Національна наукова медична бібліотека України
Авторизация
Фамилия
Пароль
 

Базы данных


Зведеного каталогу періодичних видань- результаты поиска

Вид поиска

Область поиска
 Найдено в других БД:Періодичних видань (35)Книг та авторефератів дисертацій (2)Предметні рубрики (1)
Формат представления найденных документов:
полныйинформационныйкраткий
Отсортировать найденные документы по:
авторузаглавиюгоду изданиятипу документа
Поисковый запрос: <.>S=ЖЕЛТУХА НОВОРОЖДЕННЫХ<.>
Общее количество найденных документов : 24
Показаны документы с 1 по 24
1.


   
    Структура отсроченных пролонгированных желтух новорожденных и тактика их лечения [Текст] / Э. М. Шакирова [и др.] // Практическая медицина. - 2012. - N 7. - С. 97-100. - Библиогр.: с. 100 . - ISSN 2072-1757
Рубрики: ВРОЖДЕННЫЕ, НАСЛЕДСТВЕННЫЕ И НОВОРОЖДЕННЫХ БОЛЕЗНИ И АНОМАЛИИ
   ЖЕЛТУХА НОВОРОЖДЕННЫХ

   ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ

Кл.слова (ненормированные):
ФЕНОБАРБИТАЛ


Доп.точки доступа:
Шакирова, Э.М.; Сафина, Л.З.; Шакирова, Л.З.; Савинкова, Т.И.; Салманидина, Д.Р.
Экз-ры:
Найти похожие

2.


    Янковська, А. О.
    Гіпербілірубінемія та її кореція у дітей із неонатальними жовтяницями [] / А. О. Янковська // Проблеми клінічної педіатрії. - 2014. - N 2. - С. 29-41
MeSH-главная:
ЖЕЛТУХА НОВОРОЖДЕННЫХ -- JAUNDICE, NEONATAL (осложнения)
ГИПЕРБИЛИРУБИНЕМИЯ -- HYPERBILIRUBINEMIA (лекарственная терапия, патофизиология)
ДЕТИ -- CHILD

Экз-ры:
Найти похожие

3.


    Сосюка, В. Г.
    Характеристика перинатальних наслідків розродження жінок з екстрагенітальною патологією, які пройшли етап санаторної реабілітації [] / В. Г. Сосюка, Ю. В. Котлова // Перинатологія та педіатрія. - 2015. - N 1. - С. 24-27. - Библиогр.: с.26
Рубрики: БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ
   РОДОВ ОСЛОЖНЕНИЯ

   ПЛОДА ДИСТРЕСС

   АСФИКСИЯ НОВОРОЖДЕННОГО

   ПЛОДА РАЗВИТИЯ ЗАДЕРЖКА

   ЖЕЛТУХА НОВОРОЖДЕННЫХ

   РЕАБИЛИТАЦИЯ

   КУРОРТЫ



Доп.точки доступа:
Котлова, Ю.В.
Экз-ры:
Найти похожие

4.


    Шадрін, О. Г.
    Шляхи оптимізації терапії пролонгованої кон'югаційної жовтяниці в дітей грудного віку [] / О. Г. Шадрін, Н. Ф. Чернега // Здоровье ребенка. - 2015. - N 6. - С. 19-22
MeSH-главная:
НОВОРОЖДЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ -- INFANT, NEWBORN, DISEASES
ЖЕЛТУХА НОВОРОЖДЕННЫХ -- JAUNDICE, NEONATAL (кровь, лекарственная терапия)
УРСОДЕЗОКСИХОЛЕВАЯ КИСЛОТА -- URSODEOXYCHOLIC ACID (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Кл.слова (ненормированные):
урсофальк


Доп.точки доступа:
Чернега, Н.Ф.
Экз-ры:
Найти похожие

5.


    Тяжка, О. В.
    Особливості анамнезу та клініко-лабораторних даних у дітей з пролонгованою жовтяницею [] / О. В. Тяжка, Я. М. Загородня // Современная педиатрия. - 2015. - N 8. - С. 78-81
MeSH-главная:
АНАМНЕЗА СБОР -- MEDICAL HISTORY TAKING
ЖЕЛТУХА НОВОРОЖДЕННЫХ -- JAUNDICE, NEONATAL (диагноз, кровь, лекарственная терапия, осложнения, этиология)


Доп.точки доступа:
Загородня, Я.М.
Экз-ры:
Найти похожие

6.


    Половець, В. В.
    Предиктори пролонгованої жовтяниці у дітей / В. В. Половець, І. В. Дем'янчук // Укр. наук.-мед. молодіжний журнал. - 2015. - N Спец. вип. 1(продовження). - С. 189
MeSH-главная:
ЖЕЛТУХА НОВОРОЖДЕННЫХ -- JAUNDICE, NEONATAL (патофизиология)
ДЕТИ -- CHILD


Доп.точки доступа:
Дем'янчук, І.В.
Экз-ры:
Найти похожие

7.


    Hassan, A. M.
    Вплив урсодезоксихолевої кислоти на зниження рівня неонатальної непрямої гіпербілірубінемії: рандомізоване контрольоване дослідження [] / A. M. Hassan, A. Abdulrahman, R. H. Husain // Современная педиатрия. - 2016. - N 3. - С. 32-37
MeSH-главная:
ГИПЕРБИЛИРУБИНЕМИЯ НОВОРОЖДЕННЫХ -- HYPERBILIRUBINEMIA, NEONATAL (кровь, лекарственная терапия, терапия)
ЖЕЛТУХА НОВОРОЖДЕННЫХ -- JAUNDICE, NEONATAL (кровь, лекарственная терапия, терапия)
УРСОДЕЗОКСИХОЛЕВАЯ КИСЛОТА -- URSODEOXYCHOLIC ACID (прием и дозировка, терапевтическое применение)
СВЕТОЛЕЧЕНИЕ -- PHOTOTHERAPY (методы)
Кл.слова (ненормированные):
урсодиол


Доп.точки доступа:
Abdulrahman, A.; Husain, R.H.
Экз-ры:
Найти похожие

8.


   
    Удосконалення діагностики пролонгованої жовтяниці у дітей перших 3-х місяців життя [] / В. Д. Лукашук [и др.] // Международный журнал педиатрии, акушерства и гинекологии. - 2015. - Том 8, N 1. - С. 49
MeSH-главная:
ЖЕЛТУХА НОВОРОЖДЕННЫХ -- JAUNDICE, NEONATAL (диагноз)


Доп.точки доступа:
Лукашук, В.Д.; Єсипова, С.І.; Сафонова, Г.І.; Коротич, Т.І.; Лукашук, І.В.; Ходаківська, С.П.; Баб'як, В.І.; Вашкулат, В.П.; Свірень, А.І.
Экз-ры:
Найти похожие

9.


    Яблонь, О. С.
    Генний поліморфізм G211A гену UGT1A1 та пролонгована неонатальна жовтяниця [] / О. С. Яблонь, О. Г. Мазур // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2016. - Т. 6, № 2. - С. 41-44. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ЖЕЛТУХА НОВОРОЖДЕННЫХ -- JAUNDICE, NEONATAL (генетика)
ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ -- POLYMORPHISM, GENETIC
Аннотация: Неонатальна гіпербілірубінемія є поширеною проблемою серед новонароджених дітей в усьому світі. В останні роки з'явилися повідомлення про роль генного поліморфізму в розвитку неонатальних жовтяниць. У статті наведені клініко-анамнестичні дані доношених новонароджених дітей із пролонгованою неонатальною жовтяницею. Метою роботи було вивчення поліморфізму гену уридиндифосфатглюкуронілтрансферази (UGTIA1) G211A у дітей Вінницької області із пролонгованою неонатальною жовтяницею. Було обстежено 15 доношених дітей віком 14-30 діб, які знаходилися на лікуванні у відділенні патології новонароджених Вінницької обласної дитячої клінічної лікарні. Більшість дітей із пролонгованою неонатальною жовтяницею народилися від матерів із різноманітною екстрагенітальною та акушерською патологією. Тривалість жовтяничного забарвлення в середньому склала 32+-2,07 дні. У біохімічному аналізі крові у всіх дітей досліджуваної групи відмічалося підвищення рівня загального білірубіну сироватки крові за рахунок його непрямої фракції (265+-17,09 мкмоль/л). Показники трансаміназ знаходилися в межах норми. Аналіз поліморфізму гену UGTIA1показав, що у досліджуваної групи дітей був визначений кодуючий регіон G211A, генотип GG. Дослідження не виявило достовірного впливу поліморфізму G211A гену UGT1A1 на розвиток пролонгованої неонатальної жовтяниці у дітей Вінницької області.


Доп.точки доступа:
Мазур, О.Г.
Экз-ры:
Найти похожие

10.


    Тяжка, О. В.
    Особливості анамнезу, антропометричних даних та окремих функцій печінки у дітей із пролонгованою кон’югаційною жовтяницею [] / О. В. Тяжка, Я. М. Загородня // Здоровье ребенка. - 2016. - № 8. - С. 73-77. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ЖЕЛТУХА НОВОРОЖДЕННЫХ -- JAUNDICE, NEONATAL (диагностика, кровь, моча, патофизиология, этиология)
ПЕЧЕНИ БОЛЕЗНИ -- LIVER DISEASES (диагностика, кровь, моча, патофизиология)
АНТРОПОМЕТРИЯ -- ANTHROPOMETRY
БИЛИРУБИН -- BILIRUBIN (анализ, кровь)
АЛЬБУМИН СЫВОРОТОЧНЫЙ -- SERUM ALBUMIN (анализ)
ДИАГНОСТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ УРОЛОГИЧЕСКИЕ -- DIAGNOSTIC TECHNIQUES, UROLOGICAL (использование)
ДЕТИ -- CHILD


Доп.точки доступа:
Загородня, Я. М.
Экз-ры:
Найти похожие

11.


    Яблонь, О. С.
    Епідермальний фактор росту у новонароджених дітей із затяжними жовтяницями [] / О. С. Яблонь, О. Г. Мазур // Перинатологія та педіатрія. - 2016. - N 4. - С. 60-61. - Библиогр.: с.61
MeSH-главная:
ЖЕЛТУХА НОВОРОЖДЕННЫХ -- JAUNDICE, NEONATAL (патофизиология)
ЭПИДЕРМАЛЬНЫЙ ФАКТОР РОСТА -- EPIDERMAL GROWTH FACTOR (кровь)
БИЛИРУБИН -- BILIRUBIN (кровь)
НОВОРОЖДЕННЫЙ -- INFANT, NEWBORN


Доп.точки доступа:
Мазур, О.Г.
Экз-ры:
Найти похожие

12.


    Яблонь, О. С.
    Особливості перебігу затяжних жовтяниць новонароджених та можливості їх медикаментозної корекції [] / О. С. Яблонь, Н. В. Заїчко, О. Г. Мазур // Современная педиатрия. - 2017. - N 1. - С. 46-51. - Бібліогр.: с. 50
Рубрики: Укрлив
MeSH-главная:
ЖЕЛТУХА НОВОРОЖДЕННЫХ -- JAUNDICE, NEONATAL (диагностика, кровь, лекарственная терапия, терапия)
СВЕТОЛЕЧЕНИЕ -- PHOTOTHERAPY (использование)
УРСОДЕЗОКСИХОЛЕВАЯ КИСЛОТА -- URSODEOXYCHOLIC ACID (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME


Доп.точки доступа:
Заїчко, Н.В.; Мазур, О.Г.
Экз-ры:
Найти похожие

13.


    Яблонь, О. С.
    Эпидермальный фактор роста и альфа-фетопротеин у новорожденных детей с затяжными желтухами / О. С. Яблонь, Е. Г. Мазур // Педиатрия. Восточная Европа. - 2017. - Том 5, N 1. - С. 73-78
MeSH-главная:
ЖЕЛТУХА НОВОРОЖДЕННЫХ -- JAUNDICE, NEONATAL (диагностика, кровь)
ЭПИДЕРМАЛЬНЫЙ ФАКТОР РОСТА -- EPIDERMAL GROWTH FACTOR
АЛЬФА-ФЕТОПРОТЕИНЫ -- ALPHA-FETOPROTEINS


Доп.точки доступа:
Мазур, Е. Г.
Экз-ры:
Найти похожие

14.


