Мосягин, И. Г.
    Перспективы развития водолазной медицины в Военно-морском флоте [] / И. Г. Мосягин, Д. В. Реймов, А. В. Строй // Военно-медицинский журнал. - 2015. - Том 336, N 7. - С. 38-40
Рубрики: ВОЕННАЯ МЕДИЦИНА
   ПОДВОДНАЯ МЕДИЦИНА

   СПАСАТЕЛЬНЫЕ РАБОТЫ

   БАРОТРАВМА

   ДЕКОМПРЕССИОННАЯ БОЛЕЗНЬ

   БАРОКАМЕРА



Дод.точки доступу:
Реймов, Д.В.; Строй, А.В.
Экз-ры:



   
    Баротерапия в военной медицине [] / В. И. Кулешов [и др.] // Военно-медицинский журнал. - 2016. - Том 337, № 10. - С. 52-62
MeSH-головна:
ГИПЕРБАРИЧЕСКАЯ ОКСИГЕНАЦИЯ -- HYPERBARIC OXYGENATION
БАРОТРАВМА -- BAROTRAUMA
ВОЕННАЯ МЕДИЦИНА -- MILITARY MEDICINE


Дод.точки доступу:
Кулешов, В. И.; Мясников, А. А.; Чернов, В. И.; Шитов, А. Ю.; Андрусенко, А. Н.; Зверев, Д. П.
Экз-ры:



    Кальниш, В. В.
    Клініко-функціональні особливості відновлення здоров’я у осіб з наслідками черепно-мозкової травми після перебування в зоні бойових дій за показниками стабілографічного дослідження [] / В. В. Кальниш, А. В. Швець, Д. О. Горолюк // Український журнал з проблем медицини праці. - 2018. - N 3. - С. 22-33
MeSH-головна:
ЛОКАЛЬНЫЕ ВОЙНЫ И КОНФЛИКТЫ -- LOCAL WARS AND CONFLICTS
ЧЕРЕПНО-МОЗГОВЫЕ ТРАВМЫ -- CRANIOCEREBRAL TRAUMA (реабилитация)
БАРОТРАВМА -- BAROTRAUMA (реабилитация)
МОЗГА ГОЛОВНОГО СОТРЯСЕНИЕ -- BRAIN CONCUSSION (реабилитация)
Анотація: Вступ. Черепно-мозкові травми (ЧМТ), які були отримані протягом 2017 року внаслідок воєнних дій на Сході України, склали 30,8 % серед усіх механічних бойових ушкоджень і травм. При цьому ушкодження вуха внаслідок акубаротравми серед ЧМТ складало 22,8 %. Така поєднана патологія практично завжди тягне за собою дефекти рухової функції, у тому числі порушення контролю за позою, що робить зазначені дослідження актуальними. Мета дослідження — аналіз результатів використання стабілометрії як методу контролю за станом рівноваги в пацієнтів з ЧМТ у процесі лікування та реабілітації, а також визначення орієнтовних показників стабілографічного дослідження в практично здорових осіб. Матеріали та методи дослідження. Були обстежені дві групи військовослужбовців. Основна група — практично здорові військовослужбовці — склала 124 чоловіки віком 20–30 років, які були визнані військово-лікарською комісією придатними до служби в десантно-штурмових військах. Другу групу осіб склали пацієнти, які мали в анамнезі легку закриту ЧМТ, ускладнену акубаротравмою слухової та вестибулярної систем (23 чоловіки), з середнім терміном після одержаної травми голови (8 ± 2) доби. Дослідження статичної просторової стійкості (функції рівноваги) проводили за допомогою приладу «МПФИ стабилограф 1» і пакета програмного забезпечення StabiliS протягом 1 хв. У осіб з патологією зазначені дослідження проводили при поступленні в стаціонар та після 5 діб інтенсивного лікування. Результати. Підтверджено, що участь зору в контролі за вертикальною позою (ВП) і його депривація впливає на окремий комплекс постурального контролю і змінює значення реєстрованих параметрів у нормі. Виявлені значимі зміни в параметрах підтримки ВП у режимі зорового контролю і без нього свідчать про зниження активності центрального апарату управління рівновагою тіла при депривації зору. Визначено орієнтовні нормативні значення параметрів статичної стабілометрії при відкритих і заплющених очах у практично здорових осіб. Показники комп’ютерної стабілометрії, отримані в умовах відсутності зорового контролю за підтриманням ВП, є найінформативнішими характеристиками, які можуть служити критеріями діагностики порушень функціонального стану після перенесених ЧМТ з акубаротравмою. Виділені шість найінформативніших показники стабілометрії 23 досліджуваних, за якими можна оцінити ступінь покращання функціонального стану в разі застосування відновного лікування в умовах стаціонару. Висновки. Визначено межі нормативних значень параметрів статичної стабілометрії при відкритих і заплющених очах у практично здорових чоловіків. Визначені особливості покращання функціонального стану військовослужбовців з баротравмою, поєднаною з легким струсом головного мозку після 5 діб стаціонарного лікування за показниками стабілометрії. Виявлені інформативні показники, за якими можна оцінити ці покращання, а саме: середньозважена частота спектра коливань центру тиску в фронтальній площині, якість функції рівноваги, середня швидкість переміщення центру тиску, довжина траєкторії коливань центру тиску. Показано важливість проведення періодичної оцінки функціонального стану за стабілометричними показниками в осіб у процесі лікування баротравми, поєднаною з легким струсом головного мозку, для удосконалення та індивідуалізації технології відновного лікування зазначеної патології.


Дод.точки доступу:
Швець, А.В.; Горолюк, Д.О.
Экз-ры:



    Швець, А. В.
    Особливості відновлення функціонального стану військовослужбовців після черепно-мозкової травми, що поєднана з акубаротравмою [] / А. В. Швець, Ю. В. Подолян, М. І. Голінько // Запорож. мед. журн. - 2020. - Том 22, N 3. - С. 329-337
MeSH-головна:
УХО ВНУТРЕННЕЕ -- EAR, INNER (повреждения)
ЧЕРЕПНО-МОЗГОВЫЕ ТРАВМЫ -- CRANIOCEREBRAL TRAUMA (диагностика, лекарственная терапия, осложнения, этиология)
ВОЕННОСЛУЖАЩИЕ -- MILITARY PERSONNEL
БАРОТРАВМА -- BAROTRAUMA (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
Анотація: Цель работы – исследовать особенности восстановления постконтузионной симптоматики и когнитивных расстройств на основании динамики психофизиологических характеристик у участников боевых действий, получивших сотрясение головного мозга и акубаротравму, в остром периоде. Материалы и методы. В исследовании приняли участие 43 военнослужащих, участников боевых действий (усредненный общий срок пребывания в зоне военных действий – 15,5 ± 2,0 месяца), средний возраст – 32,0 ± 1,3 года, получивших закрытую черепно-мозговую травму легкой степени (сотрясение головного мозга) в течение 2019 года и поступивших на лечение в военный мобильный госпиталь (66,7 % из них имели акубаротравму). Оценивали и анализировали проявления постконтузионной симптоматики с помощью модифицированного опросника К. Цицерона и госпитальной шкалы тревоги и депрессии (HADS). Результаты. Установили распространенность симптомов, характерных при акубаротравме, среди раненых военнослужащих, участников АТО (ООС), которые имели сотрясение головного мозга и находились на стационарном лечении в условиях военного мобильного госпиталя. Оценили структурные изменения после лечения, характеризующиеся существенным улучшением всех исследуемых характеристик нарушения функций слухового анализатора, а также когнитивных и аффективных расстройств, тревоги, депрессии, соматических, сенсорных нарушений, присущих пациентам с сотрясением головного мозга. Отмечено прямое влияние срока пребывания в зоне боевых действий на такие характеристики после лечения обеих исследуемых групп, как проявления тревоги (p 0,01), соматические проявления (p 0,001), сенсорные нарушения (p 0,01). Дискриминантная модель позволяет достоверно (p 0,001) определить паттерны информативных характеристик функционального состояния пациентов с сотрясением головного мозга и тех, которые дополнительно имели акубаротравму при поступлении на лечение. Выводы. Коморбидность патологии (сотрясение головного мозга, сочетанное с акубаротравмой) способствует преобладанию проявлений сенсорных нарушений и когнитивных расстройств после травмы, сопровождается достоверно лучшей динамикой восстановления соматических проявлений, сенсорных нарушений и аффективных реакций за счет приближения этих характеристик к нормативным значениям по сравнению с пациентами, которые имели только сотрясение головного мозга. Коморбидная патология имела существенное влияние на сенсорные нарушения, когнитивные расстройства, нарушение функций слухового анализатора и до, и после лечения, а проявления тревоги до и после лечения, соматические проявления и аффективные реакции после лечения имели отрицательную зависимость с фактором акубаротравмы. Установлены особенности влияния срока пребывания в зоне боевых действий на проявления постконтузионной симптоматики. Определены наиболее информативные характеристики, позволяющие дифференцировать пациентов с сотрясением головного мозга и тех, которые имели акубаротравму (чувство беспокойства, нервно-эмоциональное напряжение, изменения вкуса или обоняния, проблемы со зрением).


