Фокина, Е. Биохимический паспорт человека: 6 субстратов и 6 ферментов [] / Е. Фокина, И. Рослый // Врач : ежемесячный научно-практический и публицистический журнал. - 2014. - N 7. - С. 6-12 . - ISSN 0236-3054 Рубрики: ЗДОРОВЬЯ СОСТОЯНИЯ ПОКАЗАТЕЛИ КЛИНИЧЕСКИЕ БИОХИМИЧЕСКИЕ ТЕСТЫ СТАНДАРТЫ, ЭТАЛОННЫЕ ТЕСТЫ КРОВИ ХИМИЧЕСКИЙ АНАЛИЗ ФЕРМЕНТОВ АКТИВНОСТИ ОПРЕДЕЛЕНИЕ ГРУППЫ КРОВИ, СИСТЕМА RH-HR БЕЛКИ КРОВИ БЕЛКИ КРОВИ МОЧЕВИНА КРЕАТИН САХАР КРОВИ ХОЛЕСТЕРИН АСПАРТАТАМИНОТРАНСФЕРАЗЫ АЛАНИН-ТРАНСАМИНАЗА ФОСФАТАЗА ЩЕЛОЧНАЯ ГАММА-ГЛУТАМИЛТРАНСФЕРАЗА ЛАКТАТДЕГИДРОГЕНАЗЫ КРЕАТИНКИНАЗА Кл.слова (ненормированные): БИОХИМИЧЕСКИЙ ПАСПОРТ ЧЕЛОВЕКА Аннотация: Работа посвящена обоснованию стандарта биохимического паспорта, введение которого целесообразно для перехода от стандартизации (референсные величины) к персонификации в современной лабораторной практике. Описаны константные величины, формирующие биохимический паспорт человека, и ферментные системы, обеспечивающие их сохранение. Биохимический паспорт человека (6 субстратов и 6 ферментов) отражает ключевые механизмы поддержания гомеостаза в норме и при патологии. Доп.точки доступа: Рослый, И. Экз-ры: |
Кеч, Н. Р. Визначення біохімічної активності ферменту N-ацетилтрансферази, продукції гена NAT2 у дітей з екопатологією після проведеної терапії [] / Н. Р. Кеч // Здоровье ребенка. - 2016. - № 1. - С. 68-71. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-главная: ОКРУЖАЮЩЕЙ СРЕДЫ ЗАГРЯЗНЕНИЕ -- ENVIRONMENTAL POLLUTION (вредные воздействия) АЦЕТИЛТРАНСФЕРАЗЫ -- ACETYLTRANSFERASES (анализ, кровь, химия) ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ -- POLYMORPHISM, GENETIC (генетика) КЛИНИЧЕСКИЕ БИОХИМИЧЕСКИЕ ТЕСТЫ -- CLINICAL CHEMISTRY TESTS (использование, методы) ФЕРМЕНТОВ АКТИВНОСТИ ОПРЕДЕЛЕНИЕ -- ENZYME ASSAYS (использование) ДЕТИ -- CHILD ПОДРОСТКИ -- ADOLESCENT Экз-ры: |
Влияние условий культивирования на сроки персистенции и некоторые свойства холерных вибрионов [] / С. В. Титова [и др.] // Проблемы особо опасных инфекций. - 2016. - N 3. - С. 76-80. - Библиогр.: с. 79-80 Рубрики: ХОЛЕРНЫЕ ВИБРИОНЫ ФЕРМЕНТОВ АКТИВНОСТИ ОПРЕДЕЛЕНИЕ КУЛЬТУРАЛЬНЫЕ СРЕДЫ Доп.точки доступа: Титова, С.В.; Меньшикова, Е.А.; Курбатова, Е.М.; Лысова, Л.К.; Архангельская, И.В.; Дуванова, О.В.; Миронова, А.В.; Самородова, А.В.; Москвитина, Э.А. Экз-ры: |
Маврутенков, В. Дифференциальная диагностика синдрома цитолиза (часть 2) [] / В. Маврутенков, С. Алифанова // З турботою про дитину. - 2016. - № 3. - С. 4-8 MeSH-главная: ХОЛЕСТАЗ -- CHOLESTASIS (диагностика, химически вызванный, этиология) ЖЕЛЧНЫЕ КИСЛОТЫ И СОЛИ -- BILE ACIDS AND SALTS (биосинтез, физиология) ГЕПАТОЦИТЫ -- HEPATOCYTES (патология) ТРАНСАМИНАЗЫ -- TRANSAMINASES (кровь, физиология) ФЕРМЕНТОВ АКТИВНОСТИ ОПРЕДЕЛЕНИЕ -- ENZYME ASSAYS ПЕЧЕНИ БОЛЕЗНИ -- LIVER DISEASES (диагностика) Кл.слова (ненормированные): ЦИТОЛИЗ Доп.точки доступа: Алифанова, С. Экз-ры: |
Бельская, Л. В. Активность метаболических ферментов слюны при немелкоклеточном раке легкого [Текст] / Л. В. Бельская, В. К. Косенок, Ж. Массард // Вопросы онкологии. - 2017. - T. 63, № 6. - С. 926-932 MeSH-главная: КАРЦИНОМА НЕМЕЛКОКЛЕТОЧНАЯ ЛЕГКОГО -- CARCINOMA, NON-SMALL-CELL LUNG (метаболизм, патология, энзимология) СЛЮНА -- SALIVA (метаболизм, энзимология) ФЕРМЕНТОВ АКТИВНОСТИ ОПРЕДЕЛЕНИЕ -- ENZYME ASSAYS (методы) Доп.точки доступа: Косенок, В. К.; Массард, Ж. Экз-ры: |
