Кушнир, К. В.     Управление качеством в современных отделениях лучевой диагностики [] / К. В. Кушнир // Медицинская визуализация. - 2015. - N 3. - С. 133-137 Рубрики: РАДИОЛОГИЯ МЕДИЦИНСКАЯ    ТЕХНОЛОГИЯ РАДИОЛОГИЧЕСКАЯ    МЕДИЦИНСКОЙ ПОМОЩИ КАЧЕСТВО Аннотация: Цель исследования: разработать и внедрить современную систему управления качеством лучевой диагностики. Материал и методы. Основой системы стала программа комплексного управления качеством Дж. Юрана (1989). С целью разработки системы качества было проведено анкетирование 1837 пациентов госпиталя и 421 московских врачей общей практики. В работе использованы стандартные инструменты менеджмента качества: анкетирование, макро- и микро-блок-схемы, диаграммы причинно-следственной зависимости, методика Парето. Результаты. На основании анкетирования пациентов госпиталя и московских врачей общей практики были выделены критерии качества: расхождение диагнозов при перекрестном и внешнем контроле, стоимость установления диагноза, сроки установления диагноза, время ожидания исследования, доза облучения больного при постановке диагноза, частота осложнений при проведении диагностических процедур, частота применения высокотехнологичных методик, необоснованные повторные диагностические процедуры, время ожидания исследования пациентом. При сравнении этих показателей с данными других медицинских учреждений были определены «критические» значения критериев качества. При сопоставлении критериев качества отделений лучевой диагностики ФКУЗ «Главный клинический госпиталь МВД России» с «критическими» индикаторами качества было выявлены «слабые» места: расхождение диагнозов при перекрестном контроле исследований - 0,09% (против 0,06% «критического» показателя) и стоимость установленного диагноза - 12 876 руб. (против 5201 руб.). Для устранения этих недостатков были разработаны стандартизированные протоколы обследования при основных патологических состояниях, внедрение которых привело к уменьшению расхождения диагнозов при перекрестном контроле до 0,03% и снижению стоимости установления диагноза до 5257 руб. Заключение. Внедрение системы управления качеством демонстрирует высокую практическую эффективность, выражающуюся в повышении диагностической достоверности и снижении стоимости обследования Экз-ры:

Камышанская, И. Г.     Инновационные малодозовые методики в цифровой рентгенодиагностике [] / И. Г. Камышанская // Медицинская визуализация. - 2015. - N 6. - С. 130-137 MeSH-главная: ТЕХНОЛОГИЯ РАДИОЛОГИЧЕСКАЯ -- TECHNOLOGY, RADIOLOGIC (методы, оборудование) РЕНТГЕНОГРАФИЯ -- RADIOGRAPHY (методы, оборудование) РЕНТГЕНОВСКОГО ИЗОБРАЖЕНИЯ УСИЛЕНИЕ -- RADIOGRAPHIC IMAGE ENHANCEMENT (методы, оборудование) ИЗЛУЧЕНИЯ ДОЗА -- RADIATION DOSAGE Аннотация: Цель исследования: разработка и внедрение в цифровую рентгенодиагностику (ЦР) инновационных малодозовых методик. Материал и методы. Работу проводили в городской Мариинской больнице на 3 цифровых рентгеновских аппаратах компании «Электрон» (Россия). Использовали технологии ЦР, модификация которых делала их малодозовыми. Это были: импульсная рентгеноскопия с цифровой рентгенографией для контрастного исследования желудка; цифровая ирригоскопия для контрастного исследования толстой кишки; цифровая рентгенография органов грудной клетки (ОГК) с «виртуальным растром»; цифровая флюорография ОГК в режиме жесткой съемки. В исследование вошло 420 человек. Для анализа доз, полученных пациентами в результате рентгеноскопии желудка и толстой