Національна наукова медична бібліотека України

Національна наукова медична бібліотека України

Базы данных

Зведеного каталогу періодичних видань- результаты поиска

Вид поиска

Періодичних видань

Книг та авторефератів дисертацій

Польських медичних книг

Колекцій

Наукових збірників

Зведеного каталогу періодичних видань

Зведеного каталогу іноземних видань

Предметні рубрики

Авторитетні файли

Інформаційні листи

Польські медичні книги

Область поиска

Найдено в других БД:

Періодичних видань (11)

Книг та авторефератів дисертацій (1)

Предметні рубрики (1)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: <.>S=ПИЩЕВОДА СФИНКТЕР НИЖНИЙ<.>

Общее количество найденных документов : 11
Показаны документы с 1 по 11

    Бордин, Д. С.
    "Кислотный карман" как патогенетическая основа и терапевтическая мишень при гастроэзофагеальной рефлюксной болезни [] / Д. С. Бордин // Терапевтический архив. - 2014. - Том 86, N 2. - С. 76-79. - Библиогр.: с. 79-81 . - ISSN 0040-3660
Рубрики: ЖЕЛУДОЧНО-ПИЩЕВОДНЫЙ РЕФЛЮКС
   ГРЫЖА ПИЩЕВОДНОГО ОТВЕРСТИЯ
   ПИЩЕВОДА СФИНКТЕР НИЖНИЙ
   ЖЕЛУДОЧНОГО СОКА КИСЛОТНОСТИ ОПРЕДЕЛЕНИЕ
   АЛЬГИНАТЫ
   АНТАЦИДНЫЕ СРЕДСТВА
   ПРОТОННЫЕ НАСОСЫ

Экз-ры:
Найти похожие

Давление нижнего пищеводного сфинктера как прогностический критерий результата антирефлюксной операции [] / М. В. Тимербулатов [и др.] // Эндоскопическая хирургия. - 2015. - Том 21, N 6. - С. 21-28
MeSH-главная:
ЖЕЛУДОЧНО-ПИЩЕВОДНЫЙ РЕФЛЮКС -- GASTROESOPHAGEAL REFLUX (хирургия)
ГРЫЖА ПИЩЕВОДНОГО ОТВЕРСТИЯ -- HERNIA, HIATAL (хирургия)
ПРОТЕЗЫ И ИМПЛАНТАТЫ -- PROSTHESES AND IMPLANTS (использование)
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY (методы)
ФУНДОПЛИКАЦИЯ -- FUNDOPLICATION (методы)
ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- PREOPERATIVE CARE (методы)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
МАНОМЕТРИЯ -- MANOMETRY (методы)
ПИЩЕВОД -- ESOPHAGUS (физиология)
ПЕРИСТАЛЬТИКА -- PERISTALSIS
ПИЩЕВОДА СФИНКТЕР НИЖНИЙ -- ESOPHAGEAL SPHINCTER, LOWER (физиология)
ДАВЛЕНИЕ -- PRESSURE
ФАКТОРНЫЙ АНАЛИЗ СТАТИСТИЧЕСКИЙ -- FACTOR ANALYSIS, STATISTICAL
Аннотация: Вопрос о выборе метода оперативного пособия для лечения пациентов с гастроэзофагеальной рефлюксной болезнью (ГЭРБ) остается до сих пор актуальным. Помимо технического компонента, ключом к успешной антирефлюксной операции является правильный отбор пациентов для этой процедуры. Манометрия пищевода входит в стандарт обследования больных с ГЭРБ перед оперативным лечением, однако, по мнению некоторых авторов, данные манометрии слабо коррелируют с симптомами до антирефлюксной операции и послеоперационными результатами. Выполнено 199 лапароскопических операций больным с ГЭРБ, использовались самые популярные методы лапароскопической фундопликаиии: «Nissen-Rossetti» и «Shortfloppy Nissen». У пациентов с параэзофагеальными грыжами пищеводного отверстия диафрагмы выполнялась протезирующая диафрагмокруропластика при площади поверхности пищеводного отверстия более 4 см². В послеоперационном периоде исследованы симптомы, связанные с желудочно-пищеводным рефлюксом и перенесенной антирефлюксной операцией у 81 пациента. Также проведено измерение давления НПС и процента релаксации НПС в ответ на глоток перед лапароскопической антирефлюксной операцией и в различные сроки после операции. Выяснилось, что антирефлюксная операция приводит к стойкому повышению давления нижнего пищеводного сфинктера (НПС) и снижению процента релаксации НПС в ответ на глоток в сроки до 5 лет после операции. Использование сетки для укрепления ножек диафрагмы статистически значимо повышает давление НПС по сравнению с методами, предполагающими только крурографию, и это не приводит к увеличению симптомов дисфагии в послеоперационном периоде. На основании полученных достоверных различий в частоте рецидивов ГЭРБ в зависимости от величины давления НПС перед операцией, умеренной обратной корреляционной связью между давлением НПС и интенсивностью изжоги в послеоперационном периоде полагаем возможным давление НПС ниже 11 мм рт.ст. считать прогностическим критерием неудачной фундопликации.