Сафронова, Л. А. Биосинтетическая активность бацилл, обуславливающая их пробиотический эффект [] / Л. А. Сафронова, В. М. Иляш // Мікробіологічний журнал. - 2017. - Том 79, N 6. - С. 120-136 MeSH-главная: ПОВЕРХНОСТНО-АКТИВНЫЕ ВЕЩЕСТВА -- SURFACE-ACTIVE AGENTS (химия) БАЦИЛЛЫ -- BACILLUS (химия) ФЕРМЕНТОВ АКТИВНОСТИ ОПРЕДЕЛЕНИЕ -- ENZYME ASSAYS (методы) БИОЛОГИЧЕСКИЕ ФАКТОРЫ -- BIOLOGICAL FACTORS (химия) ПРОБИОТИКИ -- PROBIOTICS (химия) АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-BACTERIAL AGENTS (химия) ЛЕКТИНЫ -- LECTINS (биосинтез) АМИНОКИСЛОТЫ -- AMINO ACIDS (биосинтез) ПОЛИСАХАРИДЫ -- POLYSACCHARIDES (биосинтез) ВИТАМИНЫ -- VITAMINS (биосинтез) Аннотация: Охарактеризованы аэробные спорообразующие бактерии рода Bacillus в качестве продуцентов широкого спектра биологически активных веществ, представляющих интерес для биотехнологии. Рассмотрены принципы отбора штаммов, перспективных для создания пробиотиков. Проведен анализ данных биосинтетической активности бацилл, обуславливающих их пробиотический эффект. Доп.точки доступа: Иляш, В.М. Экз-ры: |
Gaidash, I. S. The state of prooxidant and antioxidant systems in patients with shingles [Text] / I. S. Gaidash, A. N. Novitsky // Медицина сьогодні і завтра = Медицина сегодня и завтра. - 2016. - N 2/3. - P17-20 MeSH-главная: HERPES ZOSTER -- HERPES ZOSTER (иммунология, кровь, патофизиология) ПЕРЕКИСНОЕ ОКИСЛЕНИЕ ЛИПИДОВ -- LIPID PEROXIDATION (иммунология) КИСЛОРОДА АКТИВНЫЕ ФОРМЫ -- REACTIVE OXYGEN SPECIES (иммунология, кровь) КРОВИ КЛЕТКИ -- BLOOD CELLS (иммунология) ФЕРМЕНТОВ АКТИВНОСТИ ОПРЕДЕЛЕНИЕ -- ENZYME ASSAYS ИММУНОТОКСИНЫ -- IMMUNOTOXINS (иммунология, кровь) МАЛОНОВЫЙ ДИАЛЬДЕГИД -- MALONDIALDEHYDE (иммунология, кровь) Аннотация: Вивчали активність перекисного окиснення ліпідів та ферментативної системи антиоксидантного захисту у хворих на оперізувальний лишай. Встановлено, що в гострому періоді захворювання має місце збільшення в сироватці крові концентрації продуктів пероксидації ліпідів (дієнових кон’югат і малонового діальдегіду) та активності ферментів антиоксидантного захисту. У гострому періоді захворювання активність пероксидації ліпідів переважає над системою антиоксидантного захисту. У періоді реконвалесценції концентрація продуктів пероксидації ліпідів і активність ферментів антиоксидантного захисту в сироватці крові знижуються, але не нормалізуються. Доп.точки доступа: Novitsky, A.N. Экз-ры: |
Цюк, О. А. Біохімічна активність чорнозему типового за різних систем землеробства [] / О. А. Цюк, В. І. Кирилюк, Л. П. Ющенко // Мікробіологічний журнал. - 2017. - Том 79, N 3. - С. 65-71 MeSH-главная: ФЕРМЕНТОВ АКТИВНОСТИ ОПРЕДЕЛЕНИЕ -- ENZYME ASSAYS (методы) ПОЧВЫ МИКРОБИОЛОГИЯ -- SOIL MICROBIOLOGY ПОЧВА -- SOIL АЗОТ -- NITROGEN (метаболизм) НИТРИФИКАЦИЯ -- NITRIFICATION АЗОТА ЦИКЛ -- NITROGEN CYCLE Аннотация: Мета. Дослідження біологічної активності грунту за показниками ферментативної активності, амоніфікаційної та нітрифікаційної здатності чорнозему типового у Лісостепу України. Методи. Протеазну, каталазну і фосфатазну активності досліджували за методикою Д. Г Звягінцева, амоніфікаційну та нітрифікаційну здатності грунту визначати за методиками Є. М. Мішустіна. Результати. Найбільшу активність ферментативного комплексу грунту та процесів трансформації азоту спостерігали на варіантах екологічної системи землеробства. Промислова система землеробства інгібує ферментативну активність, нітрифікаційну та амоніфікаційну здатності грунту. Висновки. Зростання ферментативної активності та висока інтенсивність біохімічних процесів трансформації азоту сприяють формуванню високого біологічного стану чорнозему типового за екологічної системи землеробства. Доп.точки доступа: Кирилюк, В.І.; Ющенко, Л.П. Экз-ры: |
Оптимізація складу поживного середовища за методом Плакетта-Бермана для підвищення активності ферментів целюлозолітичного комплексу Fennellia SP. 2806 [] / C. O. Сирчін [та ін.] // Мікробіологічний журнал. - 2017. - Том 79, N 3. - С. 72-83 MeSH-главная: TRICHODERMA -- TRICHODERMA (генетика, метаболизм) АСКОМИЦЕТЫ -- ASCOMYCOTA (рост и развитие) МИКРОБИОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- MICROBIOLOGICAL TECHNIQUES (использование) МИКОЛОГИЯ -- MYCOLOGY (методы) ФЕРМЕНТОВ АКТИВНОСТИ ОПРЕДЕЛЕНИЕ -- ENZYME ASSAYS (методы) ГЕНЕТИКА МИКРОБИОЛОГИЧЕСКАЯ -- GENETICS, MICROBIAL (методы) Аннотация: Мета. Оптимізація складу середовища культивування аскоміцета Fennellia sp. 2806 для підвищення синтезу ферментів целюлозного комплексу з використанням методу Плакетта-Бермана: вивчення можливості застосування даного методу для підвищення синтезу компонентів мультиферментного целюлозодеградуючого комплексу. Методи. У роботі використовували спеціалізовані методи математичної статистики та методи визначення екзо-, ендоглюканазної та ксиланазної активностей за редукуючими цукрами. Результати. Оптимізація складу поживного середовища дозволила підвищити активність ферментів целюлозного комплексу Fennellia sp. 2806: ендоглюканазної — у 1,2, екзоглюканазної — 2,2, ксиланазної — 2,4 рази порівняно з вихідним поживним середовищем. Встановлено фактори, що мали найбільший вплив на кожну з досліджених активностей: сечовина, КН[[d]]2[[/d]]РО[[d]]4[[/d]] пшенична солома, КСІ, СоСІ[[d]]2[[/d]]. Висновки. Застосування методу Плакетта-Бермана є ефективним при оптимізації складу поживного середовища для синтезу мультиферментних целюлолітичних комплексів мікроскопічними грибами. Доп.точки доступа: Сирчін, C.O.; Павличенко, А.К.; Харкевич, О.С.; Наконечна, Л. Т.; Юр'єва, О. М.; Курченко, І. М. Экз-ры: |
Фулерени С60 посилюють токсичний ефект толуолу на стан ферментативної системи біотрансформації ксенобіотиків [] / Л. М. Палиця [та ін.] // Світ медицини та біології. - 2019. - № 1(67). - С. 178-181. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-главная: КСЕНОБИОТИКИ -- XENOBIOTICS ТОЛУОЛ -- TOLUENE ФУЛЛЕРЕНЫ -- FULLERENES ФЕРМЕНТОВ АКТИВНОСТИ ОПРЕДЕЛЕНИЕ -- ENZYME ASSAYS КСЕНОБИОТИКИ -- XENOBIOTICS Аннотация: Развитие нанотехнологий способствует появлению новых ультрависокодисперсних форм веществ - наноматериалов, влияние которых на здоровье человека может быть непредсказуемым. Целью данной работы было исследовать эффект комбинации фуллеренов С60 с известным химическим токсикантом толуолом на активность ферментов первой и второй фазы метаболизма ксенобиотиков в печени крыс. Животным интраперитонеально вводили суспензию фуллеренов (60 мг / кг), толуол (0,5 мл / кг) и толуол с растворенными в нем фуллеренами. В динамике (3-72 ч) в микросомах печени определяли активность УДФ - глюкуронилтрансферазы, етоксирезоруфин-О-деетилазы (ЕРОД), глутатионтрансферазы. Максимальные изменения всех показателей во все сроки исследования наблюдалось в IV группе животных, которым вводили фуллерены, растворенные в токсиканте толуоле. В этом случае активность ЕРОД и УДФ - глюкуронилтрансферазы достоверно возрастала, а активность глутатионтрансферазы достоверно снижалась по сравнению с животными, которым вводили только толуол. Сделано выводи, что карбоновые наночастицы фуллерены С60 способны усиливать токсическое воздействие химического токсиканта толуола на систему биотрансформации ксенобиотиков Доп.точки доступа: Палиця, Л. М.; Корда, М. М.; Мудра, А. Є.; Федонюк, Л. Я. Экз-ры: |
Kosterin, S. O. Consideration of the contribution of chemical (non-enzymatic) conversion of substrate in the general mechanism of enzyme reaction / S. O. Kosterin, S. O. Karakhim, P. F. Zhuk // The Ukrainian biochemical journal. - 2019. - Vol. 91, № 4. - P78-87 MeSH-главная: ФЕРМЕНТЫ -- ENZYMES (химия) ФЕРМЕНТОВ АКТИВНОСТИ ОПРЕДЕЛЕНИЕ -- ENZYME ASSAYS МАТЕМАТИКА ВЫЧИСЛИТЕЛЬНАЯ -- MATHEMATICAL COMPUTING Доп.точки доступа: Karakhim, S. O.; Zhuk, P. F. Экз-ры: |
Самохвалова, О. О. Дослідження діагностичної інформативності якісного тесту циклооксигенази-2 при пухлинах зовнішніх статевих органів у жінок [] / О. О. Самохвалова // Здоров'я жінки. - 2019. - № 7. - С. 90-94. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-главная: ПОЛОВЫХ ОРГАНОВ ЖЕНСКИХ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- GENITAL NEOPLASMS, FEMALE (диагностика) ВУЛЬВЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- VULVAR NEOPLASMS (диагностика) ЦИКЛООКСИГЕНАЗА 2 -- CYCLOOXYGENASE 2 (диагностическое применение, секреция) КЛИНИЧЕСКИЕ ФЕРМЕНТНЫЕ ТЕСТЫ -- CLINICAL ENZYME TESTS ФЕРМЕНТОВ АКТИВНОСТИ ОПРЕДЕЛЕНИЕ -- ENZYME ASSAYS (использование) Экз-ры: |
Патофизиологические механизмы иммунной реактивности печени в условиях длительного экспериментального воздействия на организм фторида натрия [] / А. С. Казицкая [и др.] // Патолог. физиология и эксперим. терапия. - 2019. - Том 63, N 3. - С. 64-72 MeSH-главная: НАТРИЯ ФТОРИД -- SODIUM FLUORIDE (метаболизм) ПЕЧЕНЬ -- LIVER (иммунология, патофизиология) ФЕРМЕНТОВ АКТИВНОСТИ ОПРЕДЕЛЕНИЕ -- ENZYME ASSAYS ЭКСПЕРИМЕНТЫ НА ЖИВОТНЫХ -- ANIMAL EXPERIMENTATION Аннотация: В условиях непрерывного воздействия неблагоприятных факторов окружающей и производственной среды на человека особую актуальность приобретает изучение механизмов, поддерживающих гомеостаз организма. Длительное поступление фторидов в организм приводит к формированию хронической фтористой интоксикации, патогенез которой вызывает многочисленные споры и дискуссии. До сих пор недостаточно внимания уделяется изучению висцеральной патологии, обусловленной нарушениями иммунного статуса в условиях воздействия на организм соединений фтора. Практически отсутствуют исследования по изучению иммунной реактивности, определяющей морфофункциональный характер ответной реакции печени на ранних стадиях развития фтористой интоксикации. Цель работы - изучение действий патофизиологических механизмов иммунной реактивности печени при субхроническом действии на организм соединений фтора. Методика. Опыты проведены на 210 лабораторных крысах-самцах массой 180-220 г., разделенных на 2 группы: контрольную (n=80) и группу животных с субхроническим действием фторида натрия (n=130). Экспериментальные животные в течение 12 нед имели свободный доступ к водному раствору фторида натрия (концентрация 10 мг/л, что составляет суточную дозу фтора 1,2 мг/кг массы тела). Для изучения иммунологических и биохимических показателей забирали кровь из хвостовой вены через 1, 3, 6, 9, 12 нед от начала эксперимента. Для оценки состояния гуморального звена иммунитета определяли уровень сывороточных иммуноглобулинов (IgA, IgG, IgM) иммуноферментным анализом с помощью наборов реактивов ЗАО «Вектор-Бест» (Новосибирск). Уровень сывороточных цитокинов: TNF-?, IL-1?, 2, 4, 6, 10 определяли на анализаторе Multiskan EX методом иммуноферментного анализа с использованием наборов «Вектор Бест» (Новосибирск). Подсчет общего количества лейкоцитов произведен классическим способом в камере Горяева, анализ лейкоцитарной формулы - в окрашенных мазках периферической крови. Метаболические изменения оценивали по активности ферментов в ткани печени: щелочной фосфатазы (ЩФ), аланин- и аспартатаминотрансфераз (АЛТ, АСТ), лактатдегидрогеназы (ЛДГ), гаммаглутамилтранспептидазы (?-ГТ). Активность ферментов определяли унифицированными методами с помощью наборов реактивов ЗАО «Вектор-Бест» (Новосибирск) на фотометре PM-750 (Германия). Гистологические исследования печени осуществляли после декапитации крыс, проводимой под эфирным наркозом. Результаты. Показано, что субхроническое воздействие фторида натрия сопровождается формированием внутриклеточных и внутрисосудистых повреждений печени. Активация медиаторов воспаления и развитие иммунологических нарушений в динамике эксперимента способствуют формированию системной воспалительной реакции, которая приводит к появлению стойких морфологических нарушений в печени и изменению активности ферментов основных метаболических путей. Заключение. Полученные результаты могут быть использованы при разработке и проведении профилактических мероприятий в условиях воздействия на организм высоких концентраций фтора с последовательным применением детоксикационной, иммуномодуляторной и органопротекторной коррекции. Доп.точки доступа: Казицкая, А. С.; Ядыкина, Т. К.; Бугаева, М. С.; Жукова, А. Г.; Михайлова, Н. Н.; Горохова, Л. Г. Экз-ры: |
Кучерявченко, В. В. Функціональний стан ферментативної активності і маркерів рабдоміолізу при травматичній хворобі у пацієнтів з підвищеним індексом маси тіла [] / В. В. Кучерявченко, Ю. В. Волкова, К. Ю. Шарлай // Харківська хірургічна школа. - 2019. - N 1. - С. 179-182 MeSH-главная: ШОК ТРАВМАТИЧЕСКИЙ -- SHOCK, TRAUMATIC (диагностика, патофизиология, энзимология) РАБДОМИОЛИЗ -- RHABDOMYOLYSIS (диагностика, патофизиология, энзимология) ТРАВМА МНОЖЕСТВЕННАЯ -- MULTIPLE TRAUMA (диагностика, патофизиология, энзимология) ФЕРМЕНТОВ АКТИВНОСТИ ОПРЕДЕЛЕНИЕ -- ENZYME ASSAYS L-ЛАКТАТДЕГИДРОГЕНАЗА -- L-LACTATE DEHYDROGENASE (анализ) КРЕАТИНИН -- CREATININE (анализ) КРЕАТИНКИНАЗА -- CREATINE KINASE (анализ) АЛАНИН-ТРАНСАМИНАЗА -- ALANINE TRANSAMINASE (анализ) КОМПЬЮТЕРНОЕ МОДЕЛИРОВАНИЕ -- COMPUTER SIMULATION ВЕС ИЗБЫТОЧНЫЙ -- OVERWEIGHT ТЕЛА МАССЫ ИНДЕКС -- BODY MASS INDEX Аннотация: Метою нашої роботи був аналіз функціонального стану ферментативної активності і маркерів рабдоміолізу при травматичній хворобі у пацієнтів з підвищеним індексом маси тіла за допомогою системного багатофакторного аналізу. Математичне моделювання дозволило визначити виражене відхилення інтегрального показника в порівнянні з контролем як в ранньому періоді так і у віддалені терміни у всіх обстежених пацієнтів і дозволило підкреслити значну роль ферментативних процесів в патогенезі травматичної хвороби у хворих з підвищеним індексом маси тіла з політравмою, що є передумовою для призначення відповідної терапії Доп.точки доступа: Волкова, Ю. В.; Шарлай, К. Ю. Экз-ры: |
Vovchuk, S. I. The Functional Role of PPN1 and PPX1 polyphosphatases under stresses action and for adaptive response development [Text] / S. I. Vovchuk, O. M. Gromozova // Мікробіологічний журнал. - 2020. - Том 82, N 1. - P3-12 MeSH-главная: ДРОЖЖИ -- YEASTS КЛЕТКИ ВЫЖИВАНИЕ -- CELL SURVIVAL ОСМОРЕГУЛЯЦИЯ -- OSMOREGULATION ФЕРМЕНТОВ АКТИВНОСТИ ОПРЕДЕЛЕНИЕ -- ENZYME ASSAYS (методы) ПОЛИФОСФАТЫ -- POLYPHOSPHATES (метаболизм) ГЕНЕТИЧЕСКИХ АССОЦИАЦИЙ ИССЛЕДОВАНИЯ -- GENETIC ASSOCIATION STUDIES (методы) Аннотация: Ферменти фосфорного метаболізму відіграють важливу роль у підтримці життєдіяльності клітин мікроорганізмів за різних умов існування. Для клітин дріжджів відомі дві основні поліфосфатази (полі(Ф)ази) PPN1 і PPX1, які залучені до метаболізму поліфосфатів і прямо або ж опосередковано залучені до роботи низки внутрішньоклітинних процесів. Метою нашого дослідження було вивчення генетичних взаємозв’язків між цими полі(Ф)азами за умов стресового навантаження та їх участь у формуванні клітинами дріжджів адаптивної відповіді. Методи. В роботі використано дріжджі, дефектні за генами полі(Ф)аз PPN1 і PPX1. Генетичну взаємодію оцінювали за фенотиповими ознаками методом фітнес-тесту. Для встановлення механізму участі полі(Ф)аз в процесах клітинної відповіді на дію стресових факторів оцінювали активність ферментів дегідрогеназного комплексу. Ступенем оцінки прояву адаптивної відповіді слугував показник життєздатності клітин дріжджів за дії різних стресових чинників (кислотний стрес, перекисний стрес, гіпертонічність). Індукцію адаптивної відповіді в клітинах дріжджів проводили за допомогою електромагнітного опромінювання ультрависокочастотного (ЕМВ УВЧ) діапазону. Результати. В результаті проведених досліджень було показано, що обидві полі(Ф)ази PPN1 і PPX1 залучені до формування клітинами дріжджів відповіді на дію досліджених факторів стресу. Ці ферменти перебувають на різних метаболічних шляхах і тому регулюють різні аспекти клітинної діяльності, проте лише полі(Ф) аза PPN1 грає безпосередньо ключову роль у формуванні клітинами дріжджів явища адаптивної відповіді. За відсутності цього ферменту цей ефект відсутній. Дефектність за PPX1 викликає в клітинах індукцію адаптивної відповіді, проте механізм, за яким це відбувається, відрізняється від механізму індукції адаптивної відповіді під дією ЕМВ УВЧ-діапазону. Ферменти дегідрогеназного комплексу відіграють важливу роль у формуванні клітинами дріжджів відповіді на дію факторів стресу, проте не приймають безпосередньої участі у формуванні явища адаптивної відповіді. Висновки. Представлена робота розширює уявлення про функціональну роль полі(Ф)аз PPN1 і PPX1 в умовах стресового навантаження і при формуванні явища адаптивної відповіді. Доп.точки доступа: Gromozova, O. M. Экз-ры: |
Кератинолітична і ?-L-рамнозидазна активність бактеріальних ізолятів, виділених із черевоногих молюсків Nacella concinna (Nacellidae) - мешканців Антарктики [] / Л. Д. Варбанець [та ін.] // Мікробіологічний журнал. - 2020. - Том 82, N 1. - С. 13-21 MeSH-главная: МОЛЛЮСКИ -- MOLLUSCA (микробиология) ФЕРМЕНТОВ АКТИВНОСТИ ОПРЕДЕЛЕНИЕ -- ENZYME ASSAYS (методы) КУЛЬТУРАЛЬНЫЕ СРЕДЫ -- CULTURE MEDIA (химия) Аннотация: Екстремофільні мікроорганізми, що мешкають в полярних районах Арктики й Антарктики, володіють адаптованою до холоду ферментною системою. Завдяки високій активності і стабільності при низьких температурах такі ферменти можуть використовуватися в промислових процесах, що має економічні переваги. Тому скринінг мікроорганізмів на наявність таких важливих в практичному відношенні ферментів, як протеолітичні і гліколітичні, є актуальною проблемою сьогодення. Мета. Виділити мікроорганізми з молюсків Nacella concinna (Strebel, 1908), які є поширеними мешканцями вод Антарктики, та виявити серед них продуценти протеолітичних і гліколітичних ферментів, зокрема ?-L-рамнозидази. Методи. Загальну протеолітичну (казеїнолітичну) активність визначали методом Aнсона в модифікації Петрової, кератиназну активність продуктів гідролізу кератинвмісної сировини - за поглинанням в УФ при 280 нм, ?-L-рамнозидазну активність - методом Davis. Результати. Показано, що із культуральних рідин 34 досліджених штамів 26 (76,4%) виявили кератинолітичну активність (КерА). Рівень КерА варіював від 1 до 4 U, як на середовищі з мальтозою і желатином у якості субстрату, так і на середовищі із додаванням пір’я як основного джерела вуглецю і азоту. Найвищу КерА (4 U) спостерігали в культуральних рідинах штамів 8а/1 і 8а/2, які були виділені з одного джерела – донних відкладень протоки Skua Creek (Аргентинські острови), глибина 10 м. Внаслідок скринінгу продуцентів ?-L-рамнозидази серед 34 штамів була виявлена активність (від 0,0025 до 0,11 од/мг білка) у 8 штамів (23,5%), в той час як в культуральній рідині штамів 1/9 та 5/4 вона була слідовою. Максимальна ?-L-рамнозидазна активність виявлена в культуральній рідині штамів 3/4 та 3/1 (0,11 та 0,095 од/мг білка, відповідно), які були ізольовані зі змиву раковин молюска з акваторії острову Уругвай (глибина 16 м), а також штаму 1/11 (0,085 од/мг білка), ізольованого із м’яких тканин того ж молюска. Висновки. Із молюсків Nacella concinna ? мешканців вод Антарктики ? виділено продуценти протеолітичних ( кератинолітичних) і гліколітичних (?-L-рамнозидаз) ферментів. Доп.точки доступа: Варбанець, Л. Д.; Березкіна, А. Є.; Авдіюк, K. B.; Гудзенко, О. В.; Булигіна, Т. В.; Хархота, М. А.; Утєвський, А. Ю. Экз-ры: |
