Національна наукова медична бібліотека України
Авторизация
Фамилия
Пароль
 

Базы данных


Зведеного каталогу періодичних видань- результаты поиска

Вид поиска

Область поиска
в найденном
 Найдено в других БД:Періодичних видань (115)Книг та авторефератів дисертацій (6)Польських медичних книг (1)Польські медичні книги (1)
Формат представления найденных документов:
полныйинформационныйкраткий
Отсортировать найденные документы по:
авторузаглавиюгоду изданиятипу документа
Поисковый запрос: <.>S=СЕТЧАТКА<.>
Общее количество найденных документов : 102
Показаны документы с 1 по 20
 1-20    21-40   41-60   61-80   81-100   101-102 
1.


    Govardovskii, V. I.
    Biophotons and visual phenomena [] / V. I. Govardovskii // Рос. физиол. журн. им. И.М. Сеченова. - 2020. - Том 106, N 8. - С. 927-951
MeSH-главная:
СЕТЧАТКА -- RETINA (физиология)
ФОСФЕН -- PHOSPHENES (физиология)
ОСТАТОЧНОЕ ИЗОБРАЖЕНИЕ -- AFTERIMAGE
Аннотация: The review considers modern un-orthodox ideas on the origin of visual phenomena of apparently various nature (photoreceptors’ dark light, negative afterimages, and various sorts of phosphenes such as electrophosphenes, magnetophosphenes, radiation phosphenes, and mechanophosphenes). The new framework provides a unifying explanation for all the phenomena that are suggested to be a perception of biophotons (ultra-weak photon emission, UPE) that are generated mostly by lipid peroxidation (LPO) during routine cellular metabolism. In the paper, the biochemical mechanism of biophotons’ generation is briefly explained. It is concluded that the outer segments of retinal photoreceptors provide an excellent substrate for LPO thus being a good candidate for UPE production. Experiments show that the retina in complete darkness indeed emits an extremely low level of bioluminescence. Yet its intensity is two orders of magnitude below the dark-adapted visual threshold, and over 100 times smaller than necessary to generate the photoreceptors’ dark noise. UPE also cannot be a source of afterimages because its intensity is far too low. Besides, the background light necessary to produce a negative afterimage is actually supplied by the ambient light that passes into the eye through closed lids. All other sorts of phosphenes attributed to UPE cannot be produced by biophotons since it is known for at least 200 years that the phosphenes are seen in daylight, that is, at the intensities billions of times brighter than the intensity of UPE. Thus, the new explanatory framework for all visual phenomena based on UPE should be discarded in its entirety.

Экз-ры:
Найти похожие

2.


    Kuzenko, Y. V.
    Eye retinal changes under the influence of chromium ions / Y. V. Kuzenko, O. V. Kuzenko, Y. A. Dyomin // Офтальмол. журнал. - 2018. - N 1. - P67-73
MeSH-главная:
СЕТЧАТКА -- RETINA (патофизиология)
ХРОМ -- CHROMIUM (вредные воздействия, токсичность)
ЭКСПЕРИМЕНТЫ НА ЖИВОТНЫХ -- ANIMAL EXPERIMENTATION


Доп.точки доступа:
Kuzenko, O. V.; Dyomin, Y. A.
Экз-ры:
Найти похожие

3.


    Melville, N. A.
    Ретинальный слой истончается при прогрессировании рассеянного склероза [] / N. A. Melville // Міжнародний неврологічний журнал. - 2019. - N 4. - С. 112-113
MeSH-главная:
СКЛЕРОЗ РАССЕЯННЫЙ ПРОГРЕССИВНЫЙ ХРОНИЧЕСКИЙ -- MULTIPLE SCLEROSIS, CHRONIC PROGRESSIVE (осложнения)
СЕТЧАТКА -- RETINA (патология)

Экз-ры:
Найти похожие

4.


    Molchaniuk, N. I.
    Dynamics of ultrastructural changes in glial cells and nerve fibers of the optic nerve of rats after intra-abdominal injection of a mixture of 40% Ethanol solution and 100% Methanol / N. I. Molchaniuk // Вісн. морфології. - 2021. - Том 27, N 3. - P49-54
MeSH-главная:
ЗРИТЕЛЬНЫЙ НЕРВ -- OPTIC NERVE (действие лекарственных препаратов, патология, ультрасонография)
СЕТЧАТКА -- RETINA (действие лекарственных препаратов, патология, ультраструктура)
ЭТАНОЛ -- ETHANOL (вредные воздействия, токсичность)
МЕТАНОЛ -- METHANOL (вредные воздействия, токсичность)
ЭКСПЕРИМЕНТЫ НА ЖИВОТНЫХ -- ANIMAL EXPERIMENTATION

Экз-ры:
Найти похожие

5.


