Національна наукова медична бібліотека України
Авторизация
Фамилия
Пароль
 

Базы данных


Зведеного каталогу періодичних видань- результаты поиска

Вид поиска

Область поиска
 Найдено в других БД:Періодичних видань (1)
Формат представления найденных документов:
полныйинформационныйкраткий
Поисковый запрос: <.>K=Протекающего кишечника синдром<.>
Общее количество найденных документов : 1
1.


    Чернявський, В. В.
    Синдром підвищеної проникності кишечника в загальній клінічній практиці [] = Leaky gut syndrome in the general clinical practice / В. В. Чернявський, Л.-Л. Павловський, В. В. Тіщенко // Сучасна гастроентерологія. - 2020. - № 3. - С. 91-95. - Бібліогр.: в кінці ст.
Рубрики: Зонулин
MeSH-главная:
ПРОНИЦАЕМОСТЬ -- PERMEABILITY (действие лекарственных препаратов)
КИШЕЧНИК -- INTESTINES (действие лекарственных препаратов, иммунология, метаболизм, микробиология, патофизиология)
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA (действие лекарственных препаратов, иммунология)
ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ, ПРИЗНАКИ БОЛЕЗНЕЙ И СИМПТОМЫ -- PATHOLOGICAL CONDITIONS, SIGNS AND SYMPTOMS
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
ПРОБИОТИКИ -- PROBIOTICS (терапевтическое применение)
ПРЕБИОТИКИ -- PREBIOTICS (использование)
Кл.слова (ненормированные):
Протекающего кишечника синдром
Аннотация: Синдром підвищеної кишкової проникності — це патологічний стан, який характеризується зниженням бар’єрної функції кишечника і транслокацією кишкової флори в кровоносне русло, що призводить до появи симптомів з боку багатьох органів та систем. Синдром підвищеної кишкової проникності — це проблема не лише лікарів загальної практики, терапевтів чи гастроентерологів, а мультисистемна проб­лема, котра стосується також лікарів інших спеціальностей (дерматологів, неврологів тощо). Незважаючи на те, що встановлено наявність зв’язку між синдромом підвищеної проникності та різними захворюваннями (депресія, синдром хронічної втоми, аутизм), є багато невирішених питань щодо механізмів розвит­ку синдрому підвищеної проникності кишечника. Не існує чітких стандартизованих тестів, які давали б змогу підтвердити наявність цього синдрому, зокрема виявити маркери дисфункції епітелію та кишкової проникності. Методи, які використовують для діагностики синдрому «кишечника, який протікає», мають багато недоліків, що обмежує їх застосування в практичній діяльності. Це спонукає лікарів до використання емпіричного принципу лікування із застосуванням різних видів препаратів, які іноді не поліпшують, а погіршують прогноз у таких пацієнтів. Основним приводом запідозрити наявність синд­рому підвищеної проникності кишечника для лікаря є неспецифічна клінічна картина: поєднання одного або кількох кишкових симптомів (метеоризм, біль, діарея, закреп) зі шкірними проблемами, порушенням функціональних печінкових тестів, імунологічними розладами. Розглянуто нові погляди на етіологію та патогенез синдрому підвищеної проникності кишечника. Висвітлено сучасні методи та основні принципи діагностики і лікування синдрому проникності кишечника. Триває пошук ефективних способів специфічного етіотропного лікування. З огляду на наявні дані, можна допомогти пацієнту, використовуючи патогенетичний підхід до терапії: протизапальне, антибактеріальне, пробіотичне та пребіотичне лікування, корекцію функціональних, запальних і дисбіотичних станів кишки
Leaky gut syndrome is a pathological state characterized by the reduced barrier gut function and translocation of gut flora in the blood flow, that results in the onset of symptoms on the part of various organs and systems. Leaky gut syndrome is a problem not only for the general practitioners, internists or gastroenterologists, but also this is a multisystem problem, concerning medical practitioners of other specialties (dermatologists, neurologists etc.). Despite the established relationships between leaky gut syndrome and various diseases (depression, chronic fatigue syndrome, autism), there are still many unresolved issues regarding mechanism of the leaky gut syndrome development. The clear standardized tests do not exist, that enable confirmation of the presence of this syndrome, in particular, reveal of the markers of epithelial dysfunction and intestinal permeability. Methods, used for leaky gut syndrome diagnosis, have many shortcomings, that limit their application in the everyday practice. This encourages doctors to use the empirical principle of treatment, using different types of drugs, which sometimes do not improve, but worsen, the prognosis of such patients. The main reason to suspect the leaky gut syndrome for a doctor is the non?specific clinical picture: combination of one or multiple symptoms (flatulence, pain, diarrhea, constipation) with the dermatological; problems, disturbances in the functional liver tests, immunological disorders. The article presents new concepts on the leaky gut syndrome etiology and pathogenesis. The modern methods and basic principles of the leaky gut syndrome diagnosis and treatment have been elucidated. The search for the effective specific etiotropic treatment is ongoing. With account of the existing data, a patient can be assisted with the use of pathogenetic approach to the therapy: anti?inflammatory, antibacterial, probiotic and prebiotic treatment, correction of functional, inflammatory and dysbiotic intestinal states


Доп.точки доступа:
Павловський, Л.-Л.; Тіщенко, В. В.
Экз-ры:
Найти похожие

 
© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)