Бартош, Т. П. Время реакции и психическая ригидность у подростков Северо-Восточного региона России [] / Т. П. Бартош, О. П. Бартош> // Репродуктивное здоровье детей и подростков. - 2012. - N 4. - С. 81-88. - Библиогр.: с. 88 Рубрики: ПСИХОФИЗИОЛОГИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА ЭТНОПСИХОЛОГИЯ ПОДРОСТКИ Дод.точки доступу: Бартош, О.П. Экз-ры: |
Татарко, А. Н. Ценности россиян и интегральная угроза в межэтнических отношениях / А. Н. Татарко> // Вопросы психологии. - 2018. - N 4. - С. 110-120 MeSH-головна: СОЦИАЛЬНЫЕ ЦЕННОСТИ -- SOCIAL VALUES ЭТНОПСИХОЛОГИЯ -- ETHNOPSYCHOLOGY (методы) Экз-ры: |
Букалов, А. В. Психоинформационное пространство этноса. Моделирование ментальности этноса и государства / А. В. Букалов> // Психология и соционика межличностных отношений. - 2018. - N 1/2. - С. 52-57 MeSH-головна: ПСИХОЛОГИЯ СОЦИАЛЬНАЯ -- PSYCHOLOGY, SOCIAL МЕЖЛИЧНОСТНЫЕ ОТНОШЕНИЯ -- INTERPERSONAL RELATIONS ЭТНОПСИХОЛОГИЯ -- ETHNOPSYCHOLOGY Экз-ры: |
Букалов, А. В. О различных уровнях осознания и понимания соционического знания / А. В. Букалов, О. Б. Карпенко> // Психология и соционика межличностных отношений. - 2018. - N 5/6. - С. 9-12 MeSH-головна: МЕЖЛИЧНОСТНЫЕ ОТНОШЕНИЯ -- INTERPERSONAL RELATIONS ЭТНОПСИХОЛОГИЯ -- ETHNOPSYCHOLOGY Дод.точки доступу: Карпенко, О. Б. Экз-ры: |
Тиховська, О. Етнопсихологічний аспект рослинної магії в купальській обрядовості українців Закарпаття першої половини ХХ століття [] / О. Тиховська> // Актуальні питання суспільних наук та історії медицини. - 2020. - № 3. - С. 91-96. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-головна: ЭТНОПСИХОЛОГИЯ -- ETHNOPSYCHOLOGY МАГИЯ -- MAGIC Анотація: Метою статті є аналіз народних вірувань українців Закарпаття про магічні властивості рослин в ніч на Івана Купала, а також вивчення їх етнопсихологічних початків. Актуальність полягає в тому, що в статті вперше об'єктом дослідження стали праці закарпатських фольклористів першої половини ХХ століття В. Потушняка, Ф. Потушняка, І. Федоркова, М. Щербея. Наукова новизна обумовлена тим, що купальські обряди і заговори, пов'язані з рослинної магією, розглядаються крізь призму етнопсихології і психоаналізу. Для типологічного зіставлення використані дослідження про купальські обряди гуцулів В. Шухевича і П. Шекеріка-Доніківа. Специфікою теми є комплексний підхід до застосування методів дослідження, серед яких: аналітичний, генетичний, структурно-семантичний, структурно-типологічний, порівняльно-історичний, психоаналітичний. Висновки. Віра в дивовижну силу рослин в ніч на Купала стала причиною виникнення різних магічних ритуалів, які повинні були 1) забезпечити одруження з коханим хлопцем (обряди з "ліптіцей" (viscaria officinalis), "Німіц", "королиця" (atropa bella-donna) і тірличем), 2) зцілити від хвороб (купання голими в росі, біг навколо будинку, обв'язування плечей мотузками з трави), 3) сприяти самоствердженню в соціумі (обряд, який виконував чоловік з травою «Німіц»); 4) викликати прибування молока у корів, 5) виявити і знешкодити магічні дії відьом. Экз-ры: |
Тиховська, О. Етнопсихологічна специфіка образів хвороб у фольклорі Закарпаття [] / О. Тиховська> // Актуальні питання суспільних наук та історії медицини. - 2021. - № 3. - С. 78-83. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-головна: ЭТНОПСИХОЛОГИЯ -- ETHNOPSYCHOLOGY ФОЛЬКЛОР -- FOLKLORE Анотація: Целью статьи является анализ персонифицированных образов болезней в фольклоре украинцев Закарпатья, осмысление их этнопсихологической семантики. Методы исследования: аналитический, генетический, структурно-семантический, структурно-типологический, сравнительно-исторический, психоаналитический. Научная новизна. Образы чумы (“умитки"), холеры (белая дама), тифа / дизентерии (“червинки") и малярии (“трясучки") впервые рассматриваются как проекции архетипа коллективной Тени, как метафорические воплощения страха человека перед смертью. Объектом исследования стали сказки, былицы и легенды Закарпатья, героями которых являются упомянутые болезни, а также фольклорно-этнографические статьи Ф. Потушняка (“Демоны в народном веровании. Демоны болезней, 1940) и Д. Щербаковского (“Страница с украинской демонологии (верования о холере), 1924). Выводы. В легендах и былицах болезни – это антропоморфные или зооморфные существа: некрасивая девушка, ребенок, собака, черная кошка. Умитка в мифологических сказаниях Закарпатья или однозначно осуждается как источник безжалостной смерти, или же наделяется семантикой мудрого судьи, который избирательно уносит жизни – умерщвляет негодяев, а хороших людей не трогает. Холера в мифологических сказаниях Закарпатья – это белая госпожа, которая истребляет людей и напоминает безмолвный призрак. Все персонифицированные образы болезней, с одной стороны, пугают человека, а с другой, могут быть преодолены им тем или иным способом. Экз-ры: |