    Іванченко, А. Ю.
    Дослідження змін мікроциркуляції сітківки після регматогенного відшарування сітківки без відшарування макулярної зони та з відшаруванням макулярної зони за даними оптичної когерентної томографії - ангіографії: проспективне дослідження [] / А. Ю. Іванченко, І. М. Безкоровайна // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. - 2021. - Т. 21, № 4. - С. 33-37
MeSH-главная:
СЕТЧАТКА -- RETINA
СЕТЧАТКИ ОТСЛОЙКА -- RETINAL DETACHMENT
АНГИОГРАФИЯ -- ANGIOGRAPHY
Аннотация: Оцінювали зміни щільності судин та мікроциркуляції різних шарів сітківки ока після успішного оперативного лікування регматогенного відшарування сітківки без відшарування макулярної зони та з відшаруванням макулярної зони за допомогою оптичної когерентної томографії ангіографії та їх вплив на післяопераційні клінічні результати. Матеріали і методи дослідження. У це проспективне дослідження було включено загалом 33 ока: 15 пацієнтів після регматогенного відшарування сітківки без відшарування макулярної зони і 18 пацієнтів після регматогенного відшарування сітківки з відшаруванням макулярної зони. У всіх пацієнтів було діагностовано первинне регматогенне відшарування сітківки (тривалість відшарування сітківки менше 7 днів від появи симптомів) та проведено успішне оперативне лікування протягом 72 годин після встановлення діагнозу. Зміни поверхневого капілярного сплетіння, глибокого капілярного сплетіння і фовеальної аваскулярної зони оцінювали за допомогою оптичної когерентної томографії ангіографії, та корелювали з гостротою зору через 1 місяць після оперативного лікування Результати. У групі без відшарування макулярної зони передопераційна щільність судин всього поверхневого капілярного сплетіння сітківки на уражених очах була нижчою, ніж у здорових очах ( p 0,05). Щільність судин поверхневого капілярного сплетіння підвищилася під час спостереження ( p 0,05); крім того, чим вищі передопераційна щільність судин поверхневого капілярного сплетіння тим кращий вихідний рівень гостроти зору ( p 0,05). У групі з відшаруванням макулярної зони через 1 місяць після операції, чим більша фовеальна аваскулярна зона, тим нижча гострота зору ( p 0,05). Висновки. Отже, оптична когерентна томографія ангіографія, – це метод неінвазивного дослідження, який може швидко оцінити мікроциркуляцію сітківки у пацієнтів, які перенесли оперативне лікування с приводу регматогенного відшарування сітківки. Використання оптичної когерентної томографії ангіографії, пропонує потенційне пояснення неоптимального відновлення гостроти зору незважаючи на анатомічне відновлення макули. У групі без відшарування макулярної зони передопераційна щільність судин всього поверхневого капілярного сплетіння вплинула на передопераційну гостроту зору, і була нижчою, ніж у здорових очах, але з часом відновилася. У групі з відшаруванням макулярної зони більша площа фовеальної аваскулярної зони була пов'язана з гіршою гостротою зору.


Доп.точки доступа:
Безкоровайна, І. М.
Экз-ры:
Найти похожие

6.


   
    Альбумин в стекловидном теле, сетчатке и хрусталике глаза плодов человека / И. Г. Панова [и др.] // Бюллетень экспериментальной биологии и медицины. - 2016. - Том 162, N 11. - С. 578-580
MeSH-главная:
ПЛОД -- FETUS (метаболизм)
АЛЬБУМИН СЫВОРОТОЧНЫЙ -- SERUM ALBUMIN (метаболизм)
СТЕКЛОВИДНОЕ ТЕЛО -- VITREOUS BODY (метаболизм)
СЕТЧАТКА -- RETINA (метаболизм)
ХРУСТАЛИК -- LENS, CRYSTALLINE (метаболизм)


Доп.точки доступа:
Панова, И.Г.; Татиколов, А.С.; Смирнова, Ю.А.; Полтавцева, Р.А.; Сухих, Г.Т.
Экз-ры:
Найти похожие

7.


   
    Анализ изменений центральной зоны глазного дна при миопии по данным флюоресцентной ангиографии и оптической когерентной томографии [] / С. Э. Аветисов [и др.] // Вестник офтальмологии. - 2015. - Том 131, N 4. - С. 38-48
Рубрики: МИОПИЯ
   СЕТЧАТКА

   СОСУДИСТАЯ ОБОЛОЧКА ГЛАЗА

   ГЛАЗНОЕ ДНО

   АНГИОГРАФИЯ ФЛЮОРЕСЦЕНТНАЯ

   ТОМОГРАФИЯ ОПТИЧЕСКАЯ КОГЕРЕНТНАЯ

   ОФТАЛЬМОСКОПИЯ

   ВОЗРАСТНЫЕ ФАКТОРЫ

Аннотация: Как во многих странах мира, так и в России темпы роста миопии увеличиваются независимо от географических и популяционных условий. Цель — анализ изменений глазного дна у больных с миопией в зависимости от величины переднезадней оси с использованием современных методов диагностики. Материал и методы. Исследования проведены в выборке из 97 пациентов (194 глаза) (возраст 45±20,17 года) с миопией различной степени. Всем больным, помимо стандартных офтальмологических методов исследования, были проведены флюоресцентная ангиография глазного дна и оптическая когерентная томография. Результаты. При увеличении возрастало число случаев диффузной и очаговой атрофии ретинального пигментного эпителия, «интактными» оставались лишь 27 (28,1%) глаз. Увеличение степени миопии, анатомическим субстратом которого является осевое нарастание размеров глазного яблока, ожидаемо влияет на толщину хориоидеи, ретинального пигментного эпителия и фоторецепторного слоя: чем больше размеры переднезадней оси глаза, тем существеннее тенденция к истончению вышеперечисленных структур глазного дна. Возрастные изменения хориоидеи, ретинального пигментного эпителия и фоторецепторного слоя при миопии могут усугубляться увеличенными размерами переднезадней оси. Миопическую тракционную макулопатию, которая являлась основной причиной увеличения толщины сетчатки, наблюдали в 105 глазах, а «наружный» макулярный ретиношизис — в 40. Вывод. Использование таких современных методов исследования, как флюоресцентная ангиография и оптическая когерентная томография, позволяет объективно оценить изменения структур центральной зоны глазного дна.


Доп.точки доступа:
Аветисов, С.Э.; Будзинская, М.В.; Жабина, О.А.; Андреева, И.В.; Плюхова, А.А.; Кобзова, М.В.; Мусаева, Г.М.
Экз-ры:
Найти похожие

8.


   
    Ангио-ОКТ в ранней диагностике первичной открытоугольной глаукомы [] / А. Б. Усман [и др.] // Офтальмология. Восточная Европа. - 2018. - Том 8, N 1. - С. 19-26
MeSH-главная:
ГЛАУКОМА ОТКРЫТОУГОЛЬНАЯ -- GLAUCOMA, OPEN-ANGLE (диагностика, ультрасонография)
СЕТЧАТКА -- RETINA (ультрасонография)
СЕТЧАТКИ НЕЙРОНЫ -- RETINAL NEURONS (ультрасонография)
СЕТЧАТКИ КЛЕТКИ ГАНГЛИОЗНЫЕ -- RETINAL GANGLION CELLS (ультрасонография)
ТОМОГРАФИЯ ОПТИЧЕСКАЯ КОГЕРЕНТНАЯ -- TOMOGRAPHY, OPTICAL COHERENCE
Аннотация: Цель. Сравнить диагностическую значимость показателей толщины перипапиллярного слоя нервных волокон сетчатки (СНВС) и комплекса ганглиозных клеток (КГК) сетчатки в выявлении глаукоматозной оптиконейропатии (ГОН). Материалы и методы. В исследование были включены 23 пациента (46 глаз) с I стадией первичной открытоугольной глаукомы (ПОУГ) — основная группа 1 (О1); 17 пациентов (34 глаза) с подозрением на глаукому — основная группа 2 (О2), и 10 здоровых лиц (20 глаз) — контрольная группа. Медиана возраста в основной группе составила 64,0 (58,0-74,0) года, в группе лиц с подозрением на глаукому — 57,5 (44,0-60,0) года, а в контрольной — 52,0 (51,0-53,0) года. Оптическая когерентная томография-ангиография (ОКТА) проводилась с помощью прибора RTVue100 (Оptovue). Анализировали среднюю толщину перипапиллярного СНВС (Average Thickness), толщину СНВС в верхнем (Average Superior Thickness) и нижнем (Average Inferior Ihickness) квадрантах. По протоколу GCC Thickness Map Report определяли среднюю общую толщину КГК сетчатки (Average Total GCC Thickness), среднюю верхнюю (Superior GCC Thickness) и среднюю нижнюю (Inferior GCC Thickness) толщину КГК сетчатки. Результаты. У пациентов с I стадией ПОУГ установлено достоверное снижение средней общей, средней верхней и средней нижней толщины СНВС и КГК сетчатки по сравнению с контрольной группой. Межгрупповой анализ с использованием критерия Манна — Уитни выявил статистически значимое различие показателей СНВС между пациентами O1 и здоровыми лицами только по средней общей и средней верхней толщине СНВС. В то же время было выявлено значимое различие по всем параметрам между пациентами группы О1 и здоровыми лицами по данным показателей толщины КГК сетчатки. Самые высокие показатели Area under the receiver operating characteristic curves (AUCs) выявлены для параметров КГК сетчатки. Заключение. В ранней диагностике ПОУГ бoльшую диагностическую значимость имеют показатели толщины КГК сетчатки, чем показатели толщины перипапиллярного СНВС.


Доп.точки доступа:
Усман, А.Б.; Марченко, Л.Н.; Качан, Т.В.; Далидович, А.А.
Экз-ры:
Найти похожие

9.


    Бездетко, П. А.
    Лазерные макулопатии [] / П. А. Бездетко // Офтальмология. Восточная Европа = Ophthalmology. Eastern Europe. - 2019. - Том 9, N 1. - С. 97-110
MeSH-главная:
ЛАЗЕРЫ -- LASERS (вредные воздействия)
ЖЕЛТОЕ ПЯТНО -- MACULA LUTEA (действие лекарственных препаратов, повреждения)
СЕТЧАТКА -- RETINA (действие лекарственных препаратов, повреждения)
СЕТЧАТКИ ПИГМЕНТНЫЙ ЭПИТЕЛИЙ -- RETINAL PIGMENT EPITHELIUM (повреждения)
НАДПОЧЕЧНИКОВ КОРЫ ГОРМОНЫ -- ADRENAL CORTEX HORMONES (терапевтическое применение)
ПРОТИВОВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ СРЕДСТВА НЕСТЕРОИДНЫЕ -- ANTI-INFLAMMATORY AGENTS, NON-STEROIDAL (терапевтическое применение)
Аннотация: Учитывая распространенность лазеров, безусловно, возник вопрос и о неосторожном их использовании. Особо опасны лазерные повреждения сетчатки и, особенно, макулярной зоны. Лазерные излучения разных цветов (красного, зеленого, синего) представляют серьезную угрозу для зрения при воздействии их на макулярную зону сетчатой оболочки. Особенностью лазерного поражения макулы является тот факт, что наиболее выраженные изменения возникают в зонах максимального отражения — в области задней пограничной мембраны сетчатки и элипсоидной зоне. Разрушение клеток пигментного эпителия, которое происходит при лазерном повреждении сетчатки, является основным стимулом для экспрессии VEGF. Степень повреждения лазером сетчатой оболочки определяется в соответствии со стандартами EN 60825-1/A2 (AEL Accessible Emission Limit, доступный предел лазерного воздействия). Стандарты EN 60825-1/A2 определяют четыре класса. Лазеры класса 1 (энергия ‹ 0,4 мВт) являются самыми безопасными. Они используются в оптических приборах в режиме наблюдения за лучом. Видимые лазерные указки (поинтеры) (400-700 нм), работающие при мощности ‹1 мВт и 1-5 мВт, являются лазерами класса 2 и класса 3R соответственно. Описаны 3 степени лазерного поражения сетчатки и особенности поражения макулы лазерными указками разных цветов. Лечение лазерных макулопатий начинают с кортикостероидов. Хорошей альтернативой могут быть НПВП. Восстановление структуры пигментного эпителия сетчатки и его функции, коррекция метаболических процессов в нем, антиоксидантное лечение — приоритетные направления лечения лазерных повреждений макулярной области. Каротиноиды, омега-3 жирные кислоты, ресвератрол, витамин D3 — доказанные факторы восстановления плотности ПЭC. При слабой и средней степени лазерного повреждения макулярной области целесообразен прием Нутроф® Форте на протяжении всего периода реабилитации. При тяжелой форме лазерных повреждений макулярной области, особенно при угрозе возникновения неоваскулярных мембран, целесообразен прием Ресвеги®.

Экз-ры:
Найти похожие

10.


    Бикбов, М. М.
    Изменения центральной области сетчатки при влажной форме возрастной макулярной дегенерации после введения ранибизумаба [] / М. М. Бикбов, P. P. Файзрахманов, А. Л. Ярмухаметова // Вестник офтальмологии. - 2015. - Том 131, N 4. - С. 60-65
Рубрики: МАКУЛЯРНАЯ ДЕГЕНЕРАЦИЯ ВЛАЖНАЯ
   ХОРИОИДАЛЬНАЯ НЕОВАСКУЛЯРИЗАЦИЯ

   АНГИОГЕНЕЗА ИНГИБИТОРЫ

   ЛЕКАРСТВО, ДОЗА-ЭФФЕКТ ЗАВИСИМОСТЬ

   СЕТЧАТКА

   СЕТЧАТКИ СОСУДЫ

   СЕТЧАТКИ АРТЕРИЯ

   ЦВЕТА ВОСПРИЯТИЕ

   ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ

   ТОМОГРАФИЯ ОПТИЧЕСКАЯ КОГЕРЕНТНАЯ

Кл.слова (ненормированные):
РАНИБИЗУМАБ (терапевтическое применение, фармакология)
Аннотация: Цель — поэтапно оценить динамику морфофункциональных показателей центральной области сетчатки при влажной форме возрастной макулярной дегенерации на фоне трехкратного введения препарата ранибизумаб. Материал и методы. Обследованы 76 пациентов (76 глаз) с классической хориоидальной неоваскулярной мембраной. До начала лечения по данным оптической когерентной томографии под слоем нейросенсорного эпителия определялось оптически неоднородное образование — классическая хориоидальная неоваскулярная мембрана. По данным микропериметрии, точка фиксации располагалась на расстоянии 2-10° от фовеа. Клиновидное снижение показателей световой чувствительности до 0-2 дБ соответствовало области прорастания неоваскулярной мембраны. Результаты. Установлено повышение функциональной активности центрального отдела сетчатки с 7,24±2,73 до 13,88±1,94 дБ (р‹0,05) на фоне трех интравитреальных инъекций препарата ранибизумаб. Наибольшее прогрессирование фиксируется после третьей инъекции препарата. При проведении фиксационного теста выявлено смешение точки фиксации в центральный отдел после каждого курса терапии. На фоне трехкратного введения ранибизумаба наблюдается снижение морфологических параметров неоваскулярной мембраны: после первой инъекции высота уменьшилась до 20,29±17,84 мкм, ширина — до 1200±300 мкм, после второй высота уменьшилась до 14,39+9,83 мкм, ширина — до 1000±175 мкм, после третьей высота — до 13,31±8,13 мкм (р‹0,05), ширина — до 900±100 мкм (р‹0,05). Выводы. Антивазопролиферативная терапия нивелирует патологическое действие неоваскулярной мембраны в течение всего периода терапии ингибиторами ангиогенеза. Особенностью динамического изменения является выраженная ответная реакция на проводимую терапию после первой инъекции, что является индикатором перспективности проводимой терапии.


Доп.точки доступа:
Файзрахманов, P.P.; Ярмухаметова, А.Л.
Экз-ры:
Найти похожие

11.


    Бойчук, І. М.
    Особливості стану спектру ритмів електроенцефалографії та морфометричних показників сітківки при застосуванні нейропротектора в комплексному лікуванні хворих на рефракційну та дисбінокулярну амбліопію / І. М. Бойчук, Ваєл Бадрі // Офтальмол. журнал. - 2021. - N 5. - С. 56-63
MeSH-главная:
АМБЛИОПИЯ -- AMBLYOPIA (терапия)
СЕТЧАТКА -- RETINA
ЭЛЕКТРОЭНЦЕФАЛОГРАФИЯ -- ELECTROENCEPHALOGRAPHY (использование)
ТОМОГРАФИЯ ОПТИЧЕСКАЯ КОГЕРЕНТНАЯ -- TOMOGRAPHY, OPTICAL COHERENCE (использование)
Аннотация: Мета: вивчити спектр ритмів електроенцефалограми та стан морфометричних показників сітківки за даними оптичної когерентної томографії (ОКТ) при застосуванні нейропротектора в комплексному лікуванні хворих на рефракційну та дисбінокулярну амбліопію. Після застосування інстиляцій нейропротектора цитіколіну в комплексному лікуванні амбліопії коригована гострота зору амбліопічних очей підвищилася в середньому на 0,4+-0,16; контрастна чутливість - до 2,8+-0,4 балів. За даними ОКТ відзначено збільшення товщини шару нервових волокон (ТШНВ) скроневого сегмента сітківки до 78,5+-22,0 мкм після лікування. Також при інстиляції крапель з нейропротектором було виявлено збільшення альфа-індексу електроенцефалографії (ЕЕГ) і його нормалізацію. Таким чином, включення нейропротектора в комплекс лікування амбліопії дозволяє покращити показники зорових функцій, а також індексів ритмів ЕЕГ, що сприяє розвитку зорового аналізатора при цій патології.
Цель: изучить спектр ритмов электроэнцефалограммы и состояние морфометрических показателей сетчатки по данным оптической когерентной томографии (ОКТ) при применении нейропротектора в комплексном лечении больных с рефракционной и дисбинокулярной амблиопией. После применения инстилляций нейропротектора цитиколина в комплексном лечении амблиопии коррегируемая острота зрения амблиопичных глаз повысилась в среднем на 0,4+-0,16; контрастная чувствительность - до 2,8+-0,4 баллов. По данным ОКТ отмечено увеличение толщины слоя нервных волокон (ТШНВ) височного сегмента сетчатки до 78,5+-22,0 мкм - после лечения. Также после инстилляции капель с нейропротектором было обнаружено увеличение альфа-индекса электроэнцефалографии (ЭЭГ) и его нормализация. Таким образом, включение нейропротектора в комплексное лечение амблиопии позволяет улучшить показатели зрительных функций, а также индексов ритмов ЭЭГ, способствуя развитию зрительного анализатора при этой патологии.


Доп.точки доступа:
Бадрі, Ваєл
Экз-ры:
Найти похожие

12.


    Веселовська, Н.М.
    Зміни прижиттєвих морфологічних показників сітківки на тлі корекції ліпідного обміну у хворих на цукровий діабет 2-го типу [] / Н. М. Веселовська // Фізіологічний журнал. - 2017. - Том 63, N 1. - С. 91-94
MeSH-главная:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (лекарственная терапия)
ЖЕЛТОГО ПЯТНА ОТЕК -- MACULAR EDEMA (лекарственная терапия)
ЛИПИДНЫЙ ОБМЕН -- LIPID METABOLISM (действие лекарственных препаратов)
СЕТЧАТКА -- RETINA (анатомия и гистология, действие лекарственных препаратов)
ЗРЕНИЯ ОСТРОТА -- VISUAL ACUITY (действие лекарственных препаратов)
ФЕНОФИБРАТ -- FENOFIBRATE (терапевтическое применение, фармакология)
ТОМОГРАФИЯ ОПТИЧЕСКАЯ КОГЕРЕНТНАЯ -- TOMOGRAPHY, OPTICAL COHERENCE (методы)
Аннотация: Досліджували функціональні зміни прижиттєвих морфологічних показників макулярної зони сітківки в умовах тривалої дії фенофібрату у хворих на цукровий діабет 2-го типу. Проведено динамічне спостереження деяких офтальмологічних (гострота зору, товщина сітківки макулярної ділянки за результатами оптико-когерентної томографії) та системних (біохімічні показники вмісту ліпідних фракцій) функціональних показників в умовах тривалого застосування цього препарату у 20 хворих на ЦД2-го типу та діабетичного макулярного набряку протягом 8 міс. За цей час спостерігали певні позитивні зміни морфофункціонального стану макулярної зони сітківки: підвищення гостроти зору та зменшення товщини сітківки макулярної ділянки з одночасним покращенням ліпідного профілю в сироватці крові: зменшення вмісту вільного холестерину та ЛПНЩ з підвищенням вмісту ЛПВЩ.

Экз-ры:
Найти похожие

13.


   
    Взаимосвязь длины передне-задней оси и глубины передней камеры глазного яблока крыс с развитием нарушений в сетчатке при диабете II типа с миопией / Мохаммад Абдулхади [и др.] // Офтальмол. журнал. - 2018. - N 6. - С. 44-51
MeSH-главная:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (осложнения)
МИОПИЯ -- MYOPIA (патофизиология)
СЕТЧАТКА -- RETINA (патофизиология, ультрасонография)
ЭКСПЕРИМЕНТЫ НА ЖИВОТНЫХ -- ANIMAL EXPERIMENTATION
Аннотация: В умовах нашого експерименту процес міопізації очного яблука (подовження передньо-задньої осі, поглиблення передньої камери) супроводжувався зниженням ознак пошкодження судин сітківки, характерних для діабету. Про це свідчить наявність зворотного кореляційного зв'язку між міопізацією очного яблука і ступенем погіршення стану очного дна щурів при діабеті.
В условиях нашего эксперимента процесс миопизации глазного яблока (удлинение передне-задней оси, углубление передней камеры) сопровождается снижением признаков повреждения сосудов сетчатки, характерных для диабета. Об этом свидетельствует наличие обратной корреляционной связи между миопизацией глазного яблока и степенью ухудшения состояния глазного дна крыс при диабете.


Доп.точки доступа:
Абдулхади, Мохаммад; Михейцева, И. Н.; Путиенко, А. А.; Ковальчук, А. Г.; Коломийчук, С. Г.; Сироштаненко, Т. И.
Экз-ры:
Найти похожие

14.


    Витовская, О. П.
    Современная офтальмология - это конкуренция технологий [] : [интервью в заведующей кафедрой офтальмологии НМУ им. А. А. Богомольца О. П. Витовской] / О. П. Витовская // Therapia. Український медичний вісник. - 2015. - N 10. - С. 4-7
Рубрики: ОФТАЛЬМОЛОГИЯ
   ИННОВАЦИЙ РАСПРОСТРАНЕНИЕ

   ТЕХНОЛОГИЙ РАСПРОСТРАНЕНИЕ

   ГЛАЗНЫЕ БОЛЕЗНИ

   КАТАРАКТА

   ГЛАУКОМА

   СЕТЧАТКА

   СЛЕПОТА


Экз-ры:
Найти похожие

15.


   
    Влияние длительной гипергликемии на морфологию роговицы и сетчатки у крыс при стрептозотоцин-индуцированном сахарном диабете [] / А. А. Панов [и др.] // Патолог. физиология и эксперим. терапия = Pathological Physiology and Experimental Therapy. - 2021. - Том 65, N 3. - С. 42-47
MeSH-главная:
ДИАБЕТИЧЕСКАЯ РЕТИНОПАТИЯ -- DIABETIC RETINOPATHY (патофизиология, химически вызванный)
ГИПЕРГЛИКЕМИЯ -- HYPERGLYCEMIA (патофизиология, химически вызванный)
СТРЕПТОЗОТОЦИН -- STREPTOZOCIN (вредные воздействия)
ХОРИОРЕТИНИТ -- CHORIORETINITIS (патофизиология)
РОГОВИЦА -- CORNEA (действие лекарственных препаратов, патофизиология)
СЕТЧАТКА -- RETINA (действие лекарственных препаратов, патофизиология)
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
Аннотация: Цель исследования - изучение динамики морфологических изменений роговицы и заднего отдела глаза крыс при длительной гипергликемии. Методика. Исследование выполнено на 36 самцах крыс Wistar. Сахарный диабет индуцировали внутрибрюшинной инъекцией стрептозотоцина (65 мг/кг), после чего ежедневно вводили подкожно малые дозы инсулина (2 ЕД/кг). На 50-е, 58-е и 66-е сут эксперимента производили энуклеацию глаз у глубоко наркотизированных животных. Гистологические срезы фрагментов глаз окрашивали гематоксилин-эозином, проводили морфометрию параметров роговицы и сетчатки. Результаты. Средняя концентрация глюкозы и кетоновых тел крови в группе сахарного диабета составила 29,8 ммоль/л и 0,889 ммоль/л, в контрольной группе - 6,2 ммоль/л и 0,847 ммоль/л соответственно. Анализ гистологических срезов глаз выявил признаки отека роговицы, хориоидеи и наружных слоев центральных отделов сетчатки до появления других качественных и количественных морфологических изменений. Заключение. Оценка толщины роговицы, хориоидеи и наружных слоев центральных отделов сетчатки может служить предиктором развития диабетической ретинопатии.
The aim was to study morphological changes in the cornea and the posterior part of rat eye during prolonged hyperglycemia. Methods. The study was performed on 36 Wistar male rats. Diabetes mellitus was induced by an injection of streptozotocin (65 mg/kg, i.p.) followed by daily injections of low doses of insulin (2 U/kg, s.c.). Eyes were enucleated from deeply anesthetized rats on days 50, 58, and 66 of the experiment. Histologic sections were stained with hematoxylin-eosin, and morphometry of the cornea and the retina was performed. Results. Mean blood concentrations of glucose and ketone bodies were 29.8 mmol/L and 0.889 mmol/L, respectively, in the diabetic group and 6.2 mmol/L and 0.847 mmol/L, respectively, in the control group. The histological analysis revealed signs of edema in the cornea, choroid and outer layers of the central retina, which preceded other morphological changes. Conclusion. Evaluating thickness of the cornea, choroid and outer layers of the central retina may serve for prediction of diabetic retinopathy.


