Бронхолегочное поражение у ребенка раннего возраста, больного туберкулезом [] / О. К. Киселевич [и др.] // Детские инфекции. - 2014. - Том 13, N 4. - С. 64-66 Рубрики: ТУБЕРКУЛЕЗ ЛЕГКИХ ТУБЕРКУЛЕЗ ЛИМФАТИЧЕСКИХ УЗЛОВ МИКОБАКТЕРИИ ТУБЕРКУЛЕЗА РЕНТГЕНОГРАФИЯ ТОРАКАЛЬНАЯ ЛЕГКИЕ АТЕЛЕКТАЗ ЛЕГКИХ БРОНХОСКОПИЯ МЛАДЕНЕЦ Аннотация: У части детей раннего возраста туберкулез внутригрудных лимфатических узлов осложняется прорывом лимфатического узла с расплавленным казеозом в просвет бронха с развитием обтурации плотными казеозными массами и грануляционной тканью. Тяжесть состояния обуславливается калибром пораженного бронха Доп.точки доступа: Киселевич, О.К.; Юсубова, А.Н.; Власова, Е.Е.; Ширшов, И.В. Экз-ры: |
Павлова, О. М. Внутрішньочеревна гіпертензія та респіраторна дисфункція після пластики грижі черевної стінки [] / О. М. Павлова // Клінічна хірургія. - 2015. - N 10. - С. 18-21 MeSH-главная: ГРЫЖА ВЕНТРАЛЬНАЯ -- HERNIA, VENTRAL (хирургия) ГЕРНИОПЛАСТИКА -- HERNIOPLASTY (вредные воздействия, методы) ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS СДАВЛЕНИЯ СИНДРОМЫ -- COMPARTMENT SYNDROMES (диагноз, осложнения, этиология) АТЕЛЕКТАЗ ЛЕГКИХ -- PULMONARY ATELECTASIS (диагноз, осложнения, этиология) ДЫХАТЕЛЬНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- RESPIRATORY INSUFFICIENCY (диагноз, терапия, этиология) ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- PERIOPERATIVE CARE ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- POSTOPERATIVE CARE Экз-ры: |
Постернак, Г. І. Вплив інтраопераційного маневру рекрутменту на стан легеневого газообміну і зовнішнє дихання після пластик великих вентральних кил [] / Г. І. Постернак, О. М. Павлова // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. - 2016. - № 1. - С. 21-26 MeSH-главная: ГРЫЖА ВЕНТРАЛЬНАЯ -- HERNIA, VENTRAL (хирургия) ДЫХАНИЕ ИСКУССТВЕННОЕ -- RESPIRATION, ARTIFICIAL (методы) ДЫХАНИЕ ИСКУССТВЕННОЕ ПОД ПОЛОЖИТЕЛЬНЫМ ДАВЛЕНИЕМ -- POSITIVE-PRESSURE RESPIRATION АТЕЛЕКТАЗ ЛЕГКИХ -- PULMONARY ATELECTASIS (осложнения, профилактика и контроль) ЛЕГОЧНЫЙ ГАЗООБМЕН -- PULMONARY GAS EXCHANGE ДЫХАНИЕ -- RESPIRATION Кл.слова (ненормированные): рекрутмент маневр Доп.точки доступа: Павлова, О. М. Экз-ры: |
Красносельский, Н. В. Респираторно-гемодинамические реакции у больных раком легкого, осложненным ателектазом [] / Н. В. Красносельский, Е. Н. Крутько, С. А. Пилипенко // Український радіологічний журнал. - 2017. - N 1. - С. 45-47. - Библиогр. в конце ст. MeSH-главная: ЛЕГКИХ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- LUNG NEOPLASMS (осложнения, патофизиология) АТЕЛЕКТАЗ ЛЕГКИХ -- PULMONARY ATELECTASIS (патофизиология) ГЕМОДИНАМИКА -- HEMODYNAMICS Доп.точки доступа: Крутько, Е. Н.; Пилипенко, С. А. Экз-ры: |
Protective ventilation improves gas exchange, reduces incidence of atelectases and hospital length of stay in major pancreatoduodenal surgery [] / L. N. Rodionova [и др.] // Клінічна анестезіологія та інтенсивна терапія. - 2016. - № 2. - С. 4-16. - Библиогр. в конце ст. MeSH-главная: ПАНКРЕАТОДУОДЕНЭКТОМИЯ -- PANCREATICODUODENECTOMY (методы) АТЕЛЕКТАЗ ЛЕГКИХ -- PULMONARY ATELECTASIS ЛЕГКИХ ВЕНТИЛЯЦИЯ -- PULMONARY VENTILATION ГИПЕРКАПНИЯ -- HYPERCAPNIA Доп.точки доступа: Rodionova, L. N.; Ilyina, Ya. Yu.; Ushakov, A. A.; Sokolova, M. M.; Fot, E. V.; Duberman, B. L.; Kuzkov, V. V.; Kirov, M. Yu. Экз-ры: |