кишки, были взяты 2 группы по 30 человек, обследованных по разработанным методикам, и 2 группы контроля по 30 человек, в которых исследование проводили врачи-рентгенологи больницы, неточно выполняющие внедренную методику, дополняя ее необоснованными собственными приемами. Цифровую рентгенографию ОГК без растра выполнили 50 пациентам, а цифровую флюорографию (ЦФ) путем съемки жесткими лучами при напряжении 120 кВ - 100 пациентам. Были проанализированы дозы пациентов групп контроля (50 человек), которым рентгенографию ОГК осуществляли с растром, а ЦФ (100 человек) проводили при напряжении 100 кВ. Постпроцессорная (компьютерная) обработка рентгеновских изображений включала возможности программного обеспечения автоматизированного рабочего места (АРМ) врача, разработанного компанией «Электрон». Результаты. Разработанные инновационные методики рентгенологического исследования желудка и толстой кишки оказались более чем в 2 раза малодозовыми благодаря сокращению количества снимков и кадров рентгеноскопии. Рентгенография ОГК без растра и путем жесткой съемки позволила существенно снизить дозу облучения на пациента. Выводы. 1. Непрерывная рентгеноскопия, как высокодозовая методика, должна быть исключена из практики диагностических исследований. Скорость импульсной рентгеноскопии стоит подбирать в зависимости от целей исследования. 2. Предложены инновационные методики ЦР исследования желудка и толстой кишки, позволяющие снизить дозу пациента в 2,5 и 4 раза соответственно. 3. При цифровой рентгенографии ОГК без растра облучение пациента снижается в 3,5 раза. 4. Для снижения дозы пациента проверочную цифровую флюорографию ОГК рекомендуется проводить в режиме жесткой съемки. 5. С целью уменьшения количества повторных снимков и повышения точности ЦР необходимо использовать весь арсенал цифровой пост-процессорной обработки, представленной в АРМ рентгенолога. Экз-ры:

Качур, О. Ю.     Сучасні методологічні підходи до оцінки діяльності рентгенологічної служби в системі охорони здоров'я України / О. Ю. Качур // Україна. Здоров'я нації. - 2015. - N 4. - С. 40-44 MeSH-главная: ТЕХНОЛОГИЯ РАДИОЛОГИЧЕСКАЯ -- TECHNOLOGY, RADIOLOGIC (организация и управление) РЕНТГЕНОГРАФИЯ -- RADIOGRAPHY (использование) ЗДРАВООХРАНЕНИЯ СЛУЖБЫ -- HEALTH SERVICES УКРАИНА -- UKRAINE Экз-ры:

Kolotilov, N. N.     Biological age of body and organs / N. N. Kolotilov // Лучевая диагностика, лучевая терапия. - 2016. - N 3. - С. 79-81 MeSH-главная: БИОЛОГИЧЕСКИЕ ПРОЦЕССЫ -- BIOLOGICAL PROCESSES ВОЗРАСТНЫЕ ФАКТОРЫ -- AGE FACTORS ДИАГНОСТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ И ПРОЦЕДУРЫ -- DIAGNOSTIC TECHNIQUES AND PROCEDURES (использование) ТЕХНОЛОГИЯ РАДИОЛОГИЧЕСКАЯ -- TECHNOLOGY, RADIOLOGIC (методы) Экз-ры:

Васько, Л. М.     Іноваціний метод цифрової рентгенологічної візуалізації - малодозовий томосинтез [] / Л. М. Васько // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. - 2018. - Т. 18, № 1. - С. 292-296. - Библиогр. в конце ст. MeSH-главная: ВИЗУАЛИЗАЦИЯ ВСЕГО ТЕЛА -- WHOLE BODY IMAGING ТЕХНОЛОГИЯ РАДИОЛОГИЧЕСКАЯ -- TECHNOLOGY, RADIOLOGIC ТОМОГРАФИЯ РЕНТГЕНОВСКАЯ КОМПЬЮТЕРНАЯ -- TOMOGRAPHY, X-RAY COMPUTED Экз-ры:

Радіаційна медицина України — чверть сторіччя прогресу та пріоритети на майбутнє [] / Д. А. Базика [та ін.] // Журнал Національної академії медичних наук України. - 2018. - Том 24, N 1/2. - С. 26-42 MeSH-главная: ДОЗИМЕТРИЧЕСКАЯ СЛУЖБА -- HEALTH PHYSICS (тенденции) ТЕХНОЛОГИЯ РАДИОЛОГИЧЕСКАЯ -- TECHNOLOGY, RADIOLOGIC (тенденции) ЛУЧЕВЫЕ ПОВРЕЖДЕНИЯ -- RADIATION INJURIES (эпидемиология) НОВООБРАЗОВАНИЯ, ИНДУЦИРОВАННЫЕ ИЗЛУЧЕНИЕМ -- NEOPLASMS, RADIATION-INDUCED (эпидемиология) ПСИХИЧЕСКОЕ ЗДОРОВЬЕ -- MENTAL HEALTH ЧЕРНОБЫЛЬСКАЯ ЯДЕРНАЯ КАТАСТРОФА -- CHERNOBYL NUCLEAR ACCIDENT Аннотация: В статті проведено науковий аналіз здобутків української радіаційної медицини установами Національної академії медичних наук. Поряд з висвітленням питань радіаційної безпеки та проблем дозиметричного контролю основна увага в статті приділена аналізу результатів досліджень медичних наслідків аварії на ЧАЕС. Вивчено детерміновані ефекти іонізуючого опромінення на здоров’я, зокрема гостру променеву хворобу та радіаційну катаракту. Наведено дані щодо стану здоров’я у різних груп постраждалих за рахунок пухлинної та непухлинної патології. Представлено аналіз результатів епідеміологічного та клінічного дослідження онкологічної та соматичної патології у постраждалих. Визначення радіаційних ризиків раку щитоподібної залози, хронічної лімфоцитарної лейкемії, цереброваскулярної патології, радіаційної катаракти, фундаментальних механізмів дії малих доз опромінення, вивчення ролі імунологічних, метаболічних та генетичних процесів, нейроімунної взаємодії стали світовим пріоритетом. Міжнародні дослідження показали наявність у населення, постраждалого від аварії на Чорнобильській АЕС, довгострокових психічних розладів, у тому числі депресії, тривожності та посттравматичних стресових розладів. Встановлено зв’язок радіаційних ефектів в імунній системі з дозою та віком на момент опромінення. Проведений цитогенетичний моніторинг підтвердив зростання інтенсивності соматичного хромосомного мутагенезу у людини у віддалені терміни після аварії на ЧАЕС. У статті запропоновано заходи з вирішення комплексу проблем мінімізації негативних наслідків Чорнобильської катастрофи, медичного та професійного опромінення, напрями дослідження ефектів опромінення у широкому діапазоні доз і розробка та впровадження технологій лікування та радіаційного захисту населення. Доп.точки доступа: Базика, Д. А.; Сушко, В. О.; Логановський, К. М.; Присяжнюк, А. Є.; Білий, Д. О.; Федірко, П. А.; Ільенко, І. М.; Янович, Л. А. Экз-ры:

Губергріц, Н. Б.     Ураження жовчних шляхів вірусом SARS-CoV-2 [] = SARS-CoV-2-related injury of biliary tract / Н. Б. Губергріц, К. Ю. Ліневська // Сучасна гастроентерологія. - 2021. - № 3. - С. 87-92. - Бібліогр.: в кінці ст. MeSH-главная: ЖЕЛЧНЫЙ ПУЗЫРЬ -- GALLBLADDER (метаболизм, патология, повреждения) ХОЛЕЦИСТИТ -- CHOLECYSTITIS (диагностика, метаболизм, осложнения, патофизиология, этиология) КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (патофизиология, эпидемиология) МЕДИЦИНА КЛИНИЧЕСКАЯ -- CLINICAL MEDICINE (тенденции) ГИСТОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- HISTOLOGICAL TECHNIQUES (использование) ТЕХНОЛОГИЯ РАДИОЛОГИЧЕСКАЯ -- TECHNOLOGY, RADIOLOGIC (методы) Аннотация: Коронавірус тяжкого гострого респіраторного синдрому-2 (SARS-CoV-2), який спричиняє коронавірусну хворобу-2019 (COVID-19), уражає низку органів і систем. Вивчено шляхи проникнення вірусу в тканини. У 15 — 53 % випадків уражується печінка. Дані щодо секвенування RNA-seq у базі даних «­Атласу білка людини» підтверджують експресію рецептора ангіотензинперетворювального ферменту-2 (АПФ-2) у печінці та епітелії жовчних проток і жовчного міхура. При цьому висока частота експресії рецептора АПФ-2 спостерігається лише в холангіоцитах, але не в гепатоцитах, клітинах