Національна наукова медична бібліотека України
Авторизация
Фамилия
Пароль
 

Базы данных


Зведеного каталогу періодичних видань- результаты поиска

Вид поиска

Область поиска
 Найдено в других БД:Періодичних видань (4)
Формат представления найденных документов:
полныйинформационныйкраткий
Отсортировать найденные документы по:
авторузаглавиюгоду изданиятипу документа
Поисковый запрос: <.>A=Sosnovenko, D. S.@<.>
Общее количество найденных документов : 4
Показаны документы с 1 по 4
1.
    (Нет сведений об экземплярах)
Шифр: ІУ5/2021/3
   Журнал

Інфекційні хвороби . - Тернопіль, 1995 - . - Выходит ежеквартально
2021г. N 3
Содержание:
Виноград, Н. О. Прогнозування модифікації природних комариних осередків особливо небезпечних інфекцій в Україні під впливом кліматичних змін / Н. О. Виноград, У. А. Шуль. - С.4-12
Задорожна, В. І. Характеристика епідемічного процесу COVID-19 під час другої хвилі підйому захворюваності в Україні / В. І. Задорожна, Т. А. Сергеєва. - С.13-20
Юрко, К. В. Клініко-лабораторна характеристика летальних випадків від пандемічного грипу A / H1N1 порівняно з тяжкими формами COVID-19 / К. В. Юрко [та ін.]. - С.21-26
Другие авторы: Кацапов Д. В., Бондаренко А. В., Нартов П. В., Максуль Т. Є., Харченко О. М.
Мирошниченко, Д. В. Ефективність і безпека альтернативних схем лікування пацієнтів з криптококовим менінгоенцефалітом та ВІЛ-інфекцією / Д. В. Мирошниченко, Д. Г. Живиця. - С.27-32
Штокайло, К. Б. Серологічна діагностика кліщових інфекцій у хворих на локалізовану склеродермію / К. Б. Штокайло [та ін.]. - С.33-42
Другие авторы: Шах Д. С., Круз І. Д., Андрейчин М. А., Шкільна М. І., Івахів О. Л., Корда М. М.
Гук, М. Т. Клініко-імунологічні особливості безеритемної форми Лайм-бореліозу і гранулоцитарного анаплазмоду людини / М. Т. Гук. - С.43-48
Олексенко, О. В. Циклічність інфекційної захворюваності, її причини і прогнозування / О. В. Олексенко. - С.49
Волянська, Л. А. Організація імунопрофілактики керованих ре-емерджентних інфекцій в умовах пандемії SARS-COV-2 / Л. А. Волянська [та ін.]. - С.55-62
Другие авторы: Боярчук О. Р., Бурбела Е. І., Павельєва М. М.
Малий, В. П. Повторні випадки інфікування SARS-COV-2 / В. П. Малий, В. С. Копча. - С.63-67
Chemych, M. D. Neuroimmunological changes in early diagnostics of HIV infection / M. D. Chemych, D. S. Sosnovenko, S. M. Yanchuk. - С.68-74
Крушельницький, О. Д. Епідеміологічні особливості медико-географічного опису вірмено-азербайджанського конфлікту / О. Д. Крушельницький, І. В. Огороднійчук. - С.75-79
Кошак, Ю. Ф. Особливості діагностики та лікування туберкульозної емпієми плеври / Ю. Ф. Кошак. - С.80-90
Нет сведений об экземплярах
Найти похожие
Перейти к описаниям статей

2.


    Chemych, M. D.
    Neuroimmunological changes in early diagnostics of HIV infection / M. D. Chemych, D. S. Sosnovenko, S. M. Yanchuk // Інфекційні хвороби. - 2021. - N 3. - P68-74
MeSH-главная:
ВИЧ ИНФЕКЦИИ -- HIV INFECTIONS (диагностика, иммунология, этиология)
Аннотация: Мета – вивчення впливу нейроспецифічних білків на розвиток нейро-СНІДу, встановлення перспектив їх визначення з метою ранньої діагностики ВІЛ-інфекції. У дослідженні використовували теоретичні методи, які включали аналіз та синтез вивчення сучасних світових наукових публікацій та клінічних спостережень, дедуктивно-індуктивні методи. В Україні, як і у всьому світі, відбувається активне поширення та пізнє виявлення ВІЛ-інфекції. Стандартні методи лабораторної діагностики не можуть забезпечити якісну ранню діагностику хвороби. Швидке проникнення вірусу у центральну нервову систему (ЦНС) створює труднощі для диференційної діагностики з подальшим формуванням стійкості до антиретровірусних препаратів. Поки ВІЛ у крові залишається протягом тривалого прихованого періоду, збудник активно реплікується у клітинах мозку і призводить до розвитку нейро-СНІДу. Зв’язки та особливості накопичення матриксу ВІЛ-білка р-17 у ЦНС, активність транскрипційного трансактиватора, регуляторного білка Vpr залишаються недостатньо вивченими. Нейроспецифічні білки як маркери вірусного патологічного процесу у нервовій системі людини потребують особливої уваги та вивчення. Перегляд основ ранньої діагностики ВІЛ-інфекції дасть можливості посилити епідеміологічний контроль та запобігати новим випадкам хвороби, що у підсумку приведе до зменшення фінансового навантаження щодо цієї проблеми не лише в Україні, а й у багатьох країнах світу.
Цель – изучение влияния нейроспецифических белков на развитие нейроСПИДа, установление перспектив их определения с целью ранней диагностики ВИЧ-инфекции. В исследовании использовали теоретические методы, включающие анализ и синтез изучения современных научных публикаций и клинических наблюдений, дедуктивно-индуктивные методы. В Украине, как и во всем мире происходит активное распространение и позднее выявление ВИЧ-инфекции. Стандартные методы лабораторной диагностики не могут обеспечить качественную раннюю диагностику болезни. Быстрое проникновение вируса в центральную нервную систему создает трудности для дифференциальной диагностики с последующим формированием устойчивости к антиретровирусным препаратам. Пока ВИЧ в крови остается в течение длительного скрытого периода, возбудитель активно реплицируется в клетках мозга и приводит к развитию нейроСПИДа. Связи и особенности накопления матрикса ВИЧ-белка р-17 в ЦНС, активность транскрипционного трансактиватора, регуляторного белка Vpr остаются недостаточно изученными. Нейроспецифические белки как маркеры вирусного патологического процесса в нервной системе требуют особого внимания и изучения. Пересмотр основ ранней диагностики ВИЧ-инфекции позволит усилить эпидемиологический контроль и предотвращать новые случаи болезни, что в итоге приведет к уменьшению финансовой нагрузки по этой проблеме не только в Украине, но и во многих странах мира.
The aim of the study - analysis of the influence of neurospecific proteins on the development of neuroAIDS, their role in the pathogenesis, determining the prospects of involvement in the early diagnosis of HIV infection. The study used theoretical methods that included analysis and synthesis of the study of modern world research, clinical observations, deductive-inductive methods. Conclusions. There is an active spread and late detection of HIV infection in Ukraine. Standard methods of laboratory diagnosis are unable to provide quality early diagnosis of HIV infection. The rapid penetration of the virus into the CNS creates difficulties for differential diagnosis with the subsequent formation of resistance to ART. As long as HIV in the blood remains in a long latent period, the pathogen is actively functioning in brain cells. The connections and features of accumulation of matrix HIV-protein p-17 in the CNS, activity of transcriptional transactivator, regulatory protein Vpr remain poorly studied. Neurospecific proteins as markers of viral pathological process in the human nervous system need special attention and study. Review of the basics of early diagnosis of HIV will provide opportunities to strengthen epidemiological control and prevent new cases of the disease, which will ultimately lead to a reduction in government funding of this problem not only in Ukraine but also in many countries.


Доп.точки доступа:
Sosnovenko, D. S.; Yanchuk, S. M.
Экз-ры:
Найти похожие

3.
    (Нет сведений об экземплярах)
Шифр: ІУ5/2022/4
   Журнал

Інфекційні хвороби . - Тернопіль, 1995 - . - Выходит ежеквартально
2022г. N 4
Содержание:
Усачова, О. В. Педіатричний мультисистемний запальний синдром, асоційований із COVID-2019 - новий виклик сучасності: історичні аспекти, підходи до діагностики та лікування / О. В. Усачова. - С.4-9
Кисельова, Г. Л. Особливості формування імунної відповіді після вакцинації від COVID-19 / Г. Л. Кисельова [та ін.]. - С.10-19
Другие авторы: Анастасій І. А., Тонковид О. Б., Ісаєв В. М., Воронова К. В., Шевель І. І., Сідорова І. В., Карпеченко С. В., Панченко А. А.
Савицький, В. Л. Узагальнення досвіду медичної служби Збройних Сил України щодо боротьби з пандемією COVID-19 у 2020-2021 роках / В. Л. Савицький [та ін.]. - С.20-27
Другие авторы: Іванько О. М., Депутат Ю. М., Жалдак А. Ю., Ричка О. В., Доброштан Д. І.
Баса, Н. Р. Клініко-лабораторні особливості еритемних форм Лайм-бореліозу у дітей Львівщини / Н. Р. Баса. - С.28-34
Барштейн, В. Ю. Віддзеркалення проблеми сказу в настільних медалях (до 150-річчя від народження Луї Пастера) / В. Ю. Барштейн, М. А. Андрейчин. - С.35-48
Світайло, В. С. Long-COVID та асоційовані ураження серцево-судинної та нервової систем / В. С. Світайло, М. Д. Чемич, О. С. Саєнко. - С.49-54
Копча, В. С. Гострий сепсис і його клінічні варіації / В. С. Копча [та ін.]. - С.55-71
Другие авторы: Шкробот С. І., Кородюк В. І., Мусієнко А. М.
Sosnovenko, D. S. Clinical and pathogenetic features of damage to the nervous system at the initial clinical stages of HIV-infection / D. S. Sosnovenko, O. M. Chemych, M. D. Chemych. - С.72-77
Кулянда, О. О. Шкірні прояви при COVID-19 та на етапі постковідного синдрому / О. О. Кулянда, Т. В. Бігуняк. - С.78-80
Нет сведений об экземплярах
Найти похожие
Перейти к описаниям статей

4.


    Sosnovenko, D. S.
    Clinical and pathogenetic features of damage to the nervous system at the initial clinical stages of HIV-infection / D. S. Sosnovenko, O. M. Chemych, M. D. Chemych // Інфекційні хвороби. - 2022. - N 4. - P72-77
MeSH-главная:
ВИЧ ИНФЕКЦИИ -- HIV INFECTIONS (патофизиология)
НЕРВНОЙ СИСТЕМЫ БОЛЕЗНИ -- NERVOUS SYSTEM DISEASES (диагностика, этиология)
Аннотация: Мета – вивчення особливостей клінічної симптоматики у ВІЛ-позитивних осіб на ранніх стадіях захворювання та їх патогенетичне обґрунтування. У дослідженні використовували теоретичні методи, побудовані на аналізі та синтезі дослідження сучасної всесвітньої інформації баз даних PubMed та Scopus, клінічних спостережень, дедуктивно-індуктивних методів. Через розв’язану війну Росії проти України був порушений епідеміологічний контроль за інфекційною захворюваністю на території держави. Особливої уваги заслуговує ВІЛ-інфекція та особливості її клінічної симптоматики. У інфікованих пацієнтів вона ґрунтується на детальному розумінні патологічних процесів нейроСНІДу. Пошкодження астроцитів порушує зв’язок клітин структурно-функціонального комплексу мозку з іншими клітинами і є фундаментальною основою розуміння клінічної симптоматики найчастіше у вигляді нейропсихічних, когнітивних соматичних та неврологічних розладів. Патогенетична дія вірусу сприяє обструкції мікросудин мозку та є причиною локальних гіпоксичних уражень, мікроінсультів, а у пізніх випадках – лакунарних інфарктів мозку. Активне залучення клітин мозку у патогенез ВІЛ-інфекції підтверджено багатьма дослідженнями. Разом із стандартними методами діагностики доцільно використовувати комплекси психоневрологічних і когнітивних тестувань та шкал. Виявлено ряд недоліків, які здатні знизити достовірність діагностичних тестів під час встановлення діагнозу. Розуміння патогенетичної картини дозволить обрати «індикатори» для загальної схеми діагностики та збільшення вірогідності правильного діагнозу, відкоригувати антиретровірусну терапію та спрогнозувати подальший розвиток хвороби.
Цель – изучение особенностей клинической симптоматики у ВИЧ-положительных лиц на ранних стадиях заболевания и их патогенетическое обоснование. В исследовании использовали теоретические методы, построенные на анализе и синтезе исследования современной всемирной информации баз данных PubMed и Scopus, клинических наблюдений, дедуктивно-индуктивных методов. Из-за развязанной войны России против Украины был нарушен эпидемиологический контроль за инфекционной заболеваемостью на территории государства. Особого внимания заслуживает ВИЧ-инфекция и особенности ее клинической симптоматики. У инфицированных пациентов она основывается на детальном понимании патологических процессов нейроСПИДа. Повреждение астроцитов нарушает связь клеток структурно-функционального комплекса мозга с другими клетками и является фундаментальной основой для понимания клинической симптоматики чаще всего в виде нейропсихических, когнитивных соматических и неврологических расстройств. Патогенетическое действие вируса способствует обструкции микрососудов мозга и является причиной локальных гипоксических поражений, микроинсультов, а в поздних случаях - лакунарных инфарктов мозга. Активное вовлечение клеток мозга в патогенез ВИЧ-инфекции подтверждено многими исследованиями. Наряду со стандартными методами диагностики целесообразно использовать комплексы психоневрологических и когнитивных тестов и шкал. Выявлен ряд недостатков, способных снизить достоверность диагностических тестов при установлении диагноза. Понимание патогенетической картины позволит выбрать индикаторы для общей схемы диагностики и увеличения вероятности правильного диагноза, откорректировать антиретровирусную терапию и спрогнозировать дальнейшее развитие болезни.
The aim of the study – investigating the features of clinical symptoms in HIV-positive people in the early stages of the disease and their pathogenetic justification. The study used theoretical methods based on the analysis and synthesis of studying the information of the modern world from the PubMed and Scopus databases, clinical observations, as well as deductive-inductive methods. As a result of the war in Ukraine, the epidemiological control of infectious diseases on the territory of the country was violated. HIV-infection and the absence or atypicality of its clinical symptoms in infected patients deserve special attention, which is based on a detailed understanding of the pathological processes of neuroAIDS. Damage to astrocyte cells disrupts the connection of cells of the structural and functional complex of the brain with othercells and forms the fundamental basis for understanding clinical symptoms. Most often in the form of: neuropsychic, cognitive somatic and neurological disorders. The pathogenic effect of the virus contributes to spasm of cerebral microvessels, is the cause of local hypoxic lesions, microstrokes, and in late cases – lacunar cerebral infarcts. The active involvement of brain cells in the pathogenesis of HIV-infection has been confirmed by many studies. Along with standard diagnostic methods, it is advisable to use psychoneurological and cognitive tests and scales. A number of shortcomings have been identified that can reduce the reliability of diagnostic studies when establishing a diagnosis. Understanding the pathogenetic picture will allow choosing «indicators» for the general diagnostic scheme and increasing the probability of establishing the correct diagnosis, adjusting ART and predicting the further development of the disease.


Доп.точки доступа:
Chemych, O. M.; Chemych, M. D.
Экз-ры:
Найти похожие

 
© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)