Вплив Раntоеа agglomerans на стан і активність фотосинтетичного апарату зернових культур [] / Г. Б. Гуляєва [та ін.] // Мікробіологічний журнал. - 2020. - Том 82, N 2. - С. 30-37 MeSH-главная: ПШЕНИЦА -- TRITICUM (микробиология) PANTOEA -- PANTOEA (патогенность, химия) ФЕРМЕНТОВ АКТИВНОСТИ ОПРЕДЕЛЕНИЕ -- ENZYME ASSAYS Аннотация: Останнім часом інтерес до Pantoea agglomerans обумовлений біорізноманітністю і корисними властивостями її метаболітів. З іншого боку - необхідністю дослідження шкодочинності цієї бактерії Мета. Дослідити інфікування рослин зернових культур видів Triticum aestivum L. і Secale cereale L. штамами Pantoea agglomerans за дії на фотохімічну та ферментативну активність фотосинтетичного апарату зернових культур. Методи. Культивування бактерій, приготування бактеріальних суспензій виконували за загально прийнятими методиками, штучну інокуляцію рослин здійснювали шляхом введення бактеріальної суспензії в стебло жита і пшениці в фазу трубкування. Фотохімічну активність листків визначали методом індукції флюоресценції хлорофілу активність антиоксидантних ферментів – за швидкістю розкладання пероксиду водню: каталази - перманганатометрично, а пероксидази - за реакцією із бензидином із подальшою фотометрією. Для статистичної обробки результатів використовували пакет програм, MS Excel. Висновки. Виявлено, що інокуляція рослин S. cereale L. штамом Р agglomerans 7460, здатним спричинювати у цього виду рослин патологічний процес, призводила до істотного підвищення активності оксидоредуктаз рослин в тканинах листків - каталазної пероксидазної. Виявлено відмінності впливу інокуляції неспецифічними для рослин Т. aestivum L. штамами Р. agglomerans на активність оксидоредуктаз тканин листків порівняно з інтактними рослинами: пригнічення активності обох дослідних оксидоредуктаз за інфікування Р. agglomerans 7604, а за інокуляції Р. agglomerans 7460 – зниження каталазної за підвищення пероксидазної активності. За інокуляції рослин Р. agglomerans 7604 відбувалося лімітування повільної фази фотосинтезу, а отже - швидкості асиміляції вуглецю Т. aestivum L., тоді як за інокуляції Р. agglomerans 7460 спостерігали більш суттєве пригнічення фотохімічної активності листків: зниження квантової ефективності ФСІІ, так і активності асиміляції вуглецю, що може свідчити про більшу адаптивність останнього. Доп.точки доступа: Гуляєва, Г. Б.; Пасічник, Л. А.; Мучник, Ф. В.; Патика, В. П. Экз-ры: |
Varbanets, L. D. Marine actinobacteria - producers of enzymes with ?-L-rhamnosidase activity [Text] / L. D. Varbanets, О. V. Gudzenko, V. A. Ivanytsia // Мікробіологічний журнал. - 2020. - Том 82, N 5. - P3-10 MeSH-главная: АКТИНОБАКТЕРИИ -- ACTINOBACTERIA (выделение и очистка) ПОВЕРХНОСТНО-АКТИВНЫЕ ВЕЩЕСТВА -- SURFACE-ACTIVE AGENTS (химический синтез) ФЕРМЕНТЫ -- ENZYMES (химический синтез) ФЕРМЕНТОВ АКТИВНОСТИ ОПРЕДЕЛЕНИЕ -- ENZYME ASSAYS (методы) ЧЕРНОЕ МОРЕ -- BLACK SEA Аннотация: Останніми роками увагу дослідників привертають такі представники глікозидаз, як ?-L- рамнозидази (?-L-рамнозид-рамногідролаза - К.Ф. 3.2.1.40). Субстратами їх дії є широко поширені в рослинному світі глікозиди: нарингин, кверцитрин, гесперидин, неогесперидин, рутин, від яких ?-L-рамнозидази відщеплюють термінальні залишки L-рамнози, які не відновлюються. Така специфічність ?-L-рамнозидаз може бути використана в різних галузях промисловості: харчовій - для поліпшення якості напоїв (зменшення гіркоти в цитрусових соках, посилення аромату вин), а також у виробництві харчових добавок; у фармацевтичній промисловості - для поліпшення біологічних властивостей біофлавоноїдів, зокрема з протизапальною дією. Деякі з них характеризуються кардіо- та радіопротекторною дією, мають антиоксидантні, цитотоксичні, антибактеріальні, антисклеротичні властивості, використовуються в комплексній терапії ішемічної хвороби серця. в тому числі стенокардії. Використання ?-L- рамнозидаз у хімічній промисловості пов’язано зі здешевленням виробництва рамнози, а також різних глікозидів і рутинозидів рослинного походження. У доступній нам літературі не виявлено даних щодо продуцентів ?-L-рамнозидаз у представників актинобактерій. які, як відомо, синтезують широкий спектр біологічно активних сполук, включаючи антибіотики, ферменти. Мета. Вивчити здатність актинобактерій, виділених з води і донних осадів Чорного моря продукувати ?-L- рамнозидази, а також дослідити властивості найбільш активного продуцента. Висновки. Серед морських актинобактерій виявлений перспективний ізолят Acty 5 з високою ?-L-рамнозидазною і низькою b-D-гюкозидазною активністю. Бактерії, що мають активність двох ферментів розширюють можливості їх практичного використання. Доп.точки доступа: Gudzenko, О. V.; Ivanytsia, V. A. Экз-ры: |
lanieva, O. D. Halotolerant yeasts: biodiversity and potential application [Text] / O. D. lanieva // Мікробіологічний журнал. - 2020. - Том 82, N 5. - P65-87 MeSH-главная: МИКРОБИОЛОГИЯ ПРОМЫШЛЕННАЯ -- INDUSTRIAL MICROBIOLOGY ВОДА МОРСКАЯ -- SEAWATER (микробиология) ЗАСОЛЕННОСТЬ -- SALINITY ДРОЖЖИ -- YEASTS (выделение и очистка) ФЕРМЕНТОВ АКТИВНОСТИ ОПРЕДЕЛЕНИЕ -- ENZYME ASSAYS ОБЗОР -- REVIEW Кл.слова (ненормированные): Галотолерантные дрожжи Аннотация: Галотолерантні дріжджі представляють гетерогенну группу одноклітинних грибів, здатних виживати та розмножуватися за умов високої солоності. У цьому огляді розглядається біорізноманіття галотолерантних дріжджів у різних джерелах з високим вмістом солі та потенційне практичне застосування цієї групи мікроорганізмів у промисловості та сільському господарстві. Галотолерантні дріжджі виділяють з різних джерел з підвищеним вмістом солі, включаючи морську воду, гіперсалінові водойми та соляники, солоні ґрунти та стічні води, харчові продукти з високим вмістом солі. Джерела з помірною солоністю, такі як морська вода, харчові продукти, стічні води ферментації оливок характеризуються доволі значним; біорізноманіттям дріжджів як аскоміцетів, так і базідіоміцетів. Гіперсалінові джерела переважно містять пігментовані та меланизовані дріжджі та дріжджоподібні гриби. Здатність до адаптації та стійкість галотолернатних дріжджів до стресу може бути застосована в різних біотехнологічних галузях, зокрема в харчовій та біоремедіаційній промисловості. Дріжджі, ізольовані з харчових продуктів з підвищеним вмістом солі, розглядають як потенційні стартові культури для ферментації відповідних продуктів через їх ферментативну та антимікробну активність та пробіотичні властивості. Морські дріжджі викликають інтерес завдяки продукуванню різноманітних гідролітичних ферментів, отриманню біопалив з використанням морської води, біоремедіації солоних стічних вод та пробіотичному потенціалу в аквакультурі. Галотолеранті дріжджі зі стічних вод з підвищеною солоністю можуть бути застосовані для очистки солоних стічних вод, що містять органічні сполуки. Однак подальші дослідження потрібні для дослідження можливості практичного застосування цієї групи мікроорганізмів. Экз-ры: |