Національна наукова медична бібліотека України
Авторизация
Фамилия
Пароль
 

Базы данных


Зведеного каталогу періодичних видань- результаты поиска

Вид поиска

Область поиска
 Найдено в других БД:Періодичних видань (2)Предметні рубрики (1)
Формат представления найденных документов:
полныйинформационныйкраткий
Отсортировать найденные документы по:
авторузаглавиюгоду изданиятипу документа
Поисковый запрос: <.>S=ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ СОК<.>
Общее количество найденных документов : 3
Показаны документы с 1 по 3
1.


    Михайлусов, С. В.
    Миниинвазивные вмешательства под контролем УЗИ при панкреонекрозе [] / С. В. Михайлусов, Е. В. Моисеенкова, Р. Ю. Тронин // Анналы хирургической гепатологии = Annals of Surgical Hepatology : научно-практический журнал. - 2014. - Том 19, N 2. - С. 72-78
Рубрики: ПОДЖЕЛУДОЧНАЯ ЖЕЛЕЗА
   ПАНКРЕАТИТ ОСТРЫЙ НЕКРОТИЗИРУЮЩИЙ

   ЖЕЛЧНОКАМЕННАЯ БОЛЕЗНЬ

   АБДОМИНАЛЬНАЯ ЖИРОВАЯ КЛЕТЧАТКА

   ТОМОГРАФИЯ КОМПЬЮТЕРНАЯ СПИРАЛЬНАЯ

   ХИРУРГИЯ ВИДЕОСОПРОВОЖДАЕМАЯ

   ОТСАСЫВАНИЕ

   БИОПСИЯ ТОНКОЙ ИГЛОЙ

   АСЦИТИЧЕСКАЯ ЖИДКОСТЬ

   ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ СОК

   ПАНКРЕАТИЧЕСКИЕ АЛЬФА-АМИЛАЗЫ

   ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ

   БОЛЕЗНЬ, ИНДЕКС СТЕПЕНИ ТЯЖЕСТИ

   ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ МАЛОИНВАЗИВНЫЕ

   СРАВНИТЕЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ

Аннотация: Применение миниинвазиных вмешательств под контролем УЗИ в многоэтапном лечении больных панкреонекрозом позволило уменьшить частоту фатальных осложнений (аррозивного кровотечения, кишечных и панкреатических свищей) и уменьшить общую летальность


Доп.точки доступа:
Моисеенкова, Е.В.; Тронин, Р.Ю.
Экз-ры:
Найти похожие

2.


   
    Біомеханіка утворення панкреатичного секрету і тиску в ацинусі підшлункової залози [] / Г. Я. Костюк [та ін.] // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2020. - Т. 19, № 1. - С. 6-12. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ ПРОТОКИ -- PANCREATIC DUCTS (анатомия и гистология)
БИОМЕХАНИЧЕСКИЕ ФЕНОМЕНЫ -- BIOMECHANICAL PHENOMENA
ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ СОК -- PANCREATIC JUICE
Аннотация: У статті висвітлюється механізм діяльності математичної моделі ацинуса, складових утворення тиску в його порожнині та утворення панкреатичного соку. Встановлено, що механізм створення тиску в порожнині ацинуса аналогічний внутрішньопротоковому. В цьому випадку відкритим залишається питання про причини виникнення такого високого тиску, який вимірюється в декількох сотнях міліметрів ртутного стовбчика, тим більше, що, як встановлено гістологічно, підшлункова залоза та її протоки не мають м’язових структур, а ті зачатки міофібрил, які відмічаються в деяких місцях протокової системи, не можуть, звісно, забезпечувати розвиток такого тиску. Підвищення тиску в порожнині ацинуса пов’язане з явищем осмосу в його клітинах. Так як клітинні мембрани мають властивість провідності, то в результаті осмосу, вода через мембрану, спершу поступає з крові в клітину, потім з клітини через мембрану в порожнину ацинуса. Крім механізму осмосу через мембрану, в клітинах епітелію ацинуса діє механізм фільтрації через пори шару сполучної тканини лімфоканалу. В даний час, встановлено, що разом з простим осмосом у секретуючих клітин та органів виділення має місце явище електроосмосу, яке не тільки пришвидшує переніс речовин, але і підвищує тиск по іншу сторону мембрани проти градієнта майже на декілька одиниць першого порядку. Таким чином, відтік рідини з порожнини ацинуса йде безперервно, але тільки зі зміною швидкості руху, що визначається перепадом тисків у системі «ацинус-каналець-вивідна протока», відкриттям сфінктера Одді і імпульсом серцево-судинної хвилі, що створює динамічний тиск в капілярі. Bесь цей механізм, в результаті, призводить до наповнення порожнини aцинуса і створення певного тиску в ньому.