Дод.точки доступу:
Подолян, Ю. В.; Голінько, М. І.
Экз-ры:



    Козлов, С. В.
    Стан тонкого кишечнику в гострий період баротравми [] / С. В. Козлов, А. В. Кошарний, В. В. Кошарний // Вісн. пробл. біол. і медицини. - 2020. - № 4. - С. 269-271 : іл. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ТОНКАЯ КИШКА -- INTESTINE, SMALL
БАРОТРАВМА -- BAROTRAUMA
БРЮШНОЙ ПОЛОСТИ ТРАВМЫ -- ABDOMINAL INJURIES
Анотація: Незважаючи на те, що вибухо-індукована травма органів черевної порожнини серед усієї гострої хірургічної патології займає за оцінками різних джерел від 1-3% до 33%, смертність від недіагностованих ушкоджень залишається високою. За даними клінічних спостережень вибухо-індукованої травми органів черевної порожнини найбільш вразливими є порожнисті органи, зокрема кишечнику, та паренхіматозні органи, а саме печінка та селезінка. Метою дослідження було вивчення наслідків гострого періоду баротравми на гістоморфометричні показники кишечнику білих щурів. Аналіз гістологічних ознак стінки кишечнику експериментальних тварин в першу годину після впливу ударної хвилі показав, що на верхівках ворсинок спостерігалася інтенсивна десквамація ентероцитів в просвіт кишечнику, строма ворсин набрякла, в підслизовому та адвентиційному шарах наявні пустотілі порожнини та численні ділянки відшарування. Аналіз морфометричних показників кишечнику показав, що при моделюванні баротравми (експериментальна група) довжина ворсин складала 304,53 мкм (збільшення на 10,5% у порівнянні з контрольною групою), ширина ворсин – 82,62 мкм (збільшення на 9,2% у порівнянні з контрольною групою), довжина крипт – 298,14 мкм (збільшення на 15,5% у порівнянні з контролем), ширина крипт – 42,32 мкм (збільшення на 13,5% у порівнянні з контролем). Аналіз товщини стінки кишечнику в цілому, так і окремо, пошарово, показав, що товщина кишкової стінки у щурів після баротравми склала 705,46 мкм (збільшення майже на 4%), товщина слизової оболонки – 542,14 мкм (збільшення на 0,7%), товщина м’язової оболонки – 151,32 мкм (збільшення на 2,7%). Найбільше всього потовщувалася серозна оболонка і її товщина склала 8,03 мкм (збільшення на 60%). Таким чином, вплив ударної хвилі на передню черевну стінку призводить до дифузної травми стінки тонкого кишечнику, яка супроводжується набряком та розширенням міжоболонкових просторів, розшаруванням слизової, підслизової та серозної оболонок в гострому періоді травми.


Дод.точки доступу:
Кошарний, А. В.; Кошарний, В. В.
Экз-ры:



   
    Патогістологічні зміни тонкого кишечника в пізньому періоді після баротравми [] / А. В. Кошарний [та ін.] // Вісн. пробл. біол. і медицини. - 2021. - № 2. - С. 258-261 : іл. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
БРЮШНАЯ ПОЛОСТЬ -- ABDOMINAL CAVITY
БАРОТРАВМА -- BAROTRAUMA
КИШЕЧНИК -- INTESTINES
ТОПОГРАФИЯ МУАРОВАЯ -- MOIRE TOPOGRAPHY
Анотація: Ушкодження органів черевної порожнини після дії факторів вибуху (ударна вибухова хвиля, вражаючі елементи вибухового пристрою, вторинні снаряди, хімічні та термічні фактори) достатньо розповсюджена клінічна ситуація. Найбільш вразливими при дії ударної вибухової хвилі серед органів черевної порожнини є тонкий та товстий кишечник. Метою дослідження було вивчення віддалених наслідків впливу баротравми на патогістометричні показники кишечника білих щурів. Аналіз гістопатологічних змін в стінці тонкого кишечника шляхом світлової мікроскопії на сьому добу після впливу ударної повітряної хвилі на передню черевну стінку показав суттєве потовщення слизової оболонки, підслизової оболонки, м’язової оболонки у порівнянні з контрольною групою тварин. Потовщення шарів стінки кишечника відбувалося за рахунок міжклітинного набряку, набряку стромальних елементів. В досліджувані терміни спостереження в слизовій, підслизовій та м’язовій оболонках у всіх досліджуваних препаратах наявна запальна реакція з переважно нейтрофільною інфільтрацією. Зі сторони судинного русла в судинах слизової та підслизової оболонок порушення кровообігу відбувалося у вигляді повнокров’я та стазів в судинах різного калібру та приналежності. Висновки. Потовщення шарів стінки кишечника відбувалося за рахунок міжклітинного набряку, набряку стромальних елементів. Загальна запальна реакція в шарах стінки кишечника поєднувалася з вогнищевими крововиливами, вогнищевою деструкцією базальної мембрани, еозинофільною інфільтрацією в слизовій та підслизовій оболонках. Морфологічні ознаки порушення інтрамуральної гемодинаміки тонкого кишківника в залежності від терміну спостереження, починаючи з першої доби спостереження і упродовж досліджуваних термінів, проявлялися парезом артеріол та венул з розвитком еритроцитарного судинного стазу.Аналіз морфометричних показників стінки тонкого кишечника показав, що у піддослідних щурів після моделювання баротравми відбуваються кількісні зміни як на клітинному, так і тканинному рівнях, які корелюють з термінами спостереження.