Доп.точки доступа:
Панов, А. А.; Ржавина, Е. М.; Морозова, М. П.; Ердяков, А. К.; Гаврилова, С. А.
Экз-ры:
Найти похожие

16.


   
    Вплив препарату на основі N-ацетилкарнозину на розвиток катехоламініндукованих морфофункціональних пошкоджень сітківки ока щурів [] / В. В. Санін [та ін.] // Фізіологічний журнал. - 2020. - Том 66, N 4. - С. 64-71
MeSH-главная:
ГЛАЗ -- EYE (действие лекарственных препаратов, ультраструктура)
СЕТЧАТКА -- RETINA (действие лекарственных препаратов, ультраструктура)
МИТОХОНДРИИ -- MITOCHONDRIA (действие лекарственных препаратов, ультраструктура)
ВНУТРИГЛАЗНОЕ ДАВЛЕНИЕ -- INTRAOCULAR PRESSURE (действие лекарственных препаратов)
ОКСИДАТИВНЫЙ СТРЕСС -- OXIDATIVE STRESS (действие лекарственных препаратов)
ЭКСПЕРИМЕНТЫ НА ЖИВОТНЫХ -- ANIMAL EXPERIMENTATION
КРЫСЫ ЛИНИИ WISTAR -- RATS, WISTAR
Аннотация: Вивчали вплив N-ацетилкарнозинвмісного препарату кларастіл на моделі адреналініндукованого підвищеного внутрішньоочного тиску (ВОТ) у щурів лінії Вістар. Досліджували ультраструктуру і маркери окисного стресу в сітківці ока. Виявили, що цей препарат достовірно не впливав на набрякові процеси в ультраструктурі сітківки ока, не зменшував потовщення ендотелію і гістогематичного бар’єра і відповідно не знижував значення ВОТ після 40-денної дії адреналіну. Однак його введення попереджало набухання мітохондрій, утворення вакуолізованих крист і, ймовірно, стимулювало енергопродукцію у вигляді компенсаторного механізму за умов гіперкатехолемії. Крім того, N-ацетилкарнозин знижував викликану адреналіном надпродукцію активних форм кисню і утворення продуктів перекисного окиснення ліпідів у тканинах ока, що вказує на реалізацію його антиоксидантної дії.


Доп.точки доступа:
Санін, В. В.; Яковець, А. І.; Розова, К. В.; Коркач, Ю. П.; Гошовська, Ю. В.; Шаргородська, І. В.; Риков, С. О.
Экз-ры:
Найти похожие

17.


   
    Ганглиозные клетки с фоновой активностью сетчатки рыб и их возможная функция в оценке зрительной сцены [] / Е. М. Максимова [и др.] // Рос. физиол. журн. им. И.М. Сеченова. - 2020. - Том 106, N 4. - С. 486-503
MeSH-главная:
СЕТЧАТКА -- RETINA (физиология)
ЗРИТЕЛЬНОЕ ВОСПРИЯТИЕ -- VISUAL PERCEPTION (физиология)
(физиология)
Аннотация: Регистрировали экстраклеточно импульсную фоновую активность одиночных ганглиозных клеток от окончаний их аксонов в тектум оптикум живой обездвиженной рыбы. Размеры рецептивных полей ON- и OFF-элементов с фоновой активностью (ЭФА) составляли 4°–5° и были сопоставимы с таковыми детекторов признаков. Для возникновения импульсного разряда ЭФА необходимо наличие контраста между центром и периферией рецептивного поля. В отсутствие контраста импульсная активность не возникает. Величина реакции монотонно зависела от степени этого контраста. ЭФА как ON-, так и OFF-типа связаны с тремя типами колбочек (L, M, S). Как в центре, так и на периферии рецептивного поля обнаружена цветовая оппонентность, причем центр и периферия рецептивного поля оппонентны по этому признаку. Иными словами, ЭФА являются дважды оппонентными и, следовательно, могут принимать участие в цветоразличении. Совместная работа детекторов признаков и ганглиозных клеток с фоновой активностью, разделенной по ON- и OFF-каналам, представленная ретинотопически, может обеспечить нейроны тектум оптикум необходимой информацией о зрительной сцене для осуществления его функции – контроля внешнего внимания.


Доп.точки доступа:
Максимова, Е. М.; Алипер, А. Т.; Дамянович, И. З.; Зайчикова, А. А.; Максимов, П. В.
Экз-ры:
Найти похожие

18.


    Гарина, Н. С.
    Вызванные потенциалы зрительного центра карпа при аппликации на сетчатку баклофена / Н. С. Гарина // Журнал высшей нервной деятельности им. И.П. Павлова. - 2016. - Том 66, N 5. - С. 626-631
MeSH-главная:
ЗРЕНИЕ -- VISION, OCULAR (действие лекарственных препаратов)
СЕТЧАТКА -- RETINA (действие лекарственных препаратов)
БАКЛОФЕН -- BACLOFEN (терапевтическое применение)
КАРПЫ -- CARPS

Экз-ры:
Найти похожие

19.


   
    Гибридная (фемтолазерная) факохирургия и состояние макулярной зоны сетчатки [] / К. С. Аветисов [и др.] // Вестник офтальмологии. - 2017. - Т. 133, № 4. - С. 97-102. - Библиогр. в конце ст.
MeSH-главная:
КАТАРАКТА -- CATARACT
КАТАРАКТЫ ЭКСТРАКЦИЯ -- CATARACT EXTRACTION (использование, методы, оборудование)
СЕТЧАТКА -- RETINA (хирургия)
ЖЕЛТОЕ ПЯТНО -- MACULA LUTEA (хирургия)
ОФТАЛЬМОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- OPHTHALMOLOGIC SURGICAL PROCEDURES (использование, методы)
ФАКОЭМУЛЬСИФИКАЦИЯ -- PHACOEMULSIFICATION (использование, методы, оборудование)
ЛАЗЕРЫ -- LASERS


Доп.точки доступа:
Аветисов, К. С.; Большунов, А. В.; Аветисов, С. Э.; Юсеф, Ю. Н.; Иванов, М. Н.; Соболь, Э. Н.; Сакалова, Е. Д.
Экз-ры:
Найти похожие

20.


   
    Глазной кровоток при патологии сонных артерий [] / В. Р. Мамиконян [и др.] // Вестник офтальмологии. - 2015. - Том 131, N 2. - С. 19-25
Рубрики: ГЛАЗ
   СОННЫЕ АРТЕРИИ

   ИШЕМИЯ

   СЕТЧАТКА

   ЗРИТЕЛЬНЫЙ НЕРВ

   КРОВОТОКА СКОРОСТЬ

   КРОВООБРАЩЕНИЯ ВРЕМЯ

   РЕОЛОГИЯ

   УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ ДОППЛЕРОВСКАЯ ЦВЕТОВАЯ

   ПОЛЕЙ ЗРЕНИЯ ТЕСТЫ

   ТОМОГРАФИЯ ОПТИЧЕСКАЯ КОГЕРЕНТНАЯ

Аннотация: Обследованы 12 пациентов (22 глаза) с патологией каротидных артерий. Объемный глазной кровоток (ОГК) и ВГД измеряли с помощью флоуметра (Ocular Blood Flow Analyzer). Измеренный уровень ОГК сравнивали с его ПЗО-зависимой нормой. Индивидуальную норму ВГД рассчитывали по предложенной ранее формуле. Скоростные показатели кровотока оценивали с помощью цветового допплеровского картирования сосудов глаза. Морфофункциональное состояние сетчатки и зрительного нерва исследовали с помощью компьютерной периметрии (Octopus 900) и оптической когерентной томографии (Cirrus HD-OCT). Статистический анализ проводили в программе Statistica 10. Расчет индивидуальной нормы ВГД, который основан на измерении ОГК, нецелесообразен при стенозах просвета сонных артерий более 80% из-за возможного влияния каротидной патологии на показатели офтальмогемодинамики. При стенозах сонных артерий менее 80% ОГК в большинстве случаев не отличается или незначительно снижен относительно ПЗО-зависимой нормы, что не оказывает существенного влияния на расчетный уровень индивидуальной нормы ВГД.


Доп.точки доступа:
Мамиконян, В.Р.; Гавриленко, А.В.; Галоян, Н.С.; Куклин, А.В.; Абрамян, А.В.; Шеремет, Н.Л.; Харлап, С.И.; Казарян, Э.Э.; Шмелева-Демир, О.А.; Анджелова, Д.В.; Рафаелян, А.А.
Экз-ры:
Найти похожие

 1-20    21-40   41-60   61-80   81-100   101-102 
 
© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)