Доп.точки доступа:
Костюк, Г. Я.; Костюк, О. Г.; Бурков, М. В.; Голубовський, І. А.; Булько, М. П.; Бандура, Л. О.; Фоміна, Л. В.; Безкоровайний, О. Є.; Жорняк, П. В.
Экз-ры:
Найти похожие

3.


   
    Участь панкреатичного гормону аміліну у патогенетичних процесах, спричинених термічним і хімічним опіками [] / Г. В. Лук’янцева [та ін.] // Вісн. пробл. біол. і медицини. - 2021. - № 3. - С. 61-64. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ ГОРМОНЫ -- PANCREATIC HORMONES
ОЖОГИ ЭЛЕКТРИЧЕСКИЕ -- BURNS, ELECTRIC
ОСТРОВКОВЫЙ АМИЛОИДНЫЙ ПОЛИПЕПТИД -- ISLET AMYLOID POLYPEPTIDE
ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ СОК -- PANCREATIC JUICE
Аннотация: Проблематика можливостей впливу на прогресування системної відповіді організму на опікову травму залишається остаточно не вирішеною, незважаючи на активне вивчення цієї проблеми. Особливої актуальності у цьому сенсі набуває питання участі ендогенних біологічно активних речовин у патогенетичних реакціях опікової хвороби. Однією з таких сполук є поліпептидний гормон амілін. Він є нормальним фізіологічним продуктом секреції ?-клітин острівців Лангерганса підшлункової залози і дифузних секреторних клітин шлунково-кишкового тракту. Він слугує одним з ендогенних регуляторів підтримки гомеостазу слизової оболонки шлунка, разом з інсуліном і глюкагоном приймає участь у регуляції вуглеводного обміну. Аналіз наукової літератури дозволив встановити декілька можливих механізмів, завдяки яким амілін може опосередкувати свою участь у реалізації протизапальних та інших ефектів при опіковій травмі. Панкреатичний гормон амілін потужно знижує реактивність тучних клітин в умовах in vitro, причому як базальну, так і у відповідь на дію стимуляторів ацетилхоліну та брадикініну, що може бути одним з потенційних механізмів його протизапальної дії при опікових травмах. Аміліну притаманні також вазодилятаційні властивості. Він значно посилює скоротливу активність кровоносних та лімфатичних мікросудин. Виражена судинорозширювальна дія аміліну, а також посилення ним скоротливої діяльності лімфатичних судин сприяє покращенню трофіки і збільшує регенераційну здатністьуражених опіковою травмою тканин. Зниження за рахунок впливу аміліну інтенсивності запальних процесів зменшує ступінь набряку тканин, а також сприяє вимиванню токсичних речовин з вогнища ушкодження. Участь панкреатичного гормону аміліну в реалізації системної відповіді на опікову травму полягає у протизапальному ефекті, покращанні живлення тканин, збільшенні екскреції продуктів лізису, а також у посиленні процесів регенерації уражених опіком тканин і органів.


Доп.точки доступа:
Лук’янцева, Г. В.; Пастухова, В. А.; Олійник, Т. М.; Хмельницька, Ю. К.; Луць, Ю. П.
Экз-ры:
Найти похожие

 
© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)