Національна наукова медична бібліотека України

Національна наукова медична бібліотека України

Базы данных

Періодичних видань- результаты поиска

Вид поиска

Періодичних видань

Книг та авторефератів дисертацій

Польських медичних книг

Колекцій

Наукових збірників

Зведеного каталогу періодичних видань

Зведеного каталогу іноземних видань

Предметні рубрики

Авторитетні файли

Інформаційні листи

Польські медичні книги

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Зведеного каталогу періодичних видань (25)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: <.>II=АР10/2015/21/2<.>

Общее количество найденных документов : 25
Показаны документы с 1 по 20

1-20 21-25

    Гавриленко, А. В.
    Генные технологии стимуляции ангиогенеза как инновационное направление в ангиологии и сосудистой хирургии [] / А. В. Гавриленко, Д. А. Воронов // Ангиология и сосудистая хирургия. - 2015. - Том 21, N 2. - С. 7-14
Рубрики: КОНЕЧНОСТЬ НИЖНЯЯ--LOWER EXTREMITY
   ИШЕМИЯ--ISCHEMIA
   ГЕННАЯ ИНЖЕНЕРИЯ--GENETIC ENGINEERING
   ГЕНОТЕРАПИЯ--GENE THERAPY
Аннотация: Представлен обзор принципов, фундаментальных концепций и возможностей генно-инженерных технологий стимуляции ангиогенеза для лечения больных с хронической ишемией нижних конечностей. Подробно рассмотрены структура и результаты отечественных и зарубежных исследований по данному направлению. Обсуждены причины различий их результатов. Очерчен круг клинических ситуаций, в отношении которых данные технологии могут рассматриваться как наиболее перспективные.
Представлений огляд принципів, фундаментальних концепцій і можливостей генно-інженерних технологій стимуляції ангіогенезу для лікування хворих з хронічною ішемією нижніх кінцівок. Докладно розглянуті структура та результати вітчизняних і зарубіжних досліджень з даного напрямку. Обговорено причини відмінностей їх результатів. Окреслено коло клінічних ситуацій, щодо яких дані технології можуть розглядатися як найбільш перспективні.

Доп.точки доступа:
Воронов, Д.А.
Экз-ры:
Найти похожие

    Бунова, С. С.
    Влияние сосудистого события на приверженность к лечению у пациентов с коронарным атеросклерозом [] / С. С. Бунова, Е. В. Усачева, А. Ю. Иванов // Ангиология и сосудистая хирургия. - 2015. - Том 21, N 2. - С. 15-19
Рубрики: БОЛЬНОЙ, СЛЕДОВАНИЕ РЕКОМЕНДАЦИЯМ ВРАЧА--PATIENT COMPLIANCE
   ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА--MYOCARDIAL ISCHEMIA
   ИНФАРКТ МИОКАРДА--MYOCARDIAL INFARCTION
Аннотация: Для оценки влияния сосудистого события на приверженность к лечению обследовано 68 пациентов с коронарным атеросклерозом в возрасте от 31 года до 84 лет (средний возраст 57,1±8,7), из них 55 (81,1%) мужчин и 13 (18,9%) женщин. Исследование приверженности к лечению проводилось с использованием опросника Мориски-Грина до и после сосудистого события. Результаты исследования. Из 68 обследованных пациентов 15 (22,1%) не принимали лекарственных препаратов до возникновения сосудистого события, несмотря на имевшуюся у них артериальную гипертензию (АГ). Приверженность к лечению до сосудистого события в 82,4% случаев была низкой. Количество пациентов с коронарным атеросклерозом с низкой приверженностью к лечению после сосудистого события стало статистически значимо меньше (р=0,0012). Выводы. После сосудистого события количество пациентов, выполняющих врачебные рекомендации по медикаментозной терапии, значительно увеличивается. В то же время достаточно большое количество пациентов (около 30% пациентов после инфаркта миокарда (ИМ) и 18% после чрескожного коронарного вмешательства (ЧКВ)) все-таки остаются в категории «имеющие низкую приверженность к лечению», и, соответственно, имеют высокий риск развития повторных сосудистых событий. Перенесенное ЧКВ более значимо повышает приверженность к лечению, чем ИМ, что требует дополнительного исследования психологической составляющей данного факта.
Для оцінки впливу судинної події на прихильність до лікування обстежено 68 пацієнтів з коронарним атеросклерозом у віці від 31 року до 84 років (середній вік 57,1 ± 8,7), з них 55 (81,1%) чоловіків і 13 (18, 9%) жінок. Дослідження прихильності до лікування проводилося з використанням опитувальника Мориски-Гріна до і після судинної події. Результати дослідження. З 68 обстежених пацієнтів 15 (22,1%) не приймали лікарських препаратів до виникнення судинної події, незважаючи на наявну у них артеріальну гіпертензію (АГ). Прихильність до лікування до судинної події в 82,4% випадків була низькою. Кількість пацієнтів з коронарним атеросклерозом з низькою прихильністю до лікування після судинної події стало статистично значимо менше (р = 0,0012). Висновки. Після судинної події кількість пацієнтів, що виконують лікарські рекомендації щодо медикаментозної терапії, значно збільшується. У той же час досить велика кількість пацієнтів (близько 30% пацієнтів після інфаркту міокарда (ІМ) та 18% після черезшкірного коронарного втручання (ЧКВ)) все-таки залишаються в категорії «мають низьку прихильність до лікування», і, відповідно, мають високий ризик розвитку повторних судинних подій. Перенесене ЧКВ більш значимо підвищує прихильність до лікування, ніж ІМ, що вимагає додаткового дослідження психологічної складової даного факту.

Доп.точки доступа:
Усачева, Е.В.; Иванов, А.Ю.
Экз-ры:
Найти похожие

    Полиморфизм VAL34LEU А-субъединицы фактора XIII и риск венозного тромбоэмболизма у пациентов молодого возраста [] / А. В. Демьяненко [и др.] // Ангиология и сосудистая хирургия. - 2015. - Том 21, N 2. - С. 21-25
Рубрики: ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ--POLYMORPHISM, GENETIC
   ВОЗРАСТНЫЕ ГРУППЫ--AGE GROUPS
   ПОЛОВЫЕ ХАРАКТЕРИСТИКИ--SEX CHARACTERISTICS
   РИСКА ОЦЕНКА--RISK ASSESSMENT
   ФАКТОР XIII--FACTOR XIII
   ЛЕГОЧНАЯ ЭМБОЛИЯ--PULMONARY EMBOLISM
   ТРОМБОЗ ВЕНОЗНЫЙ--VENOUS THROMBOSIS
Аннотация: Фактор XIII (FXIII) играет важную роль в формировании и стабилизации фибринового сгустка. Известно, что полиморфизм G163T гена FXIII-А (Val34Leu) приводит к повышенной активации этого фактора, однако участие варианта 34Leu в тромбогенезе остается спорным. Целью настоящей работы явилось изучение особенностей распределения вариантов полиморфизма FXIII-А у пациентов с ранним дебютом венозного тромбоэмболизма (ВТЭ), а также выявление ассоциативных связей между носительством данной мутации и характером клинического течения заболевания. Были обследованы 250 пациентов с ВТЭ, из них 119 (47,6%) мужчин и 131 (52,4%) женщин; средний возраст – 37,42 (10–45) лет. В группе больных с ВТЭ доля гомозиготных носителей аллеля 163T (Leu34) превышала соответствующий показатель в контроле более чем в 1,5 раза (OR=1,8, 95% CI: 0,9–4.0; p=0,14). Анализ полиморфизма FXIII-А G163T в зависимости от пола обнаружил существенное увеличение частоты встречаемости (ЧВ) генотипа 163ТТ у пациенток с ВТЭ, по сравнению с больными мужского пола (13,0% против 5,1% соответственно, OR=2,8, 95% CI: 1,1–7,4; p=0,047) и контрольной группой (OR=2,7, 95% CI: 1,2–6,1; p=0,023). Анализ полиморфизма гена FXIII-А в группах больных с различными клиническими проявлениями ВТЭ обнаружил снижение доли гетерозигот в группе ТГВ+ТЭЛА и, напротив, увеличение доли гомозигот по варианту Leu34 у пациентов с признаками ТЭЛА. Полученные данные позволяют расценивать генотип 163TТ гена FXIII-А как новый самостоятельный фактор риска возникновения ВТЭ у женщин молодого возраста, проживающих в Северо-Западном регионе России, что отмечается впервые. Необходимы дополнительные исследования.
Фактор XIII (FXIII) грає важливу роль у формуванні та стабілізації фибринового згустку. Відомо, що поліморфізм G163T гена FXIII-А (Val34Leu) призводить до підвищеної активації цього фактора, однак участь варіанту 34Leu у тромбогенезі залишається спірним. Метою цієї роботи було вивчення особливостей розподілу варіантів поліморфізму FXIII-А у пацієнтів з раннім дебютом венозного тромбоемболізму (ВТЕ), а також виявлення асоціативних зв'язків між носительством даної мутації і характером клінічного перебігу захворювання. Були обстежені 250 пацієнтів з ВТЕ, з них 119 (47,6%) чоловіків і 131 (52,4%) жінку; середній вік - 37,42 (10-45) років. У групі хворих з ВТЕ частка гомозиготних носіїв алелі 163T (Leu34) перевищувала відповідний показник у контролі більш ніж в 1,5 рази (OR = 1,8, 95% CI: 0,9-4.0; p = 0,14). Аналіз поліморфізму FXIII-А G163T в залежності від статі виявив істотне збільшення частоти зустрічаємості (ЧЗ) генотипу 163ТТ у пацієнток з ВТЕ, в порівнянні з хворими чоловічої статі (13,0% проти 5,1% відповідно, OR = 2,8, 95 % CI: 1,1-7,4; p = 0,047) і контрольною групою (OR = 2,7, 95% CI: 1,2-6,1; p = 0,023). Аналіз поліморфізму гена FXIII-А у групах хворих з різними клінічними проявами ВТЕ виявив зниження частки гетерозигот в групі ТГВ + ТЕЛА і, навпаки, збільшення частки гомозигот за спрощеним варіантом Leu34 у пацієнтів з ознаками ТЕЛА. Отримані дані дозволяють розцінювати генотип 163TТ гена FXIII-А як новий самостійний фактор ризику виникнення ВТЕ у жінок молодого віку, які проживають в Північно-Західному регіоні Росії, що відзначається вперше. Необхідні додаткові дослідження.

Доп.точки доступа:
Демьяненко, А.В.; Капустин, С.И.; Сорока, В.В.; Чечулов, П. В.
Экз-ры:
Найти похожие

    Применение дабигатрана этексилата для лечения тромбоза глубоких вен и тромбоэмболии легочной артерии [] / А. С. Петриков [и др.] // Ангиология и сосудистая хирургия. - 2015. - Том 21, N 2. - С. 27-37
Рубрики: ТРОМБОЗ ВЕНОЗНЫЙ--VENOUS THROMBOSIS
   ЛЕГОЧНАЯ ЭМБОЛИЯ--PULMONARY EMBOLISM
   АНТИКОАГУЛЯНТЫ--ANTICOAGULANTS
Аннотация: Представлен опыт применения перорального дабигатрана этексилата для лечения тромбоза глубоких вен нижних конечностей и тромбоэмболии легочной артерии у больных с тромбофилией, а также проведена оценка его эффективности и безопасности. В исследование включено 19 больных (11 мужчин и 8 женщин) в возрасте от 20 до 79 лет с венозными тромбоэмболическими осложнениями. Критерием включения в группу являлось наличие тромбоза глубоких вен нижних конечностей, документально подтвержденного в В-режиме при ультразвуковом исследовании изолированно или в сочетании с тромбоэмболией легочной артерии, подтвержденной ангиопульмонографией и эхокардиографией. Критериями исключения являлись онкологические заболевания, хирургические вмешательства, острые инфекции, скелетные травмы и переломы, длительная иммобилизация, возраст моложе 20 лет и старше 79 лет. На протяжении 6 месяцев проводилась оценка переносимости больными дабигатрана, анализировалась его эффективность, а также оценивался профиль безопасности в отношении развития больших и клинически значимых кровотечений. Установлено, что применение дабигатрана у больных с доказанной тромбофилией в фиксированной дозе (150 мг 2 раза в сутки) на протяжении 6 месяцев при лечении тромбозов вен нижних конечностей и тромбоэмболии легочной артерии эффективно и безопасно. При этом препарат имеет хороший профиль безопасности, и его применение не требует рутинного лабораторного мониторинга.
Представлено досвід застосування перорального дабігатрану етексилату для лікування тромбозу глибоких вен нижніх кінцівок і тромбоемболії легеневої артерії у хворих з тромбофілією, а також проведена оцінка його ефективності та безпеки. У дослідження включено 19 хворих (11 чоловіків і 8 жінок) у віці від 20 до 79 років з венозними тромбоемболічними ускладненнями. Критерієм включення в групу була наявність тромбозу глибоких вен нижніх кінцівок, документально підтвердженого в В-режимі при ультразвуковому дослідженні ізольовано або в поєднанні з тромбоемболією легеневої артерії, підтвердженої ангіопульмонографією та ехокардіографією. Критеріями виключення були онкологічні захворювання, хірургічні втручання, гострі інфекції, скелетні травми і переломи, тривала іммобілізація, вік молодше 20 років і старше 79 років. Протягом 6 місяців проводилася оцінка переносимості хворими дабігатрану, аналізувалася його ефективність, а також оцінювався профіль безпеки щодо розвитку великих і клінічно значущих кровотеч. Встановлено, що застосування дабігатрану у хворих з доведеною тромбофілією у фіксованій дозі (150 мг 2 рази на добу) протягом 6 місяців при лікуванні тромбозів вен нижніх кінцівок і тромбоемболії легеневої артерії ефективно і безпечно. При цьому препарат має хороший профіль безпеки, і його застосування не вимагає рутинного лабораторного моніторингу.