Дод.точки доступу:
Кошарний, А. В.; Козлов, С. В.; Кошарний, В. В.; Абдул-Огли, Л. В.; Козловська, Г. О.
Экз-ры:



   
    Ультраструктура тонкого кишечнику при баротравмі [] / С. В. Козлов [та ін.] // Вісн. пробл. біол. і медицини. - 2021. - № 1. - С. 216-219 : іл. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
БАРОТРАВМА -- BAROTRAUMA
ПИЩЕВАРИТЕЛЬНАЯ СИСТЕМА, ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- DIGESTIVE SYSTEM SURGICAL PROCEDURES
ТОНКАЯ КИШКА -- INTESTINE, SMALL
УЛЬТРАЗВУК -- ULTRASONICS
Анотація: В останні роки все більшого значення в абдомінальній хірургії набувають травми органів черевної порожнини, а зокрема саме кишечника. Метою нашого дослідження був аналіз ультраструктурних змін стінки тонкого кишечника після абдомінальної баротравми. Аналіз гістологічних ознак стінки кишечника експериментальних тварин в першу годину після впливу ударної хвилі показав, що на верхівках ворсинок спостерігалася інтенсивна десквамація ентероцитів в просвіт кишечнику, строма ворсин була набрякла, в підслизовому та адвентиційному шарах були наявні численні ділянки відшарування. Електронномікроскопічнй аналіз стінки тонкого кишечника щурів в експериментальній групй виявив значний набряк пухкої сполучної тканини власної пластинки слизової оболонки, а також просвітлення компоненту міжклітинної речовини та зниження щільності волокнистого компоненту. З боку ентероцитів слизової оболонки спостерігалися явища ушкодження мітохондрій клітин у вигляді набряку та осередкової деструкції апарату крист. Окрім того у власній пластинці слизової пластинки відзначалося скупчення лімфоцитів та плазмоцитів Дослідження змін зі сторони гематомікроциркуляторного русла слизової оболонки тонкої кишки щурів у відповідь на вплив ударної хвилі виявило наявність виразного набряку ендотелію, потовщення базальної мембрани, а також і розширення периваскулярного простору за рахунок набряку. Вплив ударної хвилі призводив до стазу крові у слизові тонкого кишечника із формуванням сладж-синдрому еритроцитів у просвіті капілярів. Окрім того у складі цитоплазми ендотеліоцитів візуалізувалися мітохондрії, що мали просвітлений матрикс та зруйновані кристи, кількість піноцитозних пухирців була значною. Висновки. Вплив ударної хвилі на передню черевну стінку у експериментальних тварин призводить до дифузної травми стінки тонкого кишечнику, яка супроводжується набряком та розшаруванням слизової, підслизової та серозної оболонок в гострому періоді травми. На ультраструктурному рівні альтеративний вплив ударної хвилі переважно спричинює виразні зміни з боку гематомікроциркуляторного русла у вигляді периваскулярного набряку, набряку стінки капілярів, розвитку осередків стазу крові та формування мікротромбів, що ускладнює перфузію крові та створює передумови для виникнення локальної гострої ішемії у слизовій оболонці кишечника


Дод.точки доступу:
Козлов, С. В.; Кошарний, А. В.; Кошарний, В. В.; Бондаренко, Н. С.; Живодьор, І. А.
Экз-ры:



   
    Correlational relationships of intestinal wall parameters after barotraum / V. V. Kosharniy [et al.] // Вісн. морфології = Reports of morphology. - 2023. - Том 29, N 1. - P61-66
MeSH-головна:
БАРОТРАВМА -- BAROTRAUMA (осложнения)
КИШЕЧНИК -- INTESTINES (патофизиология)
ЖИВОТНЫЕ -- ANIMALS


Дод.точки доступу:
Kosharniy, V. V.; Abdul-Ogli, L. V.; Kozlov, S. V.; Rutgaizer, V. G.; Rutgaizer, O. A.
Экз-ры:



    Черненко, І. І.
    Медико-соціальні особливості забезпечення медичною допомогою населення з легкою формою черепно-мозкової травми внаслідок дії вибухової хвилі / І. І. Черненко, В. А. Огнєв, М. І. Березка // Експерим. і клініч. медицина. - 2022. - N 1. - С. 41-49
MeSH-головна:
ЧЕРЕПНО-МОЗГОВЫЕ ТРАВМЫ -- CRANIOCEREBRAL TRAUMA (терапия, этиология)
БАРОТРАВМА -- BAROTRAUMA (осложнения, патофизиология, терапия)
МЕДИЦИНСКОЙ ПОМОЩИ ОКАЗАНИЕ -- DELIVERY OF HEALTH CARE (тенденции)
ВОЙНА -- WAR
Анотація: У зв’язку з війною на території України збільшилась кількість військовослужбовців та мирного населення з легкою формою черепно-мозкової травми (ЧМТ), спричиненої дією вибухової хвилі. Патогенез, клініка, лікування, реабілітація пацієнтів за наявності цієї травми відрізняються від цих параметрів у пацієнтів з ЧМТ мирного часу (переважно дорожньо-транспортними та спортивними). Метою цього дослідження було встановлення зв’язку патогенезу, клініки та особливостей лікування ЧМТ, спричинених дією вибухової хвилі, з організацією медичної допомоги для цієї категорії хворих. У дослідженні використані методи системного аналізу та бібліосемантичний метод. Досліджено статистичні дані та наукові публікації про захворюваність та наслідки ЧМТ, її віддалені наслідки, особливості лікування та реабілітації. Головним наслідком дії вибухової ЧМТ є струс головного мозку, зворотній стан, в основі патогенезу якого лежать тимчасові функціональні розлади. Такий струс головного мозку супроводжується загальномозковими симптомами (без подальшої вогнищевої неврологічної симптоматики), вегетативно-судинними реакціями, тимчасовою втратою свідомості та пам’яті. Лікувальні заклади, у яких надають медичну допомогу постраждалим, мають бути забезпечені препаратами для лікування цих симптомів. До надання медичної допомоги постраждалим мають бути залучені лікарів загальної практики-сімейні лікарі, фізичні терапевти, неврологи, нейрохірурги, психіатри, психологи, травматологи, реаніматологи, отоларингологи, реабілітологи, у яких має бути достатньо часу на консультування хворих, що має бути враховано при плануванні їх робочого навантаження.
Due to the war in Ukraine, the number of servicemen and civilians with a mild form of traumatic brain injury (TBI) caused by theblast has increased. Pathogenesis, clinic, treatment, rehabilitation of patients with TBI differ from these parameters in patients with trauma in peacetime (mainly road and sports). The aim of this study was to establish the relationship between the pathogenesis, clinic and features of the treatment of trauma caused by the blast wave, with the organization of medical care for this category of patients. The article also highlights some issues of quality of life of patients and the social significance of theconsequences of the disease in light of the prevalence of pathology. The methods of system analysis and bibliosemantic method were used in the research. Statistical data and scientific publications on the incidence and consequences of TBI, its long-term consequences, features of treatment and rehabilitation have been studied. The main consequence of the explosive trauma is concussion, the reverse state, the pathogenesis of which is based on temporary functional disorders. Such concussions are accompanied by cerebral symptoms (without further focal neurological symptoms), autonomic vascular reactions, temporary loss of consciousness and memory. General practitioners, physical therapists, neurologists, neurosurgeons, psychiatrists, psychologists, traumatologists, resuscitators, otolaryngologists, and rehabilitation specialists should be involved in providing medical care to the victims. Medical facilities providing medical care to victims should be provided with drugs for the treatment of headache (tension pain and migraine pain), dizziness, vertigo, loss of consciousness, tinnitus, sleep disorders, cognitive disorders. Given the importance of the regime for the successful treatment and rehabilitation of patients, physicians should have sufficient time to consult patients, which should be taken into account when planning his workload.


Дод.точки доступу:
Огнєв, В. А.; Березка, М. І.
Экз-ры: