Особенности метаболизма коллагена у детей с гастроэзофагеальной рефлюксной болезнью [] / Н. В. Буторина [и др.] // Российский вестник перинатологии и педиатрии. - 2012. - Том 57, N 5. - С. 96-99. - Библиогр.: с. 99 . - ISSN 1027-4065
Рубрики: ДУОДЕНО-ГАСТРАЛЬНЫЙ РЕФЛЮКС
   ЖЕЛУДОЧНЫЙ СОК

   КОЛЛАГЕН

   СИАЛОВЫЕ КИСЛОТЫ

   ДЕТИ



Доп.точки доступа:
Буторина, Н.В.; Запруднов, А.М.; Вахрушев, Я.М.; Шараев, П.Н.
Экз-ры:



   
    Биохимические и иммунологические маркеры у больных с посттравматическим асептическим некрозом головки бедренной кости и застарелыми переломовывихами в тазобедренном суставе [] / С. Е. Бондаренко [и др.] // Травма. - 2016. - Том 17, N 4. - С. 79-85. - Библиогр. в конце ст.
MeSH-главная:
БЕДРА ШЕЙКИ ПЕРЕЛОМЫ -- FEMORAL NECK FRACTURES (иммунология, патофизиология)
БЕДРА ГОЛОВКИ НЕКРОЗ -- FEMUR HEAD NECROSIS (диетотерапия, иммунология, патофизиология)
ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ -- ARTHROPLASTY, REPLACEMENT, HIP (использование, методы)
БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS
ГЛИКОПРОТЕИНЫ -- GLYCOPROTEINS (диагностическое применение)
ХОНДРОИТИНСУЛЬФАТЫ -- CHONDROITIN SULFATES (диагностическое применение)
СИАЛОВЫЕ КИСЛОТЫ -- SIALIC ACIDS (диагностическое применение)
ГАПТОГЛОБИНЫ -- HAPTOGLOBINS (диагностическое применение)
АНТИГЕН-АНТИТЕЛО КОМПЛЕКС -- ANTIGEN-ANTIBODY COMPLEX (диагностическое применение)


Доп.точки доступа:
Бондаренко, С. Е.; Филиппенко, В. А.; Леонтьева, Ф. С.; Танькут, В. А.; Жигун, А. И.; Аконджом, М.
Экз-ры:



   
    Роль инфекционно-воспалительного фактора в нарушении иммунологической толерантности при преэклампсии [] / Н. В. Низяева [и др.] // Успехи совр. биологии. - 2016. - Том 136, N 6. - С. 580-585
MeSH-главная:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (диагностика, иммунология, патофизиология, этиология)
СИАЛОВЫЕ КИСЛОТЫ -- SIALIC ACIDS (физиология)
ХОРИОНАЛЬНЫЕ ВОРСИНКИ -- CHORIONIC VILLI (патология, повреждения)
Кл.слова (ненормированные):
ВИЛЛИТ
Аннотация: Хронический виллит при преэклампсии может быть связан с инфекционным агентом. При гистологическом исследовании признаки хронического виллита c преимущественным мультифокальным и крупно-очаговым поражением ворсинчатого дерева обнаружены при преэклампсии в 45% случаев. Выявление микробного агента всегда сопровождается развитием виллита различной степени выраженности. В 25% наблюдений в крови из хориальных сосудов плаценты при преэклампсии выявлен рост следующих микроорганизмов: Streptococcus agalactiae, Streptococcus oralis, Propionibacterium acnes, Actinomyces oris, Staphylococcus warneri. При физиологически протекающей беременности роста условно-патогенных микроорганизмов не выявлено. Можно предположить, что микроорганизмы, включая условно-патогенные, в ряде случаев могут являться триггерами активации воспалительных сигнальных каскадов и способствовать развитию преэклампсии. Другие факторы, включая стимуляцию паттерн-распознающих рецепторов, повышение уровня провоспалительных цитокинов, оксидативный стресс, снижение уровня сиаловых кислот на поверхности клетки, могут быть предрасполагающими в патогенезе преэклампсии, а также в развитии хронических виллитов.


Доп.точки доступа:
Низяева, Н. В.; Калакуцкая, А. Н.; Ляпин, В. М.; Кан, Н. Е.; Тютюнник, В. Л.; Прозоровская, К. Н.; Любасовская, Л. А.; Припутневич, Т. В.; Кириллов, М. Ю.; Тютюнник, Н. В.; Щеголев, А. И.
Экз-ры:



   
    Bacilli lectins and their targets [Text] / V. S. Pidgorskyi [et al.] // Мікробіологічний журнал. - 2017. - Том 79, N 1. - P9-21
MeSH-главная:
СЕННАЯ ПАЛОЧКА -- BACILLUS SUBTILIS (химия)
БЕЛКА ИЗОФОРМЫ -- PROTEIN ISOFORMS (химия)
СИАЛОВЫЕ КИСЛОТЫ -- SIALIC ACIDS (химия)
КЛЕТКИ КУЛЬТИВИРУЕМЫЕ -- CELLS, CULTURED (микробиология)
Аннотация: Виявлено структурні особливості позаклітинного сіалоспецифічного лектину сапрофітного штаму Bacillus subtilis IMV В-7014. Показано, що даний лектин представляє собою комплекс молекулярних форм (ізоформ, ізолектинів), які отримали робочі назви BSL1, BSL2 та BSL3 з тМ 50 kDa, 40kDa і 55 Юа відповідно. Ізоформи різняться за фізичними, хімічними та біологічними характеристиками. Досліджено пряму та опосередковану дію лектину та його молекулярних форм. Показано, що найбільшу афінність лектин проявляє до сіаловмісних глікокон’югатів, де термінальна О-ацетильована сіалова кислота поєднана з субтермінальною D-галактозою зв’язками ?2,3-, ?2,6- або ?2,8-. Даний лектин повністю блокує поверхневі сіаловмісні рецептори вірусів грипу, герпесу, гепатиту С та ВІЛ і, таким чином, запобігає не лише їх адсорбції та репродукції, а й виникненню і подальшому розвитку вірусної інфекції. Показана різнонаправлена дія ізоформ лектину на процеси проліферації у культурах клітин ссавців різного походження: нормальних клітин (первинні фібробласти миші), умовно нормальних клітин (епітеліоїдні клітини яєчнику китайського хом’яка) та трансформованих клітин лінії HeLa. Нами виявлено, що здатність бактерій до синтезу лектинів залежить від функціонального стану системи репарації бацилярних клітин. У системі РНК-полімерази бактеріофага Т7 показано, що ізолектини по-різному впливали на вихід РНК-транскриптів in vitro.


Доп.точки доступа:
Pidgorskyi, V. S.; Kovalenko, E. O.; Sashchuk, O. V.; Getman, K. I.
Экз-ры:



    Зуб, P. I.
    Вміст сіалових кислот і пепсину у слині та шлунковому соку пацієнтів із захворюваннями шлунка і стравоходу [] / P. I. Зуб, C. B. Бичкова, M. A. Бичков // Фізіологічний журнал. - 2017. - Том 63, N 6. - С. 99-105
MeSH-главная:
ЖЕЛУДОЧНО-ПИЩЕВОДНЫЙ РЕФЛЮКС -- GASTROESOPHAGEAL REFLUX (диагностика)
ГАСТРИТ -- GASTRITIS (диагностика)
СИАЛОВЫЕ КИСЛОТЫ -- SIALIC ACIDS (диагностическое применение)
ПЕПСИН A -- PEPSIN A (диагностическое применение)
ЖЕЛУДОЧНЫЙ СОК -- GASTRIC JUICE (химия)
СЛЮНА -- SALIVA (химия)
Аннотация: Досліджували вміст сіалових кислот і пепсину у слині та шлунковому соку пацієнтів із захворюваннями шлунка і стравоходу. Встановлено, що ці показники у слині пацієнтів з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою (ГЕРХ) були підвищеними щодо контролю. Чутливість тестів становила 61,1 і 63,6 %, а специфічність 85,7 і 90,9 % відповідно. Співвідношення вмісту пепсину в слині до такого в шлунковому соку статистично значимо відрізнялося між групами пацієнтів з ерозивною та неерозивною формами ГЕРХ, а також між хворими з гастритом. Отже, вимірювання вмісту пепсину та сіалових кислот у слині може бути простим діагностичним методом визначення цього захворювання.


Доп.точки доступа:
Бичкова, C.B.; Бичков, M.A.
Экз-ры:



   
    Позаклітинний матрикс печінки щурів за умов поєднання синдрому системної запальної відповіді та хронічної алкогольної інтоксикації [] / А. О. Микитенко [та ін.] // Світ медицини та біології. - 2022. - № 1(79). - С. 214-217
MeSH-главная:
ПЕЧЕНЬ -- LIVER
ВНЕКЛЕТОЧНЫЙ МАТРИКС -- EXTRACELLULAR MATRIX
АЛКОГОЛЬНАЯ ИНТОКСИКАЦИЯ -- ALCOHOLIC INTOXICATION (осложнения)
ГЕПАТИТ АЛКОГОЛЬНЫЙ -- HEPATITIS, ALCOHOLIC
ГИДРОКСИПРОЛИН -- HYDROXYPROLINE
ГЛИКОЗАМИНОГЛИКАНЫ -- GLYCOSAMINOGLYCANS
СИАЛОВЫЕ КИСЛОТЫ -- SIALIC ACIDS
Аннотация: Позаклітинний матрикс печінки – це високодинамічна структура, яка піддається постійному контрольованому ремоделюванню для підтримання гомеостазу і зазнає змін під час розвитку патологічних процесів. Метою даної роботи є встановлення впливу синдрому системної запальної відповіді на фоні хронічної алкогольної інтоксикації на концентрацію оксипроліну, глікозаміногліканів та сіалових кислот в печінці щурів. Дослідження проведене на 24 щурах-самцях лінії «Вістар». Тварини були поділені на 4 групи по 6 тварин: І – контрольна; II – тварини, яким моделювали синдром системної запальної відповіді; ІІI – тварини, яким моделювали алкогольний гепатит та ІV – тварини, яким моделювали поєднання синдрому системної запальної відповіді та хронічну алкогольну інтоксикацію. В гомогенаті тканин печінки досліджували загальну концентрації глікозаміногліканів, гепарин-гепаранової, кератан-дерматанової та хондроїтинової фракцій глікозаміногліканів, вільного оксипроліну та сіалових кислот. Поєднання синдрому системної запальної відповіді та хронічної алкогольної інтоксикації призводить до посилення інтенсивності колагенолізу, катаболізму глікопротеїнів та зниження інтенсивності розпаду протеогліканів сполучної тканини печінки, проте змінює співвідношення окремих фракцій глікозаміногліканів у бік зменшення концентрації протизапальних та збільшення регенераторних.


Доп.точки доступа:
Микитенко, А. О.; Акімов, О. Є.; Єрошенко, Г. А.; Непорада, К. С.
Экз-ры: