Національна наукова медична бібліотека України

Національна наукова медична бібліотека України

Базы данных

Зведеного каталогу періодичних видань- результаты поиска

Вид поиска

Періодичних видань

Книг та авторефератів дисертацій

Польських медичних книг

Колекцій

Наукових збірників

Зведеного каталогу періодичних видань

Зведеного каталогу іноземних видань

Предметні рубрики

Авторитетні файли

Інформаційні листи

Польські медичні книги

Область поиска

Найдено в других БД:

Періодичних видань (12)

Книг та авторефератів дисертацій (1)

Предметні рубрики (2)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: <.>S=РАСТЕНИЙ СТРОЕНИЕ<.>

Общее количество найденных документов : 9
Показаны документы с 1 по 9

    Изучение накопления аскорбиновой кислоты в траве эхинацеи пурпурной свежей и в продуктах ее переработки [] / В. Б. Загуменников [и др.] // Хим.-фармац. журн : Научно-технический и производственный журнал. - 2014. - Том 48, N 10. - С. 39-42 . - ISSN 0023-1134
Рубрики: ЭХИНАЦЕЯ
   АСКОРБИНОВАЯ КИСЛОТА
   РАСТЕНИЙ СТРОЕНИЕ

Доп.точки доступа:
Загуменников, В. Б.; Молчанова, А. В.; Бабаева, Е. Ю.; Петрова, А. Л.
Экз-ры:
Найти похожие

Башта, А. О.
Перспективи використання інуліновмісної сировини в профілактиці хронічних неінфекційних захворювань [] / А. О. Башта, Н. П. Івчук // Проблемы старения и долголетия. - 2016. - Том 25, N 2. - С. 222-229
MeSH-главная:
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES (профилактика и контроль)
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНЫЕ БОЛЕЗНИ -- GASTROINTESTINAL DISEASES (профилактика и контроль)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ -- DIABETES MELLITUS (профилактика и контроль)
ПИТАТЕЛЬНУЮ ЦЕННОСТЬ ПОВЫШАЮЩИЕ ВЕЩЕСТВА -- DIETARY SUPPLEMENTS (использование)
ПИЩА ОБОГАЩЕННАЯ -- FOOD, FORTIFIED (использование)
РАСТЕНИЙ СТРОЕНИЕ -- PLANT STRUCTURES
КОЗЕЛЕЦ -- SCORZONERA (химия)
МИНЕРАЛЫ -- MINERALS (анализ)
ПОЛИСАХАРИДЫ -- POLYSACCHARIDES (анализ)
ПЕКТИНЫ -- PECTINS (анализ)
ИНУЛИН -- INULIN (анализ)
ПИЩЕВАЯ ТЕХНОЛОГИЯ -- FOOD TECHNOLOGY (методы)
Кл.слова (ненормированные):
ЯКОН (химия) -- СКОРЦИОНЕРА (химия)
Аннотация: Аналізували склад полісахаридів рослинної сировини (скорцонера і якон) та збагачення ними харчових продуктів. Визначено вміст полісахаридів у коренеплодах якону та кореневищах скорцонери, пюре та порошках з них за відомими методиками. Вміст пектинових речовин визначали ваговим методом, вміст інуліну — методом Бертрана. Визначення масової частки клітковини основане на розкладанні всіх інших органічних речовин концентрованою азотною кислотою в суміші з оцтовою і трихлороцтовою кислотами. Як в пюре, так і порошках досліджуваної сировини зберігається загальна тенденція до високого вмісту інуліну якону (41,5-42,3 %) на суху речовину (СР) та скорцонери (37-38,2 % на СР), клітковини (2,8-3,4% на СР якону) та 3,1-3,7% на СР скорцонери. Це доводить доцільність застосування продуктів перероблення якону і скорцонери як функціональних збагачувачів у технології отримання харчових продуктів оздоровчого та лікувально-профілактичного призначення.

Доп.точки доступа:
Івчук, Н.П.
Экз-ры:
Найти похожие

Аномалії анатомічної будови міжтрибного цибрида Brassica napus з хлоропластами Lesquerella fendleri [] / Н. В. Нужина [и др.] // Цитология и генетика. - 2016. - Том 50, N 5. - С. 25-33
MeSH-главная:
РАСТЕНИЙ СТРОЕНИЕ -- PLANT STRUCTURES (анатомия и гистология)
РАСТЕНИЯ -- PLANTS (анатомия и гистология, генетика)

Доп.точки доступа:
Нужина, Н.В.; Нітовська, І.О.; Голубенко, А.В.; Моргун, Б.В.; Кучук, М.В.
Экз-ры:
Найти похожие

Івасюк, І. М.
Дослідження морфолого-анатомічної будови трави смикавця їстівного (Cyperus esculentus L.) [] / І. М. Івасюк, С. М. Марчишин, Л. І. Будняк // Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - 2019. - Том 12, N 3. - С. 298-303
MeSH-главная:
ОСОКОВЫЕ -- CYPERACEAE (анатомия и гистология, химия)
РАСТЕНИЙ ЛИСТЬЯ -- PLANT LEAVES (химия)
МИКРОСКОПИЯ -- MICROSCOPY (использование)
РАСТЕНИЙ СТРОЕНИЕ -- PLANT STRUCTURES (анатомия и гистология)
Аннотация: Смикавець їстівний (сить їстівна, чуфа, земляний мигдаль, тигрові горішки) – Cyperus esculentus L. з родини осокові (Cyperaceae) сьогодні належить до нових рослинних ресурсів харчування, які використовуються людством. Цей вид згодом може конкурувати з традиційними олійними культурами. В Україні культура чуфи відома з початку ХХ ст. Мета роботи – вивчення морфолого-анатомічної будови трави смикавця їстівного, що запропонована відділом нових культур НБС НАН України імені М. М. Гришка, та встановлення її основних діагностичних ознак. Матеріали та методи. Мікропрепарати виготовляли з листків чуфи, фіксованих у суміші спирт-гліцерин-вода (1:1:1), і досліджували загальноприйнятими методами з використанням мікроскопа Item: PB-2610. Фотофіксацію результатів здійснювали фотокамерою Samsung PL50. Результати. Під час мікроскопічних досліджень рослинної сировини звертали увагу на морфологічну будову стебла, листка, структуру клітин епідерміса, тип листкової пластинки, наявність, кількість і тип продихів. Висновки. Дослідили морфолого-анатомічну будову трави смикавця їстівного (чуфи). Основними морфологічними ознаками є тригранне стебло, лінійної будови, сидячі, з піхвою та паралельними жилками, без язичка й опушення, тонкі, цілокраї листки. Генеративні пагони утворюються зрідка. Основні діагностичні анатомічні ознаки листка смикавця їстівного: листкова пластинка білатерального типу, гіпостоматична, фістукоїдна. Верхня (вентральна) епідерма листка рослини крупноклітинна без продихів, нижня (дорсальна) дрібноклітинна з продихами; продихи тетрацитного типу; мезофіл слабко диференційований, чималу площу займають великі простори тонкостінної аеренхіми; в субепідермальних шарах спостерігаються численні ідіобласти з коричнево-помаранчевим вмістом; серед базисних клітин верхньої епідерми розміщені групи з 6 моторних прозорих, значно вакуолізованих або мертвих, позбавлених хлоропластів клітин, які містять воду, іноді включають дрібні кубічні кристали кальцій оксалату; провідні пучки жилки листка колатерального типу, центральний більший за бічні, бічні пучки різняться за розмірами, розміщені під верхньою епідермою та у стовпчастих ділянках паренхіми.

Доп.точки доступа:
Марчишин, С. М.; Будняк, Л. І.
Экз-ры:
Найти похожие

Characteristic of the chemical composition of Artemisia pontica L. [] / O. I. Panasenko [et al.] // Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - 2021. - Том 14, N 1. - С. 23-28
MeSH-главная:
ПОЛЫНЬ -- ARTEMISIA (химия)
ХРОМАТОГРАФИЯ ГАЗОВАЯ МАСС-СПЕКТРОМЕТРИЯ -- GAS CHROMATOGRAPHY-MASS SPECTROMETRY (использование)
РАСТЕНИЙ СТРОЕНИЕ -- PLANT STRUCTURES (анатомия и гистология, химия)
Аннотация: Мета роботи – встановлення якісних і кількісних характеристик біологічно активних сполук Artemisia pontica L.; визначення перспектив використання лікарської рослинної сировини для лікування захворювань. Матеріали та методи. Матеріал для дослідження (Artemisia pontica L. трава) зібраний у серпні 2019 р. у Запорізькій області. Настойку одержували методом мацерації. Сировину екстрагували метиловим спиртом за кімнатної температури протягом 10 днів за способом приготування настойок. Хімічний склад настойки Artemisia pontica L. вивчали за допомогою газового хроматографа Agilent 7890B GC System (Agilent, Санта-Клара, Каліфорнія, США) з мас-спектрометричним детектором Agilent 5977 BGC/MSD (Agilent, Santa Clara, CA, США) та хроматографічної колонки DB-5ms (30 м ? 250 мкм ? 0,25 мкм). Результати. Під час аналізу встановили 26 сполук. У настойці переважали такі сполуки, як н-гексадеканова кислота (16,71 %), 9,12,15-(Z,Z,Z)-октадекатрієнова кислота (13,29 %), 2-(4a,8-диметил-7-оксо-1,2,3,4,4а,7-гексагідронафтален-2-іл)-пропіонова кислота (8,80 %), 8-нітро-(1Н) хінолін-4-ол-2-он (6,45 %) та неофітадієн (4,66 %). Огляд фахової літератури показав, що н-гексадеканова кислота стимулює протизапальні процеси в імунних клітинах людини через рецептори TLR4, має протипухлинну, протидіабетичну та протизапальну дії. Похідні 9,12,15-(Z,Z,Z)-октадекатрієнової кислоти використовують у терапії діабету. 2-(4a,8-диметил-7-оксо-1,2,3,4,4a,7-гексагідронафтален-2-іл)-пропіонова кислота є імунодепресантом і, ймовірно, поліпшує чутливість тканин до інсуліну. Необхідно підкреслити наявність неофітадієну, який має протизапальну дію. Наявність ?-фелландрену та евкаліптолу забезпечує інсектицидну та протизапальну дії відповідно. Висновки. Враховуючи індивідуальні дії окремих компонентів, Artemisia pontica L. траву можна рекомендувати для наступних досліджень щодо її протизапальної, протидіабетичної та протипухлинної дії.

Доп.точки доступа:
Panasenko, O. I.; Mozul, V. I.; Denysenko, O. M.; Aksonova, I. I.; Oberemko, T. V.
Экз-ры:
Найти похожие

The content of phenolic compounds and flavonoids in Deschampsia antarctica tissue culture / M. O. Twardovska [et al.] // Biotechnologia Acta. - 2021. - Том 14, N 2. - С. 59-66
MeSH-главная:
ТКАНЕЙ КУЛЬТУРЫ МЕТОДЫ ИССЛЕДОВАНИЯ -- TISSUE CULTURE TECHNIQUES
РАСТЕНИЙ СТРОЕНИЕ -- PLANT STRUCTURES
IN VITRO МЕТОДЫ -- IN VITRO TECHNIQUES
СПЕКТРОФОТОМЕТРИЯ -- SPECTROPHOTOMETRY (использование, методы)

Доп.точки доступа:
Twardovska, M. O.; Konvalyuk, I. I.; Lystvan, K. V.; Andreev, I. O.; Kunakh, V. A.
Экз-ры:
Найти похожие

Дослідження анатомічних ознак трави золотушника канадського, інтродукованого в Україні / T. M. Гонтова [та ін.] // Фармац. журн. - 2021. - Том 76, N 6. - С. 94-104
MeSH-главная:
РАСТЕНИЯ ЛЕКАРСТВЕННЫЕ -- PLANTS, MEDICINAL (анатомия и гистология, рост и развитие)
ЗОЛОТАРНИК -- SOLIDAGO (анатомия и гистология, рост и развитие)
РАСТЕНИЙ СТРОЕНИЕ -- PLANT STRUCTURES (анатомия и гистология, рост и развитие)
УКРАИНА -- UKRAINE

Доп.точки доступа:
Гонтова, T. M.; Руденко, В. П.; Гапоненко, В. П.; Козира, С. А.; Романова, С. В.
Экз-ры:
Найти похожие

Морфологічні особливості деяких представників роду Mentha L. [] / І. А. Бобкова [та ін.] // Фітотерапія. Часопис. - 2021. - N 3. - С. 39-44
MeSH-главная:
РАСТЕНИЙ СТРОЕНИЕ -- PLANT STRUCTURES
МЯТА -- MENTHA
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ И МИКРОСКОПИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ -- MORPHOLOGICAL AND MICROSCOPIC FINDINGS
Аннотация: Визначено основні міжвидові відмінності м’яти польової (Mentha arvensis L.) і м’яти довголистої (Mentha longifolia L.). Рослини роду М’ята широко розповсюджені на території України, є стійкими до хвороб та мають значну сировинну базу. Тому доцільно було визначити їх діагностичні ознаки на макро- та мікроскопічному рівнях. Основними відмінностями за макроскопічного дослідження були опушеність, характер зубців, а також співвідношення довжини зубців і трубки чашечки та форма, розміри, основа, край, верхівка листкової пластинки. Такі відмінності не є специфічними й вираженими ознаками, тому для ідентифікації виду рослини необхідним було проведення мікроскопічного дослідження. Для мікроскопічного дослідження використовували біологічний мікроскоп Мікромед XS 2610. Згідно результатів мікроскопічного аналізу встановлені наступні специфічні ознаки: у м’яти польової по краю листкової пластинки розташовуються прості 1-6 клітинні волоски; численні 4-6 клітинні волоски спостерігаються по всій поверхні листкової пластинки, включаючи жилки; у м’яти довголистої по всій поверхні листка знаходяться одноклітинні сосочкоподібні волоски, по краю листка спостерігаються скупчення простих 1-4 клітинних волосків. Проведене морфологічне дослідження м’яти польової та м’яти довголистої визначило специфічні ознаки, що дозволить проводити їх ідентифікацію.
Определены основные межвидовые отличия мяты полевой (Mentha arvensis L.) и мяты длиннолистной (Mentha longifolia L.). Растения рода Мята широко распространены на территории Украины, устойчивы к болезням и имеют значительную сырьевую базу. Поэтому целесообразно определить их диагностические признаки на макро- и микроскопическом уровнях. Основными отличиями согласно макроскопического исследования были опушенность, характер зубцов, а также соотношение длины зубцов и трубки чашечки, форма, размеры, основание, край, верхушка листовой пластинки. Такие отличия не являются специфическими и выраженными признаками, поэтому для идентификации вида растения необходимо было проведение микроскопического исследования. Для микроскопического исследования использовали биологический микроскоп Микромед XS 2610. Согласно результатам микроскопического анализа установлены следующие специфические признаки: у мяты полевой по краю листовой пластинки располагаются простые 1-6 клеточные волоски; многочисленные 4-6 клеточные волоски наблюдаются по всей поверхности листовой пластинки, включая жилки; у мяты длиннолистной по всей поверхности листа находятся одноклеточные сосочкообразные волоски, по краю листа наблюдаются скопления простых 1-4 клеточных волосков. Проведенное морфологическое исследование мяты полевой и длиннолистной мяты определило специфические признаки, что позволит проводить их идентификацию.

Доп.точки доступа:
Бобкова, І. А.; Бур’янова, В. В.; Дунаєвська, О. Ф.; Умінська, К. А.; Хранівська, В. О.
Экз-ры:
Найти похожие

Kumar, G.
De novo reporting of B chromosomes with their enigmatic responses in Eclipta alba (L.) Hassk = Нове повідомлення про B хромосоми та їхні дивні реакції в Eclipta alba (L.) Hassk / G. Kumar, R. Mishra // Цитологія і генетика = Cytology and genetics. - 2022. - Т. 56, № 2. - С. 73-74
MeSH-главная:
ХРОМОСОМЫ ЧЕЛОВЕКА, 4-5 -- CHROMOSOMES, HUMAN, 4-5
РАСТЕНИЙ СТРОЕНИЕ -- PLANT STRUCTURES (генетика, цитология)
ЦИТОГЕНЕТИЧЕСКИЙ АНАЛИЗ -- CYTOGENETIC ANALYSIS (использование, методы)
ECLIPTA -- ECLIPTA (генетика, цитология)

Доп.точки доступа:
Mishra, R.
Экз-ры:
Найти похожие

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)