Доп.точки доступа:
Тимербулатов, М.В.; Сендерович, Е.И.; Гришина, Е.Е.; Гарифуллин, Б.М.; Сахабутдинов, A.M.; Рахимов, P.P.
Экз-ры:
Найти похожие

Клініко-анатомічні особливості епонімічних термінів м'язів-стискачів шлунково-кишкового тракту [] / Н. М. Наварчук [и др.] // Вісник проблем біології і медицини. - 2017. - Т. 2, № 3. - С. 76-79. - Библиогр. в конце ст.
MeSH-главная:
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНЫЙ ТРАКТ -- GASTROINTESTINAL TRACT
ПИЩЕВОДА СФИНКТЕР ВЕРХНИЙ -- ESOPHAGEAL SPHINCTER, UPPER
ПИЩЕВОДА СФИНКТЕР НИЖНИЙ -- ESOPHAGEAL SPHINCTER, LOWER

Доп.точки доступа:
Наварчук, Н. М.; Банул, Б. Ю; Решетілова, Н. Б.; Попелюк, О. -М. В.; Гузік, О. В.
Экз-ры:
Найти похожие

Ткач, С. М.
Сучасні погляди на патофізіологію та стратегію лікування гастроезофагеальної рефлюксної хвороби [] = Modern views on the pathophysiology and strategy of treatment of gastroesophageal reflux disease / С. М. Ткач // Сучасна гастроентерологія. - 2017. - № 4. - С. 72-78. - Бібліогр.: в кінці ст.
Рубрики: Гавискон
MeSH-главная:
ЖЕЛУДОЧНО-ПИЩЕВОДНЫЙ РЕФЛЮКС -- GASTROESOPHAGEAL REFLUX (лекарственная терапия)
ПИЩЕВОДА СФИНКТЕР НИЖНИЙ -- ESOPHAGEAL SPHINCTER, LOWER (действие лекарственных препаратов, патофизиология)
АЛЬГИНАТЫ -- ALGINATES (терапевтическое применение)
ПРОТОННЫХ НАСОСОВ ИНГИБИТОРЫ -- PROTON PUMP INHIBITORS (терапевтическое применение)
Аннотация: Розглянуто сучасні погляди на патофізіологію гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (????), зокрема збільшення частоти спонтанних релаксацій нижнього стравохідного сфінктера і кислотну «кишеню», основні причини недостатньої ефективності інгібіторів протонної помпи (ІПП) у хворих на ???? та основні методи підвищення їх ефективності. Зроблено висновок, що для оптимізації лікування ????, особливо при недостатній ефективності стандартних доз ІПП, слід ширше застосовувати комбінації препаратів, здатних ефективно і протягом тривалішого періоду контролювати внутрішньошлункове pH, такі як ІПП та альгінати, які дають також швидший симптоматичний ефект

Экз-ры:
Найти похожие

Опарин, А. А.
Роль тиреоидных гормонов в формировании моторно-секреторных нарушений у больных гастроэзофагеальной рефлюксной болезнью с сопутствующим аутоиммунным тиреоидитом [] = The role of thyroid hormones in the formation mechanisms of motor-secretory disorders in patients with gastroesophageal reflux disease with concomitant autoimmune thyroiditis / А. А. Опарин, Н. А. Яранцева // Сучасна гастроентерологія. - 2018. - № 4. - С. 25-29. - Библиогр. в конце ст.
MeSH-главная:
ЖЕЛУДОЧНО-ПИЩЕВОДНЫЙ РЕФЛЮКС -- GASTROESOPHAGEAL REFLUX (метаболизм, патофизиология)
ТИРЕОИДИТ АУТОИММУННЫЙ -- THYROIDITIS, AUTOIMMUNE (метаболизм, патофизиология)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
ПИЩЕВОДА PH МОНИТОРИНГ -- ESOPHAGEAL PH MONITORING (использование)
ПИЩЕВОДА СФИНКТЕР НИЖНИЙ -- ESOPHAGEAL SPHINCTER, LOWER (метаболизм, секреция)
ТИРЕОИДНЫЕ ГОРМОНЫ -- THYROID HORMONES (метаболизм, секреция)
Аннотация: Цель — изучить роль тиреоидных гормонов в формировании моторно-секреторных расстройств при коморбидном течении гастроэзофагеальной рефлюксной болезни (ГЭРБ) и аутоиммунного тиреоидита (АИТ)
Материалы и методы. Обследованы две группы больных: первая — 25 пациентов (15 женщин и 10 мужчин в возрасте от 18 до 25 лет) с изолированной ГЭРБ, вторая — 23 пациента (12 женщин и 11 мужчин в возрасте от 19 до 25 лет) с ГЭРБ в сочетании с АИТ. Контрольная группа состояла из 15 практически здоровых лиц того же возраста. Всем больным проведено комплексное обследование согласно протоколам диагностики и лечения ГЭРБ (№ 943 от 31.10.2013) и АИТ и ультразвуковое исследование моторно-эвакуаторной функции пищевода и желудка с водной нагрузкой. Секреторную функцию желудка оценивали с помощью рН-метрии интрагастральным методом, функциональную активность щитовидной железы — с помощью иммуноферментного анализа уровня гормонов щитовидной железы и наличию антител к тиреопероксидазе
Результаты. Установлено, что у больных, страдающих ГЭРБ с АИТ на фоне гиперфункции щитовидной железы, статистически значимо повышены показатели агрессии желудочного сока и снижены показатели ощелачивающей функции антрума по сравнению с пациентами с изолированной ГЭРБ и наблюдается гипертонус стенки желудка, а при АИТ на фоне гипофункции щитовидной железы — снижение кислотности и статистически значимое снижение ощелачивающей функции антрума, уменьшение тонуса желудка и нижнего пищеводного сфинктера
Выводы. Между показателями секреторной и моторно-эвакуаторной функции желудочно-кишечного тракта, клиническими особенностями течения заболевания и уровнем гормонов щитовидной железы выявлена четкая корреляционная зависимость, что указывает на роль тиреоидных гормонов в формировании моторно-секреторных расстройств при ГЭРБ

Доп.точки доступа:
Яранцева, Н. А.
Экз-ры:
Найти похожие

Особливості сфінктера апарату шлунково-кишкового тракту (огляд літератури) [] / Т. В. Процак [та ін.] // Клінічна та експериментальна патологія. - 2019. - Т. 18, № 1. - С. 138-142. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ПИЩЕВОДА СФИНКТЕР НИЖНИЙ -- ESOPHAGEAL SPHINCTER, LOWER (анатомия и гистология)
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНЫЙ ТРАКТ -- GASTROINTESTINAL TRACT (анатомия и гистология)
Аннотация: Мета роботи - дослідити особливості діяльності сфінктера, як необхідного механізму для нормального функціонування та регуляції основних систем організму. Зокрема, дані щодо анатомії та фізіології сфінктерів шлунково-кишкового тракту (ШКТ). Визначити чітку різницю між поняттями "сфінктер", "клапан" та "заслінка", а також топографічні особливості сфінктерів ШКТ та їх передумови. Звернути увагу на багатофункціональність поданих анатомічних структур та їх роль. Висновки. Сфінктерний апарат (СА) - це унікальна структура не лише в системі ШКТ, а й у серцево-судинній та видільній системах. Відіграє роль замикального механізму, який перешкоджає рефлюксу. Забезпечує досконалість усієї травної системи та повноцінного травлення. Обумовлює поступовий пасаж харчової грудки по елементах ШКТ, а також регулює відтік жовчі із печінкових проток, жовчного міхура, спільної жовчної протоки в дванадцятипалу кишку. Сфінктерні ділянки мають ряд особливостей в морфофункціональній організації інтрамурального нервового сплетення, що і обумовлює специфічність їх реакції на ефекторні імпульси, які надходять через симпатичні і парасимпатичні волокна.

Доп.точки доступа:
Процак, Т.В.; Забродська, О.С.; Хованець, К.Р.; Руснак, В.Ф.; Шафранюк, В.П.
Экз-ры:
Найти похожие

Avramenko, A. A.
The frequency of detection of gastroesophageal reflyx disease of patients with osteohondrosis who undergo treatment in conditions of the rehabilitation center [] / A. A. Avramenko, T. M. Yablonska // Лікарська справа. Врачебное дело. - 2016. - № 7/8. - С. 70-72. - Библиогр. в конце ст.
MeSH-главная:
ОСТЕОХОНДРОЗ -- OSTEOCHONDROSIS (диагностика, лекарственная терапия, осложнения)
ДУОДЕНО-ГАСТРАЛЬНЫЙ РЕФЛЮКС -- DUODENOGASTRIC REFLUX
ЭЗОФАГИТ ПЕПТИЧЕСКИЙ -- ESOPHAGITIS, PEPTIC
HELICOBACTER ИНФЕКЦИИ -- HELICOBACTER INFECTIONS
ПИЩЕВОДА СФИНКТЕР НИЖНИЙ -- ESOPHAGEAL SPHINCTER, LOWER (патология, патофизиология)

Доп.точки доступа:
Yablonska, T. M.
Экз-ры:
Найти похожие

Характеристика сфінктерів тонкої і товстої кишки (огляд літератури) [] / В. Ф. Мислицький [та ін.] // Клінічна та експериментальна патологія. - 2019. - Т. 18, № 2. - С. 174-177. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ПИЩЕВОДА СФИНКТЕР НИЖНИЙ -- ESOPHAGEAL SPHINCTER, LOWER
ТОНКАЯ КИШКА -- INTESTINE, SMALL (анатомия и гистология)
ТОЛСТАЯ КИШКА -- INTESTINE, LARGE (анатомия и гистология)
Аннотация: Мета роботи - систематизувати знання про органи шлунково-кишкового тракту (ШКТ) та вивчити закономірності формування м`язів-стискачів органів травної системи. Довести необхідність поданої теми. Дослідити основні механізми роботи сфінктерів тонкої і товстої кишки. Висновки. М`язи-стискачі органів травної системи є невід`ємною складовою здорового процесу травлення. Важливе значення має точна узгодженість роботи сфінктерів ШКТ. Відсутність таких допоміжних компонентів, як сфінктери є передумовою розвитку більшості патологічних станів гастроентерологічних хворих.

Доп.точки доступа:
Мислицький, В.Ф.; Лютик, М.Д.; Процак, Т.В.; Забродська, О.С.; Шафранюк, В.П.
Экз-ры:
Найти похожие

Журавльова, Л. В.
Вплив дисбалансу адипоцитокінів на функцію нижнього стравохідного сфінктера у пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу на тлі ожиріння [] = Effect of adipocytokines disbalance on the function of the lower esofhageal sphincter in patients with type 2 diabetes mellitus against the background of obesity / Л. В. Журавльова, О. С. Келеберда // Сучасна гастроентерологія. - 2019. - № 5. - С. 75-82. - Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная:
АДИПОКИНЫ -- ADIPOKINES (диагностическое применение, иммунология, кровь, метаболизм)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (метаболизм, патофизиология)
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY (метаболизм, патофизиология)
ИНСУЛИНОРЕЗИСТЕНТНОСТЬ -- INSULIN RESISTANCE (иммунология)
ЛЕПТИН -- LEPTIN (диагностическое применение, иммунология, кровь, метаболизм)
ГРЕЛИН -- GHRELIN (диагностическое применение, иммунология, кровь, метаболизм)
ЖЕЛУДОЧНО-ПИЩЕВОДНЫЙ РЕФЛЮКС -- GASTROESOPHAGEAL REFLUX (лекарственная терапия, метаболизм, этиология)
ПИЩЕВОДА СФИНКТЕР НИЖНИЙ -- ESOPHAGEAL SPHINCTER, LOWER (действие лекарственных препаратов, метаболизм, секреция)
Аннотация: Наведено сучасні дані щодо патогенезу гастроезофагеальної рефлюксної хвороби на тлі цукрового діабету 2 типу. Проаналізовано праці, присвячені коморбідності цих нозологій. Розглянуто діагностичну значущість розподілу жирових відкладень. Виявлено, що периваскулярна та вісцеральна жирова тканина на тлі цукрового діабету 2 типу зазнає значних функціональних змін, які призводять до формування периферичної інсулінорезистентності. Проаналізовано зміни харчової поведінки залежно від рівня адипоцитокінів (грелін, лептин). Концентрація греліну у пацієнтів з надмірною масою тіла натще значно знижена. За даними сучасних досліджень, постпрандіальний рівень греліну за нормальної маси тіла має знижуватися, чого не відбувається в осіб з ожирінням. Високий рівень лептину та виникнення лептинорезистентності пов’язують із пусковим механізмом розвитку інсулінорезистентності. Вважають, що зростання захворюваності на гастроезофагеальну рефлюксну хворобу може пояснюватися збільшенням кількості осіб з надмірною масою тіла. Важливу роль у хронічному системному запаленні слизової оболонки стравоходу відіграють інсулінорезистентність, дисліпідемія, гіперглікемія. До патогенетичних механізмів гастроезофагеальної рефлюксної хвороби можна також віднести лептинорезистентность на тлі ожиріння та зниження концентрації греліну, під впливом якого сповільнюється моторика верхніх відділів травного тракту і підвищується ризик виникнення патологічних рефлюксів. Представлено нові дані щодо взаємозв’язку адипоцитокінів із тонусом нижнього стравохідного сфінктера у пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу на тлі ожиріння. Перспективою досліджень у цьому напрямі є вивчення можливих чинників ризику, процесів патогенезу та особливостей перебігу гастроезофагеальної рефлюксної хвороби у пацієнтів із цукровим діабетом 2 типу на тлі ожиріння для оптимізації діагностики, профілактики та лікування цих патологій, запобігання негативному впливу на якість життя та здоров’я пацієнтів
The review presents the recent data on the pathogenesis of gastroesophageal reflux disease (GERD) against the background of type 2 diabetes mellitus (DM 2). An analysis of studies of the comorbidity of these nosologies has been carried out, diagnostic significance of the distribution of fat deposits has been examined. It has been revealed that perivascular and visceral adipose tissue against the background of DM 2 undergo considerable functional changes, that results in the formation of peripheral insulin resistance. The changes in eating behaviors based on the levels of adipocytokines (ghrelin, leptin) have been analyzed. Ghrelin concentration was significantly reduced in patients with an overweight and empty stomach. According to the recent data, normal body weight promotes reducing postprandial ghrelin level, which does not normally take place in people with obesity. High leptin levels and the onset of leptin resistance are associated with the trigger of insulin resistance. It is believed that increased GERD morbidity may be explained by the increasing number of overweight people. Insulin resistance, dyslipidemia, hyperglycemia play an important role in the chronic systemic inflammation of esophageal mucosa. Pathogenetic GERD mechanisms can also include the leptin resistance against the background of obesity and decreasing of the ghrelin concentration. Low ghrelin level is associated with slow-up the motility process of the upper parts of the digestive tract and increase the risk of pathological reflux. New data proving the correlation between adipocytokines with lower esophageal sphincter tone in patients with DM 2 and obesity have been presented. The perspective investigations in this area should be purposed on the study of possible risk factors, pathogenesis processes and peculiarities of the GERD course in patients with DM 2 against the background of obesity with the aim of optimization of the diagnosis, prophylaxis and treatment of these pathologies, and prevention of their negative effects on the quality of life and health of this group of patients

Доп.точки доступа:
Келеберда, О. С.
Экз-ры:
Найти похожие

10.

Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба в пацієнтів із морбідним ожирінням / А. С. Лаврик [та ін.] // Запоріз. мед. журн. - 2022. - Т. 24, N 1. - С. 23-29
MeSH-главная:
ОЖИРЕНИЕ ПАТОЛОГИЧЕСКОЕ -- OBESITY, MORBID (диагностика, метаболизм, патофизиология, хирургия, этиология)
ДУОДЕНО-ГАСТРАЛЬНЫЙ РЕФЛЮКС -- DUODENOGASTRIC REFLUX (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
ПИЩЕВОДА СФИНКТЕР НИЖНИЙ -- ESOPHAGEAL SPHINCTER, LOWER (патология)
Аннотация: Мета роботи – вивчити частоту та прояви гастроезофагеального рефлюксу в пацієнтів із морбідним ожирінням на основі ендоскопічної, рентгенологічної картини і функції нижнього стравохідного сфінктера (НСС).Матеріали та методи. У дослідження залучили 98 пацієнтів з ожирінням, які мали середній індекс маси тіла (ІМТ) 55,6 ± 10,3 кг/м2: 30 (34,48 %) чоловіків, 68 (65,52 %) жінок. Вік хворих – від 18 до 64 років, середній – 42,3 ± 8,5 року. Всім пацієнтам для оцінювання стану та функції нижнього стравохідного сфінктера здійснили фіброезофагогастродуоденоскопію, езо-фагоманометрію, стравохідний добовий рН-моніторинг, рентгенологічне дослідження, виконали баріатричне оперативне втручання. У всіх хворих оцінювали наявність і ступінь вираженості патологічного гастроезофагеального рефлюксу за даними стравохідного рН-моніторингу на підставі індексу DeMeester. Також за даними езофагоманометрії та стравохідного добового рН-моніторингу оцінювали функцію нижнього стравохідного сфінктера, обраховували кількість рефлюксів і тривалість найдовшого рефлюксу. Статистично результати опрацювали за допомогою пакета програмного забезпечення StatPlus 2007.Результати. Вивчили частоту та прояви гастроезофагеального рефлюксу в 98 пацієнтів з ожирінням. Середній ІМТ хворих становив 55,6 ± 10,3 кг/м2, максимальний – 72 кг/м2. У 37 (37,76 %) пацієнтів діагностували гастроезофагеальну рефлюксну хворобу (ГЕРХ), у 8 (8,16 %) із них – на тлі грижі стравохідного отвору діафрагми. У структурі ГЕРХ переважала ерозивна форма – 24 (24,48 %) випадки. У 32 (32,65 %) пацієнтів патологічний рефлюкс діагностували вдень, особливо після їди. Висновки. Результати дослідження свідчать: у 37,76 % пацієнтів з ожирінням діагностують ГЕРХ, що зумовлена морфологічним станом і функцією стравохідно-шлункового переходу; переважають ерозивні форми хвороби. Стан стравохідно-шлункового переходу в пацієнтів з ожирінням необхідно враховувати, обираючи оптимальну баріатричну чи метаболічну операцію.

Доп.точки доступа:
Лаврик, А. С.; Кучерук, В. В.; Дмитренко, О. П.; Терешкевич, І. С.; Литвинчук, Г. М.; Раздобудько, Ю. М.
Экз-ры:
Найти похожие

11.

Тонус езофагогастродуоденальної зони в пацієнтів з анатомічною неоднорідністю термінального відділу стравоходу [] / Н. В. Пролом [та ін.] // Медичні перспективи. - 2018. - Том 23, N 2 ч.1. - С. 111
MeSH-главная:
ПИЩЕВОДА АХАЛАЗИЯ -- ESOPHAGEAL ACHALASIA
ГРЫЖА ПИЩЕВОДНОГО ОТВЕРСТИЯ -- HERNIA, HIATAL (этиология)
ПИЩЕВОДА СФИНКТЕР НИЖНИЙ -- ESOPHAGEAL SPHINCTER, LOWER (патофизиология)
ПИЩЕВОДА СФИНКТЕР ВЕРХНИЙ -- ESOPHAGEAL SPHINCTER, UPPER (патофизиология)

Доп.точки доступа:
Пролом, Н. В.; Тарабаров, С. О.; Галінський, О. О.; Руденко, А. І.
Экз-ры:
Найти похожие

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)