Kuzmenko, T. S Incentive spirometry as a way to prevent pulmonary atelectasis development [] / T. S Kuzmenko, S. I. Vorotyntsev // Запорож. мед. журн. - 2019. - Том 21, N 2. - С. 199-202 MeSH-главная: АТЕЛЕКТАЗ ЛЕГКИХ -- PULMONARY ATELECTASIS (диагностика, лекарственная терапия, этиология) ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD БРЮШНАЯ ПОЛОСТЬ -- ABDOMINAL CAVITY (патология, хирургия) СПИРОМЕТРИЯ -- SPIROMETRY (использование) Аннотация: Мета роботи – оцінити ефективність спонукальної спірометрії (СС) як способу запобігання розвитку ателектазів легень у пацієнтів із помірним або високим ризиком розвитку післяопераційних легеневих ускладнень (ПЛУ) після оперативних втручань на верхньому поверсі черевної порожнини. Матеріали та методи. Дослідження складалося з двох етапів. Перший, ретроспективний етап, полягав в аналізі історій хвороби 51 стаціонарного хворого (група порівняння). Група дослідження – 39 пацієнтів проспективної частини дослідження, яким у перші 7 днів післяопераційного періоду проводили сеанси СС. Пацієнти обох груп прооперовані відкритим способом на органах верхнього поверху черевної порожнини тривалістю понад 2 години та мали оцінку за шкалою ARISCAT ?26 балів. У групах відстежували розвиток ателектазів легеневої тканини в перший тиждень післяопераційного періоду. Статистичне опрацювання виконали за допомогою програм Microsoft Excel 2013 та Statistica for Windows 6.0. При порівнянні групи за клінічним результатом визначали відносний ризик (ВР), відношення шансів (ВШ), для них розраховували довірчі інтервали (95 % ДІ). Залежно від значень ДІ визначали статистичну значущість результатів. Результати. Протягом перших 7 днів у групі порівняння зафіксували 34 випадки ателектазування легень (67 %). У групі дослідження ателектази легеневої тканини виникли у 9 пацієнтів (23 %). Аналіз клінічних результатів показав, що при застосуванні СС відбувається статистично значуще зниження відносного ризику розвитку ателектазів у перший тиждень післяопераційного періоду (ВР = 0,346, 95 % ДІ [0,189; 0,634], р = 0,0006). Відношення шансів розвитку ателектазів у групі дослідження статистично значуще нижче порівняно з групою ретроспективної частини дослідження (ВШ = 0,150, 95 % ДІ [0,058; 0,386], р = 0,0001). Висновки. Спонукальна спірометрія є ефективним способом профілактики ателектазування легеневої тканини у пацієнтів із помірним або високим ризиком розвитку післяопераційних легеневих ускладнень за шкалою ARISCAT після оперативних втручань на верхньому поверсі черевної порожнини. The purpose. The purpose of this study was to evaluate the effectiveness of incentive spirometry (IS) as a method of atelectasis prevention in patients with moderate or high risk of PPCs development after upper abdominal surgery. Materials and methods. The study consisted of two stages. The first retrospective stage was to analyze the medical histories data of 51 inpatients, who were included in the comparison group. The prospective part of the study included 39 patients of the study group, who had sessions of the IS during the first 7 days of the postoperative period. Patients of both groups were operated on the upper abdominal organs by open procedure, operation time was more than 2 hours, all patients had an ARISCAT score ?26 points. Pulmonary atelectasis development was monitored in the groups in the first week of the postoperative period. The statistical analysis of the data was performed using the Microsoft Excel 2013 and Statistica for Windows 6.0 programs. When comparing the groups according to the clinical outcome, the relative risk (RR) and odds ratio (OR) were determined and then confidence intervals (95 % CI) were calculated. Statistical significance of the results was determined depending on the CI values. Results. During the first 7 days, 34 cases of pulmonary atelectasis (67 %) were recorded in the comparison group. In the study group, 9 patients (23 %) were diagnosed with pulmonary atelectasis. The analysis of clinical results showed that when