Мироненко, Л. Г. Факторы вирулентности и антибиотикорезистентность Enterococcus faecium, выделенных от больных с нейрохирургической патологией [] / Л. Г. Мироненко> // Харківська хірургічна школа : медичний науково-практичний журнал. - 2013. - N 6. - С. 49-52 Рубрики: МОЗГА ГОЛОВНОГО БОЛЕЗНИ СПИНАЛЬНЫЙ ДИЗРАФИЗМ ГИДРОЦЕФАЛИЯ ЭНТЕРОКОККИ ВИРУЛЕНТНОСТЬ ЛЕКАРСТВЕННАЯ УСТОЙЧИВОСТЬ У БАКТЕРИЙ ПЕНИЦИЛЛИН, РЕЗИСТЕНТНОСТЬ АМПИЦИЛЛИН, РЕЗИСТЕНТНОСТЬ Аннотация: В статье представлены результаты изучения желатиназной, гемолитической активностей и антибиотикорезистентности E.faecium, выделенных от 34 больных с нейрохирургической патологией. Из патологического материала больных изолировано 37 энтерококков, из них 19 штаммов — E.faecium. Установлено, что количество штаммов E.faecium, обладающих желатиназной и гемолитической активностью, составило 14 (73,7 %) и 9 (47,4 %) соответственно. Выявлена высокая резистентность к Ампициллину (98,5 %), высоким уровням Гентамицина (78,9 %), к Моксифлоксацину (100 %), Гатифлоксацину (72.7 %). Обнаружен один штамм (5,3 %), резистентный к Ванкомицину и Тейкопланину. Все штаммы были чувствительными к Линезолиду Экз-ры: |
Перетятко, О. Г. Особливості антибіотикограм ентерококів, що резистентні до високих рівнів аміноглікозидів [] / О. Г. Перетятко> // Харківська хірургічна школа : медичний науково-практичний журнал. - 2013. - N 6. - С. 53-56 Рубрики: ДИАБЕТ САХАРНЫЙ ЭНТЕРОКОККИ ДИАБЕТИЧЕСКАЯ СТОПА КИШЕЧНИК АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА ЛЕКАРСТВЕННАЯ УСТОЙЧИВОСТЬ У МИКРООРГАНИЗМОВ АМПИЦИЛЛИН, РЕЗИСТЕНТНОСТЬ МИКРОБИОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ Аннотация: Наведено результати вивчення антибіотикорезистентності 44 штамів ентерококів, вилучених з вмісту трофічних виразок та кишечника у хворих на цукровий діабет з синдромом «діабетична стопа». Встановлено високий рівень розповсюдження ентерококів HLAR та ARE — (88,6±4,8)% і (41,0+7,8)% відповідно, що виключає можливість застосування стандартної при лікуванні ентерококових інфекцій комбінації ампіциліну з аміноглікозидами. Встановлена низька активність фторхінолонів та хлорамфенікола. Підтверджена висока протиентерококова дія глікопептидів та лінезоліду. Обгрунтовано необхідність проведення мікробіологічного моніторингу антибіотикорезистентності ентерококів Экз-ры: |
Гушилик, Б. І. Застосування напівсинтетичних пеніцилінів у складі протимікробних композицій для лікування інфекційних захворювань шлунково-кишкового тракту [] / Б. І. Гушилик> // Медицина сьогодні і завтра = Медицина сегодня и завтра. - 2015. - N 4. - С. 5-10 MeSH-главная: БАКТЕРИАЛЬНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- BACTERIAL INFECTIONS (лекарственная терапия) ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНЫЕ БОЛЕЗНИ -- GASTROINTESTINAL DISEASES (лекарственная терапия, микробиология) АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-BACTERIAL AGENTS (прием и дозировка, фармакология) АМПИЦИЛЛИН -- AMPICILLIN (прием и дозировка, фармакология) АМОКСИЦИЛЛИН -- AMOXICILLIN (прием и дозировка, фармакология) ФАРМАЦЕВТИЧЕСКИЕ СРЕДСТВА ВСПОМОГАТЕЛЬНЫЕ -- PHARMACEUTIC AIDS (прием и дозировка, фармакология) ЛЕКАРСТВЕННАЯ УСТОЙЧИВОСТЬ У МИКРООРГАНИЗМОВ -- DRUG RESISTANCE, MICROBIAL (действие лекарственных препаратов) АМПИЦИЛЛИН, РЕЗИСТЕНТНОСТЬ -- AMPICILLIN RESISTANCE (действие лекарственных препаратов) ЛЕКАРСТВЕННЫЕ ФОРМЫ -- DOSAGE FORMS ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ КОМБИНИРОВАННАЯ -- DRUG THERAPY, COMBINATION Аннотация: Проведено аналіз експериментальних даних щодо визначення ефективності нових антимікробних композицій у формі гранул на основі напівсинтетичних пеніцилінів для лікування захворювань шлунково-кишкового тракту бактеріального генезу. Визначено спектр їх протимікробної активності до найбільш значущих збудників гострих кишкових інфекцій. Показано доцільність використання інгредієнтів рослинного походження як допоміжних речовин поряд з антибактеріальними засобами та антибіотиками. Обгрунтовано необхідність подальшого застосування оптимальних композицій для адекватного лікування інфекційних захворювань шлунково-кишкового тракту. Экз-ры: |
Антибіотикорезистентність та антифагоцитарна активність збудників гнійно-некротичних процесів м’яких тканин при синдромі стопи діабетика [] / В. П. Польовий [та ін.]> // Харківська хірургічна школа. - 2019. - N 2. - С. 93-97 Рубрики: Гатифлоксацин MeSH-главная: ДИАБЕТИЧЕСКАЯ СТОПА -- DIABETIC FOOT (диагностика, микробиология) НАГНОЕНИЕ -- SUPPURATION (диагностика, микробиология) ЛЕКАРСТВЕННАЯ УСТОЙЧИВОСТЬ У МИКРООРГАНИЗМОВ -- DRUG RESISTANCE, MICROBIAL СТАФИЛОКОКК ЗОЛОТИСТЫЙ -- STAPHYLOCOCCUS AUREUS (действие лекарственных препаратов, патогенность) АМПИЦИЛЛИН, РЕЗИСТЕНТНОСТЬ -- AMPICILLIN RESISTANCE ВАНКОМИЦИН, РЕЗИСТЕНТНОСТЬ -- VANCOMYCIN RESISTANCE КЛИНДАМИЦИН -- CLINDAMYCIN ТЕТРАЦИКЛИН, РЕЗИСТЕНТНОСТЬ -- TETRACYCLINE RESISTANCE СУЛБАКТАМ -- SULBACTAM СТРЕПТОМИЦИН -- STREPTOMYCIN МЕТИЦИЛЛИНОРЕЗИСТЕНТНОСТЬ -- METHICILLIN RESISTANCE НЕОМИЦИН -- NEOMYCIN ГЕНТАМИЦИНЫ -- GENTAMICINS ЭРИТРОМИЦИН -- ERYTHROMYCIN ЦИПРОФЛОКСАЦИН -- CIPROFLOXACIN ЛЕВОФЛОКСАЦИН -- LEVOFLOXACIN ОКСАЦИЛЛИН -- OXACILLIN ЛИНКОМИЦИН -- LINCOMYCIN ХЛОРАМФЕНИКОЛ -- CHLORAMPHENICOL ФАГОЦИТОЗ -- PHAGOCYTOSIS Аннотация: Метою дослідження є встановити чутливість до антибактеріальних препаратів основних збудників гнійно-некротичних процесів м’яких тканин при синдромі діабетичної стопи (СДС) та визначити їх вплив на фагоцитарну активність нейтрофільних гранулоцитів. Проведене мікробіологічне обстеження патологічного матеріалу взятого у 107 хворих на СДС, віднесених до 2-3 ступенів за класифікацією PEDIS, з легкою та помірною тяжкістю інфекції за IDSA. Визначали чутливість збудників до антибактеріальних препаратів та їх пригнічуючий вплив на параметри фагоцитозу. Більше половини виділених та ідентифікованих штамів S. aureus є резистентними стосовно ампіциліну, ванкоміцину, кліндаміцину, тетрацикліну, сульбактаму, стрептоміцину, метициліну, неоміцину. Більшість (? 50,0 %) клінічних штамів S. aureus зберігають чутливість стосовно гентаміцину, еритроміцину, ципрофлоксацину, гатифлоксацину, левофлоксацину, оксациліну, лінкоміцину і хлорамфеніколу. Збудники гнійно-некротичних процесів при СДС проявляють супресивну дію на систему фагоцитозу нейтрофільних гранулоцитів, пригнічуючи фагоцитарну активність, фагоцитарне число і фагоцитарну ємність периферійної крові хворих на СДС. Доп.точки доступа: Польовий, В. П.; Білел Кхоршані; Сидорчук, І. Й.; Кнут, Р. П.; Плегуца, І. М.; Сидорчук, Р. І.; Паляниця, А. С.; Кифяк, П. В.; Білик, І. І. Экз-ры: |