    Яблонь, О. С.
    Альфа-фетопротеїн у новонароджених дітей із затяжними жовтяницями [] / О. С. Яблонь, О. Г. Мазур // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2016. - Т. 6, № 4. - С. 23-27. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ЖЕЛТУХА НОВОРОЖДЕННЫХ -- JAUNDICE, NEONATAL (кровь, этиология)
АЛЬФА-ФЕТОПРОТЕИНЫ -- ALPHA-FETOPROTEINS (вредные воздействия)
Аннотация: Вступ. До факторів, які можуть впливати на розвиток затяжної жовтяниці новонароджених, які знаходяться на грудному вигодовуванні, відноситься підвищений вміст альфа-фетопротеїну (АФП) сироватки крові. АФП – ембріональний глікопротеїн, зв'язує і транспортує безліч лігандів, таких як білірубін і поліненасичені жирні кислоти. Проте, механізм підвищення АФП у новонароджених із затяжною жовтяницею залишається відкритим. Мета: Визначення вмісту альфа-фетопротеїну сироватки крові у новонароджених із затяжною жовтяницею, які знаходилися на грудному вигодовуванні. Матеріали і методи. Було обстежено 53 дитини, які знаходилися на стаціонарному лікуванні з приводу затяжної жовтяниці новонароджених. Діти були розподілені на групи в залежності від тривалості жовтяниці. До I групи увійшло 22 дитини із тривалістю жовтяниці більше 1 місяця, до II групи увійшло 18 дітей із тривалістю жовтяниці до 1 місяця, III групу (порівняння) склали 13 дітей із фізіологічною жовтяницею новонароджених. Всі діти знаходилися на грудному вигодовуванні. Результати та їх обговорення. При біохімічному дослідженні крові у дітей I і II групи відмічалось підвищення рівня загального білірубіну сироватки крові за рахунок його непрямої фракції: середнє значення загального білірубіну сироватки крові у дітей I групи становило 264,9 ± 15,5 мкмоль/л; II групи – 285,2 ± 12,8 мкмоль/л, що достовірно переважало показники дітей групи порівняння - 185,2 ± 6,3 мкмоль/л (р 0,05). Вміст АФП сироватки крові був підвищеним у всіх групах дітей, залучених у дослідження. Так, в I групі вміст АФП у середньому склав 811,12 ± 28,56 нг/мл; в II групі – 763,1 ± 28,4 нг/мл, що достовірно перевищувало значення АФП дітей групи порівняння (р0,05). У кожної третьої дитини із затяжною жовтяницею відмічався підвищений рівень печінкових трасаміназ. Так, діти із затяжною жовтяницею та підвищеним показником печінкових трансаміназ: АлАТ в середньому був в межах 47,5 ± 6,3 Од/л; АсАТ 64,7 ± 13,7 Од/л, мали показники АФП достовірно вищі - АФП - 793,5 ± 31,5 нг/мл, тоді як у дітей з низькими транс аміназами показник АФП був 700,9 ± 33,7 нг/мл (р0,05). Висновок. Отримані дані свідчать про те, що у дітей із найбільш тривалим перебігом жовтяниці спостерігався максимальний показник альфа-фетопротеїну сироватки крові, що свідчить про роль пошкодження гепатоцитів у генезі затяжної жовтяниці новонароджених. У дітей із підвищеними рівнем печінкових трансаміназ вміст альфа-фетопротеїну був достовірно вищим.


Доп.точки доступа:
Мазур, О.Г.
Экз-ры:
Найти похожие

15.


    Гнедько, Т. В.
    Эпидемиологическая оценка заболеваемости неонатальными желтухами в Республике Беларусь / Т. В. Гнедько, С. А. Берестень // Педиатрия. Восточная Европа. - 2017. - Том 5, N 3. - С. 245-253
MeSH-главная:
ЖЕЛТУХА НОВОРОЖДЕННЫХ -- JAUNDICE, NEONATAL (эпидемиология)
РЕСПУБЛИКА БЕЛАРУСЬ -- REPUBLIC OF BELARUS


Доп.точки доступа:
Берестень, С. А.
Экз-ры:
Найти похожие

16.


    Мавропуло, Т.
    Виявлення немовлят з холестатичною жовтяницею - сучасні підходи [] / Т. Мавропуло // З турботою про дитину. - 2018. - № 2. - С. 24-27
MeSH-главная:
ХОЛЕСТАЗ -- CHOLESTASIS (диагностика, кровь, этиология)
ЖЕЛТУХА НОВОРОЖДЕННЫХ -- JAUNDICE, NEONATAL (диагностика, кровь, осложнения)
НОВОРОЖДЕННЫЙ -- INFANT, NEWBORN

Экз-ры:
Найти похожие

17.


   
    Жовтяниці новонароджених: особливості ехографічних проявів / І. С. Лук'янова [та ін.] // Перинатологія та педіатрія. - 2018. - N 4. - С. 87-92
MeSH-главная:
ЖЕЛТУХА НОВОРОЖДЕННЫХ -- JAUNDICE, NEONATAL (диагностика)


Доп.точки доступа:
Лук'янова, І. С.; Медведенко, Г. Ф.; Тарасюк, Б. А.; Головченко, О. В.; Солодущенко, В. В.
Экз-ры:
Найти похожие

18.


    Годованець, Ю. Д.
    Жовтяниці неонатального періоду (огляд літератури). Глава І: Визначення поняття, епідеміологія, етіопатогенез та патоморфологія, класифікація [] / Ю. Д. Годованець, Ю. М. Волосівська, Л. В. Агафонова // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2018. - Т. 8, № 4. - С. 71-78. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ЖЕЛТУХА НОВОРОЖДЕННЫХ -- JAUNDICE, NEONATAL (классификация, эпидемиология, этиология)
Аннотация: Дані літератури свідчать про те, що країни з низьким та середнім рівнем доходу мають найбільшу частоту тяжких форм жовтяниць у новонароджених, які характеризуються непропорційно високими показниками захворюваності, смертності та розладів неврологічного розвитку у подальші роки життя порівняно з країнами з високими доходами населення. У I главі статті представлені основні поняття, епідеміологічні дані та фактори ризику розвитку неонатальної жовтяниці, розглядаються питання етіології, патогенезу та патоморфології гіпербілірубінемії. Жовтяниця – це синдром зміни кольору шкірних покривів і слизових, що розвивається внаслідок накопичення в крові надлишкової кількості білірубіну, тобто візуальний прояв гіпербілірубінемії. Жовтяниця є однією з найбільш поширених станів, що потребують медичної допомоги у новонароджених дітей. Неонатальна жовтяниця є надзвичайно поширеною - майже в кожного новонародженого відмічається підвищення рівня некон'югованого білірубіну в сироватці крові більш ніж на 30 мкмоль/л протягом першого тижня життя. Клінічні прояви гіпербілірубінемії розвиваються приблизно у 60% доношених і 80% передчасно народжених дітей. Особливостями перебігу неонатальних жовтяниць є те, що вони можуть бути фізіологічними, зустрічатися у здорових дітей, однак можуть бути проявом цілого ряду захворювань. Тому неонатальні жовтяниці слід завжди розглядати як симптом потенційної небезпеки. Надходження некон'югованого білірубіну у мозок новонародженого може викликати як короткочасні, так і тривалі неврологічні розлади, що є причиною білірубінової енцефалопатії. Для позначення клінічних ознак гострої або хронічної білірубінової енцефалопатії у дітей з дуже високим рівнем білірубіну, а також жовтяничного забарвлення мозку, пов'язаного з перенесеною жовтяницею, використовують термін «ядерна жовтяниця». Ядерна жовтяниця може виникати при більш низьких рівнях білірубіну у новонароджених за наявності факторів ризику, зокрема у передчасно народжених немовлят. З урахуванням патофізіологічних механізмів розвитку у новонароджених дітей виділяють гемолітичні, кон’югаційні, механічні та паренхіматозні гіпербілірубінемії. Патоморфологічно при неонатальних жовтяницях спостерігається відкладення некон'югованого білірубіну в різних органах і тканинах – стан, який має назву білірубінової інтоксикації. Найбільшу небезпеку представляє зв’язування некон’югованого білірубіну ліпідами мозку, що підтверджується патологоанатомічними гістологічними знахідками жовтого пігменту в базальних ядрах центральної нервової системи. Підшкірна жирова тканина поза сумнівом зв’язує певну частину білірубіну. Цим пояснюється менший ступінь вираженості фізіологічної жовтяниці у доношених і навіть відсутність її у переношених дітей, в той час як у недоношених вона розвивається частіше, а вміст білірубіну в крові у них є набагато вищим. Патологічні зміни, які відмічаються при патологоанатомічному дослідженні мозку недоношених дітей, можуть більше нагадувати неспецифічні пошкодження, ніж дійсну ядерну жовтяницю.


Доп.точки доступа:
Волосівська, Ю.М.; Агафонова, Л.В.
Экз-ры:
Найти похожие

19.


    Волосівська, Ю. М.
    Клініко-параклінічні аспекти прогнозування важких форм гіпербілірубінемії неонатального періоду [] / Ю. М. Волосівська, О. С. Годованець // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. - 2019. - Т. 19, № 4. - С. 8-15. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
НОВОРОЖДЕННЫЙ -- INFANT, NEWBORN
ГИПЕРБИЛИРУБИНЕМИЯ НОВОРОЖДЕННЫХ -- HYPERBILIRUBINEMIA, NEONATAL
ЖЕЛТУХА НОВОРОЖДЕННЫХ -- JAUNDICE, NEONATAL
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
Аннотация: Сучасні клінічні настанови в неонатології містять перелік груп ризику новонароджених щодо тяжких форм неонатальної жовтяниці, проте бракує достовірності клініко-параклінічних критеріїв, які б дозволили прогнозувати важкість перебігу патології, а також, визначити предиктори та ранні ознаки дисфункції гепатобіліарної системи для проведення своєчасної медикаментозної корекції в неонатальному періоді. Мета дослідження. Провести аналіз факторів ризику соматичної патології, перебігу вагітності та пологів у матері, клініко-параклінічних особливостей ранньої неонатальної адаптації у дітей з урахуванням гестаційного віку при народженні для виявлення груп ризику новонароджених з тяжкими формами гіпербілірубінемії. Матеріали і методи. Вивчені особливості соматичного анамнезу, перебігу гестаційного періоду та пологів у 141 жінки, діти яких мали клінічні прояви неонатальної жовтяниці. Основні групи спостереження новонароджених: до I групи увійшли доношені новонароджені діти, які були відповідно розділені на дві підгрупи: підгрупа ІА (46 дітей) – діти, які мали середню важкість стану та підгрупа ІБ (23 дитини) – діти, стан яких був оцінений як важкий. II (контрольну) групу склали 72 здорових доношених новонароджених. До III групи увійшли передчасно народжені діти з терміном гестації з 34-х до 37-ти тижнів). Відповідно, IIIА групу склали 28 новонароджених, які мали середню важкість стану, IIIБ групу – із важким загальним станом в ранньому неонатальному періоді. IV групу склали умовно здорові новонароджені діти із зазначеним терміном гестації. Критеріями виключення з дослідження були: передчасні пологи (термін гестації 34 тижнів), жовтяниця інфекційного ґенезу (Р36), підтверджена вроджена органічна патологія гепатобіліарної системи, зокрема: аномалія розвитку жовчного міхура, атрезія жовчовивідних протоків (Q44), вроджений вірусний гепатит (Р53.3). Результати та їх обговорення. Материнськими факторами, що ускладнювали перебіг вагітності і мали значення для формування важкості перебігу патології у дітей, які мали клінічні прояви гіпербілірубінемії, при перинатальній патології були: вік матері, особливо при передчасному народженні, непліддя та самовільні викидні а анамнезі, плацентарна дисфункція, загроза передчасних пологів при даній вагітності, ізоімунізація за резус-фактором. За шкалою Risk Score for Neonatal Hyperbilirubinemia (2004), було відмічено деяку тенденцію щодо збільшення ризику важкості гіпербілірубінемії за умов перинатальної патології у доношених новонароджених дітей, однак у передчасно народжених дітей подібної тенденції не спостерігалося. Найбільш частими клінічними симптомами у новонароджених за наявності гіпербілірубінемії при перинатальній патології були: гепатоспленомегалія, порушення функції кишечника, гіпоглікемія, анемічний синдром, поєднані геморагічні розлади. Показники біохімічного спектру крові новонароджених вказували на підвищений рівень загального білірубіну сироватки, переважно за рахунок непрямої фракції, знижений рівень загального білка, альбуміну та глюкози, вірогідне підвищення активності АсАТ при середній важкості стану, що свідчить про його активацію, при зниженні показника при важкому стані - у доношених новонароджених; у передчасно народжених дітей активність АсАТ мала тенденцію до зниження як при середньому, так і при важкому стані новонароджених. Показник АлАТ мав вірогідне підвищення активності у кореляціїї зі зростанням важкості стану в доношених новонароджених при зниженій ферментативній реакції – у передчасно народжених дітей. Висновки. 1. Оцінка ймовірності розвитку важкої гіпербілірубінемії у новонароджених дітей повинна бути комплексною, зважати на фактори ризику з боку матері з урахуванням її соматичного, акушерсько-гінекологічного анамнезу, перебігу вагітності та пологів, з проведенням бальної оцінки чинників ризику згідно рекомендацій «Risk Score for Neonatal Hyperbilirubinemia» (2004). 2. Важливу роль для попередження розвитку важких форм гіпербілірубінемії відіграє оцінка ризиків в новонародженого, з урахуванням характеру перебігу перинатальної патології, своєчасним виявленням клінічних симптомів, властивих для порушень метаболізму й транспорту білірубіну.


Доп.точки доступа:
Годованець, О. С.
Экз-ры:
Найти похожие

20.


   
    Congenital cholestatic diseases in children of early age: step-by-step differential diagnosis [] / G. V. Volynets [et al.] // Вопросы практической педиатрии. - 2019. - Т. 14, № 5. - С. 26-33. - Библиогр. в конце ст.
MeSH-главная:
ДЕТИ -- CHILD
ХОЛЕСТАЗ -- CHOLESTASIS
АЛАЖИЛЛА СИНДРОМ -- ALAGILLE SYNDROME
ТИРОЗИНЕМИЯ -- TYROSINEMIAS
ЖЕЛТУХА НОВОРОЖДЕННЫХ -- JAUNDICE, NEONATAL
Аннотация: Цель. Разработать алгоритм дифференциальной диагностики врожденных холестатических заболеваний у детей раннего возраста. Пациенты и методы. Проведен ретроспективный анализ врожденных холестатических заболеваний у 81 ребенка: 20 с билиарной атрезией (БА), 17 пациентов с наследственной тирозинемией 1-го типа (HT1), 23 ребенка с прогрессирующим семейным внутрипеченочным холестазом 1-го и 2-го типа (ПСВПХ1-2) и 21 – с синдромом Алажиля (СА). Анализировались результаты биохимических анализов крови, были использованы методы визуализации печени, динамическая гепатобилисцинтиграфия (ГБСГ). Результаты. У детей с длительной желтухой в периоде новорожденности, которая может сопровождаться гипо-/ахоличным стулом и/или гепатомегалией/гепатоспленомегалией, следует исключить врожденные холестатические заболевания. С помощью ГБСГ дифференцируется каналикулярный и синусоидальный холестаз, а также ПСВПХ1-2 и BA от СА и холестаза при метаболических заболеваниях, таких как HT1. Комбинация показателей гамма-глутамилтранспептидазы (ГГТП), общего билирубина и аланинаминотрансферазы (АЛТ) позволяет дифференцировать врожденные холестатические заболевания. Если АЛТ и билирубин 7 верхних границ нормы (ВГН) и ГГТП находится в пределах референсных значений или не превышает 2 ВГН, диагностируется ПСВПХ1-2; если АЛТ находится в диапазоне 3–7 ВГН, уровень билирубина и ГГТП 7 ВГН, диагностируется БА; если уровень АЛТ находится в диапазоне 3–7 ВГН, уровень билирубина – в диапазоне 3–7 ВГН, уровень ГГТП – в диапазоне 2–7 ВГН, диагностируется СА; если уровени АЛТ, билирубин и ГГТП не превышают 2 ВГН, диагностируется холестаз вследствие метаболических заболеваний (HT1). Для верификации HT1 и ПСВПХ1-2 проводится молекулярно-генетическое исследование. Заключение. Пошаговая дифференциальная диагностика позволяет на ранней стадии заболеваний дифференцировать врожденные холестатические заболевания у детей раннего возраста.


Доп.точки доступа:
Volynets, G. V.; Khavkin, A. I.; Nikitin, A. V.; Skvortsova, T. A.
Экз-ры:
Найти похожие

21.


    Yesipova, S. I.
    Improving diagnosis of the prolonged jaundice in full-term breast-fed infants [] / S. I. Yesipova // Світ медицини та біології. - 2019. - № 3(69). - С. 67-72. - Библиогр. в конце ст.
MeSH-главная:
ЖЕЛТУХА НОВОРОЖДЕННЫХ -- JAUNDICE, NEONATAL
ЦИТОКИНЫ -- CYTOKINES
ЭПИДЕРМАЛЬНЫЙ ФАКТОР РОСТА -- EPIDERMAL GROWTH FACTOR
МЛАДЕНЕЦ -- INFANT
ГРУДНОЕ ВСКАРМЛИВАНИЕ -- BREAST FEEDING
Аннотация: В статье представлены клинико-анамнестические характеристики и особенности баланса про- и противовоспалительных цитокинов у детей раннего возраста с пролонгированной желтухой (ПЖ) на грудном вскармливании. Выявлены факторы пролонгированного течения желтухи новорожденных со стороны матерей (риск прерывания беременности, соматическая патология, нарушения становления лактации) и детей (морфофункциональная незрелость новорожденного, заболевания в период новорожденности). Распределение детей проводили по показателям общего билирубина, с другой стороны, выделяли желтуху вследствие грудного вскармливания и желтуху от грудного молока. Установлено повышение показателей провоспалительных цитокинов и эпидермального фактора роста (ЭФР) у всех детей с ПЖ. Выявлена корреляционная связь между показателями IL-1?, ЭФР и общего билирубина в сыворотке крови у детей с ПЖ грудного молока. Затяжное течение желтухи от грудного молока может объясняться повышенным содержанием ЭФР в сыворотке крови. У детей с ПЖ вследствие грудного вскармливания недостаточное становления лактации сопровождается повышением печеночной циркуляции и повышением концентрации сывороточного билирубина.

Экз-ры:
Найти похожие

22.


   
    Alpha-fetoprotein as a biochemical diagnostic and prognostic marker for prolonged jaundice in newborns / O. H. Mazur [et al.] // The Ukrainian biochemical journal. - 2019. - Vol. 91, № 5. - P63-69
MeSH-главная:
ЖЕЛТУХА НОВОРОЖДЕННЫХ -- JAUNDICE, NEONATAL (диагностика, метаболизм)
АЛЬФА-ФЕТОПРОТЕИНЫ -- ALPHA-FETOPROTEINS (диагностическое применение)
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS


Доп.точки доступа:
Mazur, O. H.; Yablon, O. S.; Rubina, O. S.; Puhach, M. M.; Konoplitska, A. P.
Экз-ры:
Найти похожие

23.


   
    Современные подходы к определению содержания билирубина у новорожденных [] / Е. Т. Зубовская [и др.] // Репродуктивное здоровье. Восточная Европа. - 2017. - Том 7, N 5. - С. 1032-1034
MeSH-главная:
НОВОРОЖДЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ -- INFANT, NEWBORN, DISEASES (диагностика, патофизиология)
ЖЕЛТУХА НОВОРОЖДЕННЫХ -- JAUNDICE, NEONATAL (диагностика)
БИЛИРУБИН -- BILIRUBIN (кровь)


Доп.точки доступа:
Зубовская, Е. Т.; Гнедько, Т. В.; Бовбель, И. Э.; Митрошенко, И. В.; Мартинкевич, Л. А.; Вильчук, К. У.; Блыга, З. В.
Экз-ры:
Найти похожие

24.


    Іпатій, Н. С.
    Структура захворюваності на жовтяницю у неонатальному періоді за даними ректроспективного дослідження за 5 років (2017-2021) у відділенні "Патологія новонароджених" дитячої клінічної лікарні №6 м. Києва / Н. С. Іпатій // Укр. наук.-мед. молодіжний журнал. - 2022. - N спецвип. №1. - С. 31
MeSH-главная:
ЖЕЛТУХА НОВОРОЖДЕННЫХ -- JAUNDICE, NEONATAL (патофизиология, эпидемиология)

Экз-ры:
Найти похожие

 
© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)