Доп.точки доступа:
Петриков, А.С.; Шойхет, Я.Н.; Вяткин, Д.А.; Захарченко, К. К. ; Карбышев, И. А.
Экз-ры:
Найти похожие

    Калмыков, Е. Л.
    Обзор материалов конгресса "Противоречия и современное состояние сосудистой хирургии" (Париж, Франция, 22-24 января 2015г.) [] / Е. Л. Калмыков // Ангиология и сосудистая хирургия. - 2015. - Том 21, N 2. - С. 39-42
Рубрики: ФРАНЦИЯ--FRANCE
   КОНГРЕССЫ--CONGRESSES
   СОСУДИСТЫЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ--VASCULAR SURGICAL PROCEDURES
Аннотация: В статье представлен краткий обзор материалов конгресса «Противоречия и современное состояние сосудистой хирургии» (Controversies and Updates in Vascular Surgery – CACVS), прошедшего в Париже (Франция) 22-24 января 2015 г. Основное внимание в нем уделено проблемам открытых и эндоваскулярных вмешательств при аневризмах аорты, ишемии нижних конечностей, инфекции в сосудистой хирургии, патологии венозной системы, выбору доступа для эндоваскулярных операций и сосудистого доступа для гемодиализа.
У статті подано короткий огляд матеріалів конгресу «Суперечності і сучасний стан судинної хірургії» (Controversies and Updates in Vascular Surgery - CACVS), що пройшла в Парижі (Франція) 22-24 січня 2015 р. Основна увага в ньому приділена проблемам відкритих та ендоваскулярних втручань при аневризмах аорти, ішемії нижніх кінцівок, інфекції в судинній хірургії, патології венозної системи, вибору доступу для ендоваскулярних операцій і судинного доступу для гемодіалізу.

Экз-ры:
Найти похожие

    Кирсанов, Р. И.
    Деформация подключичной артерии как причина формирования синдрома позвоночно-подключичного обкрадывания [] = Deformity of subclavian artery as a cause of formation of vertebral subclavian steal syndrome / Р. И. Кирсанов, Н. Г. Хорев, В. П. Куликов // Ангиология и сосудистая хирургия. - 2015. - Том 21, N 2. - С. 44-51
Рубрики: ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ--CASE REPORTS
   ПОДКЛЮЧИЧНОЙ АРТЕРИИ ОБКРАДЫВАНИЯ СИНДРОМ--SUBCLAVIAN STEAL SYNDROME
   ПОДКЛЮЧИЧНАЯ АРТЕРИЯ--SUBCLAVIAN ARTERY
Аннотация: Рассмотрены клинические случаи формирования синдрома позвоночно-подключичного обкрадывания при деформациях подключичных артерий. С помощью дуплексного сканирования, ангиографии и мультиспиральной компьютерной томографии показано, что деформации подключичных артерий в I сегменте (проксимальнее отхождения позвоночной артерии) с септальным стенозированием сопровождаются типичной допплерографической картиной стил-синдрома.
Розглянуто клінічні випадки формування синдрому хребетно-підключичного обкрадання при деформаціях підключичних артерій. За допомогою дуплексного сканування, ангіографії та мультиспіральної комп'ютерної томографії показано, що деформації підключичних артерій в I сегменті (проксимальніше відходження хребетної артерії) із септальним стенозуванням супроводжуються типовою доплерографічною картиною стіл-синдрому.

Доп.точки доступа:
Хорев, Н.Г.; Куликов, В.П.
Экз-ры:
Найти похожие

    Затевахин, И. И.
    Отдаленные результаты имплантации кава-фильтров: анализ ошибок и осложнений [] / И. И. Затевахин, В. Н. Шиповский, М. А. Барзаева // Ангиология и сосудистая хирургия. - 2015. - Том 21, N 2. - С. 53-58
Рубрики: КАТАМНЕСТИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ--FOLLOW-UP STUDIES
   ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ--TREATMENT OUTCOME
   МЕДИЦИНСКИЕ ОШИБКИ--MEDICAL ERRORS
   ПОЛАЯ ВЕНА, НИЖНЯЯ--VENA CAVA, INFERIOR
   ПОДВЗДОШНАЯ ВЕНА--ILIAC VEIN
   ТРОМБОЗ ВЕНОЗНЫЙ--VENOUS THROMBOSIS
   ПОЛАЯ ВЕНА, ФИЛЬТРЫ--VENA CAVA FILTERS
   ЛЕГОЧНАЯ ЭМБОЛИЯ--PULMONARY EMBOLISM
   ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ--CASE REPORTS
Аннотация: Проведена сравнительная оценка эффективности использования кава-фильтров (КФ) для профилактики тромбоэмболии легочной артерии у больных с илиофеморальным тромбозом с флотацией тромбов, а также проанализированы осложнения в отдаленном постимплантационном периоде. Обследовано 266 больных в сроки от 1 месяца до 10 лет после имплантации КФ. В зависимости от типа имплантированного устройства все больные были разделены на 3 группы: 1 группа (n=65) – пациенты с одноуровневыми КФ, 2 группа (n=112) – с имплантированными двухуровневыми КФ типа «песочные часы» и «челнок», 3 группа (n=89) – с имплантированными КФ «TrapEase» и «OptEase». В отдаленном периоде повторная ТЭЛА выявлена в 5,2% случаев. Эмболия в КФ отмечена в 9,3% случаев, частота возникновения этого осложнения не зависела от типа имплантированного устройства. Однако тотальная окклюзия нижней полой вены после эмболии наблюдалась в 2 раза чаще у пациентов 2 и 3 групп. В первой группе в 1/3 случаев наступала реканализация внутрифильтрового пространства. Хроническая окклюзия нижней полой вены выявлена в 13,9% случаев, наиболее часто – во 2 группе. Тотальная окклюзия нижней полой вены с развитием синдрома нижней полой вены диагностирована у 24,1% больных с тромботическим поражением ниже уровня впадения почечных вен. Данное осложнение было связано как с характеристиками КФ, так и с техническими ошибками имплантации, и так же наиболее часто встречалось во 2 группе.
Проведена порівняльна оцінка ефективності використання кава-фільтрів (КФ) для профілактики тромбоемболії легеневої артерії у хворих з іліофеморальним тромбозом з флотацією тромбів, а також проаналізовані ускладнення у віддаленому постімплантаційному періоді. Обстежено 266 хворих в терміни від 1 місяця до 10 років після імплантації КФ. Залежно від типу імплантованого пристрою всі хворі були розділені на 3 групи: 1 група (n = 65) - пацієнти з однорівневими КФ, 2 група (n = 112) - з імплантованими дворівневими КФ типу «пісочний годинник» і «човник», 3 група (n = 89) - з імплантованими КФ «TrapEase» і «OptEase». У віддаленому періоді повторна ТЕЛА виявлено в 5,2% випадків. Емболія в КФ відзначена в 9,3% випадків, частота виникнення цього ускладнення не залежала від типу імплантованого пристрою. Однак тотальна оклюзія нижньої порожнистої вени після емболії спостерігалася у 2 рази частіше у пацієнтів 2 і 3 груп. У першій групі в 1/3 випадків наступала реканалізація внутріфільтрового простору. Хронічну оклюзію нижньої порожнистої вени виявлено у 13,9% випадків, найбільш часто - у 2 групі. Тотальна оклюзія нижньої порожнистої вени з розвитком синдрому нижньої порожнистої вени діагностована у 24,1% хворих з тромботичною поразкою нижче рівня впадання ниркових вен. Дане ускладнення було пов'язано як з характеристиками КФ, так і з технічними помилками імплантації, і так само найбільш часто зустрічалося у 2 групі.

Доп.точки доступа:
Шиповский, В.Н.; Барзаева, М.А.
Экз-ры:
Найти похожие

    Результаты эндоваскулярного лечения аневризм брюшной аорты [] / Л. А. Бокерия [и др.] // Ангиология и сосудистая хирургия. - 2015. - Том 21, N 2. - С. 59-66
Рубрики: ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ--TREATMENT OUTCOME
   АОРТЫ БРЮШНОЙ АНЕВРИЗМА--AORTIC ANEURYSM, ABDOMINAL
   ЭНДОВАСКУЛЯРНЫЕ ПРОЦЕДУРЫ--ENDOVASCULAR PROCEDURES
   КРОВЕНОСНОГО СОСУДА ПРОТЕЗА ИМПЛАНТАЦИЯ--BLOOD VESSEL PROSTHESIS IMPLANTATION
Аннотация: Цель: изучение результатов эндопротезирования у пациентов с аневризмами брюшной аорты ( АБА). Материалы и методы. Ретроспективное исследование группы больных (34 пациента) пожилого и старческого возраста (средний возраст 67,4±1,24 лет), с наличием тяжелой сопутствующей патологии, риском Euroscore в среднем 13,16±0,19, которым было выполнено эндопротезирование по поводу наличия АБА. Результаты. Во всех 34 случаях были получены хорошие непосредственные результаты операции эндопротезирования инфраренального отдела брюшной аорты: позиционирование стент-графтов адекватное, раскрытие полное, без признаков подтеканий. Госпитальная летальность 0%. Интра- и послеоперационный периоды не сопровождались развитием кардиологических и неврологических осложнений. При анализе по критерию Мак-Немара видно, что существует статистически значимая на уровне значимости 0,05 тенденция к повышению лейкоцитоза и СОЭ после операции (р=0,074), для прочих показателей сдвиги статистически незначимы или отсутствуют. Поскольку никаких признаков воспалительного процесса не было выявлено, во всех случаях заживление послеоперационных ран проходилопервичным натяжением, данные изменения в формуле крови связывались с резорбцией тромботических масс в парапротезном пространстве. Заключение. Во всех случаях в результате имлантации стент-графта была достигнута основная цель – адекватное изолирование аневризматического мешка при АБА. При динамическом наблюдении случаев дислокации стент-графта, разрыва аневризмы, тромбирования браншей эндографта, подтеканий 1а типа не выявлено.
Мета: вивчення результатів ендопротезування у пацієнтів з аневризмами черевної аорти. Матеріали та методи. Ретроспективне дослідження групи хворих (34 пацієнта) літнього і старечого віку (середній вік 67,4 ± 1,24 років), з наявністю важкої супутньої патології, ризиком Euroscore в середньому 13,16 ± 0,19, яким було виконано ендопротезування з приводу наявності АБА. Результати. У всіх 34 випадках були отримані хороші безпосередні результати операції ендопротезірованія інфраренального відділу черевної аорти: позиціонування стент-графтов адекватне, розкриття повне, без ознак течі. Госпітальна летальність 0%. Інтра- і післяопераційний періоди не супроводжувалися розвитком кардіологічних і неврологічних ускладнень. При аналізі за критерієм Мак-Немара видно, що існує статистично значуща на рівні значущості 0,05 тенденція до підвищення лейкоцитозу і ШОЕ після операції (р = 0,074), для інших показників зрушення статистично незначущі або відсутні. Оскільки ніяких ознак запального процесу не було виявлено, у всіх випадках загоєння післяопераційних ран проходілопервічним натягом, дані зміни у формулі крові зв'язувалися з резорбцією тромботичних мас в парапротезних просторі. Висновок. У всіх випадках в результаті імлантація стент-графтов було досягнуто основної мети - адекватне ізолювання аневризматического мішка при АБА. При динамічному спостереженні випадків дислокації стент-графтов, розриву аневризми, тромбування браншей ендографта, підтікань 1а типу не виявлено.

Доп.точки доступа:
Бокерия, Л.А.; Чигогидзе, Н.А.; Аракелян, В.С.; Папиташвили, В. Г. ; Тхагапсова, М. М. ; Одишария, Н. Т.
Экз-ры:
Найти похожие

    Эндоваскулярные вмешательства при истинных и ложных аневризмах печеночной, селезеночной и почечной артерий [] / Ю. Л. Шевченко [и др.] // Ангиология и сосудистая хирургия. - 2015. - Том 21, N 2. - С. 67-73
Рубрики: ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ--CASE REPORTS
   ЭНДОВАСКУЛЯРНЫЕ ПРОЦЕДУРЫ--ENDOVASCULAR PROCEDURES
   АНЕВРИЗМА--ANEURYSM
   АНЕВРИЗМА ЛОЖНАЯ--ANEURYSM, FALSE
   ПЕЧЕНОЧНАЯ АРТЕРИЯ--HEPATIC ARTERY
   СЕЛЕЗЕНОЧНАЯ АРТЕРИЯ--SPLENIC ARTERY
   ПОЧЕЧНАЯ АРТЕРИЯ--RENAL ARTERY
Аннотация: Ложные аневризмы висцеральных артерий являются жизнеугрожающей патологией, а лечение их достаточно сложно. Открытые операции характеризуются большим объемом, значительной хирургической травмой и сопровождаются высокой частотой серьезных осложнений. Развитие технологии суперселективной катетеризации кровеносных сосудов, создание специализированных микрокатетеров, клеевых композитов и различных типов спиралей сделало возможным лечить эту тяжелую патологию, не прибегая к открытым операциям. В работе проведен краткий обзор литературы, касающийся эпидемиологии, методов диагностики и лечения ложных аневризм висцеральных артерий. Продемонстрированы три клинических наблюдения успешного лечения посттравматических ложных аневризм правой печеночной и селезеночной артерий, а также аневризмы почечной артерии. Прослежены непосредственные и отдаленные результаты эндоваскулярных вмешательств у этих больных. Наглядно показаны возможности эндоваскулярных технологий в лечении данной патологии.
Помилкові аневризми вісцеральних артерій є вкрай небезпечною патологією, а лікування їх досить складно. Відкриті операції характеризуються більшим обсягом, значною хірургічною травмою і супроводжуються високою частотою серйозних ускладнень. Розвиток технології суперселективної катетеризації кровоносних судин, створення спеціалізованих мікрокатетерів, клейових композитів і різних типів спіралей уможливило лікувати цю важку патологію, не вдаючись до відкритих операцій. В роботі проведено короткий огляд літератури, що стосується епідеміології, методів діагностики і лікування помилкових аневризм вісцеральних артерій. Продемонстровані три клінічних спостереження успішного лікування посттравматичних хибних аневризм правої печінкової і селезінкової артерій, а також аневризми ниркової артерії. Простежено безпосередні та віддалені результати ендоваскулярних втручань у цих хворих. Наочно показані можливості ендоваскулярних технологій у лікуванні даної патології.

Доп.точки доступа:
Шевченко, Ю.Л.; Стойко, Ю.М.; Боломатов, Н.В.; Батрашов, В. А. ; Андрейцев, И. Л.
Экз-ры:
Найти похожие

10.

    Особенности лечения хронических заболеваний вен в России. Предварительные результаты программы "VEIN ACT" [] / В. Ю. Богачев [и др.] // Ангиология и сосудистая хирургия. - 2015. - Том 21, N 2. - С. 76-82
Рубрики: КОНЕЧНОСТЬ НИЖНЯЯ--LOWER EXTREMITY
   ВЕНЫ--VEINS
   КРОВЕНОСНЫХ СОСУДОВ ПЕРИФЕРИЧЕСКИХ БОЛЕЗНИ--PERIPHERAL VASCULAR DISEASES
Аннотация: Представлены результаты Российской части международной исследовательской программы «VEIN ACT», направленной на изучение структуры вариантов консервативного лечения хронических заболеваний вен в Российской Федерации, оценку его эффективности и безопасности, а также мониторинг приверженности пациента. Показана высокая популярность, как среди врачей, так и пациентов, флеботропных лекарственных препаратов, определяющая высокую приверженность пациентов к ним. Рекомендации по коррекции образа жизни выполняли более 80% больных, однако часто в неполном объеме. Отмечена достаточно низкая приверженность к компрессионной терапии, выражающаяся в снижении класса компрессии и нерегулярном ее использовании более чем 30% больных. Объективно доказана полезность консервативной терапии, заключающаюся в удовлетворенности лечением и статистически значимом уменьшении выраженности симптомов хронических заболеваний вен у подавляющего большинства пациентов.
Представлені результати Російської частини міжнародної дослідницької програми «VEIN ACT», спрямованої на вивчення структури варіантів консервативного лікування хронічних захворювань вен в Російській Федерації, оцінку його ефективності і безпеки, а також моніторинг прихильності пацієнта. Показано високу популярність, як серед лікарів, так і пацієнтів, флеботропних лікарських препаратів, що визначає високу прихильність пацієнтів до них. Рекомендації по корекції способу життя виконували понад 80% хворих, проте часто в неповному обсязі. Відзначена досить низька прихильність до компресійної терапії, що виражається в зниженні класу компресії і нерегулярному її використанні більш ніж 30% хворих. Об'єктивно доведено корисність консервативної терапії, яка полягає у задоволеності лікуванням і статистично значущому зменшенні вираженості симптомів хронічних захворювань вен у переважної більшості пацієнтів.

Доп.точки доступа:
Богачев, В.Ю.; Голованова, О.В.; Кузнецов, А.Н.; Ершов, П. В.
Экз-ры:
Найти похожие

11.

    Швальб, П. Г.
    Миниинвазивный метод коррекции клапанной недостаточности бедренной вены при различных причинах ее происхождения [] / П. Г. Швальб, С. В. Грязнов // Ангиология и сосудистая хирургия. - 2015. - Том 21, N 2. - С. 84-87
Рубрики: БЕДРЕННАЯ ВЕНА--FEMORAL VEIN
   КОНЕЧНОСТИ НИЖНЕЙ ЯЗВА--LEG ULCER
   ВАРИКОЗНАЯ ЯЗВА--VARICOSE ULCER
   ВЕНОЗНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ--VENOUS INSUFFICIENCY
   ТРОМБОФЛЕБИТ--THROMBOPHLEBITIS
   СОСУДИСТЫЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ--VASCULAR SURGICAL PROCEDURES
   ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ МАЛОИНВАЗИВНЫЕ--SURGICAL PROCEDURES, MINIMALLY INVASIVE
Аннотация: В статье представлены результаты лечения больных с хронической венозной недостаточностью (ХВН) и трофическими язвами нижних конечностей на фоне варикозной болезни и посттромбофлебитического синдрома. Лечение заключалось в устранении патологического глубокого вертикального венозного рефлюкса путем применения модифицированной методики дозированного сужения бедренной вены по П.Г. Швальбу. Подтверждена необходимость воздействия на патологический вертикальный глубокий венозный рефлюкс у больных с тяжелыми формами ХВН и выраженным ретроградным сбросом по глубоким венам.
У статті представлені результати лікування хворих з хронічною венозною недостатністю і трофічними виразками нижніх кінцівок на фоні варикозної хвороби і посттромбофлебітичного синдрому. Лікування полягало в усуненні патологічного глибокого вертикального венозного рефлюксу шляхом застосування модифікованої методики дозованого звуження стегнової вени по П.Г. Швальбе. Підтверджено необхідність впливу на патологічний вертикальний глибокий венозний рефлюкс у хворих з важкими формами ХВН і вираженим ретроградним рефлюксом в системі глибоких вен.

Доп.точки доступа:
Грязнов, С.В.
Экз-ры:
Найти похожие

12.

    Букина, О. В.
    Тромбоз мышечных вен голени у больных, оперированных по поводу варикозной болезни [] / О. В. Букина, В. В. Головлев // Ангиология и сосудистая хирургия. - 2015. - Том 21, N 2. - С. 89-92
Рубрики: КОНЕЧНОСТЬ НИЖНЯЯ--LOWER EXTREMITY
   ВАРИКОЗНОЕ РАСШИРЕНИЕ ВЕН--VARICOSE VEINS
   СОСУДИСТЫЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ--VASCULAR SURGICAL PROCEDURES
   РИСКА СТЕПЕНИ ОЦЕНКА--RISK ADJUSTMENT
   ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ--POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
   ТРОМБОЗ ВЕНОЗНЫЙ--VENOUS THROMBOSIS
   ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО--POSTOPERATIVE CARE
   ПОВЯЗКИ--BANDAGES
   АНТИКОАГУЛЯНТЫ--ANTICOAGULANTS
Аннотация: Необходимость профилактики венозных тромбоэмболических осложнений у пациентов, перенесших хирургическое вмешательство по поводу варикозной болезни, является дискутабельной проблемой. Цель исследования: оценить частоту возникновения тромбоза глубоких вен после флебэктомии и определить его клиническую значимость. Материалы и методы. Проведено проспективное когортное исследование, в которое включено 86 пациентов (73 женщины и 13 мужчин, возраст от 16 до 64 лет, средний возраст 39,1±11,8 лет), страдающих варикозной болезнью классов С2-С4. Во всех случаях под проводниковой и тумесцентной анестезией выполнены: кроссэктомия, стриппинг, минифлебэктомия. Длительность операции составила от 60 мин. до 3 ч. 30 мин. (среднее время – 123±32 мин.). По шкале Caprini у 58 больных риск тромбоэмболических осложнений оценен как умеренный (3-4 балла), у 28 – как высокий (5 и более баллов). В послеоперационном периоде у всех больных использовалась эластическая компрессия, активизация начиналась через 1-2 часа после операции. Антикоагулянты в профилактических дозах были назначены 6 больным в связи с наличием дополнительных факторов риска. Результаты. В послеоперационном периоде при ультразвуковом исследовании было выявлено 3 (3,5%) случая тромбоза мышечных вен голени. Антикоагулянтная терапия данным пациентам не назначалась. После выявления тромбоза проводилось динамическое наблюдение, при этом по данным ультразвукового исследования отмечена полная реканализация тромбированных вен к концу второго месяца наблюдения. Частота тромбоза в группе с умеренным исходным риском тромбоза составила 1,7%, в группе с высоким риском тромбоза – 9,1% (p0,1). Выводы. Кроссэктомия, стриппинг подкожных вен и минифлебэктомия, выполняемые под проводниковой и местной анестезией, не являются значимым фактором риска возникновения тромбоэмболических осложнений.
Необхідність профілактики венозних тромбоемболічних ускладнень у пацієнтів, які перенесли хірургічне втручання з приводу варикозної хвороби, є дискутабельною проблемою. Мета дослідження: оцінити частоту виникнення тромбозу глибоких вен після флебектомії і визначити його клінічну значимість. Матеріали та методи. Проведено проспективне когортне дослідження, в яке включено 86 пацієнтів (73 жінки і 13 чоловіків, вік від 16 до 64 років, середній вік 39,1 ± 11,8 років), які страждають на варикозну хворобу класів С2-С4. У всіх випадках під провідниковою та тумесцентною анестезією виконані: кросектомія, стріппінг, мініфлебектомія. Тривалість операції склала від 60 хв. до 3 год. 30 хв. (середній час - 123 ± 32 хв.). За шкалою Caprini у 58 хворих ризик тромбоемболічних ускладнень оцінений як помірний (3-4 бали), у 28 - як високий (5 і більше балів). В післяопераційному періоді у всіх хворих використовувалася еластична компресія, активізація починалася через 1-2 години після операції. Антикоагулянти в профілактичних дозах були призначені 6 хворим у зв'язку з наявністю додаткових факторів ризику. Результати. У післяопераційному періоді при ультразвуковому дослідженні було виявлено 3 (3,5%) випадки тромбозу м'язових вен гомілки. Антикоагулянтна терапія даним пацієнтам не призначалася. Після виявлення тромбозу проводилося динамічне спостереження, при цьому за даними ультразвукового дослідження відзначена повна реканалізація тромбованих вен до кінця другого місяця спостереження. Частота тромбозу в групі з помірним вихідним ризиком тромбозу склала 1,7%, в групі з високим ризиком тромбозу - 9,1% (p 0,1). Висновки. Кросектомія, стріппінг підшкірних вен і мініфлебектомія, виконані під провідникової та місцевою анестезією, не є значимим чинником ризику виникнення тромбоемболічних ускладнень.

Доп.точки доступа:
Головлев, В.В.
Экз-ры:
Найти похожие

13.

    Цуканов, Ю. Т.
    Поражение тазовых органов при вторичном варикозном расширении вен малого таза [] / Ю. Т. Цуканов, А. Ю. Цуканова, Е. Г. Левданский // Ангиология и сосудистая хирургия. - 2015. - Том 21, N 2. - С. 94-100
Рубрики: ТРОМБОЗ ВЕНОЗНЫЙ--VENOUS THROMBOSIS
   ПОДВЗДОШНАЯ ВЕНА--ILIAC VEIN
   МАЛЫЙ ТАЗ--LESSER PELVIS
   ВАРИКОЗНОЕ РАСШИРЕНИЕ ВЕН--VARICOSE VEINS
   ТАЗОВЫЕ БОЛИ--PELVIC PAIN
   МОЧЕИСПУСКАНИЯ НАРУШЕНИЯ--URINATION DISORDERS
   ГЕМОРРОЙ--HEMORRHOIDS
   ЖЕНСКИЕ БОЛЕЗНИ--GENITAL DISEASES, FEMALE
Аннотация: Изучены особенности поражения тазовых органов у больных с вторичным варикозным расширением вен малого таза (ВРВМТ), вызванные перенесенным тромбозом подвздошных вен. В исследование включено 70 пациентов, перенесших верифицированный лучевыми методами тромбоз подвздошных вен; давность тромбоза составила в среднем 3,8 года. Больные были разделены на 2 группы. В основную группу включены 48 пациентов, у которых при дуплексном сканировании выявлено варикозное расширение вен малого таза; контрольную группу составили 22 пациента, у которых варикозное расширение вен таза отсутствовало. Установлено, что для больных с вторичным ВРВМТ, развившимся после тромбоза подвздошных вен, характерны хроническая тазовая боль, расширение кавернозных вен прямой кишки, варикозное расширение вен паховой области и передней брюшной стенки. Формирование вторичного ВРВМТ после перенесённого тромбоза подвздошных вен приводит к нарушениям со стороны тазовых органов, аналогичным таковым при первичном варикозном расширении, но чаще носящим функциональный характер. Перенесённый тромбоз подвздошных вен при формировании вторичного ВРВМТ приводит к нарушению мочеиспускания c преобладанием умеренно выраженной симптоматики. Нарушение функций органов малого таза у женщин с вторичным ВРВМТ вследствие перенесенного тромбоза подвздошных вен проявляется диспареунией, лейкореей, дисменореей.
Вивчено особливості ураження тазових органів у хворих з вторинним варикозним розширенням вен малого таза (ВРВМТ), які викликані перенесеним тромбозом клубових вен. У дослідження включено 70 пацієнтів, які перенесли верифікований променевими методами тромбоз клубових вен; давність тромбозу склала в середньому 3,8 року. Хворі були розділені на 2 групи. В основну групу включені 48 пацієнтів, у яких при дуплексному скануванні виявлено варикозне розширення вен малого тазу; контрольну групу склали 22 пацієнта, вяких варикозне розширення вен тазу було відсутнє. Встановлено, що для хворих з вторинним ВРВМТ, які розвинулися після тромбозу клубових вен, характерні хронічний тазовий біль, розширення кавернозних вен прямої кишки, варикозне розширення вен пахової області і передньої черевної стінки. Формування вторинного ВРВМТ після перенесеного тромбозу клубових вен призводить до порушень з боку тазових органів, аналогічним таким при первинному варикозному розширенні, але частіше носять функціональний характер. Перенесений тромбоз клубових вен при формуванні вторинного ВРВМТ призводить до порушення сечовипускання c переважанням помірно вираженої симптоматики. Порушення функцій органів малого тазу у жінок з вторинним ВРВМТ внаслідок перенесеного тромбозу клубових вен проявляється диспареунією, лейкореєю, дисменореєю.

Доп.точки доступа:
Цуканова, А.Ю.; Левданский, Е.Г.
Экз-ры:
Найти похожие

14.

    Шайдаков, Е. В.
    Пятый EVF HOW. Мастер-класс европейского венозного форума (Лимассол, Кипр) 30 октября - 1 ноября 2014г. [] / Е. В. Шайдаков, О. Я. Порембская // Ангиология и сосудистая хирургия. - 2015. - Том 21, N 2. - С. 101-105
Рубрики: КИПР--CYPRUS
   КОНФЕРЕНЦИЯ ДЛЯ ДОСТИЖЕНИЯ КОНСЕНСУСА--CONSENSUS DEVELOPMENT CONFERENCE
   ВАРИКОЗНОЕ РАСШИРЕНИЕ ВЕН--VARICOSE VEINS
   ПОСТФЛЕБИТИЧЕСКИЙ СИНДРОМ--POSTPHLEBITIC SYNDROME
Аннотация: С 30 октября по 1 ноября 2014 г. в городе Лимассол, Кипр, проходил Пятый Мастер-класс Европейского Венозного Форума V EVF HOW 2014. Ведущие специалисты из стран Европы в течение трех дней выступали с докладами о современных направлениях диагностики и лечения заболеваний вен. Участникам мастер-класса представилась уникальная возможность «из первых уст» услышать новейшие рекомендации по диагностике и лечению варикозной болезни, острых венозных тромбозов, посттромботической болезни, узнать о передовых технологиях, которые только внедряются в клиническую практику.
З 30 жовтня по 1 листопада 2014 року в місті Лімассол, Кіпр, проходив П'ятий Майстер-клас Європейського венозного Форуму V EVF HOW 2014. Провідні фахівці з країн Європи протягом трьох днів виступали з доповідями про сучасні напрямки діагностики та лікування захворювань вен. Учасникам майстер-класу випала унікальна можливість «з перших вуст» почути новітні рекомендації по діагностиці та лікуванню варикозної хвороби, гострих венозних тромбозів, посттромботичної хвороби, дізнатися про передові технології, які тільки впроваджуються в клінічну практику.

Доп.точки доступа:
Порембская, О.Я.
Экз-ры:
Найти похожие

15.

    Профилактика раневой инфекции в кардиохирургии: насколько оправдано местное применение антибиотиков? [] / В. В. Базылев [и др.] // Ангиология и сосудистая хирургия. - 2015. - Том 21, N 2. - С. 107-114
Рубрики: СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ--CARDIOVASCULAR SURGICAL PROCEDURES
   ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ--POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
   ХИРУРГИЧЕСКАЯ РАНЕВАЯ ИНФЕКЦИЯ--SURGICAL WOUND INFECTION
   ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ--PERIOPERATIVE CARE
   АНТИБИОТИКОВ ПРОФИЛАКТИЧЕСКОЕ ПРИМЕНЕНИЕ--ANTIBIOTIC PROPHYLAXIS
Аннотация: Изучена эффективность профилактики раневой инфекции стернотомной раны с помощью рутинного местного использования антибиотиков и без него, определены предикторы развития инфекционных осложнений после кардиохирургических вмешательств. В ретроспективное исследование включены 1593 пациента, которые были разделены на две группы. В первой группе (n=951) использовалась профилактика стернальной инфекции по методике Р.Vogt; во второй группе (n=642) также использовалась данная методика, но за исключением местного применения антибиотиков. По частоте выполненных рестернотомий, случаев поверхностной и глубокой раневой инфекции, а также по средним показателям продолжительности операции, длительности пребывания в стационаре и отделении реанимации статистически значимых различий между группами не выявлено (р0,05). Средняя стоимость антибактериальных препаратов в расчете на одного пациента в первой группе была существенно выше, чем во второй (8,1±3,9 и 3,3±1,4 тыс. рублей соответственно, р0,001). Анализ возможных предикторов риска развития раневой инфекции показал, что индекс массы тела, длительность операции и выполнение рестернотомии статистически значимо влияют на вероятность возникновения инфекционных осложнений. Установлено, что использование методики профилактики стернальной инфекции с местным применением антибиотиков привело к преобладанию грамотрицательной флоры в раневом отделяемом (р
Проведено дослідження ефективності профілактики ранової інфекції стернотомної рани за допомогою рутинного місцевого використання антибіотиків і без нього, визначені предиктори розвитку інфекційних ускладнень після кардіохірургічних втручань. У ретроспективне дослідження включені 1593 пацієнта, які були розділені на дві групи. У першій групі (n = 951) використовувалася профілактика стернальної інфекції за методикою Р.Vogt; у другій групі (n = 642) також використовувалася дана методика, але за винятком місцевого застосування антибіотиків. За частотою виконаних рестернотомій, випадків поверхневої і глибокої ранової інфекції, а також за середніми показниками тривалості операції, тривалості перебування в стаціонарі та відділенні реанімації статистично значущих відмінностей між групами не виявлено (р 0,05). Середня вартість антибактеріальних препаратів в розрахунку на одного пацієнта в першій групі була істотно вище, ніж у другій (8,1 ± 3,9 і 3,3 ± 1,4 тис. рублів відповідно, р 0,001). Аналіз можливих предикторів ризику розвитку ранової інфекції показав, що індекс маси тіла, тривалість операції та виконання рестернотоміі статистично значимо впливають на ймовірність виникнення інфекційних ускладнень. Встановлено, що використання методики профілактики стернальной інфекції з місцевим застосуванням антибіотиків призвело до переважання грамнегативної флори у виділеннях з ран (р

Доп.точки доступа:
Базылев, В.В.; Карпунькин, О.А.; Воеводин, А.Б.; Медовщикова, С. Е. ; Карнахин, В. А.
Экз-ры:
Найти похожие

16.

    Оценка эффективности операций на наружной сонной артерии [] = Analysis of the efficiency of external carotid surgery / А. В. Шатравка [и др.] // Ангиология и сосудистая хирургия. - 2015. - Том 21, N 2. - С. 115-123
Рубрики: СОННОЙ АРТЕРИИ СТЕНОЗ--CAROTID STENOSIS
   ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ--TREATMENT OUTCOME
Аннотация: В работе доказана эффективность выполнения пластики наружной сонной артерии при окклюзии внутренней сонной артерии. По данным триплексного сканирования и транскраниальной допплерографии отмечен значительный прирост скорости кровотока по СМА в оперированной зоне – около 30% – через 1 год после хирургического лечения. 22 пациентам до и после операции выполнена однофотонная эмиссионная компьютерная томография. У большинства больных после операции выявлено улучшение перфузии ранее ишемизированной зоны головного мозга на стороне операции по данным однофотонной эмиссионной компьютерной томографии.
В роботі доведена ефективність виконання пластики зовнішньої сонної артерії при оклюзії внутрішньої сонної артерії. За даними триплексного сканування і транскраніальної доплерографії відзначений значний приріст швидкості кровотоку по СМА в оперованій зоні - близько 30% - через 1 рік після хірургічного лікування. 22 пацієнтам до і після операції виконана однофотонна емісійна комп'ютерна томографія. У більшості хворих після операції виявлено поліпшення перфузії раніше ішемізованої зони головного мозку на стороні операції за даними однофотонної емісійної комп'ютерної томографії.

Доп.точки доступа:
Шатравка, А.В.; Сокуренко, Г.Ю.; Акифьева, О.Д.; Суворов, С. А. ; Ризаханова, М. Р.
Экз-ры:
Найти похожие

17.

    Спонтанная реканализация хронической окклюзии внутренней сонной артерии [] = Spontaneous recanalization of chronic occlusion of the internal carotid artery / И. Н. Шаницын [и др.] // Ангиология и сосудистая хирургия. - 2015. - Том 21, N 2. - С. 124-135
Рубрики: СОННАЯ АРТЕРИЯ ВНУТРЕННЯЯ--CAROTID ARTERY, INTERNAL
   СОННОЙ АРТЕРИИ СТЕНОЗ--CAROTID STENOSIS
   ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ--CASE REPORTS
Аннотация: В статье описывается редкий случай спонтанной реканализации экстракраниального отдела внутренней сонной артерии (ВСА) через 11 мес. после окклюзии. Лишь несколько публикаций посвящены реканализации хронической окклюзии ВСА. Спонтанная реканализация ВСА встречается чаще, чем принято считать. В статье проанализирован весь доступный материал по данной проблеме, представленный в PubMed с 1957 по 2013 гг. Обсуждаются механизмы реканализации внутренней сонной артерии, методы диагностики и лечения.
У статті описується рідкісний випадок спонтанної реканалізації екстракраніального відділу внутрішньої сонної артерії (ВСА) через 11 міс. після оклюзії. Лише кілька публікацій присвячені реканалізації хронічної оклюзії ВСА. Спонтанна реканалізація ВСА зустрічається частіше, ніж прийнято вважати. У статті проаналізовано весь доступний матеріал з даної проблеми, представлений в PubMed з 1957 по 2013 рр. Обговорюються механізми реканалізації внутрішньої сонної артерії, методи діагностики і лікування.

Доп.точки доступа:
Шаницын, И.Н.; Максюшина, Т.Д.; Титова, Ю.И.; Персова, Е. А. ; Бажанов, С. П.
Экз-ры:
Найти похожие

18.

    Изучение проходимости сосудистого протеза, изготовленного методом электроспиннинга [] / И. В. Попова [и др.] // Ангиология и сосудистая хирургия. - 2015. - Том 21, N 2. - С. 136-142
Рубрики: ЖИВОТНЫЕ--ANIMALS
   КРОВЕНОСНЫХ СОСУДОВ ПРОТЕЗЫ--BLOOD VESSEL PROSTHESIS
   КРОВЕНОСНЫХ СОСУДОВ ПРОХОДИМОСТЬ--VASCULAR PATENCY
   ТРАНСПЛАНТАТА СОСУДИСТОГО ОККЛЮЗИЯ--GRAFT OCCLUSION, VASCULAR
Аннотация: В экспериментах in vivo было исследовано функционирование протезов сосудов, изготовленных методом электроспиннинга с малопроницаемым внутренним слоем. Протезы сосудов были имплантированы в инфраренальный отдел аорты 45 крыс, по 15 крыс на каждый тип протеза. Проходимость искусственного сосуда оценивалась при помощи метода магнитно-резонансной томографии и диагностической ультразвуковой допплерографии. Состояние протеза и окружающих тканей анализировали при помощи интраоперационной оценки, обзорной микроскопии и обзорной флуоресцентной микроскопии. Полученные данные демонстрируют, что протезы сосудов, изготовленные методом электроспиннинга с малопроницаемым внутренним слоем менее склонны к формированию неоинтимы и стенозированию по сравнению с протезами не имеющими такого слоя.
В експеріментах in vivo було досліджено функціонування протезів судин, виготовлених методом електроспінінга з малопроникливим внутрішнім шаром. Протези судин були імплантовані у інфраренальний відділ аорти 45 щурів, по 15 щурів на кожен тип протеза. Прохідність штучної судини оцінювалася за допомогою методу магнітно-резонансної томографії та діагностичної ультразвукової доплерографії. Стан протеза і навколишніх тканин аналізували за допомогою інтраопераційної оцінки, оглядової мікроскопії та оглядової флуоресцентної мікроскопії. Отримані дані показують, що протези судин, виготовлені методом електроспінінга з малопроникливим внутрішнім шаром, менш схильні до формування неоінтими та стенозуванню в порівнянні з протезами, які не мають такого шару.

Доп.точки доступа:
Попова, И.В.; Степанова, А.О.; Плотникова, Т.А.; Сергеевичев, Д. С. ; Акулов, А. Е.
Экз-ры:
Найти похожие

19.

    Отдаленные результаты комбинированного лечения торакоабдоминальных аневризм в результате диссекции [] / С. Тхор [и др.] // Ангиология и сосудистая хирургия. - 2015. - Том 21, N 2. - С. 144-150
Рубрики: КАТАМНЕСТИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ--FOLLOW-UP STUDIES
   ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ--TREATMENT OUTCOME
   АОРТЫ РАЗРЫВ--AORTIC RUPTURE
   ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ--CASE REPORTS
Аннотация: Анализируются отдаленные результаты лечения в сроки 3 года и 19 лет у двух больных с осложненным течением хронической торакоабдоминальной диссекции аорты. Каждому из них выполнено по 3 вмешательства, дважды по неотложным показаниям. Хирургические коррекции: резекция аневризмы брюшной аорты (2), торакоабдоминальное шунтирование (1). Эндоваскулярные вмешательства: имплантация стент-протезов в нисходящую аорту при разрыве ложной аневризмы (1) и в субренальном сегменте брюшной аорты (1), эмболизация висцеральной артерии при разрыве аневризмы (1). Результаты лечения признаны хорошими на основании клинического и ангиографического обследования. Достигнута реваскуляризация в сегментах вмешательства и оптимальное качество жизни больных. Дискутируются объем и выбор метода коррекции с учетом реальных клинических возможностей в конкретные сроки наблюдения.
Аналізуються віддалені результати лікування в строки 3 роки і 19 років у двох хворих з ускладненим перебігом хронічної торакоабдомінальної дисекції аорти. Кожному з них виконано по 3 втручання, двічі за невідкладними показниками. Хірургічні корекції: резекція аневризми черевної аорти (2), торакоабдомінальне шунтування (1). Ендоваскулярні втручання: імплантація стент-протезів у спадну аорту при розриві помилкової аневризми (1) і в субренальному сегменті черевної аорти (1), емболізація вісцеральної артерії при розриві аневризми (1). Результати лікування визнані хорошими на підставі клінічного та ангіографічного обстеження. Досягнуто реваскуляризації в сегментах втручання і оптимальну якість життя хворих. Дискутуються обсяг і вибір методу корекції з урахуванням реальних клінічних можливостей у конкретні терміни спостереження.

Доп.точки доступа:
Тхор, С.; Криевиньш, Д.; Гединьш, М.; Кисис, К. ; Кидикас, Х.
Экз-ры:
Найти похожие

20.

    Опыт лечения сочетанных костно-сосудистых повреждений конечностей у детей [] / А. Б. Хакимов [и др.] // Ангиология и сосудистая хирургия. - 2015. - Том 21, N 2. - С. 159-165
Рубрики: ДЕТИ--CHILD
   КОНЕЧНОСТИ--EXTREMITIES
   ПЕРЕЛОМЫ КОСТИ--FRACTURES, BONE
   КРОВЕНОСНЫЕ СОСУДЫ--BLOOD VESSELS
   АМПУТАЦИЯ ТРАВМАТИЧЕСКАЯ--AMPUTATION, TRAUMATIC
   ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ--CASE REPORTS
Аннотация: Данная статья посвящена одному из актуальных вопросов современной травматологии и ангиохирургии – возможности выполнения первичных реконструктивных операций у детей при полных и неполных ампутациях, открытых и закрытых переломах костей в условиях нарушенного кровообращения на основании опыта лечения 92 больных с подобными травмами. В статье приведены основные показания к проведению восстановительных операций и сделаны определенные выводы. На серии клинических примеров показаны основные этапы выполнения реконструкций.
Дана стаття присвячена одному з актуальних питань сучасної травматології та ангіохірургії - можливості виконання первинних реконструктивних операцій у дітей при повних і неповних ампутація, відкритих і закритих переломах кісток в умовах порушеного кровообігу на підставі досвіду лікування 92 хворих з подібними травмами. У статті наведені основні показання до проведення відновлювальних операцій і зроблені певні висновки. На серії клінічних прикладів показані основні етапи виконання реконструкцій.

Доп.точки доступа:
Хакимов, А.Б.; Юлдашев, А.А.; Ахмедов, Р.А.; Машарипов, Ф. А. ; Низов, О. Н.
Экз-ры:
Найти похожие

1-20 21-25

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)