Купфера або ендотеліальних клітинах. Кількість рецептора АПФ-2 у клітинах жовчних проток значно більша, ніж у гепатоцитах, і порівнянна з такою в альвеолярних клітинах 2-го типу в легенях, що робить жовчні шляхи потенційною мішенню для вірусу. Зв’язування SARS-CoV-2 з епітеліальними клітинами жовчного міхура може призвести до запалення слизової оболонки. У систематичному огляді описано утворення жовчних тромбів у невеликих жовчних протоках. Виявлено наявність COVID-19 у стінці жовчного міхура (qrt-RCR). При цьому розвивається клініка гострого холециститу, а радіологічно виявляють потовщення стінки жовчного міхура і перивезикулярну рідину. Описано розвиток гострого гангренозного холециститу як пізнього ускладнення інфекції COVID-19. Гістологічно у стінці жовчного міхура виявляють запальні інфільтрати, які дифузно уражають артерії середнього діаметра з облітерацією їхнього просвіту, ішемією стінки міхура. Має місце периневральне запалення. Ці особливості вказують на васкуліт із тромбозом. Таким чином, незважаючи на теоретичні відомості про ураження жовчних шляхів вірусом COVID-19, клінічно цей аспект інфекції не вивчений, а опубліковані роботи зводяться до опису окремих клінічних спостережень. На наш погляд, необхідно провести глибше і триваліше дослідження патології біліарного тракту при інфекції COVID-19 для обґрунтування лікування урсодезоксихолевою кислотою Severe Acute Respiratory Syndrome Coronavirus-2 (SARS-CoV-2), which causes coronavirus disease-2019 (COVID-19), affects several organs and systems. The ways of the virus penetration into tissues have been studied. Liver is affected in 15 — 53 % of cases. Data on the RNA-seq sequencing in the Human Protein Atlas database confirm the expression of ACE2 (angiotensin 2 converting enzyme receptor) in the liver and epithelium of the bile ducts and gallbladder. At the same time, a high frequency of ACE2 expression is observed only in cholangiocytes, but not in hepatocytes, Kupffer cells or endothelial cells. The amount of ACE2 in bile duct cells is significantly higher than in hepatocytes, and is comparable to the level in type 2 alveolar cells in the lungs, which makes the biliary tract a potential target for the virus. Binding of SARS-CoV-2 to gallbladder epithelial cells can lead to mucosal inflammation. A systematic review describes the formation of bile clots in small bile ducts. Presence of COVID-19 in the wall of the gallbladder ­(qrt-RCR) has been revealed. With this, acute cholecystitis develops clinically, and radiological investigations show thickening of the gallbladder wall, biliary sludge and perivesicular fluid. Onset of acute gangrenous cholecystitis as a late complication of COVID-19 infection is described. Histologically, inflammatory infiltrates are found in the gallbladder wall, which diffusely affect medium-sized arteries with obliteration of their lumen, ischemia of the bladder wall; the perineural inflammation take place. These features indicate vasculitis with thrombosis. Thus, despite the theoretical information about the biliary tract injury by the COVID-19 virus, this aspect of the infection has not been clinically studied, and the published papers are limited to the description of single clinical cases. In our opinion, a deeper and long-term study of the biliary tract pathology in COVID-19 infection is needed to provide rationale for the treatment with ursodeoxycholic acid Доп.точки доступа: Ліневська, К. Ю. Экз-ры: