Національна наукова медична бібліотека України

Національна наукова медична бібліотека України

Базы данных

Періодичних видань- результаты поиска

Вид поиска

Періодичних видань

Книг та авторефератів дисертацій

Польських медичних книг

Колекцій

Наукових збірників

Зведеного каталогу періодичних видань

Зведеного каталогу іноземних видань

Предметні рубрики

Авторитетні файли

Інформаційні листи

Польські медичні книги

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Зведеного каталогу періодичних видань (49)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: <.>S=РАСТЕНИЙ ЛИСТЬЯ<.>

Общее количество найденных документов : 45
Показаны документы с 1 по 30

1-30 31-45

    Кушнир, Е. Н.
    Антидисбиотическое и противовоспалительное действие фитогеля "виноградный" на слизистую полости рта крыс с генерализованным дисбиозом [Текст] / Е. Н. Кушнир, И. В. Ходаков // Вісн. стоматології. - 2012. - N 2. - С. 25-27. - Библиогр.: с. 27
Рубрики: РОТОВОЙ ПОЛОСТИ СЛИЗИСТАЯ ОБОЛОЧКА
   ВОСПАЛЕНИЕ
   ВИНОГРАД
   РАСТЕНИЙ ЛИСТЬЯ
   ГЕЛИ
   КРЫСЫ

Доп.точки доступа:
Ходаков, И.В.
Экз-ры:
Найти похожие

Дуюн, І. Ф.
Дослідження анатомічної будови надземних органів Achillea micranthoides Klok. et Krytzka [] / І. Ф. Дуюн, О. В. Мазулін, Т. В. Опрошанська // Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - 2020. - Том 13, N 1. - С. 72-77
MeSH-главная:
ТЫСЯЧЕЛИСТНИК -- ACHILLEA (анатомия и гистология, рост и развитие, химия)
МИКРОСКОПИЯ -- MICROSCOPY (использование)
РАСТЕНИЙ ЛИСТЬЯ -- PLANT LEAVES (анатомия и гистология, химия)
Аннотация: Лікарську рослинну сировину (ЛРС) і лікарські засоби, що отримали на її основі, успішно використовують у медицині тільки тоді, коли вони відповідають чинним нормативним документам. Ця відповідність визначається шляхом здійснення фармакогностичного аналізу. Для цього треба встановлювати тотожність і доброякісність ЛРС. Тотожність, як правило, підтверджується макро- та мікроскопічним аналізом. Перспективним для впровадження в медичну практику є маловивчений вид деревій подовий (Achillea micranthoides Klok. et Krytzka), філогенетично близький до офіцинального деревію звичайного (Achillea millefolium L.). Рослина має широку сировинну базу та тривалий вегетаційний період. Для ідентифікації вперше здійснили дослідження особливостей анатомічної будови надземних органів і виявили діагностичні мікроскопічні ознаки. Мета роботи – дослідження анатомічної будови надземних органів Achillea micranthoides Klok. et Krytzka. Матеріали та методи. Використовували траву Achillea micranthoides Klok. et Krytzka, зібрану у фазу масового цвітіння. Свіжу рослинну сировину фіксували в суміші гліцерин – етиловий спирт 96 % – вода очищена (1 : 1 : 1). Результати. Під час мікроскопічних досліджень встановили особливості анатомічної будови клітин епідерми листка, головної жилки, черешка, стебла, осі суцвіття, обгортки кошика та віночка. Висновки. Для сировини деревію подового визначили характерні діагностичні ознаки: поздовжньо-зморшкувата кутикула на нижній епідермі листка; дворядні багатоклітинні волоски та ефіроолійні залози на верхній і нижній епідермі; прості, 4–6 клітинні волоски, у яких нижні клітини стискаються, а верхня – дуже видовжена та створює павутинне опушення на нижній епідермі листка та на епідермі черешка, жилки, стебла і головної осі суцвіття; склеренхімна обкладинка з боку флоеми та ксилеми у провідних пучках жилки та черешка; пластинчасто-кутова коленхіма у стеблі та головній осі суцвіття; поздовжньо-зморшкувата кутикула на клітинах епідерми в головній осі суцвіття; ендодерма та склеренхімна обкладинка над флоемою провідних пучків.

Доп.точки доступа:
Мазулін, О. В.; Опрошанська, Т.В.
Экз-ры:
Найти похожие

Порівняльне фармакогностичне та фармакологічне дослідження листя Salvia verticillata та Salvia officinalis для встановлення перспективи створення нового лікарського засобу [] / М. М. Мига [та ін.] // Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - 2020. - Том 13, N 1. - С. 61-71
MeSH-главная:
ШАЛФЕЙ -- SALVIA (рост и развитие, химия)
РАСТЕНИЙ ЛИСТЬЯ -- PLANT LEAVES (химия)
МИКРОСКОПИЯ -- MICROSCOPY (использование)
Аннотация: Сировинна база лікарських рослин України – достатня тільки для половини фармакопейних видів. Чимало лікарської рослинної сировини зростає в недостатній кількості, а отже виникає потреба в її імпортуванні. В умовах імпортозалежності та дефіциту вітчизняної рослинної сировини пошук нових джерел біологічно активних речовин серед представників флори України є актуальним завданням сучасної фармацевтичної науки. Мета роботи – здійснити порівняльне фармакогностичне та фармакологічне дослідження листя S. verticillata та S. officinalis для встановлення можливості використання нефармакопейного виду у фармацевтичній і медичній практиці. Матеріали та методи. Об’єкт дослідження – листя S. verticillata та S. officinalis, що заготовлене в ботанічному саду Львівського національного університету імені І. Франка. Морфолого-анатомічну будову листя досліджуваних видів вивчили, застосовуючи метод світлової мікроскопії. Дослідження макро- і мікроелементного складу в листі S. officinalis і S. verticillata виконали атомно-емісійним спектрографічним методом. Визначення якісного складу та кількісного вмісту основних груп біологічно активних сполук здійснили методом ВЕРХ. Кількісне визначення фенольних сполук також виконали спектрофотометричним методом. Протизапальну активність галенових витяжок із листя досліджуваних видів вивчили на моделі гострого запального набряку, що викликаний субплантарним введенням розчину карагеніну. Результати. Методом світлової мікроскопії вивчили ключові мікроскопічні та діагностичні ознаки листя S. verticillata. В обох видах, що досліджували, визначили вміст 15 мікро- та макроелементів. У листі S. officinalis і S. verticillata ідентифікували 15 і 14 амінокислот, 8 і 6 сапонінів відповідно. Методом ВЕРХ встановили якісний склад і кількісний вміст речовин фенольної природи в листі S. officinalis і S. verticillata (13 і 12 сполук відповідно). Максимальний антиексудативний ефект сухих екстрактів із листя S. officinalis і S. verticillata спостерігали в дозі 50 мг/кг. В обох видах сировини домінували такі мікро- та макроелементи, як силіцій, фосфор, магній кальцій натрій, калій. Загальний вміст мікроелементів у листі S. verticillata в 1,78 раза більший, ніж у фармакопейному виді S. officinalis. Загальний вміст сапонінів переважає в листі S. verticillata та становить 15,09 мг/г, що на 12,1 % більше, ніж у фармакопейному виді. Загальний вміст флавоноїдів в 1,57 раза більший у листі S. verticillata, ніж у фармакопейному виді S. officinalis, вміст гідроксикоричних кислот найбільший у листі S. officinalis. Найбільший вміст суми всіх виявлених сполук фенольної природи характерний для листя S. verticillata – на 37,18 % (у 1,37 раза) більший, ніж у фармакопейному виді S. officinalis. У дозі 50 мг/кг протизапальна дія сухого екстракту з листя S. verticillata зіставна з активністю субстанції з листя S. officinalis. Висновки. У результаті порівняльного фармакогностичного та фармакологічного дослідження листя S. verticillata та S. officinalis встановили, що S. verticillata – перспективний вид для впровадження в медичну та фармацевтичну практику саме як джерело фенольних сполук. Протизапальну дію сухого екстракту з листя S. verticillata порівняли з активністю субстанції з листя S. officinalis, що вказує на можливість створення на її основі нового лікарського засобу з протизапальною дією.

