Національна наукова медична бібліотека України

Національна наукова медична бібліотека України

Базы данных

Періодичних видань- результаты поиска

Вид поиска

Періодичних видань

Книг та авторефератів дисертацій

Польських медичних книг

Колекцій

Наукових збірників

Зведеного каталогу періодичних видань

Зведеного каталогу іноземних видань

Предметні рубрики

Авторитетні файли

Інформаційні листи

Польські медичні книги

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Зведеного каталогу періодичних видань (49)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: <.>S=РАСТЕНИЙ ЛИСТЬЯ<.>

Общее количество найденных документов : 45
Показаны документы с 1 по 30

1-30 31-45

    Опрошанська, Т. В.
    Вивчення макро- та мікроелементного складу кореня, листя та густих екстрактів кореня і листя лопуха великого в порівнянні з грунтом [] / Т. В. Опрошанська, О. П. Хворост // Український журнал клінічної та лабораторної медицини : Всеукраїнський науково-медичний журнал. - 2009. - N 1. - С. 32-34
Рубрики: РАСТЕНИЙ ЭКСТРАКТЫ
   РАСТЕНИЙ КОРНИ
   РАСТЕНИЙ ЛИСТЬЯ
   РАСТЕНИЯ ЛЕКАРСТВЕННЫЕ
   РАСТЕНИЙ КОРНИ
   ПОЧВА

Доп.точки доступа:
Хворост, О.П.
Экз-ры:
Найти похожие

    Бойко, М. М.
    Математичне описання процесу екстракції біологічно активних сполук із рослинної сировини [] / М. М. Бойко, О. І. Зайцев // Український журнал клінічної та лабораторної медицини : Всеукраїнський науково-медичний журнал. - 2009. - N 1. - С. 38-40
Рубрики: РАСТЕНИЙ ЭКСТРАКТЫ
   КРАПИВА
   ХВОЩ
   БЕРЕЗА
   РАСТЕНИЙ ЛИСТЬЯ
   МАТЕМАТИКА ВЫЧИСЛИТЕЛЬНАЯ

Доп.точки доступа:
Зайцев, О.І.
Экз-ры:
Найти похожие

    Пузак, О. А.
    Дослідження вуглеводів листя абрикоса звичайного (Armeniaca vulgaris Lam.) [] / О. А. Пузак, Л. В. Упир, В. С. Кисличенко // Український журнал клінічної та лабораторної медицини : Всеукраїнський науково-медичний журнал. - 2009. - Том 4, N 2. - С. 30-34
Рубрики: РОЗОЦВЕТНЫХ СЕМЕЙСТВО
   РАСТЕНИЙ ЛИСТЬЯ
   ПОЛИСАХАРИДЫ

Доп.точки доступа:
Упир, Л.В.; Кисличенко, В.С.
Экз-ры:
Найти похожие

    Попик, А. І.
    Визначення елеутерозиду в корі, листях та квітках бузку звичайного [] / А. І. Попик, В. С. Кисличенко, В. В. Король // Український журнал клінічної та лабораторної медицини : Всеукраїнський науково-медичний журнал. - 2009. - Том 4, N 2. - С. 49-52
Рубрики: РАСТЕНИЯ
   РАСТЕНИЙ ЛИСТЬЯ
   РАСТЕНИЙ ЭКСТРАКТЫ
   ГЛИКОЗИДЫ
   ХРОМАТОГРАФИЯ ТОНКОСЛОЙНАЯ
   СПЕКТРОФОТОМЕТРИЯ

Доп.точки доступа:
Кисличенко, В.С.; Король, В.В.
Экз-ры:
Найти похожие

    Дослідження мікробіологічної чистоти густого екстракту листя дуба черешчатого [] / Г. І. Кабачний, Т. П. Осолодченко, В. М. Кукіна та ін. // Укр. журн. клініч. та лабор. медицини. - 2010. - Том 5, N 2. - С. 24-26
Рубрики: РАСТЕНИЙ ЛИСТЬЯ
   ДУБ
   МИКРОБИОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ
   РАСТЕНИЙ ЭКСТРАКТЫ

Доп.точки доступа:
Кабачний, Г.І.; Осолодченко, Т.П.; Кукіна, В.М.; Дмитрієвський, Д.І.
Экз-ры:
Найти похожие

    Бензель, І. Л.
    Розробка підходів до стандартизації фітосубстанцій листків бадану товстолистого [] / І. Л. Бензель // Укр. журн. клініч. та лабор. медицини. - 2010. - Том 5, N 2. - С. 37-42
Рубрики: РАСТЕНИЙ ЛИСТЬЯ
   СПЕКТРАЛЬНЫЙ АНАЛИЗ
   ХРОМАТОГРАФИЯ НА БУМАГЕ
   ФЕНОЛЫ
   РАСТЕНИЙ ЭКСТРАКТЫ
   ТЕРАПЕВТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ И СРЕДСТВА

Экз-ры:
Найти похожие

    Юдіна, Ю. В.
    Дослідження якісного та кількісного вмісту поліфенольних сполук у листках гінкго білоба [] / Ю. В. Юдіна, І. О. Крикливая, О. А. Рубан та ін. // Укр. журн. клініч. та лабор. медицини. - 2010. - Том 5, N 2. - С. 49-52
Рубрики: ГИНКГО ДВУЛОПАСТНОЙ
   РАСТЕНИЙ ЛИСТЬЯ
   ХРОМАТОГРАФИЯ НА БУМАГЕ
   СПЕКТРАЛЬНЫЙ АНАЛИЗ