applying incentive spirometry, there was a statistically significant decrease in the relative risk of atelectasis development within the first week of the postoperative period (RR = 0.346, 95 % CI [0.189; 0.634], P = 0.0006). The odds ratio of atelectasis development in the study group was statistically lower than in the group of retrospective study (OR = 0.150, 95 % CI [0.058, 0.386], P = 0.0001). Conclusions. Incentive spirometry is an effective way to prevent pulmonary atelectasis in patients with a moderate or high risk for developing postoperative pulmonary complications according to the ARISCAT scale after upper abdominal surgery. Доп.точки доступа: Vorotyntsev, S. I. Экз-ры: |
Карнаушкина, М. А. Синдром уплотнения легочной ткани при оценке компьютерно-томографических изображений органов грудной клетки в практике клинициста: патогенез, значение, дифференциальный диагноз [] / М. А. Карнаушкина, А. В. Аверьянов, В. Н. Лесняк // Пульмонология. - 2018. - Т. 28, № 6. - С. 715-721 : ил. - Библиогр. в конце ст. MeSH-главная: ТОМОГРАФИЯ РЕНТГЕНОВСКАЯ -- TOMOGRAPHY, X-RAY ЛЕГКИЕ -- LUNG (анатомия и гистология) АТЕЛЕКТАЗ ЛЕГКИХ -- PULMONARY ATELECTASIS НОВООБРАЗОВАНИЯ -- NEOPLASMS Аннотация: Данные компьютерной томографии (КТ) органов грудной клетки помогают лучше понять особенности клинико-патологического течения заболеваний бронхолегочной системы. Однако КТ-интерпретацию полученных результатов часто бывает сложно провести без знания клинических особенностей течения заболевания, поэтому обеспечить правильную постановку диагноза может только совместная работа врача лучевой диагностики и клинициста. Цель настоящей лекции – не только оказать помощь врачу при определении и понимании КТ-картины заболевания – внешнего вида, структуры и характера распространения патологического процесса, но и научить клинициста применять КТ-синдромы для постановки правильного диагноза и сужения дифференциально-диагностического ряда, используя при этом заключение, данное врачом лучевой диагностики, самостоятельно интерпретировать полученные данные на основании клинической картины заболевания. В рамках настоящей лекции проводится разбор характеристик и причин формирования КТ-синдрома понижения прозрачности легочной ткани как наиболее часто встречающегося рентгенологического синдрома, включающего 5 основных типов: синдром «матового стекла»; синдром мозаичной перфузии, или ложного «матового стекла»; синдром уплотнения легочной ткани (консолидации); ателектаз и замещение легочной паренхимы патологическими тканями (объемный процесс). Синдрому «матового стекла» будет посвящена отдельная лекция, в настоящей статье рассматриваются 3 синдрома из указанных Доп.точки доступа: Аверьянов, А. В.; Лесняк, В. Н. Экз-ры: |
Патоморфологічні особливості пневмопатій та їх ускладнень у недоношених новонароджених з респіраторним дистрес-синдромом [] / М. І. Сидоренко [та ін.] // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. - 2019. - Т. 19, № 2. - С. 134-137. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-главная: ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ ПРОЦЕССЫ -- PATHOLOGIC PROCESSES МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ -- INFANT, PREMATURE АТЕЛЕКТАЗ ЛЕГКИХ -- PULMONARY ATELECTASIS ГИАЛИНОВЫХ МЕМБРАН БОЛЕЗНЬ -- HYALINE MEMBRANE DISEASE РЕСПИРАТОРНЫЙ ДИСТРЕСС-СИНДРОМ НОВОРОЖДЕННЫХ -- RESPIRATORY DISTRESS SYNDROME, NEWBORN Аннотация: У статті наведені сучасні дані щодо смертності від респіраторного дистрес-синдрому у недоношених новонароджених Полтавської області за результатами аналізу протоколів патологоанатомічних досліджень та архівного секційного матеріалу Полтавського обласного патологоанатомічного бюро за 2014-2018 рр. Останнім часом перинатальна смертність недоношених новонароджених значно знизилась завдяки новітнім методам реанімації та інтенсивної терапії, регіоналізації перинатальної допомоги в Україні, сучасному замісному лікуванню препаратами сурфактанту, ефективним програмам догляду за новонародженими. Але, на противагу цьому, значно зросла кількість глибоко недоношених дітей у структурному розподілі новонароджених. Оскільки метою даного дослідження було визначення частоти РДС- синдрому, серед загальної кількості недоношених новонароджених дітей у Полтавській області за 2014-2018 рр., вивчення структури і патоморфологічних змін у легенях померлих новонароджених недоношених дітей із різними формами пневмопатій, визначення найчастіших ускладнень цієї патології у залежності від гестаційного віку, статі і маси тіла при народженні. Встановлено, що серед дітей, померлих на першому році життя, недоношені новонароджені складають 66,3%, з яких 20,5% – діти з респіраторним дистрес-синдромом. Були виявлені деякі особливості патоморфологічних змін, що полягали у поєднаному утворенні ателектазів та «гіалінових мембран» в альвеолах (у 53,2% спостережень), у решті випадків (46,8 %) ізольовано мали масивні ателектази легеневої тканини. 75% пневмопатій ускладнювалися геморагічним синдромом, який проявлявся у вигляді масивних білатеральних внутрішньошлуночкових крововиливів та крововиливів у внутрішні органи. Після народження найзначніший відсоток померлих недоношених дітей (38,2%) прожили всього від 2 до 5 діб, трохи менше недоношених (35,2%) жили від 20 хвилин до 1 доби. Проведене дослідження свідчить, що недоношені новонароджені становлять серйозну проблему для системи охорони здоров’я, а значна кількість всіх перинатальних втрат припадає на респіраторний дистрес-синдром, який є причиною неонатальної захворюваності і смертності. Доп.точки доступа: Сидоренко, М. І.; Совгиря, С. М.; Бабенко, В. І.; Проскурня, С. А.; Винник, Н. І. Экз-ры: |
Горобец, Е. С. Седоанальгезия дексмедетомидином и кетамином при эндоскопической резекции обтурирующей опухоли бифуркации трахеи у больного раком легкого и его ателектазом / Е. С. Горобец, А. Р. Шин, Л. В. Черкес // Вестник анестезиологии и реаниматологии. - 2019. - Т. 16, № 5. - С. 61-64 MeSH-главная: ЛЕГКИХ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- LUNG NEOPLASMS (хирургия) АТЕЛЕКТАЗ ЛЕГКИХ -- PULMONARY ATELECTASIS (хирургия) ТРАХЕИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- TRACHEAL NEOPLASMS (хирургия) АНЕСТЕЗИЯ И АНАЛГЕЗИЯ (использование) ДЕКСМЕДЕТОМИДИН -- DEXMEDETOMIDINE Доп.точки доступа: Шин, А. Р.; Черкес, Л. В. Экз-ры: |
Ателектазирование легочной ткани: клинико-эндоскопические сопоставления [] / М. Штейнер [и др.] // Врач. - 2019. - Т. 30, № 2. - С. 44-48 MeSH-главная: ПУЛЬМОНОЛОГИЯ -- PULMONARY MEDICINE АТЕЛЕКТАЗ ЛЕГКИХ -- PULMONARY ATELECTASIS БРОНХОСКОПИЯ -- BRONCHOSCOPY (использование) Аннотация: Проведены клинико-эндоскопические сопоставления у 156 пациентов с выявленным синдромом ателектаза легочной ткани. Бронхоскопия показала, что в 68,6% случаев в основе ателектаза лежала обтурация бронха опухолью, секреторной пробкой или инородным телом, в 16,67% случаев отмечена компрессия бронха за счет сдавления извне вследствие (как выяснилось позже) перибронхиального опухолевого роста или сдавления бронха увеличенными лимфатическими узлами. В 14,7% случаев бронхоскопия не выявила патологии; в процессе лечения у этих пациентов были обнаружены внебольничная пневмония (12,2%) и инфильтративный туберкулез легких (2,56%). Доп.точки доступа: Штейнер, М.; Жестков, А.; Биктагиров, Ю.; Корымасов, Е.; Кривощеков, Е.; Протасов, А.; Кулагина, В.; Петров, В.; Золотов, М. Экз-ры: |