Доп.точки доступа:
Мига, М. М.; Кошовий, О. М.; Гамуля, О. В.; Верховодова, Ю. В.; Кіреєв, І. В.; Комісаренко, А. М.
Экз-ры:
Найти похожие

Hydroxycinnamic acids in the raw material of hybrid bearded iris [] / A. V. Krechun [et al.] // Запорож. мед. журн. - 2020. - Том 22, N 2. - С. 256-260
MeSH-главная:
КАСАТИКОВЫЕ -- IRIDACEAE (химия)
РАСТЕНИЙ ЭКСТРАКТЫ -- PLANT EXTRACTS (химия)
ХРОМАТОГРАФИЯ -- CHROMATOGRAPHY (использование)
РАСТЕНИЙ ЛИСТЬЯ -- PLANT LEAVES (химия)
СПЕКТРОСКОПИЯ ОКОЛОИНФРАКРАСНАЯ -- SPECTROSCOPY, NEAR-INFRARED (использование)
Аннотация: Представители рода Iris (Iridaceae) распространены почти на всех континентах. По данным научной литературы, виды ирисов накапливают вторичные метаболиты, такие как флавоноиды, изофлавоноиды, ксантоны, кумарины, гидроксикоричные кислоты, сапонины, танины, витамины, органические кислоты. Цель работы – установление качественного и количественного состава гидроксикоричных кислот в сырье гибридных сортов ирисов, а также установление антимикробной активности сухих экстрактов и выделение индивидуальных веществ. Материалы и методы. Объекты исследования – листья и корневища стандартных карликовых бородатых ирисов (SDB). Вещества выделяли методом колоночной хроматографии, природу устанавливали физическими и физико-химическими методами анализа (УФ-, ИК-спектроскопия, ТСХ). Антибактериальную активность определяли методом диффузии в агар in vitro. Результаты. Гидроксикоричные кислоты идентифицированы в сырье ирисов методом хроматографии. Спектрофотометрическим методом установлено содержание гидроксикоричных кислот в пересчете на хлорогеновую кислоту – от 0,79 % до 2,83 %. Сухие экстракты листьев и корневищ I. hybrida «Little Dream» при концентрации 1 % показали умеренную ингибирующую активность в отношении грамположительных бактерии и грибов. Впервые методом колоночной хроматографии из корневищ Iris hybrida «Indian Pow Waw» выделены кофейная, хлорогеновая, неохлорогенова, феруловая кислоты, а их структура установлена инструментальными методами. Выводы. Содержание гидроксикоричных кислот в образцах варьирует от 0,79 % до 2,83 %. Установлена антимикробная активность сухих экстрактов листьев и корневищ I. hybrida «Little Dream». Впервые из корневищ Iris hybrida «Indian Pow Waw» выделены 4 производные гидроксикоричной кислоты. Результаты исследования свидетельствуют о перспективности использования культивируемых сортов ирисов как источника гидроксикоричных кислот.

Доп.точки доступа:
Krechun, A. V.; Mykhailenko, O. O.; Kovalov, V. M.; Buidin, Yu. V.; Osolodchenko, T. P.
Экз-ры:
Найти похожие

Дослідження хімічного складу айланту найвищого (Ailanthus altissima (Mill.) Swingle) [] / О. І. Панасенко [та ін.] // Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - 2020. - Том 13, N 3. - С. 341-348
MeSH-главная:
АЙЛАНТ -- AILANTHUS (химия)
ХРОМАТОГРАФИЯ ГАЗОВАЯ -- CHROMATOGRAPHY, GAS (использование)
РАСТЕНИЙ ЛИСТЬЯ -- PLANT LEAVES (химия)
Аннотация: Айлант найвищий – джерело різних класів біологічно активних сполук. Це зумовлює наявність у нього фітотоксичної, фумігантної, антиоксидантної, антимікробної, антигельмінтної дії. Але в фаховій літературі недостатньо відомостей щодо його хімічного складу, перспектив використання в медицині. Мета роботи – за допомогою GS/MS-аналізу дослідити якісний і кількісний склад айланту найвищого листя та плодів, встановити можливі перспективи використання цієї рослини в медичній практиці як джерела потенційних лікарських засобів. Матеріали та методи. Об’єкт дослідження – айланту найвищого листя та плоди. Настоянку одержали методом мацерації, сировину екстрагували метиловим спиртом за кімнатної температури протягом 10 днів. Якісне та кількісне визначення діючих сполук здійснили на газовому хроматографі Agilent 7890B GC System (Agilent, Santa Clara, CA, USA) з мас-спектрометричним детектором Agilent 5977 BGC /MSD (Agilent, Santa Clara, CA, USA) та хроматографічною колонкою DB-5ms (30 м ? 250 мкм ? 0,25 мкм). Результати. Під час дослідження в листі ідентифікували 35 біологічно активних сполук, у плодах айланту найвищого – 41. Аналізуючи листя, виявили основні складові: фітол – 21,15 %, гексадеканова кислота – 8,53 %, ?-токоспіро А – 8,14 %, 2-С-метил-міо-інозитол – 7,78 %. У плодах найбільшу частку становили ?-токоферол – 13,35 %, вакценова кислота – 11,42 %, 2-етилгексиловий ефір бутанової кислоти – 9,77 %. Висновки. Уперше за допомогою GS/MS встановили хімічний склад айланту найвищого листя та плодів. Ідентифікували 35 біологічно активних сполук у листі та 41 – у плодах. Основні компоненти листя: фітол – 21,15 %, гексадеканова кислота – 8,53 %, ?-токоспіро А – 8,14 %; плодів: ?-токоферол – 13,35 %, вакценова кислота – 11,42 %, 2-етилгексиловий ефір бутанової кислоти – 9,77 %. Результати можна використовувати для створення нових потенційних антимікробних, антиоксидантних і протизапальних лікарських засобів.

Доп.точки доступа:
Панасенко, О. І.; Аксьонова, І. І.; Денисенко, О. М.; Мозуль, В. І.; Головкін, В. В.
Экз-ры:
Найти похожие

Морфолого-анатомічне вивчення листя Rhododendron luteum sweet [] / Т. М. Гонтова [та ін.] // Укр. біофармац. журнал. - 2020. - № 1. - С. 72-77
MeSH-главная:
РОДОДЕНДРОН -- RHODODENDRON (анатомия и гистология)
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ И МИКРОСКОПИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ -- MORPHOLOGICAL AND MICROSCOPIC FINDINGS
РАСТЕНИЙ ЛИСТЬЯ -- PLANT LEAVES (анатомия и гистология)

Доп.точки доступа:
Гонтова, Т. М.; Гапоненко, В. П.; Проскуріна, К. І.; Руденко, В. П.; Левашова, О. Л.
Экз-ры:
Найти похожие

Івасюк, І. М.
Дослідження морфолого-анатомічної будови трави смикавця їстівного (Cyperus esculentus L.) [] / І. М. Івасюк, С. М. Марчишин, Л. І. Будняк // Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - 2019. - Том 12, N 3. - С. 298-303
MeSH-главная:
ОСОКОВЫЕ -- CYPERACEAE (анатомия и гистология, химия)
РАСТЕНИЙ ЛИСТЬЯ -- PLANT LEAVES (химия)
МИКРОСКОПИЯ -- MICROSCOPY (использование)
РАСТЕНИЙ СТРОЕНИЕ -- PLANT STRUCTURES (анатомия и гистология)
Аннотация: Смикавець їстівний (сить їстівна, чуфа, земляний мигдаль, тигрові горішки) – Cyperus esculentus L. з родини осокові (Cyperaceae) сьогодні належить до нових рослинних ресурсів харчування, які використовуються людством. Цей вид згодом може конкурувати з традиційними олійними культурами. В Україні культура чуфи відома з початку ХХ ст. Мета роботи – вивчення морфолого-анатомічної будови трави смикавця їстівного, що запропонована відділом нових культур НБС НАН України імені М. М. Гришка, та встановлення її основних діагностичних ознак. Матеріали та методи. Мікропрепарати виготовляли з листків чуфи, фіксованих у суміші спирт-гліцерин-вода (1:1:1), і досліджували загальноприйнятими методами з використанням мікроскопа Item: PB-2610. Фотофіксацію результатів здійснювали фотокамерою Samsung PL50. Результати. Під час мікроскопічних досліджень рослинної сировини звертали увагу на морфологічну будову стебла, листка, структуру клітин епідерміса, тип листкової пластинки, наявність, кількість і тип продихів. Висновки. Дослідили морфолого-анатомічну будову трави смикавця їстівного (чуфи). Основними морфологічними ознаками є тригранне стебло, лінійної будови, сидячі, з піхвою та паралельними жилками, без язичка й опушення, тонкі, цілокраї листки. Генеративні пагони утворюються зрідка. Основні діагностичні анатомічні ознаки листка смикавця їстівного: листкова пластинка білатерального типу, гіпостоматична, фістукоїдна. Верхня (вентральна) епідерма листка рослини крупноклітинна без продихів, нижня (дорсальна) дрібноклітинна з продихами; продихи тетрацитного типу; мезофіл слабко диференційований, чималу площу займають великі простори тонкостінної аеренхіми; в субепідермальних шарах спостерігаються численні ідіобласти з коричнево-помаранчевим вмістом; серед базисних клітин верхньої епідерми розміщені групи з 6 моторних прозорих, значно вакуолізованих або мертвих, позбавлених хлоропластів клітин, які містять воду, іноді включають дрібні кубічні кристали кальцій оксалату; провідні пучки жилки листка колатерального типу, центральний більший за бічні, бічні пучки різняться за розмірами, розміщені під верхньою епідермою та у стовпчастих ділянках паренхіми.

Доп.точки доступа:
Марчишин, С. М.; Будняк, Л. І.
Экз-ры:
Найти похожие

Кисличенко, B. C.
Порівняльне вивчення флавоноїдів груші звичайної листя сортів Ноябрська, Лісова красуня та Лимонка [] / B. C. Кисличенко, О. М. Новосел, В. В. Король // Вісн. фармації. - 2019. - № 2. - С. 11-14
MeSH-главная:
(химия)
РАСТЕНИЙ ЛИСТЬЯ -- PLANT LEAVES (химия)
ФЛАВОНОИДЫ -- FLAVONOIDS (анализ, выделение и очистка)

Доп.точки доступа:
Новосел, О. М.; Король, В. В.
Экз-ры:
Найти похожие

Іосипенко, О. О.
Мінеральний склад листя кабачків [] / О. О. Іосипенко, В. С. Кисличенко, З. І. Омельченко // Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - 2019. - Том 12, N 2. - С. 148-152
MeSH-главная:
РАСТЕНИЙ ЛИСТЬЯ -- PLANT LEAVES (химия)
МИКРОЭЛЕМЕНТЫ -- TRACE ELEMENTS (химия)
СПЕКТРОФОТОМЕТРИЯ АТОМНАЯ -- SPECTROPHOTOMETRY, ATOMIC (использование)
Аннотация: Мета роботи – порівняльне дослідження якісного складу та кількісного вмісту мінеральних речовин листя кабачків трьох сортів: біло-, жовто- та зеленоплідних. Матеріали та методи. Об’єкти дослідження – листя кабачків трьох сортів, які заготовляли в Харківській області в серпні 2018 року. Для визначення якісного складу та кількісного вмісту мінеральних речовин використовували метод атомно-емісійної спектроскопії з фотографічною реєстрацією на приладі ДФС-8. Результати. У досліджуваних видах сировини встановили наявність не менше ніж 19 елементів. У листі кабачків у великих кількостях накопичувалися такі елементи (мг/100 г): калій (4080,0–8150,0), кальцій (1830,0–2630,0), силіцій (510,0–2000,0), магній (610,0–1050,0), фосфор (245,0–750,0), натрій (75,0–122,0), ферум (10,0–92,0), алюміній (25,0–105,0), цинк (21,0–30,6) і манган (6,6–7,9). Висновки. Методом атомно-емісійної спектроскопії з фотографічною реєстрацією досліджено елементний склад листя кабачків трьох сортів. Встановлена наявність 19 елементів, із них у всіх досліджуваних видах сировини домінують за вмістом калій, кальцій, силіцій, магній і натрій. Результати свідчать про перспективність вивчення листя кабачків як джерел макро- та мікроелементів, а також як доступних видів лікарської рослинної сировини із достатньою сировинною базою для створення нових лікарських засобів на їхній основі.

Доп.точки доступа:
Кисличенко, В. С.; Омельченко, З. І.
Экз-ры:
Найти похожие

10.

Фармакопейна ідентифікація та діагностика методом мікроскопії лікарської рослинної сировини: листя [] / О. Г. Вовк [та ін.] // Фармаком. - 2019. - № 3. - С. 6-26
MeSH-главная:
(анатомия и гистология)
ФАРМАКОПЕИ КАК ТЕМА -- PHARMACOPOEIAS AS TOPIC (стандарты)
МИКРОСКОПИЯ -- MICROSCOPY (использование)
РАСТЕНИЯ ЛЕКАРСТВЕННЫЕ -- PLANTS, MEDICINAL (анатомия и гистология)

Доп.точки доступа:
Вовк, О. Г.; Котов, А. Г.; Котова, Е. Е.; Соколова, О. О.
Экз-ры:
Найти похожие

11.

Хвороби сої за дії фітопатоґенних бактерій роду Pseudomonas [] / Т. Т. Гнатюк [та ін.] // Мікробіологічний журнал. - 2019. - Том 81, N 3. - С. 68-83
MeSH-главная:
РАСТЕНИЙ БОЛЕЗНИ -- PLANT DISEASES (микробиология)
СОЯ -- SOYBEANS (микробиология)
РАСТЕНИЙ ЛИСТЬЯ -- PLANT LEAVES (микробиология)
ПСЕВДОМОНАДЫ -- PSEUDOMONAS (патогенность)
ДНК ШТРИХ-КОДИРОВАНИЕ ТАКСОНОМИЧЕСКОЕ -- DNA BARCODING, TAXONOMIC (методы)
ПОЛИМЕРАЗНАЯ ЦЕПНАЯ РЕАКЦИЯ -- POLYMERASE CHAIN REACTION (методы)
Аннотация: Мета. Обґрунтувати і експериментально підтвердити роль бактерій роду Pseudomonas у патогенезі сої та вивчити біологічні властивості домінуючого збудника Pseudomonas savastanoi pv. glycinea. Методи. Теоретичне узагальнення, лабораторно-модельні дослідження, фітопатологічні, мікробіологічні, фізіологічні, біохімічні та молекулярно-генетичні. Результати. Встановлено, що в різних ґрунтово-кліматичних зонах України найбільшу групу патогенів складають бактерії роду Pseudomonas. Запропоновано методи ідентифікації домінуючого виду фітопатогенної бактерії Pseudomonas savastanoi pv. glycinea, що викликає кутасту плямистість сої. Висновки. Багаторічний моніторинг посівів сої районованих сортів різних ґрунтово-кліматичних зон України показав, що одним з домінуючих збудників бактеріозів є Pseudomonas savastanoi pv. glycinea у колі бактеріальних патогенів цієї рослини. Створено базу профілів ВОХ-фрагментів для колекційних штамів P. savastanoi pv. glycinea, P. syringae pv. syringae, P. savastanoi pv. phaseolicola, Pseudomonas syringae pv. tabaci. Метод ВОХ-ПЛР дозволяє ідентифікувати фітопатогенні псевдомонади до виду, але не до патовару. Показано, що ідентифікацію збудників бактеріозів сої роду Pseudomonas потрібно проводити на основі симптоматики та поліфазної таксономії

Доп.точки доступа:
Гнатюк, Т. Т.; Житкевич, Н. В.; Петриченко, В. Ф.; Калініченко, А. В.; Патика, В. П,
Экз-ры:
Найти похожие

12.

Epiphytic Bacteria Bacillus subtilis UzNU-18 from Jerusalem Artichoke (Helianthus tuberosus L.) – the Active Biocontrol Agent of Phytopathogenic Microorganisms [Text] / К. Davranov [et al.] // Мікробіологічний журнал. - 2019. - Том 81, N 3. - P27-37
MeSH-главная:
ПОЧВЫ МИКРОБИОЛОГИЯ -- SOIL MICROBIOLOGY
РАСТЕНИЙ ЛИСТЬЯ -- PLANT LEAVES (микробиология)
СЕННАЯ ПАЛОЧКА -- BACILLUS SUBTILIS (химия)
ГРИБЫ -- FUNGI (патогенность)
Кл.слова (ненормированные):
ИЕРАСУЛИМСКИЙ АРТИШОК -- ТОПИНАМБУР
Аннотация: We isolated a new strain of bacteria belonging to the genus Bacillus from the green leaves of Jerusalem artichoke also known as topinambour (Helianthus tuberosus L.). The aim of this work was to study physiological and biochemical features of the epiphytic strain Bacillus subtilis UzNU-18, its antagonistic activity, and conditions of formation of antimicrobial metabolites synthesized by this strain. Methods. Standard microbiological, molecular biological, biochemical, chromatographical and statistical methods was used. Results. The isolate UzNU-18 was isolated from the surface of green leaves of Jerusalem artichoke also known as topinambour (Helianthus tuberosus L). Upon screening, this isolate was selected as the best growth inhibitor of the tested phytopathogenic fungi species (Fusarium oxysporum, Fusarium culmorum, Fusarium solani, Rhizoctonia solani, Phytophtora capsici, Alteranria alternata) and bacteria species (Pseudomonas syringae, Erwinia carotovora, Xanthomonas beticola). The 16S rRNA sequence analysis showed that the isolate (GenBank accession # MH312004) belongs to Bacillus subtilis. Chromatography mass spectrometry analysis showed that Bacillus subtilis UzNU-18 produces antagonistic substance - 2.4-dimethylpentanone-3. Conclusions. Inoculation of soil with Bacillus subtilis UzNU-18 culture liquid reduced the infectious content in soil and contributed to better growth of wheat seedlings

Доп.точки доступа:
Davranov, К.; Shurigin, V.; Mammadiev, A.; Ruzimova, K.
Экз-ры:
Найти похожие

13.

Analysis of pharmaceutical market of dietary supplements with green tea leaves extract / O. Yu. Maslov [et al.] // Актуальні питання фармацевтичної і медичної науки та практики. - 2022. - Т. 15, N 1. - P40-45
MeSH-главная:
ЧАЙНЫЕ -- THEACEAE (химия)
РАСТЕНИЙ ЛИСТЬЯ -- PLANT LEAVES (химия)
МАРКЕТИНГ -- MARKETING (экономика)
Аннотация: Мета роботи – аналіз асортименту дієтичних добавок з екстрактом листя зеленого чаю на сучасному фармацевтичному ринку України для дальшого пошуку шляхів удосконалення та оптимізації фармацевтичного забезпечення. Матеріали та методи. Асортимент дієтичних добавок вивчали за інтернет-ресурсами з пошуком дієтичних добавок в аптеках України. Використані методи: маркетинговий, статистичний, логічний, графічний. Результати. Проаналізували асортимент дієтичних добавок з екстрактом листя зеленого чаю. Результати: лідерами за кількістю фірм-виробників аналізованої групи товарів є США, Україна та Польща, їхня частка становить 61 %, 16 % і 8 % відповідно. За асортиментом перше місце посідає США – 66 %. Дієтичні добавки представлені 6 лікарськими формами, більшість із них – капсули (60 %). Визначили, що монопрепарати переважають на фармацевтичному ринку і становлять 77 %. Здійснили цінову сегментацію ринку дієтичних добавок з екстрактом листя зеленого чаю, результати показали, що здебільшого це дієтичні добавки в ціновому діапазоні 200–500 грн. Вивчення фірмової структури дало змогу виділити лідерів серед іноземних компаній: Now Foods (27 %), Swanson (20 %), Puritan`s Pride (14 %). Висновки. Станом на початок 2022 р. в Україні наявні 42 дієтичні добавки з екстрактом листя зеленого чаю. Нині на фармацевтичному ринку України 84 % дієтичних добавок з екстрактом листя зеленого чаю представлені іноземними виробниками (переважно монопрепаратами) у вигляді капсул та в ціновому інтервалі від 200 до 500 грн.

Доп.точки доступа:
Maslov, O. Yu.; Kolisnyk, S. V.; Komisarenko, M. A.; Poluian, S. M.; Holik, M. Yu.; Tomarovska, T. O.
Экз-ры:
Найти похожие

14.

Study of flavonoids and phenolic acids in green tea leaves [] / O. Yu. Maslov [et al.] // Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - 2021. - Том 14, N 3. - С. 287-291
MeSH-главная:
ЧАЙНЫЕ -- THEACEAE (химия)
РАСТЕНИЙ ЛИСТЬЯ -- PLANT LEAVES (химия)
ФЛАВОНОИДЫ -- FLAVONOIDS (анализ, химия)
ХРОМАТОГРАФИЯ ЖИДКОСТНАЯ ВЫСОКОГО ДАВЛЕНИЯ -- CHROMATOGRAPHY, HIGH PRESSURE LIQUID (использование)
Аннотация: Мета роботи – визначити якісний склад і кількісний уміст флавоноїдів і фенолокислот у зеленого чаю листі. Матеріали та методи. Об’єкт дослідження – зеленого чаю листя, що зібране в провінції Аньхой, КНР. Аналіз 60 % спиртової витяжки зеленого чаю листя здійснили методом високоефективної рідинної хроматографії за допомогою хроматографічної системи Prominence LC-20 Shimadzu (Японія) зі спектрофотометричним детектором SPD-20AV, колонка Agilent Technologies Microsorb-MV-150 (C18 модифікований силікагель, довжина – 250 мм, діаметр – 4,6 мм, розмір зерен сорбенту – 5 мкм). Ідентифікацію речовин у витяжці виконали шляхом порівняння часу утримування та спектральних характеристик речовин, що досліджували, зі стандартами. Результати. У зеленого чаю листі ідентифікували 13 сполук, визначили їхній кількісний уміст. Серед агліконів флавоноїдів кількісно переважав кверцетин (0,35 %), а з-поміж глікозидів флавоноїдів – лютеолін-6-С-глюкозид (1,30 %). Із фенольних кислот основна сполука – галова кислота (5,21 %). Висновки. Встановили якісний склад і кількісний уміст флавоноїдів, фенольних кислот у зеленого чаю листі методом високоефективної рідинної хроматографії. Вміст флавоноїдів у зеленого чаю листі перевищував такий для фенольних кислот.

Доп.точки доступа:
Maslov, O. Yu.; Kolisnyk, S. V.; Komisarenko, M. A.; Akhmedov, E. Yu.; Poluian, S. M.; Shovkova, Z. V.
Экз-ры:
Найти похожие

15.

Визначення параметрів екстракції біологічно активних речовин із журавлини листя [] / І. К. Власова [та ін.] // Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - 2022. - Т. 15, N 2. - С. 145-152
MeSH-главная:
VACCINIUM MYRTILLUS -- VACCINIUM MYRTILLUS (химия)
РАСТЕНИЙ ЛИСТЬЯ -- PLANT LEAVES (химия)
ФЕНОЛЫ -- PHENOLS (химия)
Аннотация: Проблема цукрового діабету 2 типу через його поширеність, тяжкість та ускладнення є однією з найактуальніших у світі. Рослини роду Vaccinium – перспективні джерела для створення гіпоглікемічних і гіполіпідемічних засобів. Дослідження показали, що екстракт із журавлини великоплідної листя, отриманий 50 % розчином етанолу, має перспективу під час використання для корекції інсулінорезистентних станів. Зважаючи на це, для створення нових лікарських засобів на основі журавлини великоплідної листя потрібно визначити оптимальні параметри екстракції біологічно активних речовин (БАР) із цієї сировини. Мета роботи – визначення параметрів екстракції БАР із журавлини великоплідної (Oxycoccus macrocarpus (Ait.) Pursh) листя для створення нового сухого екстракту з гіпоглікемічною дією. Матеріали та методи. Об’єкт дослідження – журавлини великоплідної листя. Витяги з журавлини великоплідної листя отримали 50 % розчином етанолу в співвідношенні 1:10; 1:15; 1:20; 1:25; 1:30 і 1:35 шляхом мацерації за кімнатної температури протягом 8 годин. Екстракцію повторювали 4 рази з новими порціями екстрагента, збираючи кожний витяг окремо. Ідентифікацію фенольних сполук здійснили методом тонкошарової хроматографії, кількісне визначення – спектрофотометричним методом. Розрахували коефіцієнт масовіддачі кожної стадії (miБАР/Vіекстрагента) за кожним із показників, за допомогою пакета прикладних програм Statistiсa встановили залежність цих факторів від кратності екстракції. В такий спосіб визначили раціональну кратність екстракції. Результати. На ТШХ витягів із журавлини великоплідної листя порівняно зі стандартними зразками речовин виявили галову та хлорогенову кислоти, рутин, кверцетин і гіперозид. Встановили вміст суми похідних гідроксикоричних кислот у перерахунку на хлорогенову кислоту, суми флавоноїдів у перерахунку на рутин, вміст суми фенольних сполук у перерахунку на галову кислоту. Виявили, що вичерпну екстракцію БАР 50 % розчином етанолу з журавлини великоплідної листя забезпечує співвідношення 1 до 100–110. Проте оптимальним є екстрагування БАР із журавлини великоплідної листя у співвідношенні 1:10 двічі, що забезпечує максимальний вихід БАР при мінімальних затратах екстрагента. Висновки. Використовуючи математичні та статистичні методи, встановили: 50 % розчином етанолу раціонально здійснювати екстракцію БАР із журавлини великоплідної листя у співвідношенні 1:10 двічі. Надалі це буде використано для розроблення технології отримання екстракту.
The problem of type 2 diabetes due to its prevalence, severity, and complications is one of the most pressing in the world. Plants of the genus Vaccinium are promising sources for the creation of hypoglycemic and hypolipidemic medicines. Studies have shown that the extract from cranberry leaves, obtained with 50 % ethanol solution has prospects to be used for correcting insulin resistance. Therefore, for creating new medicines based on cranberry leaves, it is necessary to determine the optimal parameters of biologically active substances (BAS) extraction from this raw material. The aim of the research is to determine the parameters of BAS extraction from cranberry leaves (Oxycoccus macrocarpus (Ait.) Pursh) for creating a new dry extract with hypoglycemic activity. Materials and methods. The object of the study was cranberry leaves. Extracts from the leaves were obtained with 50 % ethanol solution in a ratio of 1:10; 1:15; 1:20; 1:25; 1:30 and 1:35 by maceration at room temperature for 8 hours. The extraction was repeated four times with new portions of the extractant, collecting each extract separately. Identification of phenolic compounds was performed by thin-layer chromatography. An assay of phenolic compounds was carried out by spectrophotometric methods. The mass transfer coefficient of each stage (miBAS/Viextragent) was calculated for each indicator and the dependence of these factors on the extraction multiplicity to determine the rational extraction was derived using the software Statistics. Results. Gallic and chlorogenic acids, rutin, quercetin, and hyperoside were detected on TLC of cranberry leaves extracts in comparison with standard samples of substances. The content of the sum of hydroxycinnamic acid derivatives in terms of chlorogenic acid, the number of flavonoids in terms of rutin, and the content of the sum of phenolic compounds in terms of gallic acid were determined. It was established that the exhaustive extraction of BAS with 50 % ethanol solution from the cranberry leaves provides a ratio of 1 to 100–110. It was rational to carry out BAS extraction from cranberry leaves in a ratio of 1:10 twice, this would ensure the maximum yield of BAS at the minimum cost of the extractant. Conclusions. It was found that was rational to extract BAS with 50 % ethanol solution from cranberry leaves in a ratio of 1:10 twice using mathematical and statistical methods. It would be used in the future in the development of extract technology.

Доп.точки доступа:
Власова, І. К.; Кошовий, О. М.; Кухтенко, О. С.; Комісаренко, М. А.; Ільїна, Т. В.; Ковальова, А. М.
Экз-ры:
Найти похожие

16.

Khishova, Olga.
Development of specification for pharmaceutical substance of red raspberry leaves dry extract / O. Khishova, I. Savkov // Фармаком. - 2021. - N 1/4. - P26-28
MeSH-главная:
РАСТИТЕЛЬНЫЕ ПРЕПАРАТЫ -- PLANT PREPARATIONS (фармакология)
МАЛИНА -- RUBUS IDAEUS
РАСТЕНИЙ ЛИСТЬЯ -- PLANT LEAVES

Доп.точки доступа:
Savkov, Ivan
Экз-ры:
Найти похожие

17.

Фармакогностичні дослідження трави Trifolium fragiferum L. флори півдня України [] / О. В. Гречана [та ін.] // Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - 2022. - Т. 15, N 3. - С. 241-249
MeSH-главная:
КЛЕВЕР -- TRIFOLIUM (рост и развитие, химия)
РАСТЕНИЙ ЛИСТЬЯ -- PLANT LEAVES (химия)
ХРОМАТОГРАФИЯ ГАЗОВАЯ МАСС-СПЕКТРОМЕТРИЯ -- GAS CHROMATOGRAPHY-MASS SPECTROMETRY (использование)
МИКРОСКОПИЯ -- MICROSCOPY (использование)
Аннотация: Робота присвячена дослідженню надземної частини представника роду конюшина флори півдня України Trifolium fragiferum L. Мета роботи – дослідження надземної частини представника флори півдня України конюшини суничної, що має достатню сировинну базу та історію використання в народній медицині. Maтеріали та методи. Зразки вирощували в передмісті Запоріжжя та заготовляли у період повного цвітіння (травень – червень). Мікроскопічний аналіз виконали з тимчасовими препаратами листка та стебел. Рослинні екстракти аналізували хроматографічно, використовуючи газовий хроматограф Agilent Technologies 6890 із мас-спектрометричним детектуванням. Результати. Листок вкритий паренхімними клітинами з ледь потовщеними оболонками з аномоцитними продихами. Основна паренхіма складена з округлих тонкостінних клітин. Стебло округле, вкрите видовженими паренхімними клітинами з тонкими оболонками майже без продихів та опушення. Центральний осьовий циліндр пучкового типу. Пучки відкриті колатеральні, крупні. Над флоемою пучків є багатошарова склеренхіма. Серцевина частково виповнена, в центрі порожниста. У нативному екстракті виявлено 63 сполуки, з них ідентифікували 37: кумарини, жирні кислоти, дитерпенові спирти, оксигеновані вуглеводні терпеноїдної природи, вищі вуглеводні, представники фітостеролів і фітостеринів. Після кислотного гідролізу кислотою сульфатною знайдено 58 сполук, з них ідентифікували 49: кумарини, спирти та феноли, альдегіди та кетони, сполуки дитерпенової природи. Висновки. Фармакогностичний аналіз представника роду конюшина Trifolium fragiferum L. дав змогу встановити діагностичні мікроскопічні ознаки листка та стебла. Порівняли компоненти нативного екстракту та після його кислотного гидролізу. Визначили закономірності розподілу класів речовин, що характеризували лише певний тип екстракту. Так, монотерпеноїди, ароматичні, гетероциклічні сполуки виявили в гідролізованому продукті, а сесквітерпени та стероїдні сполуки – тільки в нативному екстракті трави конюшини суничної. Спирти, альдегіди та кетони становили більшість у гідролізованому екстракті, а вуглеводнів виявили більше у нативному. Лише 5 компонентів ідентифіковано в обох витягах: нонакозан, 2-феноксіетанол, лоліолід, дигідроактинідіолід і кумарин, що істотно відрізнялися за кількістю.
The work is devoted to the study of herbs of the representative genus Clover Trifolium fragiferum L. from the south Ukrainian flora. The aim of this research is to investigate the representative of Southern Ukraine flora Trifolium fragiferum L. which has a sufficient raw material base and use in folk medicine. Materials and methods. Samples were grown in the suburbs of Zaporizhzhia and harvested during full flowering (May – June). Microscopic analysis was performed with temporary preparations of leaves and stems. Plant extracts were analyzed chromatographically using an Agilent Technologies 6890 gas chromatograph with mass spectrometric detection. Results. The leaf is covered with parenchymal cells with slightly thickened membranes with anocytic stomata. The main parenchyma is composed of rounded toxoid cells. Stem rounded, covered with elongated parenchymal cells with thin membranes with almost no stomata and pubescence. Central axial cylinder is of beam type. Beams are open collateral, large. Above the phloem of the bundles is a multilayered sclerenchyma. The core is partially filled, hollow in the center. 63 compounds were found in the native extract, of which 37 were identified: coumarins, fatty acids, diterpene alcohols, oxygenated hydrocarbons of terpenoid nature, higher hydrocarbons, representatives of phytosterols, and phytosterols. After acid hydrolysis with sulfuric acid, 58 compounds were found, of which 49 were identified: coumarins, alcohols and phenols, aldehydes and ketones, compounds of diterpene nature. Conclusions. Pharmacognostic analysis of the genus Clover Trifolium fragiferum L. revealed diagnostic microscopic signs of leaves and stems. The components of the native extract are compared, and after its acid hydrolysis. Certain regularities in the distribution of classes of substances that characterized certain types of extracts were revealed: monoterpenoids, aromatic, heterocyclic compounds characterized the hydrolyzed product. Sesquiterpenes and steroid compounds are found only in the native extract of strawberry clover herb. Alcohols, aldehydes, and ketones were the majority in the hydrolyzed extract, and hydrocarbons were observed more in the native. Only 5 components were identified in both extracts: nonacosan, 2-phenoxyethanol, loliolide, dihydroactinidiolide and coumarin with significant differences in amounts.

Доп.точки доступа:
Гречана, О. В.; Сербін, А. Г.; Салій, О. О.; Рудник, А. М.; Шевченко, І. М.; Фуклева, Л. А.
Экз-ры:
Найти похожие

18.

Стремоухов, О. О.
Дослідження біологічно активних речовин леткої фракції вегетативних органів лохини високорослої [] / О. О. Стремоухов, О. М. Кошовий, М. А. Комісаренко // Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - 2021. - Том 14, N 2. - С. 185-193
MeSH-главная:
ГОЛУБИКА -- BLUEBERRY PLANT (рост и развитие, химия)
РАСТЕНИЙ ЛИСТЬЯ -- PLANT LEAVES (химия)
РАСТЕНИЙ СТВОЛЫ -- PLANT STEMS (химия)
ХРОМАТОГРАФИЯ ГАЗОВАЯ МАСС-СПЕКТРОМЕТРИЯ -- GAS CHROMATOGRAPHY-MASS SPECTROMETRY (использование)
Аннотация: Україна посіла друге місце у світі після Перу за темпами закладання нових плантацій лохини. Експерти оцінюють, що в Україні у 2018 р. відведено під нові плантації лохини від 0,7 тис. до 1,0 тис. гектарів. За останні 12 років лохина з маловідомого продукту перетворилася в одну з основних ягідних культур. У структурі комерційних площ лохина – на 3 місці після чорної смородини та суниці садової (полуниці). На першому місці за площами під лохиною в Україні – Житомирська область, далі – Волинська та Київська області. Експорт лохини з України може зрости до 20 тис. тонн через 5 років. Лохину вважають багатим джерелом біологічно активних речовин для фармацевтичного та медичного застосування, тому її дослідження – перспективний напрям фармацевтичної науки. В Україні немає жодного вітчизняного стандартизованого монопрепарату з лохини високорослої, є тільки дієтичні та функціональні добавки іноземного виробництва. За кордоном препарати з плодів лохини застосовують для поліпшення зору та як в’яжучі засоби при колітах, ентороколітах і діареях. Отже, розроблення вітчизняних стандартизованих лікарських засобів на основі сировини з лохини високорослої – актуальне завдання сучасної фармації. Мета роботи – вивчити фітохімічний профіль леткої фракції вегетативних органів (листя, стебел і плодів) лохини високорослої. Матеріали та методи. Об’єкти дослідження – листя, плоди та стебла лохини високорослої (Vaccinium corymbosum L.), в яких методом хромато-мас-спектрометрії на газовому хроматографі Agilent Technologies 6890 із мас-спектрометричним детектором 5973 дослідили склад компонентів леткої фракції. Результати. Методом хромато-мас-спектрометрії у складі летких фракцій листя, плодів і стебла лохини високорослої виявили 65 речовин. У листі лохини високорослої визначили 49 речовин: 36 сполук терпенової природи, 13 органічних кислот, 2 сполуки не ідентифікували. У плодах лохини високорослої виявили 47 речовин: 36 сполук терпенової природи, 14 органічних кислот, 3 не ідентифіковані. У складі стебел лохини високорослої виявили 50 речовин: 33 сполуки терпенової природи, 14 органічних кислот, одна не ідентифікована. Висновки. У результаті фітохімічних досліджень уперше встановили компонентний склад летких фракцій листя, стебел і плодів лохини високорослої флори України. Ідентифікували та встановили вміст 65 речовин, з-поміж них 14 органічних кислот і 39 сполук терпенової природи.

Доп.точки доступа:
Кошовий, О. М.; Комісаренко, М. А.
Экз-ры:
Найти похожие

19.

Коваленко, О. Г.
Вірусінфікований калюс квасолі та його оздоровлення in vitro за дії ліпосомальних препаратів [] / О. Г. Коваленко, A. M. Кириченко, О. Ю. Коваленко // Мікробіологічний журнал. - 2020. - Том 82, N 5. - С. 58-64
MeSH-главная:
РАСТЕНИЙ БОЛЕЗНИ -- PLANT DISEASES (вирусология)
МОЗАИКИ ВИРУСЫ -- MOSAIC VIRUSES (действие лекарственных препаратов)
РАСТЕНИЙ ЛИСТЬЯ -- PLANT LEAVES (вирусология, действие лекарственных препаратов)
ФАСОЛЬ -- PHASEOLUS (вирусология)
ПРОТИВОВИРУСНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIVIRAL AGENTS (прием и дозировка)
IN VITRO МЕТОДЫ -- IN VITRO TECHNIQUES (методы)
Аннотация: Метою даної роботи є розробка системи оздоровлення квасолі, ураженої вірусами жовтої (ВЖМК) та звичайної мозаїки квасолі (ВЗМК) за комбінування культури калюсу і ліпосомальних препаратів гліканів. Методи. Культивування експлантів і калюсних культур здійснювали в умовах in vitro за загальноприйнятими методами біотехнології рослин. Введення експлантів в культуру in vitro проводили у весняно-літній період. Наявність вірусної інфекції встановлювали за допомогою полімеразної ланцюгової реакції зі зворотною транскрипцією. Для ідентифікації вірусів використовували вірус-специфічні праймери, які дозволяли ампліфікувати консервативні ділянки гена капсидного білка ВЖМК або ВЗМК. Результати. В результаті виконання роботи отримана та адаптована до випробування антивірусних засобів культура калюсу квасолі, інфікованої вірусом звичайної мозаїки квасолі. Показано, що в процесі тривалого культивування (10-12 тижнів) в присутності ліпосомального препарату, що містив глюкан Ganoderma adspersum (10-100 мг/л) відбувається елімінація вірусу з клітин, про що свідчить відсутність в калюсній тканині послідовності розміром 391 н.n, характерної для гена білка оболонки вірусу. Висновки. В калюсній тканині, отриманій з ВЗМК-інфікованої квасолі, культивованій на середовищі В-5 у присутності ліпосомального глікан-гліколіпідного комплексу (10-100 мг/л) відбувається повне пригнічення репродукції та поступова елімінація вірусу. Отримані дані можуть слугувати передумовою для розробки технології оздоровлення рослин від вірусних інфекцій з використанням калюсної культури та антивірусно-активних глікан-гліколіпідних комплексів на ліпосомальній основі.

Доп.точки доступа:
Кириченко, A. M.; Коваленко, О. Ю.
Экз-ры:
Найти похожие

20.

Дослідження якісного складу та кількісного вмісту деяких груп біологічно активних речовин у дієтичних добавках з екстрактом листя зеленого чаю [] / О. Ю. Маслов [та ін.] // Запорож. мед. журн. - 2021. - Том 23, N 1. - С. 132-137
MeSH-главная:
ПИЩЕВЫЕ ДОБАВКИ -- FOOD ADDITIVES (терапевтическое применение, химический синтез)
РАСТЕНИЙ ЛИСТЬЯ -- PLANT LEAVES
СПЕКТРОФОТОМЕТРИЯ -- SPECTROPHOTOMETRY (использование)
КОФЕИН -- CAFFEINE (метаболизм)
КАТЕХИН -- CATECHIN (анализ)
Аннотация: Останнім часом визначають високий попит населення на дієтичні добавки, що мають антиоксидантну активність. Передусім це дієтичні добавки з екстрактом листя зеленого чаю, бо він містить катехіни в доволі великій кількості. За чинним законодавством України не передбачено встановлення якісного складу та кількісного вмісту біологічно активних речовин у дієтичних добавках, що певним чином впливає на якість і безпечність вживання цих продуктів. Мета роботи – визначення якісного складу та кількісного вмісту деяких груп біологічно активних речовин (БАР) у дієтичних добавках з екстрактом листя зеленого чаю. Матеріали та методи. Для дослідження обрали три дієтичні добавки різних фірм-виробників: «Green Tea Extract», «Екстракт зеленого чаю», «Зелений чай». Якісний аналіз виконали методом тонкошарової хроматографії, для кількісного визначення використовували спектрофотометрію в УФ-області. Результати. У дієтичних добавках, що дослідили, встановили наявність катехінів, кофеїн виявили тільки у слідових кількостях. Сумарний вміст катехінів становить 146,80 ± 1,36 мг, 79,00 ± 0,88 мг, 28,00 ± 0,75 мг, а після перерахунку на екстракт зеленого чаю, що заявлений в дієтичних добавках, – 146,0 %, 39,5 %, 89,6 % для дієтичних добавок «Greеn Tea Extract», «Екстракт зеленого чаю», «Зелений чай» відповідно. Висновки. Виконали якісний і кількісний аналіз деяких груп БАР трьох дієтичних добавок з екстрактом листя зеленого чаю. Встановили, що дієтичні добавки «Greеn Tea Extract» і «Зелений чай» відповідають вимогам Фармакопеї США 38 за вмістом катехінів. За результатами дослідження зробили висновок, що проблема відповідності біологічно активних добавок є актуальною, необхідне введення нормативної документації на виявлення та визначення біологічно активних речовин у дієтичних добавках.

Доп.точки доступа:
Маслов, О. Ю.; Колісник, С. В.; Гречана, О. В.; Сербін, А. Г.
Экз-ры:
Найти похожие

21.

Минькевич, Е. К.
Влияние условий сушки листьев березы на содержание фенольных соединений и цветовые пераметры сырья [] / Е. К. Минькевич, Н. В. Корожан, Г. Н. Бузук // Вестник фармации. - 2020. - № 2. - С. 40-46
MeSH-главная:
БЕРЕЗА -- BETULA (химия)
(анализ)
РАСТЕНИЙ ЛИСТЬЯ -- PLANT LEAVES (химия)

Доп.точки доступа:
Корожан, Н. В.; Бузук, Г. Н.
Экз-ры:
Найти похожие

22.

Chromato-mass-spectroscopic research of chemical composition of Elaeagnus angustifolia L. / O. I. Panasenko [et al.] // Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - 2021. - Том 14, N 2. - С. 179-184
MeSH-главная:
ЛОХОВЫЕ -- ELAEAGNACEAE (рост и развитие, химия)
РАСТЕНИЙ ЛИСТЬЯ -- PLANT LEAVES (химия)
ХРОМАТОГРАФИЯ ГАЗОВАЯ МАСС-СПЕКТРОМЕТРИЯ -- GAS CHROMATOGRAPHY-MASS SPECTROMETRY (использование)
Аннотация: Мета роботи – хромато-мас-спектроскопічне дослідження хімічного складу маслинки вузьколистої плодів і листя та виявлення перспектив застосування цієї рослини в медицині. Матеріали та методи. Об’єкти дослідження – маслинки вузьколистої плоди та листя. Настоянку одержали методом мацерації, сировину екстрагували метиловим спиртом за кімнатної температури протягом 10 днів згідно з методикою виготовлення настоянок. Хімічний склад Elaeagnus angustifolia L. вивчали за допомогою газового хроматографа Agilent 7890B GC System (Agilent, Санта-Клара, Каліфорнія, США) з мас-спектрометричним детектором Agilent 5977 BGC/MSD (Agilent, Santa Clara, CA, США) та хроматографічної колонки DB-5ms (30 м ? 250 мкм ? 0,25 мкм). Результати. Ідентифікували 23 сполуки (одна в ізомерному стані) у плодах, 20 сполук (дві в ізомерному стані) в листі маслинки вузьколистої. Головні складові плодів: ситостерол (фітостероли) – 12,53 %, пропіл ацетат (естери карбонових кислот) – 12,60 %, хамазулен (терпени) – 11,97 %, пальмітинова кислота (жирні кислоти) – 8,28 %. Головні компоненти листя: ситостерол (фітостероли) – 17,57 %, 1-(2-гідрокси-5-метилфеніл)-етанон (кетон) – 8,35 %, фітол (терпени) – 6,10 %. Відомо, що хамазулен характеризується антиоксидантною, антиноцицептивною, цитотоксичною активністю. Для ситостеролу притаманна протизапальна й протидіабетична активність, гексадеканова (пальмітинова) кислота має протимікробну, протидіабетичну й антиоксидантну властивості. Для фітолу характерний широкий спектр біологічної дії: протимікробна, антиноцицептивна, протизапальна, антиоксидантна, цитотоксична. Висновки. Маслинку вузьколисту можна вважати джерелом протимікробних, антиноцицептивних, протизапальних, антиоксидантних, протидіабетичних і цитотоксичних препаратів.

Доп.точки доступа:
Panasenko, O. I.; Mozul, V. I.; Denysenko, O. M.; Aksonova, I. I.; Oberemko, T. V.
Экз-ры:
Найти похожие

23.

Validation of the alkalimetry method for the quantitative determination of free organic acids in raspberry leaves [] / O. Yu. Maslov [et al.] // Журн. орган. та фармац. хімії. - 2021. - Том 19, № 1. - С. 53-58
MeSH-главная:
МАЛИНА -- RUBUS IDAEUS
ОРГАНИЧЕСКИЕ ВЕЩЕСТВА -- ORGANIC CHEMICALS (анализ)
РАСТЕНИЙ ЛИСТЬЯ -- PLANT LEAVES (химия)
КИСЛОТЫ -- ACIDS (анализ)
ТИТРОМЕТРИЯ -- TITRIMETRY (использование)

Доп.точки доступа:
Maslov, O. Yu.; Kolisnyk, S. V.; Kostina, T. A.; Shovkova, Z. V.; Ahmedov, E. Yu.; Komisarenko, M. A.
Экз-ры:
Найти похожие

24.

    Данилова, І. А.
    Дослідження анатомічної будови листя та кори ільму граболистого Ulmus carpinifolia L. (Ulmaceae) [] / І. А. Данилова, В. В. Малий, О. П. Хворост // Укр. журн. клініч. та лабор. медицини. - 2010. - Том 5, N 3. - С. 54-56
Рубрики: ИЛЬМОВЫЕ
   РАСТЕНИЙ ЛИСТЬЯ
   РАСТЕНИЯ КОМПОНЕНТЫ НАДЗЕМНЫЕ

Доп.точки доступа:
Малий, В.В.; Хворост, О.П.
Экз-ры:
Найти похожие

25.

    Юдіна, Ю. В.
    Дослідження якісного та кількісного вмісту поліфенольних сполук у листках гінкго білоба [] / Ю. В. Юдіна, І. О. Крикливая, О. А. Рубан та ін. // Укр. журн. клініч. та лабор. медицини. - 2010. - Том 5, N 2. - С. 49-52
Рубрики: ГИНКГО ДВУЛОПАСТНОЙ
   РАСТЕНИЙ ЛИСТЬЯ
   ХРОМАТОГРАФИЯ НА БУМАГЕ
   СПЕКТРАЛЬНЫЙ АНАЛИЗ

Доп.точки доступа:
Крикливая, І.О.; Рубан, О.А.; Дем'яненко, В.Г.; Маслій, Ю.С.
Экз-ры:
Найти похожие

26.

    Отримання та вивчення фармакологічної активності поліфенольного комплексу листків скумпії звичайної [] / І. Л. Бензель [та ін.] // Укр. журн. клініч. та лабор. медицини. - 2010. - Том 5, N 3. - С. 72-77
Рубрики: ЖИВОТНЫЕ
   РАСТЕНИЙ ЭКСТРАКТЫ
   РАСТЕНИЙ ЛИСТЬЯ

Доп.точки доступа:
Бензель, І.Л.; Козловський, М.М.; Виноград, Н.О.; Бензель, О. Л.
Экз-ры:
Найти похожие

27.

Исследования безвредности (острой токсичности) экстракта листьев персика / А.В Зайченко [и др.] // Укр. наук.-мед. молодіжний журнал. - 2015. - N Спец. вип. 1(продовження). - С. 241-242
MeSH-главная:
РАСТЕНИЙ ЛИСТЬЯ -- PLANT LEAVES (токсичность)
РАСТЕНИЙ ЭКСТРАКТЫ -- PLANT EXTRACTS (токсичность)

Доп.точки доступа:
Зайченко, А.В; Шарифов, Х.Ш.; Халеева, Е.Л.; Наврузова, Г.Н.
Экз-ры:
Найти похожие

28.

    Хромато-масс-спектрометрическая идентификация и расчет относительного содержания компонентов эфирного масла официнального сырья и листьев валерианы холмовой [] / П. Ю. Шкроботько [и др.] // Укр. журн. клініч. та лабор. медицини. - 2010. - Том 5, N 4. - С. 199-203
Рубрики: ЭФИРНЫЕ МАСЛА
   ВАЛЕРИАНА
   РАСТЕНИЙ ЛИСТЬЯ
   РАСТЕНИЙ КОРНИ
   МАСС-СПЕКТРОМЕТРИЯ

Доп.точки доступа:
Шкроботько, П.Ю.; Ткачев, А.В.; Юсубов, М.С.; Белоусов, М. В.; Соленникова, С.Н.; Фурса, Н.С.
Экз-ры:
Найти похожие

29.

    Бензель, І. Л.
    Розробка підходів до стандартизації фітосубстанцій листків бадану товстолистого [] / І. Л. Бензель // Укр. журн. клініч. та лабор. медицини. - 2010. - Том 5, N 2. - С. 37-42
Рубрики: РАСТЕНИЙ ЛИСТЬЯ
   СПЕКТРАЛЬНЫЙ АНАЛИЗ
   ХРОМАТОГРАФИЯ НА БУМАГЕ
   ФЕНОЛЫ
   РАСТЕНИЙ ЭКСТРАКТЫ
   ТЕРАПЕВТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ И СРЕДСТВА

Экз-ры:
Найти похожие

30.

    Бойко, М. М.
    Математичне описання процесу екстракції біологічно активних сполук із рослинної сировини [] / М. М. Бойко, О. І. Зайцев // Український журнал клінічної та лабораторної медицини : Всеукраїнський науково-медичний журнал. - 2009. - N 1. - С. 38-40
Рубрики: РАСТЕНИЙ ЭКСТРАКТЫ
   КРАПИВА
   ХВОЩ
   БЕРЕЗА
   РАСТЕНИЙ ЛИСТЬЯ
   МАТЕМАТИКА ВЫЧИСЛИТЕЛЬНАЯ

Доп.точки доступа:
Зайцев, О.І.
Экз-ры:
Найти похожие

1-30 31-45

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)