЙ СТЕНОЗ -- CORONARY STENOSIS
СТЕНТЫ -- STENTS
Аннотация: Малоінвазивні методики є одними з основних методів для діагностики та лікування ішемічної хвороби серця і тривалий час входять у міжнародні протоколи лікування. Основними препаратами, що застосовуються в стратегії аналгезії підчас інтервенційних процедур є опіати, але їх широке застосування виявило низку супутніх проблем. Одним зі шляхів зменшення використання опіатів є концепція «мультимодальної анестезії», а одним з її варіантів є «без та малоопіатна» анестезія. Мета – встановити основні аспекти використання мало та безопіатної анестезії на основі лідокаїну під час стентування коронарних артерій. Матеріали та методи дослідження. Досліджено 90 пацієнтів з ішемічною хворобою серця, яким було проведено стентування коронарних артерій в плановому порядку. Пацієнтів було рівномірно розділено на три групи дослідження в залежності від препаратів, якими було проведено інтраопераційну аналгоседацію. Першу групу (порівняння) склали пацієнти, яким аналгоседація проводилась діазепамом та фентанілом. В групі безопіатної анестезії (No2) дозований розчин лідокаїну складав основний компонент аналгезії. Для того, щоб дослідити малоопіатну аналгезію на основі застосування р-ну лідокаїну ми сформували групу No 3. На індукцію вводили фентаніл, а лідокаїн вводили інтраопераційно для підтримання рівня анальгезії в комбінації з інфузією фентанілу. Для седації у групах 2 и 3 ми використовували р-н пропофолу у цільовій дозі, щоб отримати рівень ІІІ за RAMSEY. Висновки. Внутрішньовенне використання лідокаїну у якості компонента «мало- та безопіатної» анестезії безпечне при операціях стентування коронарних артерій. Дослідження показало, що використання вищенаведених доз лідокаїна у порівнянні з тра-диційним введенням опіатів при оцінці показників зовнішнього дихання, гемодинаміки, глікемії та рівня кортизолу крові має ряд переваг та при цьому відсутні негативні ефекти, які притаманні анестезії з використанням опіатів. У порівнянні з контрольною групою та групою з безопіатною анестезією звертає на себе увагу менша кількість скарг на біль за грудиною, сонливість та оніміння у групі малоопіатної анестезії.
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Дзюба Д.О., Недашківський С. М., Чубко В.І. , Лоскутов О. А.
Заглавие : Безопіатна аналгоседація під час стентування коронарних артерій
Место публикации : Український журнал медицини, біології та спорту. - Миколаїв, 2020. - Т. 5, № 5. - С. 133-141 (Шифр УУ61/2020/5/5)
Примечания : Бібліогр.: с. 137-139
Предметные рубрики: Диазепам
Фентанил
Лидокаин
MeSH-главная: СТЕНТЫ -- STENTS
КОРОНАРНЫХ АРТЕРИЙ БОЛЕЗНЬ -- CORONARY ARTERY DISEASE
АНЕСТЕЗИЯ -- ANESTHESIA
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Прошельцов А. В., Слотвинський О. О., Кулінченко Г. М.
Заглавие : Ефективність внутрішньовенного введення лідокаїну в інтраопераційному періоді
Место публикации : Медицина невідкладних станів. - Київ, 2019. - N 8. - С. 152-153 (Шифр МУ104/2019/8)
MeSH-главная: ЛИДОКАИН -- LIDOCAINE
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- INTRAOPERATIVE CARE
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Постернак Г. І., Скиба В. В., Корчак В. П., Волченко С. В., Андрейків О. О., Прошельцов А. В., Слотвинський О. О., кулінченко Г. М.
Заглавие : Оцінка ефективності внутрішньовенного введення лідокаїну гідрохлориду в інтраопераційному періоді
Место публикации : Шпит. хірургія. - Тернопіль, 2019. - N 4. - С. 123-125 (Шифр ШУ1/2019/4)
MeSH-главная: ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- INTRAOPERATIVE CARE
АНЕСТЕЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА -- ANESTHETICS
ЛИДОКАИН -- LIDOCAINE
Аннотация: Проведено динамічне активне проспективне двоцентрове дослідження двох статистично однорідних груп пацієнтів: в першій групі проводилась загальна анестезія з аналгезією фентанілом, в другій – поєднання фентанілу та лідокаїну гідрохлориду. Дослідження проводилось під час анестезіологічного забезпечення хворим, яким виконували металоостеосинтез з приводу багатоуламкового перелому зі зміщенням кісткових уламків верхньої кінцівки та пацієнтам, яким виконувалась лапароскопічна холецистектомія з приводу жовчнокам’яної хвороби, хронічного калькульозного холециститу в стадії загострення. Було встановлено, що використання 1% лідокаїну гідрохлориду в поєднанні з фентанілом дозволяє суттєво скоротити загальну дозу останнього, а саме сумарна доза фентанілу в першій групі складала, в середньому (8,63±0,72) мкг/кг/год, тоді як у другій групі вдалося зменшити дозу до 6,27±0,44 мкг/кг/год для досягнення адекватної аналгезії.Проведено динамическое активное проспективное двухцентровое исследование двух статистически однородных групп пациентов: в первой группе проводилась общая анестезия с анальгезией фентанилом, во второй - сочетание фентанила и лидокаина гидрохлорида. Исследование проводилось при анестезиологическом обеспечении больных, которым выполняли металлоостеосинтез по поводу многоосколочный перелома со смещением костных отломков верхней конечности и пациентам, которым выполнялась лапароскопическую холецистэктомию по поводу желчнокаменной болезни, хронического калькулезного холецистита в стадии обострения. Было установлено, что использование 1% лидокаина гидрохлорида в сочетании с фентанилом позволяет существенно сократить общую дозу последнего, а именно суммарная доза фентанила в первой группе составляла, в среднем (8,63 ± 0,72) мкг / кг / ч, тогда как в второй группе удалось снизить дозу до 6,27 ± 0,44 мкг / кг / ч для достижения адекватной аналгезии.
Найти похожие

10.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Зозуля М. В., Ленькин А. И., Курапеев И. С., Карелов А. Е., Сайганов С. А., Лебединский К. М.
Заглавие : Аналгезия после кардиохирургических вмешательств
Место публикации : Анестезиология и реаниматология. - Москва, 2019. - № 5. - С. 38-46 (Шифр АР11/2019/5)
Предметные рубрики: Габапентин
Лидокаин
Дексмедетомидин
Кетамин
MeSH-главная: АНАЛГЕЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА ОПИОИДНЫЕ -- ANALGESICS, OPIOID
БОЛИ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ -- PAIN, POSTOPERATIVE
СЕРДЦА ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- CARDIAC SURGICAL PROCEDURES
ОБЕЗБОЛИВАНИЕ ПРИ СОХРАНЕНИИ СОЗНАНИЯ -- CONSCIOUS SEDATION
АНАЛГЕЗИЯ -- ANALGESIA
Аннотация: В статье дано определение понятия послеоперационной боли, описаны особенности болевого синдрома после кардиохирургических вмешательств. Основное внимание уделено методам и методикам обезболивания в послеоперационном периоде: рассмотрен стандартный метод обезболивания опиоидами и нестероидными противовоспалительными средствами, его недостатки и побочные эффекты, оценены регионарные методики, применимые к кардиохирургии. Изложены современные представления о мультимодальной аналгезии, адъювантах, нашедших применение в кардиохирургии, таких как габапентиноиды, лидокаин, дексмедетомидин и кетамин.
Найти похожие

11.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Овечкин А. М., Соколов С. В., Политов М. Е.
Заглавие : Анестезия и аналгезия при лапароскопических операциях - есть ли особенности?
Место публикации : Анестезиология и реаниматология. - Москва, 2019. - № 3. - С. 34-42 (Шифр АР11/2019/3)
Примечания : Библиогр. в конце ст.
MeSH-главная: ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY
АНЕСТЕЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА -- ANESTHETICS
АНАЛГЕЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА -- ANALGESICS
ДЕКСМЕДЕТОМИДИН -- DEXMEDETOMIDINE
КЕТАМИН -- KETAMINE
ЛИДОКАИН -- LIDOCAINE
Аннотация: Лапароскопические вмешательства, традиционно рассматривавшиеся как малотравматичные, характеризуются выраженным послеоперационным болевым синдромом, интенсивность которого в 1-е сутки может превышать аналогичный показатель после открытых операций. Наличие выраженного болевого синдрома является препятствием для ранней послеоперационной реабилитации пациентов в рамках программ fast-track surgery или ERAS (Enhanced Recovery After Surgery). Существующие зарубежные рекомендации по анестезиологическому обеспечению лапароскопических операций далеки от совершенства и не всегда применимы в отечественной практике. В результате критического анализа современных зарубежных рекомендаций и данных доказательной медицины разработаны собственные схемы анестезии и аналгезии при ряде лапароскопических вмешательств. Основу этих схем составляют применение препаратов дексмедетомидин, кетамин в субанестетических дозах, лидокаин (внутривенная инфузия), габапентин, а также инфильтрация мягких тканей в местах установки эндоскопических портов местными анестетиками длительного действия.
Найти похожие

12.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Лоскутов О. А., Бондар М. В., Овсієнко Т. В.
Заглавие : Досвід використання мультимодальної малоопіоїдної анестезії при проведенні лапароскопічних втручань на нирках
Место публикации : Медицина невідкладних станів. - Київ, 2019. - N 8. - С. 149-150 (Шифр МУ104/2019/8)
Примечания : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-главная: ПОЧЕК БОЛЕЗНИ -- KIDNEY DISEASES
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY
АНЕСТЕЗИЯ ИНТРАТРАХЕАЛЬНАЯ -- ANESTHESIA, INTRATRACHEAL
ЛИДОКАИН -- LIDOCAINE
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- PERIOPERATIVE CARE
Найти похожие

13.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Бабаджан В. Д., Єрмак О. С., Амер Л. Б., Гришина І. А., Мороз Г. М., Москаленко Л. А., Ковальова А. А.
Заглавие : Діагностика сенсибілізації до лідокаїну та артикаїну за допомогою визначення специфічних ІgЕ у сироватці крові та непрямого тесту дегрануляції базофілів у хворих на медикаментозну алергію
Место публикации : Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. - 2020. - N 2. - С. 64 (Шифр КУ34/2020/2)
MeSH-главная: ЛЕКАРСТВЕННАЯ ГИПЕРСЕНСИБИЛИЗАЦИЯ -- DRUG HYPERSENSITIVITY
АНТИЧУВСТВИТЕЛЬНЫЕ ЭЛЕМЕНТЫ (ГЕНЕТИКА) -- ANTISENSE ELEMENTS (GENETICS)
ЛИДОКАИН -- LIDOCAINE
Аннотация: Досліджено 34 пацієнтів на базі алергологічного відділення КНП «МКЛ № 27» ХМР. Клінічними проявами алергії були наявність анафілактичного шоку (1 хворий), гострої кропив'янки (8 хворих), ангіонабряку (25 хворих) – переважно алергічні реакції негайного типу. У анамнезі 18 пацієнтів була зафіксована алергічна реакція на лідокаїн, у 11 хворих – до артикаїну. Обидва анестетики належать до амідної групи. Всім хворим проводили кількісне визначення рівнів специфічних IgE до лідокаїну та артікаїну в сироватці крові за допомогою набору реактивів «IgE алерго-спеціфічний БЕСТ-тест». Діагностично значущими вважали концентрації специфічних IgE більше ніж 0,1 МО/мл. Усім хворим проводили прік-тест з розчинами лідокаїну та артикаїну в розведенні 1:10, а хворим з анафілактичним шоком – у 2 етапи: в титрі 1:100, а в разі негативного тесту 1:10 через 2 тижні після відміни антигістамінних і гормональних препаратів. Встановлено наявність позитивного прік-тесту до лідокаїну у 89% хворих та 85% пацієнтів до артикаїну. Отримані результати порівнювали з такими при проведенні непрямого тесту дегрануляції базофілів (НТДБ), тест вважали позитивним при зменшенні більше ніж на 20% кількості базофілів у присутності розчинів лікарського препарату в порівнянні з кількістю базофілів у контролі. Встановили, що за наявності алергії до лідокаїну IgE алерго-спеціфічний БЕСТ-тест був позитивним у 68% хворих, НТДБ – у 78%, до артикаїну – у 64% та у 74% відповідно. Відносно меншу кількість хворих з алергічними реакціями на артикаїн у порівнянні з лідокаїном можна пояснити тим, що артикаїн містить амідний проміжний ланцюг, а також ефір в ароматичному кільці. Гідроліз цього ланцюжка робить молекулу неактивною, і тому період напіввиведення артикаїну становить 20–40 хв у порівнянні з більш ніж 90 хв у лідокаїну, що здатне зменшувати ризик алергічних реакцій. Отримані результати свідчать про наявність різних типів алергічних реакцій в групах обстежених хворих на медикаментозну алергію. Прік-тест довів свою високу інформативність для визначення сенсибілізації у хворих на медикаментозну алергію, спричинену лідокаїном і артикаїном. IgE алерго-спеціфічній-БЕСТ тест мав більшу специфічність до реагінового Iтипу алергічних реакцій у порівнянні з непрямим тестом дегрануляції базофілів. Наявність дещо меншої кількості відсоткових значень позитивного IgE алерго-спеціфічного БЕСТ-тесту у порівнянні з НТДБ пояснюється тим, що в частини хворих, що мали позитивний НТДБ і негативний IgE алерго-спеціфічного БЕСТ-тест, спостерігалась не IgE-залежна пряма дегрануляція базофілів
Найти похожие

14.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Овечкин А. М., Баялиева А. Ж., Ежевская А. А., Еременко А. А., Заболотский И. Б., Карелов А. Е., Корячкин В. А., Спасова А. П., Хороненко В. Э., Уваров Д. Н., Ульрих Г. Э., Шадрин Р. В.
Заглавие : Послеоперационное обезболивание
Место публикации : Вестник интенсивной терапии. - 2019. - № 4. - С. 9-33 (Шифр ВР33/2019/4)
Примечания : Библиогр. в конце ст.
MeSH-главная: БОЛИ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ -- PAIN, POSTOPERATIVE
АНАЛГЕЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА ОПИОИДНЫЕ -- ANALGESICS, OPIOID
ПРОТИВОВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ СРЕДСТВА НЕСТЕРОИДНЫЕ -- ANTI-INFLAMMATORY AGENTS, NON-STEROIDAL
ПАРАЦЕТАМОЛ -- ACETAMINOPHEN
КЕТАМИН -- KETAMINE
ЛИДОКАИН -- LIDOCAINE
АНАЛГЕЗИЯ ЭПИДУРАЛЬНАЯ -- ANALGESIA, EPIDURAL
Найти похожие

15.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Перова-Шаронова В. М.
Заглавие : Вплив методів післяопераційного знеболювання на моторну функцію шлунково-кишкового тракту в дітей із перитонітом, ускладненим інтраабдомінальною гіпертензією
Место публикации : Медицина невідкладних станів. - 2020. - Т. 16, № 6. - С. 102-108 (Шифр МУ104/2020/16/6)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS
БОЛИ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ -- PAIN, POSTOPERATIVE
ВНУТРИБРЮШНАЯ ГИПЕРТЕНЗИЯ -- INTRA-ABDOMINAL HYPERTENSION
ЛИДОКАИН -- LIDOCAINE
АНАЛГЕЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА ОПИОИДНЫЕ -- ANALGESICS, OPIOID
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНАЯ МОТОРИКА -- GASTROINTESTINAL MOTILITY
ДЕТИ -- CHILD
Найти похожие

16.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Зацаринний Р. А., Сидюк О. Є., Підопригора О. О.
Заглавие : Безпечність та ефективність внутрішньовенного введення лідокаїну при обширній резекції печінки
Место публикации : Клінічна хірургія. - 2022. - Т. 89, № 3/4. - С. 63-68 (Шифр КУ5/2022/89/3/4)
MeSH-главная: ПЕЧЕНИ БОЛЕЗНИ -- LIVER DISEASES
АНЕСТЕЗИЯ ЭПИДУРАЛЬНАЯ -- ANESTHESIA, EPIDURAL
ЛИДОКАИН -- LIDOCAINE
ВВЕДЕНИЕ ЛЕКАРСТВ ВНУТРИВЕННОЕ -- ADMINISTRATION, INTRAVENOUS
Найти похожие

17.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Гомон М. Л., Гончарук О. С., Мазур Г. М.
Заглавие : Вплив внутрішньовенної інфузії лідокаїну на перебіг періопераційного періоду у дітей віком до 7 років
Место публикации : Вісн. Вінниц. нац. мед. ун-ту ім. М. І. Пирогова. - Вінниця, 2022. - Т. 26, N 3. - С. 405-410 (Шифр ВУ80/2022/26/3)
MeSH-главная: БОЛИ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ -- PAIN, POSTOPERATIVE
ЛИДОКАИН -- LIDOCAINE
ДЕТИ -- CHILD
Найти похожие

18.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Зацаринний Р. А., Підопригора О. О., Лисенко А. Ю.
Заглавие : Анестезіологічне забезпечення та післяопераційне знеболювання пацієнтів з обширними резекціями печінки: місце внутрішньовенного лідокаїну
Место публикации : Запоріз. мед. журн. - Запоріжжя, 2022. - Т. 24, N 3. - С. 310-316 (Шифр ЗУ40/2022/24/3)
MeSH-главная: ПЕЧЕНИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- LIVER NEOPLASMS
ВВЕДЕНИЕ ЛЕКАРСТВ ВНУТРИВЕННОЕ -- ADMINISTRATION, INTRAVENOUS
ЛИДОКАИН -- LIDOCAINE
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- PERIOPERATIVE PERIOD
Аннотация: Мета роботи – дослідити ефективність внутрішньовенного (в/в) введення лідокаїну в інтраопераційному періоді як ком-понента комбінованого наркозу та в ранньому післяопераційному періоді в пацієнтів після обширних резекцій печінки.Матеріали та методи. У дослідження залучили 86 пацієнтів, яким виконали резекцію печінки при різних патологіях зі збереженням 30–60 % паренхіми. Хворих залежно від застосованої багатокомпонентної анестезії поділили на три групи. Контрольна група (ІІІ) – 10 пацієнтів, у яких застосована класична багатокомпонентна анестезія, знеболювання наркотич-ними та ненаркотичними анальгетиками в післяопераційному періоді. Основна група (ІІ) – 9 пацієнтів, у котрих застосували розроблений спосіб; група порівняння (І) – 67 хворих, які отримували класичну багатокомпонентну анестезію з доповненням епідуральною анестезією в торакальному відділі хребта (ТЕА).Результати. Проаналізувавши середні загальні дози введеного фентанілу під час операції, з’ясували: пацієнти I групи отримали в середньому 1005,2 ± 417,8 мкг, ІІ – 1771,1 ±735,5 мкг, хворі ІІІ групи – 2090,0 ± 636,7 мкг фентанілу. Під час деталізації та порівняння груп виявили істотно менше споживання фентанілу інтраопераційно в групі ТЕА щодо інших груп (І vs II – на 76 % більша потреба в ІІ групі; I vs III – на 108 % більша потреба в ІІІ групі). Різниця потреби в фентанілі інтраопераційно між пацієнтами групи в/в лідокаїну та групи контролю становить лише 18 %, адже виявили тенденцію до зниження дози в разі застосування лідокаїну внутрішньовенно. За результатами порівняння показників у групах, за ВАШ у пацієнтів ІI та I груп різниця на першу добу після оперативного втручання становила лише 10 %. У першу добу після операції пацієнти I групи мали максимальне добове значення 4,5 ± 2,0 бала за шкалою ВАШ, II – 5,0 ± 2,3, III групи – 7,6 ±1,0 бала. Поряд із тим визначили істотно вищий рівень болю в пацієнтів ІІІ групи порівняно і з І, і з ІІ. Різниця між групами за часом введення першої дози анальгетиків після операції незначуща: в І групі – через 313,5 ± 128,9 хв, в ІІ – 287,7 ± 101,6 хв, в ІІІ – 217,0 ± 120,3 хв. Ці дані підтверджують ефективність методу знеболювання пацієнтів із резекцією печінки. Висновки. Застосування і ТЕА, і в/в лідокаїну – безпечні методи знеболювання пацієнтів із резекцією печінки. В післяопераційному періоді в/в застосування лідокаїну не поступається за ефективністю ТЕА, його можна рекомендувати до впровадження у клінічну практику. ТЕА має більшу ефективність знеболювання інтраопераційно, але якщо є протипоказання до неї, в/в застосування лідокаїну є потенційно ефективною альтернативою. Наступні дослідження на більшій групі пацієнтів необхідні для підтвердження чи спростування цієї гіпотези.
Найти похожие

19.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Савуляк О. С., Суха І. А., Дзюба Д. О., Мельник М. І., Дринь Д. О.
Заглавие : Анестетик лідокаїн пригнічує холінергічні скорочення тонкої кишки миші та спричиняє порушення шлунково-кишкового тракту людини
Место публикации : Фізіол. журнал. - київ, 2023. - Том 69, N 5. - С. 75-82 (Шифр ФУ6/2023/69/5)
MeSH-главная: ЛИДОКАИН -- LIDOCAINE
АНЕСТЕЗИЯ ОБЩАЯ -- ANESTHESIA, GENERAL
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНЫЙ ТРАКТ -- GASTROINTESTINAL TRACT
ТОНКАЯ КИШКА -- INTESTINE, SMALL
РЕЦЕПТОРЫ ХОЛИНЕРГИЧЕСКИЕ -- RECEPTORS, CHOLINERGIC
Найти похожие

20.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Babina, Yuliana
Заглавие : Experimental investigation of the effectiveness of local application of a combination of antiseptic and anesthetic on the model of contaminated wound
Параллельн. заглавия :Експериментальне дослідження ефективності місцевого застосування комбінації антисептика з анестетиком на моделі контамінованої рани
Место публикации : Вісн. Вінниц. нац. мед. ун-ту ім. М. І. Пирогова. - Вінниця, 2023. - Т. 27, № 2. - С. 190-196 (Шифр ВУ80/2023/27/2)
Примечания : Bibliogr. at the end of the art.
Предметные рубрики: Декаметоксин
MeSH-главная: ПРОТИВОИНФЕКЦИОННЫЕ СРЕДСТВА ЛОКАЛЬНЫЕ -- ANTI-INFECTIVE AGENTS, LOCAL
РАНЫ ЗАЖИВЛЕНИЕ -- WOUND HEALING
ЛИДОКАИН -- LIDOCAINE
БИОМЕТРИЯ -- BIOMETRY
Аннотация: A high risk of infections in surgery is associated with microbial contamination with opportunistic microorganisms Staphylococcus aureus. Objective: to study the antimicrobial and analgesic effect of decamethoxine combined with lidocaine applied locally to the model of a postoperative infectious wound. Fifty-two male rats weighing 250-300 grams were randomly divided into four groups. We modeled surgical wounds in the interscapular area, and then injected a suspension culture of S. aureus 47 (dose 108 CFU/ ml) into the wounds. On the 2nd, 3rd, 7th and 10th day of the experiment, the wounds contaminated with staphylococcal culture were treated with 3 ml doses of the tested drugs: 0,9% saline in the control group (group A, n=13), 0,02% decamethoxine antiseptic (DCM) (group B, n=13), 10% lidocaine (group C, n=13) and their combination in the 1:1 ratio (group D, n=13). On days 3, 7 and 10, the wound area in each group was determined using contour planimetry by the L.N. Popova method and the average area (M±m) and the percentage of reduction in wound area from the initial size were calculated. The antimicrobial efficacy of the antiseptic and anesthetic was evaluated on days 3, 5, 7 and 10 using a standard microbiological study of the number of microorganisms in the wounds, the numerical values of which were expressed as the decimal logarithm of colony-forming units per ml (lg CFU / ml). To study the analgesic activity of DCM and 10% lidocaine in animals, the minimum threshold of pain sensitivity in the wound was determined using calibrated Von Frey monofilaments (VFMs). Statistical processing was performed using standard biometric methods. Differences at p0.05 were considered significant. Results: As a result of microbiological examination of the wound surface, it was found that the number of S. aureus on the wound surface significantly decreased on the 5th day when using decamethoxine alone and in combination with lidocaine 10%. The use of antiseptic and its combination with lidocaine on the 10th day revealed almost complete eradication of S. aureus on the wound surface compared to the control group (p0.01). When applying the combined antiseptic with lidocaine, it was found that the threshold of pain sensitivity increased by 12.2 times, which was practically no different from that of lidocaine monotherapy (11.9%). It was found that the healing and wound epithelization rate was the highest in group D (71.12% of the baseline). So, the combination of antiseptic with lidocaine 10% in the treatment of wounds has a high antimicrobial efficacy with a pronounced anesthetic effect. Thus, it opens the prospect of combined local use of antiseptic and anesthetic in the treatment of woundsВисокий ризик розвитку інфекцій в хірургії пов’язаний з мікробною контамінацією умовно-патогенними мікроорганізмами Staphylococcus aureus. Мета дослідження – дослідити антимікробну та знеболювальну дію декаметоксину в комбінації з лідокаїном при їх місцевому застосуванні на моделі контамінованої рани шкіри у щурів. П’ятдесят два щури-самці масою 250-300 грамів були рандомізовано розподілені на чотири групи. У міжлопатковій ділянці були змодельовані хірургічні рани та внесений завис культури S. aureus 47 (доза 108 КУО/мл). На 2, 3, 7 та 10 добу експерименту контаміновані культурою стафілокока рани обробляли дозами досліджуваних препаратів по 3 мл: фізіологічного розчину в контрольній групі (група А, n=13), антисептика декаметоксину (ДКМ) 0,02% (група В, n=13), 10% лідокаїну (група С, n=13) та їх комбінації у співвідношенні 1:1 (група D, n=13). На 3, 7 та 10 добу визначали площу рани в кожній групі за допомогою контурної планіметрії за методом Л.Н. Попопової, вираховували середню площу (М±m) та відсоток зменшення площі рани від початкового розміру. Оцінку протимікробної ефективності антисептика та анестетика проводили на 3, 5, 7 та 10 добу за допомогою стандартного мікробіологічного дослідження кількості мікроорганізмів у ранах, числові значення яких виражали через десятковий логарифм колонієутворюючих одиниць у мл (lg КУО/мл). Для вивчення аналгетичної активності ДКМ та 10% лідокаїну у тварин визначали мінімальний поріг больової чутливості в рані за допомогою каліброваних монофіламентів Вон-Фрея (VFMs). Статистичну обробку проводили за допомогою стандартних біометричних методів. Вірогідними вважали відмінності при р0,05. У результаті мікробіологічного дослідження ранової поверхні встановлено, що кількість S. aureus на поверхні ран достовірно зменшувалась на 5 добу при застосуванні декаметоксину та його комбінації з 10% лідокаїном. Застосування антисептика та його комбінації з лідокаїном на 10-ту добу виявило практично повну ерадикацію S. aureus на поверхні рани порівняно з контрольною групою (р0,01). При застосуванні комбінованого антисептика з лідокаїном встановлено, що поріг больової чутливості підвищився у 12,2 рази, що практично не відрізнялося від такого при монотерапії лідокаїном (11,9%). Отже, встановлено, що швидкість загоєння та процесу епітелізації ран були найкращими в групі D (71,12% від вихідних показників). Поєднання антисептика з лідокаїном 10% при лікуванні ран супроводжується однаково високою антимікробною ефективністю з вираженим анестезуючим ефектом, що відкриває перспективу їх комбінованого місцевого застосування
Найти похожие

1-20 21-40 41-56

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)