Доп.точки доступа:
Крикливая, І.О.; Рубан, О.А.; Дем'яненко, В.Г.; Маслій, Ю.С.
Экз-ры:
Найти похожие

    Данилова, І. А.
    Дослідження анатомічної будови листя та кори ільму граболистого Ulmus carpinifolia L. (Ulmaceae) [] / І. А. Данилова, В. В. Малий, О. П. Хворост // Укр. журн. клініч. та лабор. медицини. - 2010. - Том 5, N 3. - С. 54-56
Рубрики: ИЛЬМОВЫЕ
   РАСТЕНИЙ ЛИСТЬЯ
   РАСТЕНИЯ КОМПОНЕНТЫ НАДЗЕМНЫЕ

Доп.точки доступа:
Малий, В.В.; Хворост, О.П.
Экз-ры:
Найти похожие

    Отримання та вивчення фармакологічної активності поліфенольного комплексу листків скумпії звичайної [] / І. Л. Бензель [та ін.] // Укр. журн. клініч. та лабор. медицини. - 2010. - Том 5, N 3. - С. 72-77
Рубрики: ЖИВОТНЫЕ
   РАСТЕНИЙ ЭКСТРАКТЫ
   РАСТЕНИЙ ЛИСТЬЯ

Доп.точки доступа:
Бензель, І.Л.; Козловський, М.М.; Виноград, Н.О.; Бензель, О. Л.
Экз-ры:
Найти похожие

10.

    Хромато-масс-спектрометрическая идентификация и расчет относительного содержания компонентов эфирного масла официнального сырья и листьев валерианы холмовой [] / П. Ю. Шкроботько [и др.] // Укр. журн. клініч. та лабор. медицини. - 2010. - Том 5, N 4. - С. 199-203
Рубрики: ЭФИРНЫЕ МАСЛА
   ВАЛЕРИАНА
   РАСТЕНИЙ ЛИСТЬЯ
   РАСТЕНИЙ КОРНИ
   МАСС-СПЕКТРОМЕТРИЯ

Доп.точки доступа:
Шкроботько, П.Ю.; Ткачев, А.В.; Юсубов, М.С.; Белоусов, М. В.; Соленникова, С.Н.; Фурса, Н.С.
Экз-ры:
Найти похожие

11.

    Кушнир, Е. Н.
    Антидисбиотическое и противовоспалительное действие фитогеля "виноградный" на слизистую полости рта крыс с генерализованным дисбиозом [Текст] / Е. Н. Кушнир, И. В. Ходаков // Вісн. стоматології. - 2012. - N 2. - С. 25-27. - Библиогр.: с. 27
Рубрики: РОТОВОЙ ПОЛОСТИ СЛИЗИСТАЯ ОБОЛОЧКА
   ВОСПАЛЕНИЕ
   ВИНОГРАД
   РАСТЕНИЙ ЛИСТЬЯ
   ГЕЛИ
   КРЫСЫ

Доп.точки доступа:
Ходаков, И.В.
Экз-ры:
Найти похожие

12.

Исследования безвредности (острой токсичности) экстракта листьев персика / А.В Зайченко [и др.] // Укр. наук.-мед. молодіжний журнал. - 2015. - N Спец. вип. 1(продовження). - С. 241-242
MeSH-главная:
РАСТЕНИЙ ЛИСТЬЯ -- PLANT LEAVES (токсичность)
РАСТЕНИЙ ЭКСТРАКТЫ -- PLANT EXTRACTS (токсичность)

Доп.точки доступа:
Зайченко, А.В; Шарифов, Х.Ш.; Халеева, Е.Л.; Наврузова, Г.Н.
Экз-ры:
Найти похожие

13.

Наврузова, Г. Ф.
Морфолого-анатомічний аналіз листя Persica vulgaris, заготовленого в Україні та Таджикістані [] / Г. Ф. Наврузова, Л. В. Ленчик, В. С. Кисличенко // Фітотерапія. Часопис. - 2016. - N 1. - С. 36-39
MeSH-главная:
СЛИВА -- PRUNUS (анатомия и гистология)
РАСТЕНИЙ ЛИСТЬЯ -- PLANT LEAVES (анатомия и гистология)
Аннотация: Проведено вивчення морфологічних та анатомічних ознак листя персика, заготовленого в Україні та Таджикистані. Встановлено загальні та відмінні риси будови. В обох зразках сировини, що досліджувалася, були наявні залозки по краю листової пластинки бурого кольору, багато друз та кристалів, розташованих впродовж жилок та у мезофілі листа. Продихи великі, наявні тільки з нижньої сторони листової пластинки, продиховий апарат аномоцитного типу. Результати досліджень будуть включені до проекту МКЯ на сировину.
Проведено изучение морфологических и анатомических признаков листьев персика, заготовленных в Украине и Таджикистане. Установлены общие и отличительные диагностические признаки. В обоих исследуемых образцах сырья обнаружены железки по краю листовой пластинки бурого цвета, много друз и кристаллов, расположенных по жилкам и в мезофилле листа. Устьица крупные, расположены только с нижней стороны листовой пластинки; устьичный аппарат аномоцитного типа. Результаты исследований будут включены в проект МКЯ на сырье.

Доп.точки доступа:
Ленчик, Л.В.; Кисличенко, В.С.
Экз-ры:
Найти похожие

14.

Калушка, О. Б.
Морфолого-анатомічне дослідження листків лимонника китайського (chizandra chinensis (turcz.) baill.) [] / О. Б. Калушка, С. М. Марчишин, Л. М. Сіра // Фітотерапія. Часопис. - 2016. - N 1. - С. 64-67
MeSH-главная:
ЛИМОННИК -- SCHISANDRA (анатомия и гистология)
РАСТЕНИЙ ЛИСТЬЯ -- PLANT LEAVES (анатомия и гистология)
Аннотация: Вивчено морфолого-анатомічну будову листків лимонника китайського. Для ідентифікації сировини встановлено основні макро- і мікроскопічні ознаки.
Изучено морфолого-анатомическое строение листьев лимонника китайского. Для идентификации сырья установлены основные макро- и микроскопические признаки.

Доп.точки доступа:
Марчишин, С.М.; Сіра, Л.М.
Экз-ры:
Найти похожие

15.

The effect of Bacillus amytoliquefaciens subsp. plantarum IMV B-7524 strain exometabolites on the induction of defense reactions in winter wheat plants [] / A. Yu. Grabova [et al.] // Мікробіол. журн. - 2016. - Том 78, N 2. - С. 80-88
MeSH-главная:
БАЦИЛЛЫ -- BACILLUS (патогенность)
ПШЕНИЦА -- TRITICUM (микробиология)
РАСТЕНИЙ ЛИСТЬЯ -- PLANT LEAVES (микробиология)
Аннотация: Aim. To study the effect of antibiotic exometabolites of Bacillus amyloliquefaciens subsp. plantarum IMV B-7524 strain on the induction of defense responses in young plants of winter wheat. Methods. Microbiological, biochemical, phytopathological, statistical. Results. It was found that, when pre-watering winter wheat plants with salicylic acid, the cell-free culture supernatant and lipopeptide fraction of IMV B-7524 strain exometabolites during the further infection with phytopathogen Bipolaris sorokiniana, the damaged surface area of leaves decreased more than 10 times compared to the control. It was shown that in the roots and shoots of winter wheat plants L-phenylalanine ammonia-lyase (PAL) activity increased about 3 times in 2 hours after treatment. Conclusion. Reduction of the damaged surface area of leaves by the action of fungal phytopathogen and change of PAL activity in plants indicate the induction of defense responses under the influence of antibiotic exometabolites of B. amyloliquefaciens subsp. plantarum IMV B-7524 strain.

Доп.точки доступа:
Grabova, A. Yu.; Dragovoz, I. V.; Iliash, V. M.; Muchnyk, F. V.; Avdeeva, L. V.
Экз-ры:
Найти похожие

16.

Navruzova, G. F.
The study of biologically active substances of the extract obtained from peach leaves of the tajik variety [] / G. F. Navruzova, V. S. Kyslychenko, L. V. Lenchyk // Вісн. фармації. - 2017. - № 3. - С. 16-20
MeSH-главная:
(химия)
РАСТЕНИЙ ЛИСТЬЯ -- PLANT LEAVES (химия)
РАСТЕНИЙ ЭКСТРАКТЫ -- PLANT EXTRACTS (анализ, стандарты, фармакология)

Доп.точки доступа:
Kyslychenko, V. S.; Lenchyk, L. V.
Экз-ры:
Найти похожие

17.

Чому не можна спалювати листя. Інфографіка [] // Медична сестра дошкільного закладу. - 2018. - N 11. - С. 36
MeSH-главная:
ОКРУЖАЮЩЕЙ СРЕДЫ ОХРАНА -- ENVIRONMENTAL HEALTH (методы)
РАСТЕНИЙ ЛИСТЬЯ -- PLANT LEAVES (токсичность, химия)

Экз-ры:
Найти похожие

18.

Typing of Plum pox virus isolates in the central Ukraine [] / A. Kyrychenko [et al.] // Мікробіологічний журнал. - 2017. - Том 79, N 3. - С. 115-124
MeSH-главная:
ОСПЫ СЛИВЫ ВИРУС -- PLUM POX VIRUS (генетика)
РАСТЕНИЙ ЛИСТЬЯ -- PLANT LEAVES (генетика, микробиология)
РОЗОЦВЕТНЫХ СЕМЕЙСТВО -- ROSACEAE (микробиология)
РАСТЕНИЙ ВИРУСЫ -- PLANT VIRUSES (генетика)
ГЕНЫ РАСТЕНИЙ -- GENES, PLANT (генетика)
МОЗАИКИ ВИРУСЫ -- MOSAIC VIRUSES (генетика)
ДНК -- DNA (генетика, диагностическое применение)
ГЕНЕТИКА МИКРОБИОЛОГИЧЕСКАЯ -- GENETICS, MICROBIAL (методы)
Аннотация: Мета. Навесні 2016 р. в трьох регіонах Центральної України — Черкасах, Києві та Яготині, нами виявлені фруктові дерева сливи та груші з симптомами ураження, характерними для карантинного патогена — вірусу шарки сливи (Plum pox virus, PPV), а також дерева вишні з симптомами ураження вірусом мозаїки яблуні (Apple mosaic virus, ApMV), патогенним для більше, ніж 65 видів рослин родини Розоцвітих. Мета цієї роботи — провести діагностику, ідентифікацію та молекулярний аналіз вірусів, що викликають виявлені нами симптоми ураження фруктових дерев в центральній частині України. Методи. Тотальну РНК, екстраговану з листків інфікованих і здорових рослин, використовували для отримання кДНК за допомогою відомих ПЛР праймерів, а також власних праймерів, розроблених за програмою «РrimerЗ». Ампліфіковані фрагменти ДНК гена Ср українських ізолятів вірусу секвенували методом Sanger і порівнювали з аналогічними сиквенсами з генетичної бази GeneBank. Для порівняльного та молекулярного аналізу ізолятів вірусів використовували комп’ютерні програми BLAST, MultAline та MEGA 6, а також низку власних коротких програм (утиліт), вузько спеціалізованих для конкретних задач аналізу сиквенсів. Результати. Праймери, розроблені для типування PPV, виявились ефективними для виявлення і молекулярної діагностики цього вірусу в трьох регіонах Центральної України. За допомогою цих праймерів три ізоляти PPV-D (seq1, seq2, seq3) були виділені з груш у Черкасах (seq1), а також із слив в Яготині (seq2) та Києві (seq3). За порівнянням сиквенсів 181-нуклеотидних фрагментів гена Ср ізоляти seq2 і seq3 виявились ідентичними між собою і близько спорідненими й з ізолятом seq1. Виділені українські ізоляти мають високу ідентичність (95 - 99,4%) з усіма 33-ма ізолятами PPV-D з різних країн світу і різних рослин-хазяїв, протестованими нами. 181-нуклеотидні сиквенси 33-х ізолятів містять 30 замін нуклеотидів відносно сиквенсу seq1. Переважна більшість замін (27 з 30) є синонімічними і не викликають заміщень амінокислот у вірусних білках. Ізоляти PPV-D утворюють 6 груп представників з однаковими замінами нуклеотидів, що нагадує гомологічні серії спадкової мінливості морфологічних ознак, відкриті Н.І. Вавиловим. Висновки. Праймери, розроблені нами, виявились ефективними для детекції ізолятів PPV-D з рослин груш і слив у трьох регіонах Центральної України. Наявність PPV в Черкаській області вперше виявлено нами. Отримані дані є важливими для розуміння епідеміологічної ролі цього вірусу. Виявлені нами групи ізолятів PPV з однаковими замінами нуклеотидів нагадують серії однакових морфологічних ознак, відкриті Н.І. Вавиловим, і являють інтерес для з’ясування молекулярних основ детермінації гомологічних серій спадкової мінливості та паралельних мутацій.

Доп.точки доступа:
Kyrychenko, A.; Shcherbatenko, І.; Antipov, І.; Hrynchuk, K.
Экз-ры:
Найти похожие

19.

Склад епікутикулярних восків листя дерев роду Tilia L. як маркерна ознака адаптації до кліматичних умов степового Придніпров'я / Ю. В. Лихолат [та ін.] // Цитология и генетика. - 2018. - Том 52, N 5. - С. 3-12
MeSH-главная:
ЛИПА -- TILIA (анатомия и гистология, рост и развитие, цитология)
РАСТЕНИЙ ЛИСТЬЯ -- PLANT LEAVES (анатомия и гистология, рост и развитие, ультраструктура, цитология)
ВОСКИ -- WAXES (анализ, выделение и очистка)

Доп.точки доступа:
Лихолат, Ю. В.; Хромих, Н. О.; Пірко, Я. В.; Алексєєва, А. А.; Пастухова, Н. Л.; Блюм, Я. Б.
Экз-ры:
Найти похожие

20.

Дослідження анатомічних діагностичних ознак сировини деяких видів роду Agastache як показників якості при стандартизації [] / І. О. Гуртовенко [та ін.] // Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - 2018. - Том 11, N 2. - С. 230-237
MeSH-главная:
РАСТЕНИЯ ЛЕКАРСТВЕННЫЕ -- PLANTS, MEDICINAL (анатомия и гистология)
РАСТЕНИЙ ЛИСТЬЯ -- PLANT LEAVES (анатомия и гистология)
Кл.слова (ненормированные):
Многоколосник фенхельный -- Многоколосник крапиволистный
Аннотация: Основним етапом стандартизації лікарської рослинної сировини є визначення автентичності за зовнішніми та мікроскопічними характеристиками. Наявний широкий перелік рослин, що широко використовуються в народній медицині, але які до цього часу не увійшли до Державної Фармакопеї України. Особливий інтерес викликають представники роду Agastache J. Clayton ex Gronov, що широко застосовуються у східній медицині при застудних захворюваннях і запальних процесах ШКТ і сечовивідної системи; зовнішньо – при дерматитах грибкового походження, себореї; є перспективними для культивування в Україні. Мета роботи – мікроскопічний аналіз будови вегетативних і генеративних органів різновікових особин Agastache foeniculum та A. urticifolia, виділення комплексу анатомічних діагностичних ознак, які можуть використовуватися для встановлення тотожності та показників якості лікарської рослинної сировини під час стандартизації. Матеріали та методи. Дослідження анатомічних показників листків, черешків, стебел різновікових особин A. foeniculum та A. urticifolia ювенільної та генеративної стадій онтогенетичного розвитку з колекційного фонду Ботанічного саду імені академіка О. В. Фоміна Київського національного університету імені Тараса Шевченка виконали із застосуванням мікроскопа XSP-146TR. Мікропрепарати готували з поверхні свіжозібраної та фіксованої сировини. Зразки сировини зібрали на дослідних ділянках Ботанічного саду імені академіка О. В. Фоміна Київського національного університету імені Тараса Шевченка на початку травня, в червні 2016–2017 рр. Результати. Виконали порівняльний мікроскопічний аналіз будови вегетативних і генеративних органів різновікових особин A. foeniculum та A. urticifolia. Встановили кореляції у змінах анатомометричних показників різних органів відповідно до стадії онтогенетичного розвитку рослин. Виявили, що ці зміни передусім пов’язані зі збільшенням розмірів вегетативних органів і проявляються у зменшенні щільності їхнього опушення при переході особин до генеративного стану, зокрема кількість залозистих трихом менша в генеративній стадії в обох видів. Висновки. За результатами анатомічного дослідження можна стверджувати, що визначення типу опушення, його локалізації та рясності може бути надійним критерієм для діагностики досліджуваних видів, а також встановлення тотожності та показників якості лікарської рослинної сировини під час стандартизації.

Доп.точки доступа:
Гуртовенко, І. О.; Коновалова, О. Ю.; Щербакова, О. Ф.; Меньшова, В. О.; Гудзенко, О. І.
Экз-ры:
Найти похожие

21.

Врубель, О. Р.
Дослідження ліпофільних речовин листків та квітів бруслинии європейської (Euonymus europaea L.) [] / О. Р. Врубель, А. Р. Зинь, В. О. Антонюк // Фармац. журн. - 2019. - N 2. - С. 73-80
MeSH-главная:
БЕРЕСКЛЕТ -- EUONYMUS (химия)
ЦВЕТЫ -- FLOWERS (химия)
РАСТЕНИЙ ЛИСТЬЯ -- PLANT LEAVES (химия)
РАСТЕНИЙ ЭКСТРАКТЫ -- PLANT EXTRACTS (анализ)

Доп.точки доступа:
Зинь, А. Р.; Антонюк, В. О.
Экз-ры:
Найти похожие

22.

Скребцова, К. С.
Елементний склад листя перспективних видів декоративних рослин [] / К. С. Скребцова, Ю. А. Федченкова, О. П. Хворост // Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - 2019. - Том 12, N 1. - С. 21-24
MeSH-главная:
РАСТЕНИЙ ЛИСТЬЯ -- PLANT LEAVES (химия)
ТОЛСТЯНКОВЫЕ -- CRASSULACEAE (анатомия и гистология, химия)
КОНЕЧНЫЙ ЭЛЕМЕНТНЫЙ АНАЛИЗ -- FINITE ELEMENT ANALYSIS (использование)
Аннотация: Мета роботи – визначити компонентний склад мінеральних сполук листя красулі овальної (Crassula ovate)та листя дифенбахії Боумана (Dieffenbachia Bowmannii). Матеріали та методи. Сировину – листя красулі овальної та дифенбахії Боумана – заготовляли з власноруч вирощених рослин протягом 2017 року. Для визначення компонентного складу сполук мінеральної природи використовували метод атомно-емісійної спектрографії з фотографічною реєстрацією на приладі ДФС-8. Результати. Встановлена наявність у сировині – листі красулі овальної та дифенбахії Боумана – не менше ніж 19 елементів. У листі красулі овальної та листі дифенбахії Боумана в значних кількостях накопичувалися макроелементи: калій – 2150 мг/100 г та 2580 мг/100 г відповідно, силіцій 1120 мг/100 г та 1090 мг/100 г відповідно, кальцій – 900 мг/100 г та 1090 мг/100 г відповідно. Накопичення елементів у листі красулі овальної співвідносне з накопиченням сполук цієї групи у листі дифенбахії Боумана.Висновки. Вивчили елементний склад листя красулі овальної та дифенбахії Боумана методом атомно-емісійної спектрографії з фотографічною реєстрацією. Встановили 19 елементів, з яких в обох видах сировини домінують за вмістом калій, силіцій і кальцій. Кількісний вміст кожного з елементів у листі красулі овальної зіставний із вмістом у листі дифенбахії Боумана.

Доп.точки доступа:
Федченкова, Ю. А.; Хворост, О. П.
Экз-ры:
Найти похожие

23.

Скринінг накопичення біологічно активних речовин в ірисі угорському впродовж вегетаційного періоду [] / А. В. Кречун [та ін.] // Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - 2019. - Том 12, N 2. - С. 135-140
MeSH-главная:
РАСТЕНИЯ ЛЕКАРСТВЕННЫЕ -- PLANTS, MEDICINAL (рост и развитие, физиология, химия)
КАСАТИК -- IRIS PLANT (химия)
ИЗОФЛАВОНЫ -- ISOFLAVONES (химия)
РАСТЕНИЙ КОРНИ -- PLANT ROOTS (метаболизм, физиология, химия)
РАСТЕНИЙ ЛИСТЬЯ -- PLANT LEAVES (метаболизм, физиология, химия)
Аннотация: Встановлення динаміки накопичення різних груп біологічно активних речовин (БАР) в рослинах має велике значення для отримання якісної сировини. Мета роботи – встановлення кількісного вмісту груп БАР у сировині іриса угорського (Iris hungarica) протягом вегетаційного періоду, заготовленого в різних регіонах України. Матеріали та методи. Попередній аналіз виконали за допомогою методу паперової хроматографії. Кількісний вміст основних груп біологічно активних речовин (гідроксикоричних кислот, флавоноїдів, ізофлавоноїдів, ксантонів) встановлювали методом спектрофотометрії. Результати. У досліджуваних зразках встановили кількісний вміст гідроксикоричних кислот (2,66–7,44 %), флавоноїдів (2,12–3,04 %), ізофлавоноїдів (1,03–1,79 %), ксантонів (1,24–1,72 %). Накопичення БАВ відбувається більш інтенсивно в весняний період вегетації іриса угорського, тільки ізофлавоноїди активніше накопичуються восени, що пов’язано з особливостями синтезу і накопичення вторинних метаболітів цієї рослини. Також відзначено, що в надземній частині іриса угорського акумуляція таких груп БАР, як гідроксикоричні кислоти, флавоноїди та ксантони відбувається інтенсивніше. У підземних органів порівняно з пагоном спостерігають більший вміст ізофлавоноїдів. Висновки. Виконали якісний і кількісний аналіз листя та кореневищ іриса угорського, які заготовлені в різні періоди вегетації в кількох регіонах України. За результатами аналізу можна зробити висновок про більш раціональну заготівлю листя іриса угорського в весняний період вегетації, а кореневища (джерело ізофлавоноїдів) – восени, оскільки в цей час вміст БАР у сировині найвищий.

Доп.точки доступа:
Кречун, А. В.; Михайленко, О. О.; Ковальов, С. В.; Орлова, Т. Г.
Экз-ры:
Найти похожие

24.

Іосипенко, О. О.
Мінеральний склад листя кабачків [] / О. О. Іосипенко, В. С. Кисличенко, З. І. Омельченко // Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - 2019. - Том 12, N 2. - С. 148-152
MeSH-главная:
РАСТЕНИЙ ЛИСТЬЯ -- PLANT LEAVES (химия)
МИКРОЭЛЕМЕНТЫ -- TRACE ELEMENTS (химия)
СПЕКТРОФОТОМЕТРИЯ АТОМНАЯ -- SPECTROPHOTOMETRY, ATOMIC (использование)
Аннотация: Мета роботи – порівняльне дослідження якісного складу та кількісного вмісту мінеральних речовин листя кабачків трьох сортів: біло-, жовто- та зеленоплідних. Матеріали та методи. Об’єкти дослідження – листя кабачків трьох сортів, які заготовляли в Харківській області в серпні 2018 року. Для визначення якісного складу та кількісного вмісту мінеральних речовин використовували метод атомно-емісійної спектроскопії з фотографічною реєстрацією на приладі ДФС-8. Результати. У досліджуваних видах сировини встановили наявність не менше ніж 19 елементів. У листі кабачків у великих кількостях накопичувалися такі елементи (мг/100 г): калій (4080,0–8150,0), кальцій (1830,0–2630,0), силіцій (510,0–2000,0), магній (610,0–1050,0), фосфор (245,0–750,0), натрій (75,0–122,0), ферум (10,0–92,0), алюміній (25,0–105,0), цинк (21,0–30,6) і манган (6,6–7,9). Висновки. Методом атомно-емісійної спектроскопії з фотографічною реєстрацією досліджено елементний склад листя кабачків трьох сортів. Встановлена наявність 19 елементів, із них у всіх досліджуваних видах сировини домінують за вмістом калій, кальцій, силіцій, магній і натрій. Результати свідчать про перспективність вивчення листя кабачків як джерел макро- та мікроелементів, а також як доступних видів лікарської рослинної сировини із достатньою сировинною базою для створення нових лікарських засобів на їхній основі.

Доп.точки доступа:
Кисличенко, В. С.; Омельченко, З. І.
Экз-ры:
Найти похожие

25.

Кисличенко, B. C.
Порівняльне вивчення флавоноїдів груші звичайної листя сортів Ноябрська, Лісова красуня та Лимонка [] / B. C. Кисличенко, О. М. Новосел, В. В. Король // Вісн. фармації. - 2019. - № 2. - С. 11-14
MeSH-главная:
(химия)
РАСТЕНИЙ ЛИСТЬЯ -- PLANT LEAVES (химия)
ФЛАВОНОИДЫ -- FLAVONOIDS (анализ, выделение и очистка)

Доп.точки доступа:
Новосел, О. М.; Король, В. В.
Экз-ры:
Найти похожие

26.

Івасюк, І. М.
Дослідження морфолого-анатомічної будови трави смикавця їстівного (Cyperus esculentus L.) [] / І. М. Івасюк, С. М. Марчишин, Л. І. Будняк // Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - 2019. - Том 12, N 3. - С. 298-303
MeSH-главная:
ОСОКОВЫЕ -- CYPERACEAE (анатомия и гистология, химия)
РАСТЕНИЙ ЛИСТЬЯ -- PLANT LEAVES (химия)
МИКРОСКОПИЯ -- MICROSCOPY (использование)
РАСТЕНИЙ СТРОЕНИЕ -- PLANT STRUCTURES (анатомия и гистология)
Аннотация: Смикавець їстівний (сить їстівна, чуфа, земляний мигдаль, тигрові горішки) – Cyperus esculentus L. з родини осокові (Cyperaceae) сьогодні належить до нових рослинних ресурсів харчування, які використовуються людством. Цей вид згодом може конкурувати з традиційними олійними культурами. В Україні культура чуфи відома з початку ХХ ст. Мета роботи – вивчення морфолого-анатомічної будови трави смикавця їстівного, що запропонована відділом нових культур НБС НАН України імені М. М. Гришка, та встановлення її основних діагностичних ознак. Матеріали та методи. Мікропрепарати виготовляли з листків чуфи, фіксованих у суміші спирт-гліцерин-вода (1:1:1), і досліджували загальноприйнятими методами з використанням мікроскопа Item: PB-2610. Фотофіксацію результатів здійснювали фотокамерою Samsung PL50. Результати. Під час мікроскопічних досліджень рослинної сировини звертали увагу на морфологічну будову стебла, листка, структуру клітин епідерміса, тип листкової пластинки, наявність, кількість і тип продихів. Висновки. Дослідили морфолого-анатомічну будову трави смикавця їстівного (чуфи). Основними морфологічними ознаками є тригранне стебло, лінійної будови, сидячі, з піхвою та паралельними жилками, без язичка й опушення, тонкі, цілокраї листки. Генеративні пагони утворюються зрідка. Основні діагностичні анатомічні ознаки листка смикавця їстівного: листкова пластинка білатерального типу, гіпостоматична, фістукоїдна. Верхня (вентральна) епідерма листка рослини крупноклітинна без продихів, нижня (дорсальна) дрібноклітинна з продихами; продихи тетрацитного типу; мезофіл слабко диференційований, чималу площу займають великі простори тонкостінної аеренхіми; в субепідермальних шарах спостерігаються численні ідіобласти з коричнево-помаранчевим вмістом; серед базисних клітин верхньої епідерми розміщені групи з 6 моторних прозорих, значно вакуолізованих або мертвих, позбавлених хлоропластів клітин, які містять воду, іноді включають дрібні кубічні кристали кальцій оксалату; провідні пучки жилки листка колатерального типу, центральний більший за бічні, бічні пучки різняться за розмірами, розміщені під верхньою епідермою та у стовпчастих ділянках паренхіми.

Доп.точки доступа:
Марчишин, С. М.; Будняк, Л. І.
Экз-ры:
Найти похожие

27.

Epiphytic Bacteria Bacillus subtilis UzNU-18 from Jerusalem Artichoke (Helianthus tuberosus L.) – the Active Biocontrol Agent of Phytopathogenic Microorganisms [Text] / К. Davranov [et al.] // Мікробіологічний журнал. - 2019. - Том 81, N 3. - P27-37
MeSH-главная:
ПОЧВЫ МИКРОБИОЛОГИЯ -- SOIL MICROBIOLOGY
РАСТЕНИЙ ЛИСТЬЯ -- PLANT LEAVES (микробиология)
СЕННАЯ ПАЛОЧКА -- BACILLUS SUBTILIS (химия)
ГРИБЫ -- FUNGI (патогенность)
Кл.слова (ненормированные):
ИЕРАСУЛИМСКИЙ АРТИШОК -- ТОПИНАМБУР
Аннотация: We isolated a new strain of bacteria belonging to the genus Bacillus from the green leaves of Jerusalem artichoke also known as topinambour (Helianthus tuberosus L.). The aim of this work was to study physiological and biochemical features of the epiphytic strain Bacillus subtilis UzNU-18, its antagonistic activity, and conditions of formation of antimicrobial metabolites synthesized by this strain. Methods. Standard microbiological, molecular biological, biochemical, chromatographical and statistical methods was used. Results. The isolate UzNU-18 was isolated from the surface of green leaves of Jerusalem artichoke also known as topinambour (Helianthus tuberosus L). Upon screening, this isolate was selected as the best growth inhibitor of the tested phytopathogenic fungi species (Fusarium oxysporum, Fusarium culmorum, Fusarium solani, Rhizoctonia solani, Phytophtora capsici, Alteranria alternata) and bacteria species (Pseudomonas syringae, Erwinia carotovora, Xanthomonas beticola). The 16S rRNA sequence analysis showed that the isolate (GenBank accession # MH312004) belongs to Bacillus subtilis. Chromatography mass spectrometry analysis showed that Bacillus subtilis UzNU-18 produces antagonistic substance - 2.4-dimethylpentanone-3. Conclusions. Inoculation of soil with Bacillus subtilis UzNU-18 culture liquid reduced the infectious content in soil and contributed to better growth of wheat seedlings

Доп.точки доступа:
Davranov, К.; Shurigin, V.; Mammadiev, A.; Ruzimova, K.
Экз-ры:
Найти похожие

28.

Хвороби сої за дії фітопатоґенних бактерій роду Pseudomonas [] / Т. Т. Гнатюк [та ін.] // Мікробіологічний журнал. - 2019. - Том 81, N 3. - С. 68-83
MeSH-главная:
РАСТЕНИЙ БОЛЕЗНИ -- PLANT DISEASES (микробиология)
СОЯ -- SOYBEANS (микробиология)
РАСТЕНИЙ ЛИСТЬЯ -- PLANT LEAVES (микробиология)
ПСЕВДОМОНАДЫ -- PSEUDOMONAS (патогенность)
ДНК ШТРИХ-КОДИРОВАНИЕ ТАКСОНОМИЧЕСКОЕ -- DNA BARCODING, TAXONOMIC (методы)
ПОЛИМЕРАЗНАЯ ЦЕПНАЯ РЕАКЦИЯ -- POLYMERASE CHAIN REACTION (методы)
Аннотация: Мета. Обґрунтувати і експериментально підтвердити роль бактерій роду Pseudomonas у патогенезі сої та вивчити біологічні властивості домінуючого збудника Pseudomonas savastanoi pv. glycinea. Методи. Теоретичне узагальнення, лабораторно-модельні дослідження, фітопатологічні, мікробіологічні, фізіологічні, біохімічні та молекулярно-генетичні. Результати. Встановлено, що в різних ґрунтово-кліматичних зонах України найбільшу групу патогенів складають бактерії роду Pseudomonas. Запропоновано методи ідентифікації домінуючого виду фітопатогенної бактерії Pseudomonas savastanoi pv. glycinea, що викликає кутасту плямистість сої. Висновки. Багаторічний моніторинг посівів сої районованих сортів різних ґрунтово-кліматичних зон України показав, що одним з домінуючих збудників бактеріозів є Pseudomonas savastanoi pv. glycinea у колі бактеріальних патогенів цієї рослини. Створено базу профілів ВОХ-фрагментів для колекційних штамів P. savastanoi pv. glycinea, P. syringae pv. syringae, P. savastanoi pv. phaseolicola, Pseudomonas syringae pv. tabaci. Метод ВОХ-ПЛР дозволяє ідентифікувати фітопатогенні псевдомонади до виду, але не до патовару. Показано, що ідентифікацію збудників бактеріозів сої роду Pseudomonas потрібно проводити на основі симптоматики та поліфазної таксономії

Доп.точки доступа:
Гнатюк, Т. Т.; Житкевич, Н. В.; Петриченко, В. Ф.; Калініченко, А. В.; Патика, В. П,
Экз-ры:
Найти похожие

29.

Фармакопейна ідентифікація та діагностика методом мікроскопії лікарської рослинної сировини: листя [] / О. Г. Вовк [та ін.] // Фармаком. - 2019. - № 3. - С. 6-26
MeSH-главная:
(анатомия и гистология)
ФАРМАКОПЕИ КАК ТЕМА -- PHARMACOPOEIAS AS TOPIC (стандарты)
МИКРОСКОПИЯ -- MICROSCOPY (использование)
РАСТЕНИЯ ЛЕКАРСТВЕННЫЕ -- PLANTS, MEDICINAL (анатомия и гистология)

Доп.точки доступа:
Вовк, О. Г.; Котов, А. Г.; Котова, Е. Е.; Соколова, О. О.
Экз-ры:
Найти похожие

30.

Порівняльне фармакогностичне та фармакологічне дослідження листя Salvia verticillata та Salvia officinalis для встановлення перспективи створення нового лікарського засобу [] / М. М. Мига [та ін.] // Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - 2020. - Том 13, N 1. - С. 61-71
MeSH-главная:
ШАЛФЕЙ -- SALVIA (рост и развитие, химия)
РАСТЕНИЙ ЛИСТЬЯ -- PLANT LEAVES (химия)
МИКРОСКОПИЯ -- MICROSCOPY (использование)
Аннотация: Сировинна база лікарських рослин України – достатня тільки для половини фармакопейних видів. Чимало лікарської рослинної сировини зростає в недостатній кількості, а отже виникає потреба в її імпортуванні. В умовах імпортозалежності та дефіциту вітчизняної рослинної сировини пошук нових джерел біологічно активних речовин серед представників флори України є актуальним завданням сучасної фармацевтичної науки. Мета роботи – здійснити порівняльне фармакогностичне та фармакологічне дослідження листя S. verticillata та S. officinalis для встановлення можливості використання нефармакопейного виду у фармацевтичній і медичній практиці. Матеріали та методи. Об’єкт дослідження – листя S. verticillata та S. officinalis, що заготовлене в ботанічному саду Львівського національного університету імені І. Франка. Морфолого-анатомічну будову листя досліджуваних видів вивчили, застосовуючи метод світлової мікроскопії. Дослідження макро- і мікроелементного складу в листі S. officinalis і S. verticillata виконали атомно-емісійним спектрографічним методом. Визначення якісного складу та кількісного вмісту основних груп біологічно активних сполук здійснили методом ВЕРХ. Кількісне визначення фенольних сполук також виконали спектрофотометричним методом. Протизапальну активність галенових витяжок із листя досліджуваних видів вивчили на моделі гострого запального набряку, що викликаний субплантарним введенням розчину карагеніну. Результати. Методом світлової мікроскопії вивчили ключові мікроскопічні та діагностичні ознаки листя S. verticillata. В обох видах, що досліджували, визначили вміст 15 мікро- та макроелементів. У листі S. officinalis і S. verticillata ідентифікували 15 і 14 амінокислот, 8 і 6 сапонінів відповідно. Методом ВЕРХ встановили якісний склад і кількісний вміст речовин фенольної природи в листі S. officinalis і S. verticillata (13 і 12 сполук відповідно). Максимальний антиексудативний ефект сухих екстрактів із листя S. officinalis і S. verticillata спостерігали в дозі 50 мг/кг. В обох видах сировини домінували такі мікро- та макроелементи, як силіцій, фосфор, магній кальцій натрій, калій. Загальний вміст мікроелементів у листі S. verticillata в 1,78 раза більший, ніж у фармакопейному виді S. officinalis. Загальний вміст сапонінів переважає в листі S. verticillata та становить 15,09 мг/г, що на 12,1 % більше, ніж у фармакопейному виді. Загальний вміст флавоноїдів в 1,57 раза більший у листі S. verticillata, ніж у фармакопейному виді S. officinalis, вміст гідроксикоричних кислот найбільший у листі S. officinalis. Найбільший вміст суми всіх виявлених сполук фенольної природи характерний для листя S. verticillata – на 37,18 % (у 1,37 раза) більший, ніж у фармакопейному виді S. officinalis. У дозі 50 мг/кг протизапальна дія сухого екстракту з листя S. verticillata зіставна з активністю субстанції з листя S. officinalis. Висновки. У результаті порівняльного фармакогностичного та фармакологічного дослідження листя S. verticillata та S. officinalis встановили, що S. verticillata – перспективний вид для впровадження в медичну та фармацевтичну практику саме як джерело фенольних сполук. Протизапальну дію сухого екстракту з листя S. verticillata порівняли з активністю субстанції з листя S. officinalis, що вказує на можливість створення на її основі нового лікарського засобу з протизапальною дією.

Доп.точки доступа:
Мига, М. М.; Кошовий, О. М.; Гамуля, О. В.; Верховодова, Ю. В.; Кіреєв, І. В.; Комісаренко, А. М.
Экз-ры:
Найти похожие

1-30 31-45

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)